Урок "Дж. Кітс "Про коника та цвіркуна". Поетизація образу природи у вірші"

 

Урок 24

Тема.  Дж. Кітс «Про коника та цвіркуна». Поетизація образу природи у вірші

Мета: ознайомити учнів з життям та творчістю відомого англійського поета; допомогти учням відкрити для себе красу поезії; формувати навички роботи з підручником, виразного читання віршів, спостереження над поетичним текстом, розвивати творчі здібності учнів

Теорія літератури: вірш, тема, ідея, епітет, метафора

Обладнання: портрет письменника, презентація «Картини природи», презентація до поезії «Про коника і цвіркуна», «Вальс №6» Ф.Шопена

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

                 

 Жити щасливо і жити в злагоді з природою - одне й те саме

                                                                                                                                               

                                                                                        Л.С.Сенека

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

   Слово учителя

Сьогоднішній урок я розпочну із загадки. Хто, цікаво, перший відгадає? «Вона збагачує тих, хто її одержує, не збіднюючи тих, хто її дарує. Вона триває мить, але згадка  про неї часто зберігається надовго. Вона створює щастя в домі, атмосферу доброзичливості у справах. Водночас її не можна ні купити, ні випросити,  ні позичити,  ні вкрасти, бо вона являє собою таку цінність, яка не принесе жодної користі, якщо не йтиме від чистого серця?» (Посмішка)

• Отож, давайте подаруємо один одному посмішку і з гарним настроєм

поринемо в чарівний світ художнього слова

 

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні ми розпочинаємо вивчення

нової теми - «Людина і природа». І протягом декількох уроків у нас відбуватиметься знайомство з Д.Кітсом, Й.В.Гете, Г.Гейне. Е.Сетон-Томпсоном - письменниками, які тонко відчували щемливу красу і одухотворену силу природи.

А героєм  уроку буде відомий англійський письменник Джон Кітс. І наше завдання - простежити життєвий шлях письменника та ознайомитися з його поезією «Про коника і цвіркуна».

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Слово учителя

Напевно я не помилюсь, коли скажу, що усі ми з вами хочемо бути щасливими, що ми народжені для щастя.

• А що таке щастя? Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте це слово?
• Філософ Сенека стверджував, що «жити щасливо і жити в злагоді з

природою - одне і те саме». Доведіть правильність цієї думки.

Прогнозована відповідь

(Коли людина вміє помічати красу природи, її неповторність – вона щаслива; коли людина бережно ставиться до багатств природи і охороняє її - вона щаслива; людина і природа - одне ціле, рівнозначні частинки всесвіту, лише у гармонії вони почуваються щасливими)

Давні люди були невтомними дослідниками матінки-природи і саме про неї створили безліч прислів’їв та приказок, пісень, загадок. Давайте і ми з вами відгадаємо загадки про природу.

(На екрані змінюються слайди презентації   «Картини природи»)

  
 

 

1. Довго мене немає – все помирає, а як прийду - оживає. (Дощ)

 

2. Двері він не відчиняє, а в кімнату потрапляє. (Промінь сонця)

 

3. Є в ньому водиця – не дає напитись.(Лід)

 

4. Одне біжить, друге лежить, а третє нахиляється.(Річка, берег, верба)

 

5. Біле, а не цукор, м’яке, а не пух, без ніг, а йде.(Сніг)

 

6. Один баранець пасе тисячу овець.(Місяць і зірки)

 

7. Прийшла звідкись гарна дівка,

 На ній стрічка-семицвітка,

А де з річки воду брала.

Там коромисло зламала. (Веселка)

Коментар учителя

Я гадаю переглянута презентація налаштувала вас на романтичний лад і зараз ми з гарним настроєм познайомитися з поетом, для кого природа це не тільки місце відпочинку, а й величезне джерело натхнення, скарбниця тем і сюжетів творчості.

(На слайді демонструється портрет Д.Кітса)

 

- Вдивіться уважно в обличчя поета і помір-

куйте, що про нього хотів розповісти художник.

 

- Що ви можете сказати про вираз обличчя?

 Що таїться в глибині погляду? (Обличчя – спо-

кійне, зосереджений, замріяний погляд, можливо саме в ці хвилини

поет обдумує новий твір, так як поряд з ним лежить папір, він писатиме щось...)

 

- Зверніть увагу на одяг. Яку інформацію він несе про людину? (Зі

 

смаком одягнений, охайно, одяг вказує, що перед нами інтелігентна

 

людина)

 

IV. Формування нових знань, умінь і навичок

Слово учителя

Доля Джона Кітса, одного з найбільших ліричних поетів Англії, викликає сум і співчуття , тому що його життєвий шлях був дуже короткий: він не дожив до свого двадцятишестиліття. Болісно вражає й те, скільки горя йому випало зазнати , скільки 'смертей найближчих людей пережити. Як мало було у нього радощів, цікавих переживань.... За своє коротке життя він здійснив дві подорожі до Шотландії, пережив кохання до Фанні Брон. з якою не міг одружитись через нестатки. Однак хвороба, що передчасно забрала матір і брата, тяжіла над ним гнітючою чорною хмарою. Кітс намагався її подолати, з допомогою друзів поїхав до Італії, що тамтешній клімат зупинить розвиток сухот. Та цього, на жаль, не сталося.. .Звичайно, як кожна людина, він мав свою неповторну біографію. Та її факти здебільшого буденні, вона бідна на незвичні,, барвисті, просто приємні події. Зрештою, давайте послухаємо про самого автора.

