Урок. "Екологія тварин. Ланцюги живлення і потік енергії."

                                                                                                      

                                                                                                  7 клас. Біологія      

                                             Урок № _

Тема. Ланцюги живлення і потік енергії. 

Мета  уроку: сформувати і розширити знання учнів про компоненти екосистеми та зв’язки між ними; сформувати знання про ланцюги живлення і потік енергії в екосистема.

Розвивати в учнів аналітичне та логічне мислення, вміння робити висновки.

Виховувати цінністне ставлення до тварин, толерантность, гуманізм.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник, інструкції.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи 

 здоров’я.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

 

                                                 Хід уроку:

І. Організаційний етап

 

II. Актуалізація опорних знань

      «Експрес-тести».

1.Сукупність різних видів організмів, що спільно проживають, і умов їхнього

існування, які перебувають у закономірному взаємозв’язку один з одним,— це:

А екосистема

Б угруповання

2.Сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу й багатьох

поколінь існують у межах однієї території і вільно схрещуються між собою,—

це:

А популяція

Б біотичні фактори

3.Степ — це:

А популяція

Б екосистема

4.Важливим фактором середовища, який визначає біологічні ритми, є:

А світло

Б температура

5.Які тварини підсилюють тепловіддачу, випаровуючи воду з поверхні тіла або

верхніх дихальних шляхів?

А теплокровні

Б холоднокровні

6.Тиск атмосферного повітря належить:

А до абіотичних факторів

Б біотичних факторів

 

 

 

Відповіді: 1 — А, 2 — А, 3 — Б, 4 — А, 5 — А, 6 — А.

Фронтальна бесіда

1. Чому екосистеми потребують надходження енергії ззовні?

 2. Яка подальша доля світлової енергії, яку засвоюють автотрофні організми?

3. Що таке ланцюги живлення? Завдяки чому вони формуються?

4. Чим визначається трофічний рівень, який займають організми певного виду в ланцюзі живлення?

5. Чому кількість ланок у певному ланцюзі живлення не перевищує 3-5?

6. Сформулюйте правило екологічної піраміди. Яка її біологічна основа?

 

ІІІ. Етап засвоєння нових знань

 

Взаємозв’язок компонентів екосистеми. Ланцюги живлення і потік енергії

 

Кругообіг речовин

Біологічний кругообіг — це багаторазова участь хімічних елементів у процесах, які відбуваються в біосфері. Причина кругообігу — обмеженість елементів, з яких складається тіло організмів.

У біосфері відбувається постійний кругообіг елементів, які переходять від організму до організму, у неживу природу і знову до організму. З екологічної точки зору найважливішими є кругообіги речовин, які є основними компонентами живої речовини.

 

Потік енергії в екосистемах, продуктивність екосистем

У біогеоценозі енергія накопичується у вигляді хімічних зв’язків органічних сполук, синтезованих продуцентами з неорганічних речовин. Далі вона проходить через організми консументів і редуцентів, але при цьому на кожному з трофічних рівнів частково розсіюється у вигляді тепла.

Ланцюг живлення — це послідовність організмів, у якій кожний попередній організм є їжею для наступного (водяні рослини — рослиноїдні риби — хижі риби — бактерії). Сукупність ланцюгів живлення в екосистемі називається харчовою мережею.

 

Харчовий (трофічний) ланцюг — взаємини між організмами під час перенесення енергії їжі від її джерела (зеленої рослини) через низку організмів, що відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими з більш високих трофічних рівнів. Зв’язки між видами в харчовому ланцюзі називають трофічними.

  Розрізняють ланцюги живлення різних типів. Тип ланцюга залежить від початкової ланки. Початковою ланкою в ланцюгах живлення можуть бути рослини, мертві рослини, рештки чи послід тварин.

Наприклад:

•рослини — попелиці — сонечко — дрібні комахоїдні птахи — хижі птахи;

•рослини — гусениці — дрібні комахоїдні птахи — хижі птахи.

У зазначених випадках ряди починаються з рослин. До іншого типу рядів живлення належать ряди, що розпочинаються з посліду тварин з невикористаними запасами речовин:

•коров’ячий послід — личинки мух — комахоїдні птахи — хижаки.

Прикладом ланцюгів живлення, які починаються з рослинних решток, може бути:

Кожен ланцюг живлення складається з певної кількості видів, тобто окремих ланок. При цьому кожен з цих видів посідатиме в ланцюзі живлення певне місце, або трофічний рівень. На початку ланцюгів живлення зазвичай перебувають продуценти, тобто автотрофні організми. А трофічний рівень консументів (гетеротрофних організмів) визначають тією кількістю ланок, через яку вони дістають енергію від продуцентів.

