Урок. "Екологія тварин. Риби, їх різноманітність. Роль у природі та значення в житті людини."

                                                                                                        7 клас. Біологія      

                                             Урок № _

Тема. Риби, їх різноманітність. Роль у природі та значення в житті людини.

Мета уроку:  ознайомити учнів з особливостями хряшових риб, дати загальну характеристику класу Хрящові риби.  Ознайомити учнів з різноманітністю риб, їх значенням в житті.

 Розвивати вміння аналізувати, систематизувати, робити висновки;

 Виховувати цінністне ставлення до тварин, толерантності, гуманізму.

Обладнання: таблиці, малюнки, підручник.

Міжпредметні зв’язки: фізика, хімія, географія, екологія, математика, основи 

 здоров’я.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

                                                 Хід уроку:

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань

Фронтальна бесіда

 1. Які ознаки характерні для представників Класу Кісткові риби?

 2. Зовнішня будова кісткових риб?

 3. Скелет кісткових риб?

 4. Внутрішня будова кісткових риб ?

 5. Органи чуттів кісткових риб?

 6. Розмноження кісткових риб?

 7.  Розвиток кісткових риб?

III. Етап засвоєння нових знань

Хто такі хрящові риби?

Морські хребетні тварини з хрящовим скелетом. Мають парні плавці, розташовані в горизонтальній площині. Зябрових кришок і плавального міхура немає. Характерною ознакою класу є внутрішнє запліднення. Хижаки або фільтратори. Представниками класу є акули, скати й химери. Деякі види акул можуть нападати на людину. Серед скатів є отруйні види, а також види, що генерують електричний струм. Деякі види вживаються в їжу. Шкіра може використовуватися в промисловості.

                                        Підтип   Хребетні

    Розділ  Безщелепні                                         Розділ  Щелепні

       Клас Круглороті                       Надклас  Риби                         Надклас  Чотириногі

                                                       Клас Хрящові риби                Клас Амфібії, або земноводні

                                                       Клас  Кісткові риби                Клас Рептилії, або Плазуни

                                                                                                         Клас Птахи 

                                                                                                          Клас Ссавці

Особливості зовнішньої будови хрящових риб

Форма тіла й розміри

Тіло хрящових риб рибоподібне, видовжене або сплощене, має двобічну симетрію. Розміри тіла — від кількох сантиметрів до 20 м. Тіло розділене на голову, тулуб і хвіст. Є парні (грудні й черевні) й непарні (спинні) плавці. Зяброві щілини (п’ять-сім пар) розташовані відкрито.

Покриви тіла

Представлені гладенькою шкірою, вкритою примітивними лусочками (плакоїдна луска). Епідерміс утворює велику кількість одноклітинних залоз (слизових і білкових).

Особливості внутрішньої будови хрящових риб

Опорно-рухова система

Скелет у хрящових риб утворений із хряща. Хорда є лише в зародків. До складу скелета входять череп, хребет і скелет плавців. У черепі є щелепи й зяброві дуги. М’язи хрящових риб представлені двома головними мускулами, розташованими вздовж тіла й розділеними перегородкою зі сполучної тканини на окремі сегменти. Розвинені також м’язи глотки та м’язи, що управляють рухом плавців.

Травна система

Травний тракт хрящових риб включає такі відділи: ротову порожнину, глотку, стравохід, шлунок і кишечник. Кишечник відкривається в клоаку. Клоака — розширення прямої кишки, в яке відкриваються протоки статевих залоз і сечовід. У зв’язку з невеликою довжиною кишечнику для збільшення ефективності травлення у ньому є спіральний клапан (виріст стінки кишечнику). Слинні залози відсутні. Зуби численні. У процесі еволюції вони розвинулися з примітивних шкірних лусок. Травними залозами є печінка і підшлункова залоза.

