ЗАТВЕРДЖУЮ

Заст. директора з НР

____________

 

ПЛАН УРОКУ 

Тема уроку: Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні та хімічні властивості. Гідроліз естерів.

Мета уроку:  формувати знання учнів про естери; поглибити знання учнів про хімічні властивості кислот і спиртів на прикладі реакції естерифікації, показати практичне значення цієї реакцїї; розглянути поширення естерів у природі, галузі їх використання

розвивати хімічну мову, логічне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, прогнозувати,  вміння самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації, творче мислення, пам'ять, увагу, спостережливість, ерудованість

  виховувати інтерес до хімії та бережливе ставлення до навколишнього середовища

 сприяти естетичному вихованню учнів, формуванню життєвих компетентностей учнів, досвіду творчої діяльності, ділового спілкування, виховувати інтерес до предмету.

Тип уроку: комбінований урок засвоєння нових знань        

 Обладнання:  періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,

                          таблиця розчинності кислот, основ, солей,

                          таблиця «взаємозв’язок між деякими фізичними величинами » 

                          мультимедійне обладнання

Форми роботи :   фронтальне опитування, навчальна лекція,

                                       самостійна робота   

Хід уроку

І. Організація уроку:  перевірка відсутніх

ІІ. Опитування учнів:  повторення основних питань попереднього уроку

                                           Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Вивчення нового матеріалу .

1. Поняття про естери
2. Номенклатура естерів
3. Ізомерія естерів
4. Поширення в природі
5. Фізичні властивості
6. Хімічні властивості
7.  Добування естерів
8. Використання естерів

ІV. Закріплення й узагальнення знань   

V. Домашнє завдання:  опрацювати параграф підручника 17 стр 101, 103

                                           завдання № 2,3,6 стр 104

VІ. Підведення  підсумків уроку

Тема уроку: Естери, загальна та структурні формули, систематична номенклатура, фізичні та хімічні властивості. Гідроліз естерів.

 

Мета уроку:  формувати знання учнів про естери; поглибити знання учнів про хімічні властивості кислот і спиртів на прикладі реакції естерифікації, показати практичне значення цієї реакцїї; розглянути поширення естерів у природі, галузі їх використання

розвивати хімічну мову, логічне мислення, вміння аналізувати, порівнювати, прогнозувати,  вміння самостійно здобувати знання, використовуючи різні джерела інформації, творче мислення, пам'ять, увагу, спостережливість, ерудованість

  виховувати інтерес до хімії та бережливе ставлення до навколишнього середовища

 сприяти естетичному вихованню учнів, формуванню життєвих компетентностей учнів, досвіду творчої діяльності, ділового спілкування, виховувати інтерес до предмету.

 

Тип уроку: комбінований урок засвоєння нових знань      

 

 Обладнання:  періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва,

                          таблиця розчинності кислот, основ, солей,

                          таблиця «взаємозв’язок між деякими фізичними величинами » 

                          мультимедійне обладнання

 

Форми роботи :   фронтальне опитування, навчальна лекція,

                                       самостійна робота   

 

Хід уроку

 

 

І. Організація уроку:  перевірка відсутніх

 

ІІ. Опитування учнів:  Перевірка домашнього завдання

     Актуалізація опорних знань.

     Прийом «так чи ні»

    Учні виконують завдання на листочках.

     Питання самостійної роботи проектуються на екран

    Для перевірки використовується метод взаємоперевірки

 

 

 

 

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу .

Розповідь учителя

    Мотивація вивчення даної теми

Епіграфом нашого уроку є вислови видатних людей:

"Широко простягає хімія руки свої у справи людські..." М.В. Ломоносов "Хімія – це цариця дивин, в ній приховане щастя людства..." М. Горький

 Ці слова видатних людей дуже вдало характеризують необхідність вивчення даної теми, так як уявити собі сьогоднішній світ без душистих речовин (естерів), жирів, мила і синтетичних мийних засобів практично неможливо.                                   

У повсякденному житті ми зустрічаємося з фруктами, квітами, косметикою, продуктами харчування, і всі вони мають запахи. У фруктах і квітах ці аромати природного походження, а в деяких продуктах харчування, косметиці вони створені людиною. Але об’єднує всі ці запахи єдиний клас органічних сполук — клас естерів (складних естерів).