Так, рослиноїдні тварини посідають трофічний рівень, наступний за продуцентами. Тому їх називають консументами І порядку. Далі йде рівень хижаків, які живляться рослиноїдними видами (консументи II порядку) тощо.

                                                  

Комахоїдна тварина                                          Травоїдна тварина

 

                            

                                           Хижа тварина

Частина біомаси відмерлих продуцентів (наприклад, листяний опад), яка до цього не була спожита консументами, а також рештки чи продукти життєдіяльності самих консументів (наприклад, трупи, екскременти тварин), є кормовою базою редуцентів. Редуценти дістають необхідну їм енергію, розкладаючи органічні сполуки до неорганічних.

У будь-якому біогеоценозі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаються між собою. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують трофічну сітку біогеоценозу.

Різні біогеоценози відрізняються за своєю продуктивністю.

Є різні ланцюги живлення. Але всім їм властиві певні співвідношення продукції (тобто біомаси з енергією, що витрачаються і запасаються на кожному з трофічних рівнів). Ці закономірності дістали назву правила екологічної піраміди: на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси й енергії, які запасаються організмами за одиницю часу, значно більші, ніж на наступному (у середньому в 5-10 разів).

 

Тварини за типом живлення.

 

Рослиноїдні організми	можуть живитися соковитими частинами рослин, корою, насінням і плодами, пилком.
М'ясоїдні організми	Живляться тілами інших тварин: живляться організмами, вбиваючи їх (хижаки); не вбиваючи, але завдаючи шкоди (паразити); живляться тілами мертвих організмів (мертвоїди)
Тварини -сапротрофи	живляться органічними речовинами, не завдаючи шкоди іншим організмам (дощові черв'яки, молюски-фільтратори)
Всеїдні тварини	живляться і рослинами і тваринами

 

 

 

 

Живі організми екосистеми	Характеристика
Організми-автотрофи  Продуценти (виробники)	засвоюють прості неорганічні речовини (воду й вуглекислий газ) неживої природи, створюють органічні речовини за допомогою енергії світла; виділяють кисень, необхідний для дихання; із цих органічних речовин будують своє тіло; рослини служать їжею для інших організмів
Тварини -  гетеротрофи Консументи (споживачі)	Споживають готові прості органічні речовини, дихають киснем, який утворюють рослини, й виділяють необхідний для рослин вуглекислий газ. Рослиноїдні тварини є консументами першого порядку, ті хижаки, які живляться рослиноїдними тваринами, є консументами другого порядку і так далі.
Організми-гетеротрофи Редуценти (руйнівники)	Споживають готові органічні речовини відмерлих рослин і тварин, поступово перетворюють органічні речовини на неорганічні (беруть участь в утворенні ґрунту гриби, бактерії і тварини, які живляться відмерлими організмами: падальна муха, скарабей священний, дощовий черв'як)

 

У природі не існує такого виду, який би не був пов’язаний з іншим. Живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Унаслідок цього в природі виникають ланцюги живлення

 

— Розгляньте зображення ланцюгів живлення. Установіть, чому яструб по відношенню до змії та ящірки належить до споживачів третього порядку (є третинним споживачем).

 

 

Угруповання (біоценоз) – комплекс живих організмів, що входять до складу однієї екосистеми (сукупність видів, об’єднаних між собою певним співіснуванням, певною територією проживання і впливом комплексу умов середовища життя).

 

 

 

Можуть розглядатися окремо рослинні угруповання та угруповання тварин.

Природні угруповання: материк, океан, луки, тайгу, ліс, степ, пустелю, ставок, озеро тощо; штучні угруповання: поля, сади, акваріуми.

 Угруповання — це жива природа, що входить до складу екосистеми.

Ознаки угруповання: певний видовий склад, наявність автотрофів та  гетеротрофів, певна тривалість у часі, просторове розміщення тощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

ІV.  Узагальнення й закріплення знань

Запитання на закріплення

1.Що таке ланцюг живлення?

2.Що таке колообіг речовин?

3.Як відбувається потік енергії в екосистемі?

4.Чому до наступної ланки харчового ланцюга переходить не вся енергія?

 

V. Домашнє завдання

Опрацювати § 52, конспект уроку.  Повторити § 26.

 

  VI. Підсумок  уроку

-         аналіз роботи на уроці.

 

 

 

1.Розгляньте зображення та складіть усі можливі ланцюги живлення.

 

 

2.Розгляньте зображення двох ланцюгів живлення. Чим вони відрізняються?