Дихальна система

Основним органом дихання хрящових риб є зябра. Зяброві пелюстки мають форму пластин і прикріплені до дуг по всій своїй довжині. Зяброві щілини розташовані відкрито, їх налічується п’ять-сім штук (у химер зяброві щілини прикриті шкірною складкою). Дихання переважно здійснюється за рахунок рухів зябрових дуг, що створюють розрідження в зябровій порожнині.

Кровоносна система

Кровоносна система замкнена, є одне коло кровообігу. Серце двокамерне, складається з передсердя і шлуночка. Через нього проходить лише венозна кров. Від серця кров надходить до зябер, де й відбувається газообмін.

Видільна система

Представлена тулубовими нирками. Сечоводи відкриваються в клоаку.

Нервова система

Головний мозок хрящових риб відносно великий. Добре розвинені середній мозок, мозочок і довгастий мозок.

Органи чуттів

Органи зору — очі, що мають плоску рогівку і кулястий кришталик. Органи слуху представлені лише внутрішнім вухом. З ними зв’язані три півколові канали, що відіграють роль органа рівноваги. Органи нюху — носові ямки, вистелені чутливим епітелієм.

Органи дотику — дотикальні тільця, розташовані по всій поверхні тіла. Органи смаку зосереджені в ротовій порожнині, але можуть зустрічатися й на інших ділянках тіла.

Бічна лінія — заглиблений канал, що знаходиться в шкірі з боків тіла й сполучається із зовнішнім середовищем короткими поперечними канальцями. Вона сприймає коливання водного середовища.

Розмноження

Статеві залози — сім’яники та яєчники. Запліднення внутрішнє. Яйця великі, у них багато жовтка, вони вкриті щільною оболонкою. Для більшості хрящових риб характерно яйцеживородіння (при цьому яйця із зародками, що розвиваються, певний час, іноді аж до моменту вилуплення, залишаються в організмі матері). У деяких видів спостерігається справжнє живородіння (при цьому утворюється подоба плаценти, що забезпечує живлення зародка речовинами з крові матері).

Що характерно для хрящових риб?

Хрящові риби поширені виключно у солоних водоймах (лише деякі види трапляються у прісних). На відміну від кісткових риб, скелет у них повністю хрящовий. Зябрових кришок немає, тому кожна зяброва щілина відкривається самостійним отвором. Немає у них і плавального міхура. Запліднення внутрішнє, розвиток прямий.

Яка різноманітність хрящових риб?

Підклас Пластинчастозяброві риби.
Типовими представниками класу Хрящові риби є акули та скати.
Надряд Акули об'єднує хрящових риб з обтічним видовженим тілом. Шкіра вкрита лускою, кожна луска занурена в товщу шкіри, а назовні виступає лише спрямований назад її виріст - зубець . Подібну будову мають і зуби акул, що є похідними луски. Луски утворені речовиною, що нагадує дентин, який входить до складу зубів усіх хребетних.
Більшість акул - хижаки, що полюють у товщі води на різноманітних тварин: від дрібних планктонних організмів до великих за розмірами інших видів риб, головоногих молюсків та водяних ссавців (дельфіни, тюлені та ін.). Здобич вони ковтають цілком або розшматовують зубами, розміщеними у кілька рядів на щелепах. У великій печінці акул накопичується жироподібна речовина, що зменшує масу риби. Це забезпечує їхню плавучість, бо плавального міхура у хрящових риб немає. Акули відкладають від одного до 500 яєць або народжують одночасно від 2 до 100 молодих особин.
Відомо близько 250 сучасних видів акул. За розмірами вони бувають від 20-30 см (катранові та кунячі акули) до 20 м завдовжки та масою до 14-20 т. Однак такі велетні (велетенська та китова акули) живляться виключно дрібними безхребетними та рибою. Для людини небезпечними вважають близько 50 видів акул, які полюють на велику здобич. Зокрема, це тигрова акула завдовжки до 9 м, кархародон, або акула-людожер (до 8 м) та акула-молот, названа так тому, що її голова з величезною пащею має молотоподібну форму.
Поблизу Чорноморського узбережжя України мешкає один вид акул - катран - до 2 м завдовжки. Але цей вид не становить небезпеки для людини. Зграйки катранів полюють на риб, молюсків, ракоподібних.
Надряд Скати налічує близько 350 сучасних видів. Вони живуть у морях на глибинах до 2 700 м. Лише деякі види мешкають у прісних водоймах (австралійська риба-пилка, річкові хвостоколи та ін.). Тіло більшості скатів пласке, широке та дископодібне (за винятком пилконосих скатів, які за формою нагадують акул). Шкіра вкрита шипастою лускою або гола. Під час плавання скати хвилеподібно рухають дуже великими грудними плавцями, а хвостовий плавець розвинений слабко. Живляться вони ракоподібними, молюсками, рибою, деякі - дрібними безхребетними.
Найбільші розміри має манта, або морський диявол. Його дископодібне тіло завширшки до 6,5 м, а маса - до 1,5 т і більше. Мешкає у тропічних морях.
В електричних скатів є особливі електричні органи, що слугують для полювання та захисту. Це - видозмінені скелетні м'язи. При збудженні вони здатні давати розряд напругою від 8 до 300 вольт.
  У Чорному та Азовському морях мешкають шипуватий скат (морська лисиця) та хвостокол (морський кіт). У хвостовому відділі хвостокола є довга отруйна голка, якою він може небезпечно поранити необережну людину.
 