1. Рольова гра. (Учні мали випереджувальне завдання, а тепер виступлять у ролі біографів Джона Кітса і репортера.)

Репортер. Шановний пане, розкажіть нам, будь ласка, про дитинство

 Джона Кітса.

Біограф. Народився Джон Кітс у 1795 р. в сім'ї колишнього конюха, який після одруження став досить заможним власником кінного двору. Він був найстаршим з чотирьох дітей. Дуже любив двох своїх братів і сестру, сумував у розлуці з ними. Дитинство обірвалося раптово із трагічною смертю батька: він вбився, упавши з коня. Мати через два місяці після загибелі батька вийшла заміж. Другий шлюб був невдалий і через два роки розпався. Мати віддала дітей на виховання своїм батькам, бачили вони її досить рідко. У 1810р. Мати померла від сухот на руках Джона. Від цієї ж, успадкованої від матері, хвороби згас і молодший брат Том.

Репортер. Де Джон Кітс здобував освіту?

Біограф. У неповних вісім років почав навчання у приватній закритій школі. Це була добра школа, а головне — син її власника Кавден Кларк — вчитель цього ж навчального закладу — став його старшим другом, прилучив до поезії. Опікуни наполягали на тому, щоб Джон став учнем хірурга та фармацевта в Едмонтоні. Навчання медицині було успішним, і через чотири роки він вже удосконалював свої знання в лондонському шпиталі Гая-Влітку 1816 р. Склав фахові іспити і вже з осені міг практикувати як хірург та фармацевт.

Репортер. А чому «міг» практикувати? ІЦо завадило?

Біограф. На той час він вже займався поезією. Перша публікація — сонет

 

 «До самотності» - вийшла друком у травні 1816р. і це, мабуть, підштовхнуло до вибору літературного шляху. Та й під час операцій  Джон думав більше про вірші...Спадщина, яка залишилася від діда, була надто скромною, тому жили вони досить бідно. Разом із братами оселився в Лондоні і навесні 1817р. побачив світ перший томик його поезій, названий просто «Вірші».

Репортер. Хто з письменників був кумиром Джона Кітса? Які теми були йому найближчими?

Біограф. Його кумирами були поети Спенсер і Мільтон. а головними темами стали природа і мистецтво.

Коментар учителя

У переважній більшості поезій Джона Кітса виплескується ліричне почуття від споглядання картин природи і витворів мистецтва, а також його душевні переживання і часто випадкові враження: чи то солов’їний спів, стрекотання коника, чи навіть укус комара... Картини природи в Кітса спокійні, гарні, осяяні літнім сонцем. Ось ми бачимо пагорб, заквітчаний різноманітними травами, квітами. Над ними в'ються бджоли і метелики, в небі літають ластівки, бринить спів жайворонка. Все оповите спокоєм, дихає нічим не обмеженою свободою. Одним із найвідоміших творів ранньої поезії Кітса став прозоро-простий своїми образами й глибокий за думкою вірш «Про коника і цвіркуна».

  2. Випереджувальне завдання учня

  Матеріали енциклопедії про цвіркуна

В енциклопедії ми можемо прочитати, що

 цвіркун мешкає там, де теплий і сухий клімат.

 Недорозвинені крила не дозволяють цвіркунові

 літати, тому в пошуках їжі він пересувається

виключно по землі. Характерний стрекіт

цвіркуна - це звуки, створювані в результаті

тертя правим крилом особливих жилок, що знаходяться на лівому крилі. Цвірчання добре чути, оскільки резонатором звуків є підняті крила. У холодну дощову погоду цвіркуни мовчать, а в сонячні дні цвірчать безперервно всю добу.

3. Виразне читання сонета вчителем (переклад В. Мисика)

Завдання для учнів: переглянути презентацію, самостійно подумки прочитати вірш (зі слайду) і спробувати уявити картину, описану автором.

 

 

 

 

 

 

 

4. Словесне малювання (робота у групах)

1група. Опишіть картину літнього дня.

2група. Опишіть зимовий день.

3група. Якими кольорами зафарбували б уявлену картину?