 А чи помічали ви, що продукти харчування, створені людиною, завжди мають більш насичені запахи, ніж продукти природного походження? Як ви думаєте, чому? (Концентрація естерів у продуктах, створених людиною, вища, ніж у продуктах природного походження, це пов’язано з тим, що естери можуть випаровуватися в процесі приготування.)

Всі ви пробували на смак цукерки - карамель. Усім вам відомо, що ця карамель може бути різних смаків, бо містить синтетичні естери. Це невелика частина великої галузі застосування естерів. І сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з цими речовинами, їх властивостями, будовою їх молекул, способами отримання і номенклатурою. У ході вивчення тем «Спирти» і «Карбонові кислоти» ми частково вже зустрічалися з цими речовинами, сьогодні розберемо їх детально.

 

Учитель повідомляє тему уроку та формулює його мету.

 

1. Поняття про естери

 

Естери — це органічні сполуки, що утворюються внаслідок взаємодії карбонових кислот зі спиртами з відщепленням молекули води. Загальна формула:

де R — алкільний замісник або атом Гідрогену;

R’ — вуглеводневий залишок (аліфатичний, ароматичний).

Отже, у складі естерів можна виділити функціональну групу: 

 

2. Номенклатура естерів

 

Назви естерів за міжнародною номенклатурою утворюють від назви вуглеводневого замісника, що є у спирті, назви кислотного залишку і суфікса -оат:

 — етилметаноат (тривіальна назва — етилформіат)

                             Етиловий естер мурашиної кислоти

 — метилетаноат

(метилацетат, метиловий естер оцтової кислоти)

 

 

3. Ізомерія естерів

 

Структурна:

 — метилпропаноат (метилпропіонат)

 — етилетаноат (етилацетат)

 — пропілметаноат (пропілформіат)

 — ізопропілметаноат (ізопропілформіат)

 

Міжкласова:

Наприклад : молекулярна формула С₄Н₈О₂

 

 — метилпропаноат

 

СН₃-СН₂-СН₂-СООН — масляна кислота

 

 

 

 

4. Поширення в природі

 

Нижчі естери значною мірою визначають аромат квітів, плодів рослин. Деякі рослини, наприклад ясенець (рослина род. Рутових, старозавітна неопалима купина), виділяють таку кількість цих речовин, що навколо них утворюється естерова хмарка з ароматом, який нагадує лимонний.

Вищі естери становлять основу природних воскоподібних речовин. Розрізняють:

• бджолиний — виробляється спеціальними залозами медоносних бджіл, з якого вони будують сота;

• вовняний (ланолін) — виділяється залозами шкіри тварин, оберігає вовну і шкіру тварин від вологи, висихання і забруднення;

• спермацет — вміст «спермацетового» мішка у голові кашалотів, на який припадає до 90 % маси голови, найімовірніше бере участь в ехолокації, а також має низку інших функцій (зокрема пірнання);

• рослинні воски вкривають тонким шаром листя, стебла, плоди, оберігаючи їх від висихання, шкідників.

 

5. Фізичні властивості

 

Демонстрація.

 Ознайомлення зі зразками естерів

Розглядаємо зразки естерів, дотримуючись правил техніки безпеки, досліджуємо їх фізичні властивості (колір, запах).    .  

Естери — це переважно леткі безбарвні рідини з приємним фруктовим запахом, малорозчинні у воді, добре розчиняються в спирті. Унаслідок відсутності водневих зв’язків естери киплять за значно нижчих температур порівняно з кислотами і спиртами.

Зі збільшенням молекулярної маси температура плавлення та кипіння збільшується, вищі естери є твердими речовинами

Вищі естери — воскоподібні речовини, нерозчинні у воді, добре розчиняються в органічних розчинниках — бензині, хлороформі, бензолі  

 При збільшенні розмірів складових органічних груп естерів,

до С₁₅—C₃₀ вони набувають консистенції пластичних речовин. Цю групу називають восками, вони, зазвичай, не мають запаху. Бджолиний віск містить суміш різних естерів, один з компонентів воску, що удалося виділити і визначити його склад, являє собою мірициловий етер пальмітинової кислоти. Китайський віск (продукт виділення кошенілі — комах Східної Азії) містить цериловий етер церотинової кислоти. Крім того, воски містять вільні карбонові кислоти і спирти.  

