Урок. "Екологія рослин. Життєві форми рослин. Рослинні угруповання"

                                                                                              6 клас. Біологія        

                                                Урок № _

Тема. Життєві форми рослин. Рослинні угруповання.

Мета уроку: поглибити знання учнів про життєві форми рослин.

   Розвивати вміння учнів порівнювати та робити узагальнюючі висновки; закріпити індивідуальні вміння складати запитання.

   Виховувати бережливе ставлення до живої природи планети, до свого здоров’я та оточуючих людей, екологічне мислення.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник, за інструкцією.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи 

 здоров’я, природознавство.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                                 Хід уроку:

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда.

1.Яке значення має світло в житті рослини?

2.Як впливає на рослини температура?

3.Як рослина пристосовується до низьких температур?

4.Як рослина пристосовується до високих температур?

5.Яка роль води в житті рослини?

6.На які групи розподіляються рослини за відношенням до вологи? Наведіть приклади.

Виконання тестових завдань.

Вибрати одну правильну відповідь.

1.За відношенням до вологи серед рослин є:

А тіньовитривалі    В холодостійкі

Б посухостійкі    Г тіньолюбні

2.За відношенням до світла серед рослин є:

А тіньовитривалі    В вологолюбні

Б посухостійкі    Г теплолюбні

3.До тіньовитривалих рослин належать:

А конвалія    В сосна

Б дуб    Г підсніжник

4.До холодостійких рослин належить:

А ячмінь   В огірок

Б квасоля   Г буряк

5.До теплолюбних рослин належить:

А овес   В ячмінь

Б пшениця   Г кукурудза

6.До вологолюбних рослин належить:

А ряска  В елодея

Б сфагнум  Г ковила

Відповіді: 1 — Б, 2 — А, 3 — Б, 4 — А, 5 — Г, 6 — Б.

III. Вивчення нового матеріалу

Поняття про життєві форми.

Класифікація життєвих форм рослин

Життєва форма — це система взаємообумовлених пристосувань організму до середовища існування, що визначають його загальну будову в умовах певної екосистеми. У природі життєві форми виникають історично у процесі пристосування рослин до чинників середовища існування.

На попередніх уроках ви ознайомилися із життєвими формами рослин, а бачили їх ще раніше. Це дерева, кущі й трави. Кожен назве ці життєві форми рослин у довкіллі. Зараз наше завдання полягає в тому, щоб виявити, як кожна життєва форма рослин пристосована до середовища існування і як це позначається на її будові.

Дерева — це рослини значних розмірів з розвиненими багаторічними стеблами (стовбурами). Головне стебло в дерев здерев’яніле, а численні гілки утворюють крону.

Кущі відрізняються від дерев тим, що головного стебла (стовбура) у них немає або воно нечітко виражене, а галуження розпочинається біля поверхні ґрунту. Висота цих рослин не перевищує чотирьох-шести метрів. До кущів належать усім відомі барбарис, ліщина, шипшина, бузина чорна, бузок тощо.

Серед трав’янистих рослин є багаторічники, дворічники й однорічники.

Багаторічні трави мають підземні стебла (кореневища, цибулини), які живуть від двох до кількох десятків і навіть сотень років. Щороку навесні ви можете спостерігати, як від підземних частин рослини відростають нові надземні пагони, що відмирають восени. Багаторічними травами є кропива дводомна, пирій, материнка, лілії, тюльпани, березка польова, валеріана, лопух, подорожник та багато інших.

  Дворічні трави в перший рік життя розвивають тільки вегетативну частину пагона, а видовжені стебла з квітками й плодами з’являються в них на другому році, після чого вони гинуть. Дворічниками є морква, буряк, татарник, пастернак, буркун, кмин тощо.

  Однорічні трави починають і завершують свій життєвий цикл протягом одного вегетаційного періоду. До них належать хлібні злаки, горох, квасоля, гречка, соняшник, льон, лобода, мокрець, дурман тощо.

  Отже, одні рослини пристосувалися до довговічного життя тим, що мають міцне стебло, як дерева, кущі, і на період низьких температур скидають листя, інші дерева мають вічнозелену хвою, яка пристосована до низьких температур.   Трав’янисті рослини не мають високих і міцних пагонів, як у дерев, але легко позбавляються від них на зиму, продовжуючи життя завдяки насінню або підземній частині пагона

Історія класифікації життєвих форм рослин

Ще в працях давньогрецького філософа й природодослідника Теофраста всі рослини поділялися на дерева, кущі, напівкущі і трави.

Відомий натураліст О. Гумбольд запропонував виділити 19 «основних форм» рослин (1806), таких як форма пальм, форма бананів, форма хвойних дерев, форма кактусоподібних рослин, форма ліан, форма злаків тощо.

