Урок "Електричне поле. Напруженість електричного поля"

Кузьмич Петро Павлович 15 листопада 32 Відгуки відсутні

Про матеріал

Дана розробка дозволяє сформувати в учнів поняття близькодії та далекодії, розкрити матеріальний характер електричного поля.
Перегляд файлу













Відкритий урок з фізики:

„Електричне поле.

Напруженість електричного

поля. Дослід Міллікена."











Підготував: Кузьмич Петро Павлович















Тема: Електричне поле. Напруженість електричного поля. Дослід Міллікена.

Мета: Дати учням поняття про близько дію та далекодію; розкрити матеріальний характер електричного поля. Дати поняття про таку характеристику електричного поля як напруженість. Ввести одиниці напруженості. Сформулювати принцип суперпозиції. Показати графічний метод зображення електричних полів. Продемонструвати метод визначення електричного заряду.

Обладнання: 1) Електроскоп (2 піт.);

2) Ебонітова і склянна палички;

3) Султани;

4) Електрофорна машина;

5) Провідники;

6) Лазерний диск «Віртуальна фізична лабораторія»;

Тип уроку: Комбінований.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Наявність виконаного письмового домашнього завдання перевіряє черговий учень.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Близькодія та дія на відстані.

Питання про передавання впливу від одного заряду до іншого є необхідним «місточком» під час переходу від поняття електричного заряду до поняття електричного поля.

В основі всіх фізичних явищ лежить взаємодія між тілами або частинками, що беруть участь у цих явищах. Земля рухається навколо Сонця через те, що взаємодіє з ним. Цією взаємодією є тяжіння Землі и Сонця за законом всесвітнього тяжіння. Тяжіння або відштовхування двох електричних зарядів обумовлює їх електричну взаємодію.

Закон Кулона, встановлений експериментально, не пояснює, як дія одного заряду передається іншому. Заряди діють один на одного, хоча, на перший погляд, немає ніякого посередника між ними. Уявлення про дію на відстані без участі якого-небудь матеріального посередника лежить в основі теорії далеко дії. її суть у тому, що дія здійснюється без участі якого-небудь посередника й миттєво передається від одного тіла до іншого.

Концепція далекодії була пануючою аж до другої половини XIX століття. Згідно з ідеєю Фарадея електричні заряди не діють один на одного безпосередньо. Навколо зарядів існує середовище, за допомогою якого здійснюється електрична взаємодія. Простір, що оточує один заряд, діє на простір, що оточує інший заряд, і навпаки.

Дослід з електрометрами.

Переконання, згідно з яким усяка дія одного тіла на інше передається з кінцевою швидкістю від точки до точки через середовище, яке ми не спостерігаємо, отримало назву близькодії.

Посередником в електромагнітній взаємодії є поле.

2. Електричне поле.


Електричне поле — це вид матерії, за допомогою якої здійснюється електрична взаємодія заряджених тіл. Воно оточує будь-яке заряджене тіло п виявляє себе дією на заряджені тіла.

Розрізняють два основні види електричних полів: електростатичне й вихрове (індукційне).

Електростатичне поле — це електричне поле, яке існує навколо нерухомих у даній системі відліку тіл або частинок, що мають електричний заряд.

Отже, головна властивість електричного поля полягає в його здатності діяти на електричні заряди з деякою силою. Ця здатність електричного поля діяти на заряд із деякою силою дозволяє ввести кількісну характеристику електричного поля.

3. Напруженість електричного поля.

Якщо по черзі поміщати в одну й ту саму точку поля невеликі заряджені тіла й вимірювати сили, що діють на них із боку поля, то виявиться, що ці сили прямо пропорційні величинам зарядів. Відношення сили до заряду F залишається сталим, не залежить від модуля заряду й характеризує тільки електричне поле в тій точці, де розташований заряд. Ця характеристика називається напруженістю електричного поля.


Напруженістю електричного поля в даній його точці називається векторна фізична величина, що чисельно дорівнює відношенню сили, з якою поле діє на точковий заряд, поміщений у цю точку, до значення цього заряду:


Е =

Напруженість поля в одиницях СІ виражається в ньютонах на кулон:


Сила, яка діє на заряд з боку електричного поля, дорівнює:


.Знайдемо напруженість електричного поля, створюваного точковим рядом до на відстані г від нього:


4. Принцип суперпозиції.

Якщо у разі накладення полів від декількох зарядів ці поля не роблять ніякого впливу одне на одного, то результуюча сила з боку всіх полів повинна дорівнювати геометричній сумі сил із боку кожного поля. У цьому полягає принцип суперпозиції полів: напруженість електричного поля системи N зарядів дорівнює векторній умі напруженостей полів, створюваних кожним із них окремо:

5. Графічне зображення електричних полів.

Електричне поле не діє на органи чуття. Ми його не бачимо. Проте розподіл поля в просторі можна зробити видимим. Для цього введемо своєрідну графічну модель електричного поля — лінії напруженості.

Лінією напруженості називається безперервна лінія, дотична до якої кожній точці збігається за напрямом із вектором напруженості.

Лінії напруженості не перетинаються.

Для електростатичного поля лінії починаються на позитивних зарядах і закінчуються на негативних.

Силові лінії зображуються так, що щільність ліній пропорційна значенню напруженості електричного поля.