Самою «відомою» властивістю естерів є летючість, що проявляє себе в наявності запаху 

Багато естерів карбонових кислот мають характерні фруктові або квіткові запахи, через що їх використовують як штучні ароматизатори.

 

 

 Наприклад:

•                  Бутиловий естер оцтової кислоти  має грушевий аромат
•                  Метиловий естер масляної кислоти — яблуневий
•                  Етиловий естер масляної кислоти — ананасовий або абрикосовий
•                  Етиловий естер ізовалер'янової кислоти — малиновий
•                  Етиловий естер валер'янової кислоти — виноградний
•                  Ізоаміловий естер ізовалер'янової кислоти — банановий
•                  Октиловий естер оцтової кислоти — помаранчевий
•                  Етиловий естер саліцилової кислоти  — м'ятний
•                  Бензиловий естер оцтової кислоти  — жасминовий
•                  Бензиловий естор саліцилової кислоти — квітковий

.

 

6. Хімічні властивості

 

Гідроліз.

а) кислотний (оборотний):

Утворюється спирт і карбонова кислота

б) лужний (необоротний):

Утворюється спирт і   сіль карбонової кислоти, яка є основою мила    Тому цю реакцію називають також реакцією омилення :

 

 

7.  Добування естерів

Основний метод добування естерів — реакція етерифікації:

За допомогою мічених атомів (¹⁸0) було доведено, що молекула води утворюється за рахунок саме гідроксильної групи кислоти й атома Гідрогену гідроксильної групи спирту

Ця реакція є оборотною. Зворотний процес — розщеплення естеру внаслідок дії води з утворенням карбонової кислоти та спирту — називають гідролізом естеру. Умови зміщення рівноваги у бік виходу продукту реакції –  збільшення концентрації однієї із вихідних речовин  відгонка естеру (або відняття води осушувачами)

 

8.                     Використання естерів

Ще в 30-х роках ХХ століття український академік Холодний висловив думку, що дерева і кущі та трави виділяють особливі атмовітаміни, які, можливо, застосовуються легенями і є каталізаторами біохімічних процесів обміну речовин. Час підтвердив його правоту. Суміші летючих фітоорганічних речовин були відкриті, їх назвали ефірними маслами, і у світі налічувалося більше 3000 ефіромаслянистих рослин. 

Довгий час ці речовини отримували з природних матеріалів.

Знаєте, щоб отримати 1 кг олії троянди, треба переробити 4 тонни квітів, 1 кг олії м’яти добувають з 1 тонни сировини, 2–5 кілограмів лавандової олії отримують після переробки 1 тонни зеленої маси.

 Але за допомогою хімічних реакцій людина може врятувати те, що дає нам природа. Більшість ароматизаторів зараз добувають синтетичним шляхом.

Справді, хімія — це «чаклунка».

 Де ж можна застосувати наші знання про естери на практиці?

 Небагато людей знають про лікування ароматами — ароматерапію, хоча вона виникла ще в глибоку давнину. В основі ароматерапії лежить застосування ефірних олій. . Застосування ароматів стародавніми народами Єгипту, Греції, Риму, Китаю було так само природно, як угамування спраги або прийом їжі. Аромати допомагали появі на світ немовлят, полегшуючи пологову діяльність (гвоздика); підтримували здоров'я тіла (лимон, нард, сосна, ялівець) і духу (ладан, мирра); аромати зберігали красу і молодість (троянда, неролі); аромати були невід'ємною частиною мистецтва любові (ветивер, іланг, мускат). Без ароматів були немислимі ні релігійні служіння, ні проводи в останню путь. Ефірні масла також були основним компонентом складів для бальзамування. В Індії, Китаї, Персії технологія отримання ефірних масел була поставлена на такий високий рівень, що досі не зазнає змін

Усі вони без винятку виявляють бактерицидну, антисептичну і протизапальну дію. Вони позитивно впливають на нервову систему, володіють вираженими косметичними і дерматологічними якостями. 70 % ефірних олій лікують опіки і травми, 65 % мають знеболювальні властивості, 197 50 % нормалізують функції і стан органів кровообігу,      40 % — системи травлення. Ефірні олії використовуються для гарячих і холодних інгаляцій, ванн, компресів, розтирань, масажів

Естери широко використовують як ароматизатори у харчовій, парфумерній, фармацевтичній, хімічній промисловості для виготовлення фруктових есенцій (метилбутаноат має запах яблук, етилбутаноат — бананів, етилбензоат — м’яти), парфумів, лікарських препаратів, пластмас.

