Урок-екскурсія "Подорож у природу взимку". Я досліджую світ. 1 клас

Я досліджую світ. 1 клас    Дата проведення _________________

Тема: Урок-екскурсія. Подорож у природу ззимку.

Мета: навчальна: поглибити знання дітей про рослини в різні пори року, вчити висловлювати свої думки, враження, почуття; повторити правила поведінки в природі;

розвивальна: розвивати естетичні почуття, образне мислення і мовлення, фантазію, уміння спостерігати;

виховна: виховувати любов і бережне ставлення до природи.

Тип уроку: екскурсія

Міжпредметні зв’язки: я досліджую світ – українська мова.

Перебіг  уроку

І. Організаційний момент.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Ідучи, сьогодні до школи не змогла не зупинитися, і не помилуватися зимовою красою. І пригадався вірш Петра Сингаївського

«Білі черевички у зими»

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина.

Білі черевички у зими,

Біла-біла в неї кожушина

Білі сани, білогриві коні.

Білі рукавички пухові.

Білі щоки, а вуста червоні,

Мов розквітлі маки польові.

Пропоную  вам піти подивитися, чи справді є у зими білі черевички, рукавички, кожушина.

 

ІІІ Проведення екскурсії

1.Бесіда про зміни в природі.

Помилуйтеся краєвидом — як світло та чисто навкруги! Які барви переважають зараз у природі? Які ще кольори, крім білого,є у зимовій природі?Де їх можна побачити?

Які поєднання кольорів у зимовому пейзажі подобаються вам найбільше? Чому? Пошукайте навколо себе поєднання білого із зеленим, червоним та блакитним кольорами по черзі. Як ви гадаєте, чи завжди сніг білий? Визначте його колір на сонці, у затінку. А чи змінюється забарвлення снігу вранці, ввечері, у відлигу?А відповісти на це запитання допоможуть загадки про сніг.

Ліг на землю вранці

Ковдрою пухнастою –

Виграє на сонці

Ниткою сріблястою.

                                (Сніг)

Як тільки сутінь настає

І ліхтарі мигають,

Він фіолетовим стає

І таємничо сяє.

 (Сніг увечері)

Спочатку він міцний і білий,

Та коли сонце припікає,

Він враз слабкішає, жовтіє,

Чорніє, тане і тікає.

(Сніг у відлигу)

2. Хвилинка фантазії

Давайте пофантазуємо. Уявіть себе художниками, які малюють «портрет» Зими. Які фарби ви б змішали, щоб передати гру відтінків зимового пейзажу? Чому сніг часто називають сріблястим, золотистим? Коли це буває? Озирніться на­вколо — де ще взимку можна побачити сріблясті полиски? Коли дерева стають «срібними»?

3.Гра «Впізнай дерево» (Спробувати відрізнити дерева одне від одного)

Помилуйтеся нерухомою зимовою красою. Придивіться до того, як снігова ковдра огорнула землю, як дбайливо позакутувала кожну билиночку, кожен кущик, кожне деревце. Як же відрізнити одне дерево від іншого взимку?

Дерева відрізняються за кольором кори, розташуванням гілок, бруньками. Взимку найлегше упізнати з усіх дерев березу, її біла з чорними пля­мочками кора видна здалеку. У берези велике бокове гілля. Молодші гілочки у берези тонкі та звисають донизу. На них розташовані малесенькі сережки. Бруньки берези дрібні, загострені, чорно-коричневі. Дивіться, ось, наче зачарована, в кришталевих мереживах морозу стоїть кудрява берізонька. Вона хитає своїми вітами, запрошуючи на гостину. Притуліться до неї і кожному вона щось прошепоче. Але ні в якому разі не розповідайте, що почули. Це буде ваша з берізкою таємниця. (Діти притуляються до дерева.)

Неважко упізнати взимку липу. Бокове гілля від стовбура опускається донизу, зверху знов піднімається. Кора у липи темна, міцна, у дрібних тріщинах. На деяких гілках зберігаються плоди — горішки з літучками.

Чудовий дуб у зимовому вбранні. Кудлата паморозь накипом за­стигла на його міцному гіллі, закудрявилось у візерунках пухнастої па­морозі рідке багряне листя — залишки літнього вбрання. Цим листям й округлою кроною вирізняється дуб від інших дерев. (Додаток 1).

Існують й інші прикмети. На ліщині помітні маленькі щільні сережки. На ясені майже всю зиму висять пучки його крилатих плодів. Крилаті плоди клена облетіли, але пучки тоненьких ніжок від квіток зали­шились. За шипами легко впізнати шипшину.

4. Творча робота

а) Відгадування загадки

Зелену сукню має-

Ніколи не знімає,

Один – єдиний раз на рік

Зірками прикрашає.

                      (Ялинка)

Легко впізнати ялинку поміж інших дерев. За чим ми впізнаємо це дерево? (Відповіді дітей)

б) Спробуймо разом придумати казку про те, чому лісова красуня завжди лишається зеленою.(Думки дітей)

в) Повторення правил поведінки в природі.

Ялинка взимку не сумує. То готується до Новорічного свята, то постійно зустрічає гостей. Що ми можемо з вами зробити, щоб ялинка справді святкувала? (Відповіді дітей).А гостями ялинки є шишкарі, які полюбляють ласувати ялиновими шишками. (Додаток2)

Діти. як ми з вами можемо допомогти птахам взимку? (Відповіді дітей)

5. Спостереження і фантазування.

Погляньте навколо. скільки снігу намело. Скрізь замети, кучугури.... Що нагадують вам ці купи снігу? Давайте пофантазуємо. Уявімо, що потрапили до музею «снігових фігур». Кожен спробує бути екскурсоводом у ньому і по дорозі до класу, показати всі його «експонати».

IV. Підсумок екскурсії

Ми побували в гостях у Зими, подружилися з красунею берізкою і впевнилися, що зима не безбарвна пора року, а дбайлива господиня.

 

(Додаток1)

Гра «Відгадай, хто я»

1. Взимку дерева навколо мене стоять голі, а мені залишаються мої зелененькі голочки. Моє насіння знаходиться в шишках до кінця зими Я очищую повітря, особливо це відчувається в лісі, коли повітря напов­нюється приємним запахом моєї хвої. (Сосна, ялина)
2. Струнка я, і крона моя розлога, і гарна моя чорна кора. Влітку коло мене дзижчать тисячі бджіл. Над моєю жовтою квіточкою виростає довгий язичок. Влітку він прикриває квітку від дощу, а восени і взимку розно­сить мої плоди-горішки. (Липа)
3. У мене гладенька біла кора з чорними плямами, крона ажурна, з поник­лими гілками. Я маю міцну деревину світлого кольору. Віником з моїх гілок миються у лазні, а мої бруньки вико­ристовують у медицині для лікування ангіни, бронхіту. Діти полюбля­ютьмій сік, багатий на вітаміни. Взимку я сплю дуже чутливо і весною найпершою розкриваю бруньки. (Береза)
4. Я — рослина, оспівана в багатьох піснях, стала символом дівочої краси та символом України. Я дуже красива, восени та взимку мої гілки обві­шані кетягами яскраво-коралових ягід, і зберігаються вони всю довгу зиму. Дуже люблять поласувати ними пташки. Люди зв'язують мої ке­тяги ягід у пучки, підвішують у коморах на горищах і взимку викорис­товують як лікувальний засіб, п'ють чай, виготовляють корисні киселі та начинку для пиріжків. (Калина)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2