Урок. "Екологія тварин. Рептилії. Їх різноманітність. Значення в природі та житті людини."

                                                                                                        7 клас. Біологія      

                                             Урок № _

Тема. Рептилії. Їх різноманітність. Значення в природі та житті людини.

Мета уроку: продовжити знайомити  учнів з класом Плазуни,  різноманіттям плазунів .

Розвивати вміння аналізувати, систематизувати, робити висновки;

Виховувати цінністне ставлення до тварин, толерантності, гуманізму.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи 

 здоров’я.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                                 Хід уроку:

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

    Запитання до учнів

  1. Які ускладнення організації спостерігають у плазунів порівняно із земноводними?

 2. Які особливості будови опорно-рухової системи плазунів?

 3. Які ускладнення спостерігають у будові та функціонуванні кровоносної та дихальної систем плазунів порівняно із земноводними?

 4. Які особливості розмноження і розвитку плазунів?

  III. Етап засвоєння нових знань

Сучасні плазуни, розселившись у всі кліматичні регіони земної кулі, за винятком приполярних областей, дали дуже велику різноманітність життєвих форм. Серед них є наземні, підземні, водні, деревні. До класу Плазуни належать чотири ряди, що об'єднують близько 8000 сучасних видів.

Дзьобоголові  — ряд ящіркоподібних рептилій, що включає тільки один живий рід Гатерія  і два живі види. Незважаючи на сучасну відсутність різноманітності, дзьобоголові колись включали широкий масив родів і декілька родин і своїм корінням тягнеться до мезозойської ери.

Гатерія, або туатара — єдина представниця поширених у давні часи дзьобоголових рептилій — тварини проіснували майже 200 млн років без істотних змін будови (реліктовий вид).

До 1989 року вважалося, що існує тільки один вид цих рептилій (Sphenodon punctatus), однак професор університету Вікторія (Веллінгтон) Чарльз Догерті описав другий — туатару острова Бразер (Sphenodon guntheri). Гатерія досягає довжини 1 метра. Її масивне тіло прикрашене від голови до хвоста гребенем. Тому туземці Нової Зеландії ще називають ящірку туатара, що означає «шипоносна». Ареал поширення охоплює 13 невеликих скелястих островів в затоці Пленті. Раніше траплялася по всій Новій Зеландії, але була винищена завезеними хижаками.

Гатерія — нічна істота, що виповзає з нори, коли температура спаде до 10 градусів за Цельсієм. Має досить добре розвинене «третє», або тім'яне око, яке серед сучасних рептилій збереглося тільки в неї та деяких ящірок. Його функції малозрозумілі, але більшість досліджень, зроблених на ящірках, вказує на те, що воно відіграє певну роль у синхронізації добових ритмів організму з циклом зміни дня й ночі, а також в орієнтуванні у просторі. Живе 100–200 років. Малята народжуються з яєць через 15 місяців. Живиться комахами та іншими безхребетними, іноді поїдає яйця птахів.

Більшість представників класу Плазуни  належать до рядів Лускаті Черепахи та Крокодили.

Представники ряду Лускаті (близько 6 тис. видів) поширені майже скрізь на суходолі, деякі - у морях чи прісних водоймах (морські змії, водяний вуж тощо). До них належать ящірки, змії та хамелеони. Їх об'єднує наявність рогових лусок і щитків на поверхні тіла.

Ящірки дуже різноманітні за зовнішнім виглядом і розмірами.

У більшості з них кінцівки розвинені добре, але в деяких видів кінцівок взагалі немає (веретільниця, жовтопуз тощо). Від змій безногі ящірки відрізняються наявністю барабанної перетинки та рухомими повіками. В Україні поширені прудка, зелена та живородна ящірки. Найпоширеніша з них зелена ящірка, довжина тіла якої сягає 25 см. Ці види населяють ділянки, що добре прогріваються. Живиться переважно безхребетними тваринами.

Дрібні ящірки - гекони - активні у присмерках чи вночі, тому мають великі очі. Вони живляться безхребетними тваринами і, завдяки особливим чіпким роговим лусочкам пальців, здатні лазити по скелях, стінах та стелях помешкань, стовбурах дерев тощо. На Південному березі Криму мешкає кримський гекон.