Естери — добрі розчинники органічних речовин, зокрема лаків і фарб.

Вони є сировиною   при виготовленні штучних волокон (лавсан) у  виробництва СМЗ та вибухових речовин

У міру розвитку органічного синтезу дедалі більше речовин стало можливо добувати в лабораторії. Крім того чи мало отриманих запахів були абсолютно новими й у природі не зустрічалися. Це відкрило перед парфумерами всього світу необмежені можливості у винаході нових парфумів і ароматизаторів для косметичних засобів.

Але кожна мета має свою ціну. Так, синтетичні аромати не тільки не володіють цілющими властивостями, але найчастіше чинять негативний вплив на організм. Потоковим ароматам не властиве таке поняття, як ароматичний букет, замість нього — лише надтріснуте звучання єдиного тону.
 

 

 

 

ІV. Закріплення й узагальнення знань   

       Завдання 1.

   Напишіть рівняння реакції естерифікації для добування естерів , які мають відомі нам запахи.

Бутилацетат має грушевий аромат

Метиловий естер масляної кислоти — яблуневий

Етиловий естер масляної кислоти — ананасовий або абрикосовий

Етиловий естер ізовалер'янової кислоти — малиновий

Етиловий естер валер'янової кислоти — виноградний

Ізоаміловий естер ізовалер'янової кислоти — банановий

Етилсаліцилат — м'ятний

Бензилацетат — жасминовий

Бензилбензоат — квітковий

 

Завдання 2.

 Розв’яжіть задачу.

  Обчисліть масу метилацетату, що її можна одержати в результаті взаємодії метанолу масою 16 г і етанової кислоти масою 27 г.

 

V. Домашнє завдання:  опрацювати параграф підручника 17 стр 101, 103

                                           завдання № 2,3,6 стр 104

 

VІ. Підведення  підсумків уроку

Використана література

1.О.Г.Ярошенко Хімія 10 клас Київ Оріон 2018

2. П.П.попель , Л.С. Крикля  Хімія 10 клас Київ Академія 2018

3. І.Ю. Старовойтова Усі уроки хімії 11клас Харків основа  2011

4. Т. Ь Гранкіна Хімія розробки уроків 11 клас Ранок 2007

5. Матеріали інтернет сайтів

 https://www.youtube.com/watch?v=J3ueiRBUKWA

  https://www.youtube.com/watch?v=S6FHW3fRSXc

  https://www.youtube.com/watch?v=YtX_2oY5x44

  https://www.youtube.com/watch?v=8dghlZST3YE&t=78s

  http://wikiinfo.mdpu.org.ua/index.php?title=%D0%90%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%BE    

      %D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%8F

  htt https://ecomolfa.com/blog/aromaterapiia-tsikavi-fakty-z-istorii.htmlp://pro100market.com/statyi/istorija-aromamasel