За напрям напруженості поля приймають напрям сили, що діє на позитивний заряд.

Слід звернути увагу учнів на те, що лінії напруженості лише допомагають наочно уявити розподіл поля в просторі та є не більш реальними, ніж меридіани й паралелі на земній кулі.

Дослід з султанами.

VІ.Дослід Міллікена.

З курсу фізики 8-го класу ви знаєте про подільність електричного заряду. В цьому легко переконатися на досліді. Поставимо на два електрометри однакові металеві кулі. Зарядимо одну з них, а потім з'єднаємо її з другою, незарядженою кулею. Показання електрометрів свідчать про те, що заряд першої кулі став удвічі меншим. Роз'єднаємо кулі і, доторкнувшись рукою до другої кулі, знімемо з неї електричний заряд. Потім знову приєднаємо другу кулю до першої, на якій залишилась половина початкового заряду, він знову розділиться на дві однакові частини, і на першій кулі залишиться вже четверта частина початкового заряду.

В такий же спосіб можна одержати одну восьму, одну шістнадцяту початкового заряду тощо.

Нарешті на першій кулі залишиться настільки малий заряд, що за допомогою звичайного електрометра виявити його не можна. Щоб поділити заряд на дуже маленькі порції, його треба передавати не кулям, а маленьким крихтам металу або краплинкам рідини. На таких маленьких тілах можна одержати порції заряду в мільярди мільярдів разів менші, ніж у досліді з кулями. А чи існує межа подільності електричного заряду, чи його можна ділити нескінченно?

Щодо будови електричних зарядів, як і речовини, можливі два припущення: заряд безперервний (як завгодно подільний) і заряд дискретний (складається з окремих порцій електрики). За результатами дослідів, проведених у 1909—1914 роках, американський фізик Р. Міллікен довів дискретний характер електричного заряду та існування в природі найменшого (елементарного) електричного заряду. В дослідах Міллікена вимірювались заряди дрібних краплинок олії. Ідея дослідів Міллікена така. Уявімо собі мікроскопічну краплинку якоїсь нелеткої рідини (наприклад, ртуті або мінерального масла), вміщену між двома строго горизон­тальними пластинами, зарядженими електричними зарядами протилежного знака. Змінюючи за допомогою батареї акумуляторів заряд пластин, можна створювати у просторі між пластинами вертикально спрямоване електричне поле різної на­пруженості Е..



ІІІ.Роз'язування задач

DrawObject1

Дано:

q= 2нКл = 2 . 10-9Кл F = Eq F = 2000 H/Кл . 2.10-9 Кл = 4. 10-6 Н

Е= 2 кН/Кл = 2000 Н/Кл

DrawObject2

F - ? Відповідь: 4 мкН.





ІV .Підсумок уроку.

1. Яка теорія - дії на відстані чи близькодії - більше вам до вподоби? Чому?

2. Що таке електричне поле?

3. Яку ми ввели характеристику електричного поля?

4. Чи можна «побачити» електричне поле органами чуття?

V. Домашнє завдання.

1. § 45, 46, 47. с. 149-153. С. У. Гончаренко.

2. Заряд 2 нКл розташований в електричному полі з напруженістю 2 кН/Кл. Із якою силою поле діє на заряд?

3. Чому дорівнює напруженість електростатичного поля точкового заряду 40 нКл на відстанях 8 і 16 см від заряду?


Масло

Під впливом радіоактивного, рентгенівського чи ультрафіолетового випромінювань повітря між пластинами йонізується, в ньому з'являються негативно і позитивно заряджені йони. Вони осідають на краплинках ртуті чи масла і заряджають їх. Позначимо повний заряд, набутий краплинкою до даного моменту, через ^1. Тоді можна, змінюючи значення і напрям напруженості електричного поля між пластинами, підібрати напруженість Еі таку, щоб електрична сила Fe, яка діє на краплинку ( Fe = q1 E1), зрівноважувала силу тяжіння mq краплинки:


Q1E1 = mq, звідси q1 =


Повітряний проміжок між зарядженими пластинами знову опромінювався радіоактивним, рентгенівським або ультрафіолетовим випромінюванням доти, поки краплинка не набувала додаткового негативного заряду і її рівновага порушувалася. Змінюючи напруженість електричного поля до деякого значення Е2, знову відновлювали рівновагу краплинки і визначали її новий


заряд q2 = Потім знову опромінювали повітряний проміжок, змінювали


напруженість електричного поля і діставали наступне значення заряду

краплинки q3 = тощо. Результати проведених вимірювань можна


записати так: mq=qоЕо=q1E1=q2Е2=qзЕз=..., звідси


q0 :q1 : q2 : q3 : …=

Таким чином, діставши ряд послідовних значень заряду краплинки qо, q1, q2, q3, ..., Міллікен встановив, що і самі значення заряду краплинки, і їх послідовні різниці є цілими кратними деякого елементарного заряду є (заряду електрона), тобто

Q1 = +_ nie,

де — завжди ціле число.

У дослідах Міллікена виявилося можливим також виміряти з великою точністю значення елементарного заряду (електрона). Сучасні вимірювання заряду електрона показали, що е= 1,6021 • 10~19 Кл..






В прямому ефірі
Інтернет-конференція: ШІ та цифрові інструменти для організації навчання в умовах блекаутів