Найбільші розміри серед ящірок мають варани (сірий та велетенський), поширені в тропіках і пустелях. Велетенський (комодоський) варан сягає до 3,6 м завдовжки, живе на індонезійському острові Комодо (звідки й походить його назва). Маса тіла комодоського варана - до 140 кг. Сірий варан поширений у Північній Африці, Південно-Західній та Середній Азії, завдовжки до 1,6 м. Він здатний пересуватися зі швидкістю до 120 м за хвилину. Варани - хижаки, які живляться дрібними хребетними тваринами, а комодоський варан полює навіть на диких свиней та оленів.

Змії - безногі лускаті плазуни - живляться різними хребетними тваринами, рідше - безхребетними.

Рухомо сполучені кістки лівої та правої частин щелеп дають змогу зміям заковтувати велику здобич цілком.

Барабанні перетинки у змій відсутні, а прозорі та нерухомі повіки приросли до поверхні ока. Хребет складається з великої кількості хребців (до 450), грудна клітка відсутня, що забезпечує велику гнучкість тіла. В отруйних змій передні зуби верхньої щелепи більшого розміру, вони мають зовнішні борозни або внутрішні канали, по яких стікає отрута. Отруту, якою змії вбивають здобич, виробляють видозмінені слинні залози. Серед отруйних змій найбільша - королівська кобра (до 5,5 м завдовжки), яка живе в лісах Південно-Східної Азії. Цікаво, що здобиччю для неї можуть бути інші змії.

Особливу небезпеку для здоров'я та життя людини можуть становити американські гримучі змії, мешканці азіатських пустель - гюрза та ефа, морські змії та інші. В Україні живуть два види отруйних змій - звичайна та степова гадюки. Звичайна гадюка поширена у лісовій і лісостеповій зонах, а степова гадюка - у степах і на півдні лісостепу. Укуси гадюк дуже болючі і в деяких випадках можуть бути небезпечними для життя.

Неотруйні змії вбивають здобич за допомогою зубів або обвиваючись навколо неї (удави, пітони). Найбільші серед них анаконда (завдовжки до 11 м), яка живе на берегах водойм Південної Америки, та сітчастий пітон (до 12 м завдовжки), що трапляється у Південній Азії.  В Україні поширені 8 видів неотруйних змій: водяний і звичайний вужі, мідянка, візерунчастий, чотирисмугий, леопардовий, лісовий і жовточеревий полози. Життя вужів пов'язане з водоймами, а полози та мідянка живуть виключно на суходолі. Хоча ці змії й неотруйні, їхній укус може бути болючим для людини.

 Хамелеони - це група тропічних лускатих, пристосованих до існування на деревній рослинності.

Вони мають цупкі пальці й довгий хвіст, якими охоплюють гілки. Добре відома здатність цих тварин змінювати своє забарвлення внаслідок перерозподілу пігментів шкіри. Здобич (переважно комах) захоплюють довгим липким язиком, який вони різко викидають з рота і потім втягують назад разом зі здобиччю. Цікаво, що довжина язика може перевищувати довжину тіла самої тварини.

 Черепахи мають кістковий панцир, в якому міститься їхнє тіло

.

Туди у разі небезпеки можуть ховатися голова, шия, кінцівки та хвіст. Панцир, який слугує досить надійним захистом від ворогів, складається з верхньої та нижньої частин, укритих роговими щитками. З частинами панцира зростаються певні кістки скелета (грудина, ребра, грудні, поперекові, крижові хребці тощо). Зубів у черепах немає. Їхню функцію виконують рогові чохли, що мають гострі краї та вкривають щелепи подібно дзьобу птахів.

Відомо 225 видів черепах, які живуть на суходолі, у прісних водоймах і морях. Найчастіше вони трапляються у вологих тропічних лісах, спекотних пустелях, тропічних і субтропічних морях. Переважна більшість видів рослиноїдні, але є і хижаки, які живляться рибою, земноводними або безхребетними тваринами. Усі черепахи розмножуються на суходолі та відкладають від десяти до декількох сотень яєць. Черепахи живуть декілька десятків років, максимально - до 175 років і ростуть упродовж усього життя.

Найбільші за розмірами та масою - це зелена, або супова (завдовжки до 1 м, маса - до 450 кг), та слонова черепахи (завдовжки до 2 м, маса - до 400 кг). Слонова черепаха поширена на Галапагоських островах, а зелена - у тропічних і субтропічних морях. Цікаво, що у морських видів черепах кінцівки перетворилися на ласти, які зовні нагадують плавці риб. Завдяки ластам вони легко плавають у воді.

В Україні відомий лише один вид - черепаха болотяна. Вона живе до 30 років і трапляється у стоячих або слабопроточних водоймах, живиться різними тваринами.