Підклас Суцільноголові.

 Володіючи цілим рядом неповторних особливостей, представники цього підкласу риб ще й найвигад- ливішим чином поєднують у собі риси пластинчатозябрових і кісткових риб. Не випадково Карл Лінней одному з родів дав назву «Химера».

Із акулами та скатами їх ріднить, наприклад, здатність самок відкладати великі яйця, укладені в рогові капсули, наявність у зовнішньому кістяку плакоїдних лусочок («шкірних зубів»), а також повна відсутність скам’яніння внутрішнього хрящового кістяка, деякі елементи якого часом зміцнюються за рахунок звапняковіння.

Крім цього, в серці у сучасних суцільноголових, так само як і у пластинчатозябрових, є артеріальний конус, у кишечнику проходить спіральний клапан.

Але у суцільноголових, як і у кісткових риб, відсутні клоака (анальний і сечостатевий отвори відособлені) і бризкальце, з кожного боку тіла є лише по одному зябровому отвору, а череп з’єднується із хребтом за допомогою потиличних мищілок. Зубний апарат суцільноголових, як і дводишних, представлений міцними жувальними пластинками (дві пари на верхніх щелепах і одна пара — на нижніх); нерідко ці пластинки мають валики або гребені.

Вважається, що суцільноголові походять від вимерлих акулячих предків і являють собою бічну філогенетичну гілку, спадково не пов’язану з кістковими рибами. Ця група відома з верхнього девону й процвітала вона до крейдового періоду. Всі нечисленні сьогодні живучі суцільноголові належать до ряду химероподібних.

Різноманітність кісткових риб

Кісткові риби – це група риб із кісткових скелетом й кістковою лускою на тілі. Це найчисленніша група серед усіх хордових, яка відрізняються від хрящових риб рядом ознак. Вони мають плавальний міхур, зяброві кришки, відкладають для розмноження ікру й мають непрямий розвиток (ікра – личинка – мальок – дорослі особини). У переважної більшості кісткових риб запліднення зовнішнє.

Типовим представником є окунь річковий – прісноводна риба, яка живе здебільшого осіло, поодинці. Усі плавці, крім хвостового, мають нерозчленовані гострі колючі промені. Зяброва кришка у верхній частині закінчується гострим шипом, деколи подвійним. Забарвлення зеленувато-жовте, з боків є від 6 до 9 темних поперечних смуг.

