Урок-екскурсія до Острозького замку (7 клас)

Тема уроку: Екскурсія до Острозького замку (7 клас)

Мета уроку: познайомити учнів з історією створення та історичним значенням визначної пам’ятки архітектури Волині.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Наочність: презентація

Обладнання: комп’ютер, проектор, екран, ґаджети з виходом до мережі Інтернет, зошити;

Міжпредметні зв’язки: краєзнавство; всесвітня історія;

Структура уроку

І. Організаційний момент 1 хв.

ІІ. Повідомлення мети та завдань уроку 2 хв.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності 2 хв.

IV. Повідомлення теми та завдань уроку 3 хв.

V. Повідомлення правил безпеки та поведінки під час екскурсії 5 хв.

VІ.Вивчення нового матеріалу 20 хв.

VIІ.Закріплення нових знань 4 хв.

           VIII.Заключна частина 4 хв.

І. Організаційний момент

1. Привітання;

2. Збір учнів біля вчителя на початку екскурсії

3. Ознайомлення учнів з планом уроку;

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

 При словосполученні «середньовічний замок» наша уява відразу малює нам величну будову, з високими вежами, зубчастими стінами, на яких несуть свою варту суворі лицарі в латах. А хтось, можливо, представить собі навіть якогось дракона, що літає в небі над самим замком і мудрого чарівника з довгою сивою бородою, що живе в одній із замкових веж (як правило, найвищій). Адже недарма образ замку вельми популярний в такому жанрі як фентезі, різних казках, тощо. Але часто реальна історія не менш цікава, ніж різні казкові небилиці, і наша сьогоднішня стаття буде присвячена замкам самим що не є реальним, їх устрою та місцю в нашій історії.

Насправді історія появи замків бере свій початок навіть не в середньовіччя, а в більш ранні часи, можливо, що ще доісторичні. І пов’язана поява замків і фортець як таких з задоволенням однієї з базових потреб людини – потреби в безпеці. Адже часи завжди були неспокійні, ні, зрозуміло, були часи відносно більш мирні, але навіть тоді десь велися війни. А за великим рахунком війни велися завжди, поки існує людство. І навіть якщо в якийсь час в якомусь місці вони не велися, завжди знаходилась якась маргінальна частина суспільства, яка бажає поласувати добром ближнього свого (та й дальнього теж).

Тобто замки спочатку створювалися, як засіб забезпечення захисту для себе та своїх близьких, щоб у разі нападу, чи то ворожих військ, чи то просто лихих розбійників і бандитів, можна було де сховатися і успішно відбити напад непроханих гостей.

Перші замки в історії були зовсім не схожі на те, що ми маємо на увазі під ними зараз – вони будувалися з дерева і представляли собою простір, обгороджений дерев’яним частоколом, і виритим навколо цього частоколу ровом.

Середні віки були вельми неспокійним часом, і потреба в захисті була особливо сильна, тому замки виникали, немов гриби після дощу – у разі небезпеки всі жителі навколишніх сіл тікали під захист замкових стін. Згодом на місці розташування багатьох замків утворювалися великі середньовічні міста.

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності

На сьогоднішньому уроці ми зможемо побувати у визначній пам’ятці архітектури не лише Волині, а й всієї України. Ми зможемо побачити на власні очі стіни замку, побувати всередині та почути цікаву розповідь екскурсовода.

IV. Повідомлення теми та завдань уроку

Тема уроку: Екскурсія до Острозького замку

Мета уроку: познайомити учнів з історією створення та історичним значенням визначної пам’ятки Волині.

V. Повідомлення правил безпеки та поведінки під час екскурсії

До початку екскурсії вчитель обов’язково розповідає учням правила безпеки та правила поведінки на території замку та впродовж усієї екскурсії.

VІ. Вивчення нового матеріалу (розповідь екскурсовода)

ОСТРОЗЬКИЙ ЗАМОК – комплекс споруд XIV- XIX  ст. в м. Острог. Побудований на місці давньоруського  городища ХІ- ХІІІ ст. в пд. частині історичного середмістя Острога. Заснований основоположником роду Острозьких князем Данилом.

