Учитель Теслюк Н.Ю.
ПРИРОДОЗНАВСТВО. 5 КЛАС
УРОК з теми 2 «Планета Земля як середовище життя організмів»
Тема уроку: Екосистема. Харчові ланцюги.
Освітні цілі: розкрити поняття «екосистема»; з’ясувати зв’язки, які існують між видами в екосистемі; навчитися складати харчові ланцюги; виховувати любов до природи.
Обладнання: таблиці «Екосистема лісу», «Харчові ланцюги», CD-ROM-диск КМ «Велика енциклопедія» -«Екосистеми Землі» -мультимедіапанорами, мультимедійна презентація, інтерактивна модель «Харчові ланцюги».
Основні поняття: біоценоз, екосистема, живлення організмів, харчові ланцюги (ланцюги живлення).
Тип уроку: засвоєння нових знань з використанням інформаційно-комунікаційних технологій навчання.
Хід уроку:
І. Розминка. Прослухайте вірш. Знайдіть закономірності і пов’яжіть її з темою уроку.
Не було гвіздочка – підкова відпала.
Не було підкови – конячка закульгала.
Конячка закульгала – командир лежить.
Батальйон розбитий – армія біжить.
Ворог наступає, поразка вже близько,
Все тому, що в кузні не було гвіздка. (За С.Маршаком)
ІІ. Актуалізація опорних знань. Інтерактивна методика «Мозковий штурм».
Діти висловлюють свої думки стосовно поняття «Екосистема». Учитель на дошці записує ці ідеї, допомагає встановити, де можливо, зв’язки між поняттями.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Екосистема – система живих організмів і неживої природи, де всі складові тісно пов’язані між собою і займають певну територію. (Віртуальна екскурсія по екосистемах Землі).
2. Зв’язки організмів в екосистемах (на прикладі лісу біля околиць міста Соснівка). (Робота в малих творчих групах).
Завдання:
3. Харчові ланцюги – зв’язки за живленням між організмами в екосистемі, де один поїдає попереднього, а сам поїдається наступним. (Практичне завдання для груп з використанням таблиці).
- З яких організмів починаються ланцюги: рослинних чи тваринних?
- Складіть ланцюг живлення, використовуючи опорну схему:
Рослини (трави, дерева, ягоди, плоди)
↓
Травоїдні тварини (комахи, птахи, ссавці)
↓
Хижаки (ящірки, жаби, комахоїдні та хижі птахи, хижі ссавці)
↓
Розкладачі та решткоїди (бактерії, жуки, черв’яки, птахи і ссавці-трупоїди, гриби)
ІУ. Осмислення об’єктивних зв’язків.
Учитель прикріплює учням картки з назвами, які відповідають ролям (Ліщина, Горіхова міль, Білочка, Жук-листовертка, вітер, Синичка, Сонечко, Заєць, Мурахи, Куниця, Вовк, Сироїжка зелена, Горіхи, Листочки). Діти, ставши у коло, знаходять зв’язки один з одним, характеризуючи свою роль в екосистемі (кидаючи клубок ниток).
Використовуючи інтерактивну модель «Харчові ланцюги», діти змінюючи кількість особин тієї чи іншої ланки ланцюга живлення, роблять висновки щодо взаємопов’язаності ланок у ланцюгу живлення.
Діти дописують сховані ланки у ланцюгах живлення.
Рослини →?→ жук-сонечко → павук →?
Опале листя →?→ кріт
Горіхи →?→ куниця
Водорості → личинки комарів →?
Шишки сосни →?→ куниця →?
? → жуки-короїди → ? → яструб →?
У. Закріплення знань учнів. Розв’язування проблемно-творчих задач.
1. У нашому сосновому лісі трапляються молоді ялинки, але під ялинками ніколи немає молодих сосон. Чому?
2. У Норвегії вирішили збільшити кількість білих куріпок. Для цього в районах їхнього гніздування знищили майже всіх хижаків (лисиць, росомах, кречетів). У перші роки чисельність птахів зросла, проте згодом знизилась і вони майже зникли. Чому?
УІ. Домашнє завдання.