5. Виразне читання сонета учнями

6. Евристична бесіда

 - Яке враження справив на вас вірш? Які емоції викликав? (Вірш життєрадісний, оптимістичний, задушевний, піднесений, емоційний)

 -  На скільки частин ми можемо умовно поділити вірш? Чому? (Нa дві:                              картини літа у першій частині і зими - у другій)

 - Доведіть, що у першій частині показано картину спекотного літнього полудня, («опівдні», навіть «птахи мовчать серед гілок», коник  ховається «у затінку стебла або стодоли)

- Який образ у перших двох строфах виступає па передній план? Аргументуйте відповідь.  (Це образ коника, чий голос лунає навіть тоді, коли усе живе завмерло, втомившись від спеки; своїм співом він немов нагадує, що життя не припиняється ні на мить)

  - Доведіть рядками із тексту, що у другій

частині показана картина суворої зими,

(«...зима в  мовчання крижане усе заковує»)

  - Хто не кориться зимі? Про що він

нагадує? (Цвіркун своєю піснею  нагадує

про коника і тепле літечко)

Коментар учителя

- Діти, зверніть увагу на гаку деталь: результати дії сонця і морозу аналогічні - усе живе завмирає. Влітку про життя нагадує невтомний голосок коника, а взимку - пісня цвіркуна, яка лунає все голосніше, пронизливіше... І мимоволі в цю вечірню годину згадується коник, що сховався серед трави на пагорбі. Таким чином цвіркун і коник   підтверджують  думку автора про вічний рух життя.

- В яких рядках звучить ця думка? («поезія землі не вмре ніколи», «поезія  землі не оніміє»     

- Як ви розумієте вислів «поезія землі»? (Це краса вічної природи, яка  будь-коли прекрасна)

- Отож, головна думка твору, або ідея твору виражається в рядках «Поезія землі не вмре ніколи», яка означає, що краса природи вічна! Поезія землі не знає смерті! (Запис до зошитів ідеї гвору)

- Ви сказали , шо в тексті протиставляються дві пори року - зима і літо

- Як називається протиставлення і літературному творі? (Антитеза)

-  Які слова , вирази в поезії вжиті у переносному значенні? (Поезія не вмре ніколи, голосок обнизує покоси, коник на стернях ведучи танок, поезія землі не оніміє, зима поля заковує, цвіркун заводить пісню)

 

7 . Проблемне запитання

- А якби ми замінили слова, вжиті у переносному значенні, словами , вжитими у прямому значенні (наприклад: коник веде танок - коник скаче, цвіркун у хаті заводить пісню - цвіркун сюрчить, стрекоче), чи був би вірш цікавий і поетичний?

 

                       Висновок: існує особлива поетична мова, насичена художніми         

                       засобами. У віршах пейзажі зазвичай особливо виразні. Адже   

                         поети змальовують  природу барвисто, образно, часто наділяючи її                     людськими властивостями,  підкреслюючи певний настрій.

    

8. Робота зі словником літературознавчих термінів              

Епітет - художнє означення

Наприклад: тоненький голосок - невтомний голосок; мовчання довге - мовчання крижане.

Метафора - вислів, вжитий у переносному значенні, уподібнення одного предмета іншому.

Наприклад: людина оніміє - поезія оніміє; коваль заковує - зима заковує

9. Творче завдання

Прочитайте уривок із вірша Кітса «Зимова ніч» й запропонуйте свої означення на місце пропущених ст.120

Коли у поле....(чисте, млисте)

Від снігу не пройти,

О деревце.. .(самотнє, безлисте)

Яке ...(прекрасне, щасливе) ти

Коментар учителя

Відомий педагог В.Сухомлинський писав: «На світі є не тільки потрібне й корисне, є ще й прекрасне. Перед людиною відкрилась радість життя, тому що вона почула шепіт листя і пісню коника, журчання весняного струмка і срібні переспіви жайворонка в              спекотному літньому небі, тремтливий дотик сніжинок і стогін заметілі, ніжне хлюпотіння хвиль і урочисту тишу ночі, почула і, затамувавши подих, слухає сотні і тисячі літ чудову музику життя». Цю «чудову музику життя» ви відчували, коли на сьогоднішньому уроці вперше слухали поезію Джона Кітса.

- Пригадайте, які емоції у вас виникли? (Оптимізм, радість, хвилювання, задушевність. ..)

 - Картини природи надихають на творчість не тільки письменників, а й художників - ви це бачили під час перегляду презентації - і композиторів. Давайте послухаємо «Вальс №6» Ф. Шопена, а після прослуховування спробуйте відчути, які емоції у вас викликала музика.

- Порівняйте, чи відрізняються емоції, викликані музикою, від тих, що виникли під час слухання поезії.

(Відмінностей майже нема. А це тому, що поезія, музика, живопис і природа нероздільні. Вони є незаперечним вираженням Краси і Гармонії, а значить і самого Життя.)

V. Підсумок уроку

«Продовжити речення»

 

- Сьогодні на уроці ми познайомилися...

- Мені запам’яталося ...

- Головна думка вірша «Про коника та цвіркуна»...

- Вірш можна поділити на... частини.

- Автор використовує такі засоби художньої виразності...

VІ. Домашнє завдання

 

1. Виписати епітети, метафори із поезії Джона Кітса «Про коника та цвіркуна» 2. Придумайте метафори та епітети для образів дощової краплі – І група, крижинки - ІІ група, хмаринки – ІІІ група

3. За бажанням -  намалювати картини природи, які  уявили, читаючи

         поезію Джона Кітса