Конфігурація укріплень обумовлена Замковою горою – мисом корінного лівого берега р. Вілія, який на 20 м піднімається над її заплавою. Від міста замок відокремлений глибоким ровом. Наприкінці XV – на поч. XVI ст. замок перебудовано, оборонні споруди модернізовано, дерев'яно-земляні укріплення попереднього періоду здебільшого замінено мурованими. У наш час комплекс складається з Вежі мурованої (14 ст.), Богоявленської церкви (XV – XVI ст...), Нової (Круглої) башти (XVIст.) та надбрамної дзвіниці (1905р.).

Мурована вежа розміщена в пд.-сх. частині замкового двору на крутому схилі. Спочатку вона нагадувала квадратний у плані замок-донжон. Наприкінці XV – на поч. XVI ст. змінено форму бійниць, перебудовано й укріплено величезним контрфорсом пд.-сх. ріг будівлі, в окремих приміщеннях змінено форму склепінь. У XVI–XVII ст. із зх., пд. та сх. вежу укріплено масивними контрфорсами. З пн., з боку подвір'я, будівля – двоярусна; з пд. – триярусна на високому цоколі. Муровані стіни завтовшки 2,0–2,6 м.

Пд. фасад будівлі в плані має великий напівкруглий виступ. Ренесансний декор завершень споруди належить до поч. XVI ст. Вежа є унікальною оборонною спорудою середньовічної Волині та єдиною на території України житловою баштою 2-ї пол. XIV ст., яка порівняно добре збереглася донині.

Богоявленська церква розміщена в пн. частині замкового подвір'я, біля давнього рову. Її пристосовано для оборони: пн. стіна потовщена (2,8 м) та обладнана бійницями для гармат. З 1636 р. до серед. XIX ст. будівля не використовувалася і дійшла до стану руїни. 1886–1891 рр. храм відновлено за проектом В.Токарева на старих фундаментах. За схемою плану та об'ємно-просторовою структурою він повторює давню споруду, від якої збережено тільки пн. стіну. Тепер Богоявленська церква – хрещатобаневий, шестистовпний, триапсидний, п'ятиверхий храм, який є домінантою ансамблю. Арх-ра храму посідає особливе місце в церк. буд-ві України як проміжна ланка між давньоруським зодчеством й архітектурою XVI-XVII ст. з притаманними їй готичними елементами.

Нова (Кругла) башта зведена на пд.-зх. розі оборонних мурів під час модернізації укріплень Острозького замку  на поч. XVI ст. Циліндрична за формою мурована башта поділена на 3 яруси. Висота триярусної споруди з боку рову через перепад рельєфу значно збільшується завдяки цокольному ярусу. Внутрішній  діаметр башти – 13 м, товщина стін нижнього ярусу – 3,5 м. Другий ярус завершують машикулі-бійниці на кам'яних фігурних кронштейнах. Увінчує башту аттик із фігурним завершенням. Архітектура  та конструктивні якості башти визначають її як унікальний зразок фортифікаційного мистецтва України й ренесансної стилістики в українській архітектурі.

Надбрамна дзвіниця розміщується в пн.-зх. куті замкового подвір'я на місці давньої брами й належить до останнього періоду будівництва на Замковій горі. Дзвіниця та цегляно-металева огорожа по периметру подвір'я споруджені за проектом цивільного інженера А.Павловського, коли впорядковувалася територія замку. Дзвіниця двоярусна, прямокутна в плані з проїздом у першому ярусі до замкового подвір'я. Верхній ярус вирішений у вигляді восьмигранного підбанника, увінчаного банею. Зовнішній декор дзвіниці характерний для "єпархіальної" архітектури кінця ХІХ – поч. ХХ ст.

Острозький хамок  – унікальна пам'ятка фортифікаційної архітектурири Волині – є складовою Державного  історико-культурного  заповідника у м. Острог, створеного 1981р.. У приміщенні Вежі мурованої працює краєзнавчий музей, заснований 1916 р.

VIІ. Закріплення нових знань

Закріплення проводимо у формі запитань для повторення:

1. Хто є засновником замку?
2. На місці чого був заснований Острозький замок?
3. Чим відокремлений замок від міста?
4. Яку назву має церква, розміщена на території замку?
5. У якій Вежі замку працює краєзнавчий музей?

               VIII. Заключна частина

1.              Вчитель повідомляє про досягнення цілей уроку
2.              Домашнє завдання: розповідь про свою улюблену пам’ятку історії,архітектури чи мистецтва (на вибір учня); (за бажанням учні можуть підготувати презентацію)