Деякі види черепах (наприклад, зелена, слонова тощо) є об'єктами промислу. Людина споживає їхнє м'ясо, жир, яйця. У деяких країнах черепах розводять на фермах. З їх панцирів виготовляють різноманітні вироби (гребінці, попільнички тощо).

 Представники ряду Крокодили пристосовані до напівводного способу життя.

Їхнє тіло видовжене, вкрите роговими щитками. Хвіст довгий, стиснутий з боків, слугує для плавання, також за його допомогою тварини глушать здобич. Крокодили - хижаки, які живляться різноманітними тваринами: від безхребетних (молюски, ракоподібні тощо) до птахів і ссавців. Свою здобич вони затягують у воду, зменшуючи її опір. За допомогою своїх гострих зубів, які мають корені, крокодили шматують здобич.

У зв’язку з напівводним способом життя крокодили мають плавальні перетинки між пальцями задніх ніг та особливу будову легенів, що дає змогу тваринам тривалий час перебувати під водою. А очі та ніздрі виступають над поверхнею голови, дають їм можливість дихати повітрям і спостерігати довкола, перебуваючи у воді. Під час пірнання ніздрі та слухові отвори викриваються клапанами.

На суходолі крокодили виходять для відпочинку та розмноження. Самки відкладають від 20 до 100 яєць у гніздо в піску, яке може містити органічні рештки. Ці рештки розкладаються і виділяють додаткове тепло, необхідне для розвитку зародків. У багатьох видів самки виявляють турботу про нащадків, охороняючи кладку яєць.

Поширені крокодили у тропічних і субтропічних регіонах. Відомо 31 вид цих тварин, тривалість їхнього життя може становити 80-100 років. Найбільшим серед крокодилів є Нільський (завдовжки до 8 м), який живе у водоймах тропічної Африки. Гребінчастий крокодил (завдовжки до 6 м) поширений у Південно-Східній Азії, береговій смузі Австралії, на островах Океанії, Нової Гвінеї. Відомі також гавіал (тіло завдовжки до 6,6 м), який живе на півдні Індії та в Бірмі, китайський та міссісіпський алігатор, американські каймани.

   Деякі види (нільський і гребінчастий крокодили) можуть нападати на людину. Зі шкіри крокодила виготовляють різноманітні вироби, людина споживає в їжу їхнє м’ясо та жир. У деяких країнах створені спеціальні ферми для розведення цих тварин. Нині крокодили перебувають на межі знищення й у багатьох країнах їх взято під охорону. Майже всі види крокодилів занесено до Міжнародної Червоної Книги.

Місцева  фауна плазунів

  Ряд Черепахи (Testudines)

Болотяна черепаха - Emys orbicularis

Ряд Лускаті (Squamata)

Прудка ящірка - Lacerta agilis                Живородяча ящірка - Zootoca vivipara

Різнобарвна ящурка - Eremias arguta          Ламка веретенця - Anguis fragilis

Звичайна мідянка – Coronella austriaca

Степова гадюка - Vipera renardi               Гадюка Никольского - Vipera nikolskii

Звичайний вуж - Natrix natrix                        Водяний  вуж - Natrix tessellata

    IV. Узагальнення й закріплення знань

   Запитання для контролю  

1. Які ознаки спільні, а які – відмінні для ящірок та змій?

2. Які отруйні види плазунів вам відомі?

3. Які ознаки притаманні черепахам? Які середовища мешкання цих тварин?

 4. Які пристосування є в крокодилів до напівводного способу життя?

5. Водяних тварин, предки яких ніколи не виходили на суходіл, називають первинноводними. Чи є такими види плазунів, які живуть у водоймах? Відповідь обґрунтуйте.

 V. Домашнє завдання

  Опрацювати §20 , конспект уроку.

 VI. Підсумок  уроку

-         аналіз роботи на уроці

-         виставлення і коментар оцінок

                                                 Місцева  фауна плазунів

                                               Ряд Черепахи (Testudines)

                                            Болотяна черепаха - Emys orbicularis

                                                Ряд   Лускаті (Squamata)

Прудка ящірка - Lacerta agilis                                  Живородяча ящірка - Zootoca vivipara

Різнобарвна ящурка - Eremias arguta                           Ламка веретенця - Anguis fragilis

                                 Звичайна мідянка – Coronella austriaca

   Степова гадюка - Vipera renardi                               Гадюка Никольского - Vipera nikolskii

Звичайний вуж - Natrix natrix                                         Водяний  вуж - Natrix tessellata