Датський еколог Е. Вармінг першим запровадив поняття про життєву форму як сукупність пристосувальних ознак. За його визначенням, це форма, у якій вегетативне тіло рослини перебуває в гармонії із зовнішнім середовищем протягом усього життя.

Інший датський ботанік К. Раункієр (1934) запропонував класифікацію життєвих форм рослин, яка знаходить своє застосування й у сучасних екологічних дослідженнях.

В її основу покладено ідею про те, що схожі типи пристосувань рослин до умов середовища — це перш за все схожі адаптації до перенесення найбільш несприятливих умов. Причому Раункієр для класифікації життєвих форм рослин вибрав лише одну ознаку, яка має вкрай важливе пристосувальне значення: розташування бруньок чи верхівок пагонів у несприятливі періоди року по відношенню до поверхні ґрунту і снігового покриву.

Дуже часто в науковій літературі можна натрапити на таку класифікацію:

1.Дерева — багаторічні рослини з дерев’янистими надземними частинами, чітко вираженим одним стовбуром, не нижчі ніж 2 м заввишки.

2.Кущі — багаторічні рослини з дерев’яніючими надземними частинами. На відміну від дерев, не мають яскраво вираженого стовбура: кущення починається від самої землі. Тому утворюється кілька рівноцінних стовбурів.

3.Кущики схожі з кущами, але низькі, не вищі за 50 см.

4.Напівкущі відрізняються від кущиків тим, що в них дерев’яніють тільки нижні частини пагонів, верхні часто відмирають.

5.Ліани — рослини зі стеблами, що в’ються і чіпляються за опору.

6.Сукуленти — багаторічні рослини із соковитими стеблами і листками, що містять запаси води.

7.Трав’янисті рослини — багаторічні та однорічні рослини, у яких на зиму відмирають надземні частини (багаторічні, дворічні) або відмирає вся рослина (однорічні).

Класифікація життєвих форм рослин (за Раункієром)

Серед спеціалістів-ботаніків популярна класифікація К. Раункієра за розміщенням бруньок чи верхівок пагонів протягом несприятливої пори року щодо поверхні ґрунту і снігового покриву. Ця ознака має глибокий біологічний зміст: захист твірних тканин рослин, призначених для продовження росту, забезпечує безперервне існування особини в умовах середовища, що різко змінюється.

Фанерофіти (відкриті) — рослини, бруньки росту в яких розміщені вище за 30 см від поверхні землі. До них належать дерева й кущі.

Гамефіти (приземисті) — рослини, бруньки відновлення яких розміщені біля поверхні ґрунту або не вище ніж 20–30 см від поверхні, узимку можуть перебувати під снігом. Це напівкущі та кущики.

Гемікриптофіти (приховані) — рослини, бруньки відновлення яких розміщені на рівні поверхні ґрунту або у поверхневому його шарі, часто вкритому підстилкою. До них належать більшість багаторічних трав.

Криптофіти (заховані) — рослини, бруньки відновлення яких заховані у ґрунті чи під водою. До цієї групи належать рослини, які мають видозмінені пагони — цибулю, бульбу чи кореневище.

Терофіти — однорічні рослини, які не мають бруньок, розмножуються лише насінням.

ІV. Узагальнення та систематизація знань

Запитання на закріплення

1.Класифікація життєвих форм рослин?

2.Дерева ?

3.Кущі ?

4.Кущики ?

5.Напівкущі ?

6.Ліани ?

7.Сукуленти?

8.Трав’янисті рослини?

 «Біологічна задача».

  Уявіть собі, що ви, гуляючи в лісі, знайшли дуже гарну рослину, яку захотіли викопати і посадити в себе на земельній ділянці біля дому. На які запитання ви повинні знайти відповідь, перш ніж це зробити?

      Завдання для закріплення

       Завдання №1

     Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як дерева (чим дерева відрізняються від інших життєвих форм). У яких географічних зонах ростуть дерева? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших дерев вашої місцевості.

Завдання №2

Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як кущі (чим кущі відрізняються від інших життєвих форм). У яких географічних зонах ростуть кущі? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших кущів вашої місцевості.

Завдання №3

Дайте характеристику такій життєвій формі рослин, як трави (чим трави відрізняються від інших життєвих форм). У яких географічних зонах ростуть трави? Де вони переважають і чому? Наведіть приклади (5–6) найпоширеніших трав’янистих рослин вашої місцевості.

V. Домашнє завдання

Опрацювати §45,  конспект уроку. 

Повторити §18.

VІ. Підбиття підсумків уроку

Життєва форма — це система взаємообумовлених пристосувань організму до середовища існування, що визначають його загальну будову в умовах певної екосистеми. У природі життєві форми виникають історично у процесі пристосування рослин до чинників середовища існування. Це дерева, кущі й

трави.