Урок-екскурсія "Зустріч з сільським бібіліотекарем"

ЗУСТРІЧ

З СІЛЬСЬКИМ БІБЛІОТЕКАРЕМ

 

Мета: ознайомити учнів з сільською бібліотекою та бібліотекарем, ознайомити з правилами користування послугами абонементу та читальної зали; сприяти формуванню та розвитку інтересу до читання; розвивати навички роботи з книжками; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати бережливе ставлення до книжок, поважне ставлення до працівників бібліотеки.

 

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. ОРГАНІЗОВАНИЙ ПОХІД ДО БІБЛІОТЕКИ

 

1. Зустріч з бібліотекарем.

• Ви цікавитися книгами?
• Читаєте не лише підручники?
• Радієте, коли вам дарують книгу?
• Охоче ходите у бібліотеку?
• Мабуть, у вас уже є своя маленька бібліотека, бодай на одній поличці?

Значить, книга вже стала частиною вашого життя.

 

2. Розповідь бібліотекаря

Книги, книги на полицях.

Завше тихо поміж книг.

Та яку ти не розгорнеш –

Щось цікаве в кожній з них…

                                                                                 Юлій Ванаг

 Бібліотека – це справжнє «книжкове місто»: тут є свої вулиці та площі, палаци і будинки, є свої мешканці. Ці мешканці – звичайні книги. Вони стоять на своїх полицях, кожна – на своєму місці, очікують на читачів. Тихо в бібліотеці, стоять книжки, мовчать. Але тільки візьмеш книжку до рук, розгорнеш її першу сторінку – і почне вона про щось розповідати.

• Діти, а хто такий бібліотекар?
• А хто такий читач?

 

3. Повторення правил поведінки в бібліотеці.

 

4. Екскурсія бібліотекою під керівництвом працівника бібліотеки.

Під час екскурсії бібліотекою відвідують абонемент та читальну залу, ознайомлюються з основними правилами користування послугами бібліотеки.

 Абонемент – це спеціальний відділ бібліотеки. Тут можна взяти книгу додому, тільки спочатку необхідно записатися у бібліотекаря.

 Читальна зала – це також відділ бібліотеки. Книжки додому тут не видають, їх можна читати тільки тут. Ці книжки особливо цінні, адже є в бібліотеці в єдиному екземплярі.

 Каталог – список усіх книжок за абеткою. Каталог складається зі спеціальних карток, на яких записано назву книги та її автора.

 Шифр – спеціальний знак на картці з каталогу. Він складається з літер та цифр. За шифром бібліотекар легко знаходить потрібну книгу.

 

5. Зупинка у читальній залі.

Читання казки К. Гриба «Чому скаржилися книжки».

 

6. Вручення пам’ятки «Як користуватися бібліотекою».

 

Бібліотекар. На завершення нашої зустрічі хочу побажати вам бути активними читачами сільської бібліотеки. Дружіть з книгами. Недаром говорять: «Людина, яка любить і вміє читати – щаслива людина». Будьте щасливими!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЧОМУ СКАРЖИЛИСЯ КНИЖКИ

(Казка)

 Ліг спати Сашко. Раптом чує, хтось шепоче в кутку, де поличка його для книг та іграшок. «Хто там шепоче? Адже тато і мама в другій кімнаті.

 Сашко не лякливий був. Підвівся з ліжка, шепіт притих на мить, а потім почулася тиха розмова.

 - Ох, ох! – зітхнула одна книжечка. – Тяжко-важко жити нам у цього нечепури, негарний він хлопчик. Погляньте на мене: була я недавно чистенька, гарненька, любо подивитися. А тепер сама себе соромлюся. Листочки мої олівцем помальовані, пом’яті, краї позагиналися, всюди плями.

 - А на мене він вчора хліб з маслом поклав! – обізвалася друга. – Тепер листочки аж світитися стали.

 - А з мене він листочка на кораблика вирвав!

 - А на мене сів і зім’яв, поламав!

 - А на мене черевиком брудним наступив! Бачите, так і залишив слід.

 - А знаєте, що ми зараз зробимо сестрички-книжки? – зашепотіла таємниче одна, в якої був відірваний початок і кінець, так що тепер ніхто не знав, як вона зветься. – Давайте покараємо його.

 - Як покараємо? – перепитали всі.

 - А так, - кивнула листочками книжка.

Обмажемо йому обличчя повидлом і маслом, вискубемо чуба, потім кинемо на підлогу…

 - А самі втечемо від нього до кращих діток! – загукала друга книжка. А потім скомандувала:

 - Ходімо, сестрички!

Всі книжечки враз підвелися і кинулися до Сашка. Хлопчик звів над головою руки, замахав ними і закричав:

 - Мамо, мамо! Рятуйте!

 - Що сниться тобі, синку? – спитала мати. Сашко прокинувся, розплющив очі.

 - Мені, мені… Снилося… А де мої книжечки, мамо?

 - Он там, на підлозі валяються, - кивнула головою мати.

 Сашко схопився з ліжка. Понівечені книжечки лежали на підлозі й з докором дивилися на нього. Він обережно підняв їх, погладив і акуратно поклав на поличку.

                                                                                                  К. Гриб