Кісткові риби характеризуються великою різноманітністю, вона об’єднує близько 90% усіх риб.

Осетроподібні – риби, які мають тіло, укрите рядами лусок у вигляді бляшок. Хвостовий плавець – різнолопатевий. Представники: білуга, осетер, севрюга, стерлядь.

Оселедцеподібні – риби, у яких тіло сплющене з боків, сріблясте, вкрите лускою. Плавці з м’якими променями. Представники: оселедці, сардина, кілька, шпроти, анчоуси.

Лососеподібні – це риби, у яких тіло дещо стиснене з боків, з безпроменевим жировим плавцем, розташованим на спині перед хвостовим плавцем. Більшість є прохідними рибами (мешкають у морях, а для розмноження пливуть у річки). Представники: кета, горбуша, нерка, сьомга, форель.

 Окунь річковий

Коропоподібні – група кісткових риб, у яких тіло голе або вкрите лускою, є глоткові зуби, плавці з м’якими променями. Представники: плітка, тараня, сазан, короп, краснопірка, лящ, лин, карасі, амур, товстолобик, в’юн.

Окунеподібні – риби, у яких плавці з колючими променями, переважно хижаки. Представники: окунь, судак, йорж, скумбрії, макрелі, тунці, риба-меч.

Кистепері – риби, у яких плавці подібні до кінцівок наземних тварин, є легеня, заповнена жиром. Представником є латимерія, поширена в Індійському океані.

Дводишні – риби з плавцями, що мають вигляд лопатей або джгутів та зяброве й легеневе дихання. Поширені в прісних водоймах, що періодично пересихають. Представники: рогозуби, лусковики.

Різноманітність риб: 1 – стерлядь; 2 – йорж; З – латимерія; 4 – рогозуб

Яке значення риб у природі й для людини?

У природі риби мають велике значення для всіх водних екосистем як складової харчового ланцюга.

Риби, як промислові тварини, дають риб’ячий жир, клей, шкіру. Промисловими рибами фауни України є: у річках – окунь, лящ, щука, лин, сом, в’язь, форель, у ставках – короп дзеркальний, товстолобик, амур білий, у морях – хамса, ставрида, скумбрія, шпроти, лящ, судак, бички, оселедці та ін. Риби вживаються в їжу (оселедці, камбала, коропи, кета, ставрида). Окрім продуктів харчування, риба є сировиною для отримання ліків (риб’ячого жиру, багатого на вітамін А та вітаміни D), кормів для тварин (риб’ячої кісткової муки), технічного жиру, клею, шкіри та ін. Деякі риби є проміжними хазяями для паразитичних червів (сисуна котячого). Серед риб є немало і отруйних тварин, яких потрібно знати і оберігатися (вусача, риби-фугу). Риб використовують як біологічний метод боротьби з шкідниками (гамбузію для знищення личинок малярійного комара). Багато людей займається утриманням акваріумних рибок, від споглядання яких отримують насолоду і користь для здоров’я (гупі, вуалехвости, сомики). Риби є об’єктом спортивного рибальства (коропи, лящі).

До Червоної книги України занесено 32 види риб: шип, стерлядь, осетер атлантичний, білуга чорноморська, лосось чорноморський, лосось дунайський, харіус європейський, вирезуб, марена дніпровська, морський коник чорноморський, судак морський, чоп великий, чоп малий, йорж смугастий, бичок золотистий, морський півень, морський чорт та ін.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

Бесіда.
1. Назвіть характерні риси класу Хрящові риби.
2. Як побудовані покриви тіла хрящових риб?
3. Як побудовані зябра хрящових риб?
4. Які особливості розмноження хрящових риб?

5. Різноманітність кісткових риб ?

6. Яке значення риб у природі й для людини?

  V. Домашнє завдання

  Опрацювати конспект уроку, § 20.

  VІ. Підсумок  уроку

   - аналіз роботи на уроці

   - виставлення та коментар оцінок