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІСТОРІЯ АРОМОТЕРАПІЇ

Аромотерапія - це метод лікування з застосуванням натуральних ефірних олій, які вводяться в організм через дихальні шляхи, шкіру або слизові оболонки. Це наука найдавнішої естетики та медицини, знання якої застосовуються у практиці вже не першу тисячу років. Застосування ароматів стародавніми народами Єгипту, Греції, Риму, Китаю було так само природно, як угамування спраги або прийом їжі. Аромати допомагали появі на світ немовлят, полегшуючи пологову діяльність (гвоздика); підтримували здоров'я тіла (лимон, нард, сосна, ялівець) і духу (ладан, мирра); аромати зберігали красу і молодість (троянда, неролі); аромати були невід'ємною частиною мистецтва любові (ветивер, іланг, мускат). Без ароматів були немислимі ні релігійні служіння, ні проводи в останню путь. Ефірні масла також були основним компонентом складів для бальзамування. В Індії, Китаї, Персії технологія отримання ефірних масел була поставлена на такий високий рівень, що досі не зазнає змін.
         У XIX столітті натуропатію, як у виробництві, так і в медицині почали тіснити прагматичні течії: хімічні виробництва, «формальдегідні» методики — у лікарській практиці. З'явилися хімічні та синтетичні двійники різних природних речовин і матеріалів. На щастя, склад ефірних масел настільки складний, що хімічна відтворення всіх компонентів одного аромату (а їх може бути до 500) практично неможливо. Будь-який вибір виправданий метою.
      Вибір синтетичних есенцій в парфумерних і косметичних виробництвах дозволяє виготовляти дешеві парфуми та косметику, не обтяжують гаманець споживача. Але кожна мета має свою ціну. Так, синтетичні аромати не тільки не володіють цілющими властивостями, але найчастіше чинять негативний вплив на організм. Потоковим ароматам не властиве таке поняття, як ароматичний букет, замість нього — лише надтріснуте звучання єдиного тону.
     Чи варто говорити про відмінності плоского запаху полуничної пасти від вібруючого стиглого розкоші першої полуниці? Тому, незважаючи на достаток синтетичних запахів «малинок» і «трояндочок», ефірні масла, як і раніше, залишаються недосяжними для комерційного потоку.
     Мода змінювалася, з'являлися і вмирали нові наукові віяння, а аромати продовжували жити — в мистецтві, естетиці, еротиці, дорогої парфумерії. Ароматерапія продовжувала захоплювати своєю м'якою дієвістю дерматологів і психіатрів, і саме в цих областях медицини почалося її відродження як супутньої медичної методики. У 30-х роках нашого століття всі прогресивні клініки Європи почали застосовувати ефірні олії для відновлення хворих після травм, операцій або гострих патологічних процесів. До 60-м рокам наукові обґрунтування впливу ароматів на організм людини набули більш точний рельєф; так до базових теорій Гіппократа, Галена, Авіценни, Ф. Хоффмана, М. Гаттефоса, Ж. Вальне додалася теорія Букбауэра про механізми білкового перенесення запахів. У вітчизняній ароматерапії не можна не відзначити видатну роль російського академіка Ст. Миколаївського, який, незважаючи на негативне ставлення традиційної медицини до ароматерапії, одним з перших почав вивчати дію ефірних масел і обґрунтував доцільність їх застосування в пульмонології і на шкідливих виробництвах. Сучасні вчені в результаті багаторічних досліджень об'єктивно довели, що ефірні масла відносяться до категорії малотоксичних і безпечних речовин.
В наші дні мистецтво ароматерапії поширилося по всьому світу. Ми прагнемо знайти втрачене в сучасному житті рівновагу, звертаючись до давньої мудрості і відкриваючи для себе заново доброчинна дія ароматичних масел.
      Стреси, забруднення навколишнього середовища, неправильне харчування, неспокійний, але в теж час малорухливий спосіб життя шкідливо впливають на тіло і душу. Мистецтво ароматерапії використовує могутність чистих ароматичних масел, впливаючи на нюх і дотик і відновлюючи гармонію душі і тіла. Стародавній Єгипет був воістину великою цивілізацією у використанні та розвитку ароматерапії. Аромати знайшли широке застосування в повсякденному житті давніх єгиптян. Їх використовували для дезінфекції повітря в оселі, догляду за шкірою тіла, приготування ароматичних ванн, ароматизації білизни, а також додавали в їжу і вино. Жерці використовували їх під час релігійних церемоній для того, що б ввести присутніх в транс і активно впливати на їх свідомість, підпорядковуючи своїй волі. Гіппократ рекомендував своїм пацієнтам при лікуванні багатьох захворювань щодня приймати ароматичні ванни і робити масаж з цими маслами. Але не тільки в побуті і медицині застосовувалися ефірні масла. Секрети отримання і застосування ефірних масел були відомі тільки обраним, оскільки цілющі властивості ароматів вважалися надприродними і відкривалися тільки присвяченим.
У країнах Сходу склалися свої традиції використання ароматів. В Індії вважають, що аромати розкривають душу і налаштовують розум. При будівництві храмів, наприклад, в розчин додавали, згідно з таємними рецептами, ефірні олії, що не тільки сприяло дезінфекції повітря в приміщенні, але і створювало атмосферу прохолоди, розташовуючи до спокою, роздумів і медитації.
      Протягом всієї історії ефірні олії були символами багатства і підносилися як найцінніших дарів. На жаль, багато секретів ароматерапії як мистецтва лікування канули у вічність разом з великими імперіями. Тому багато чого доводиться відкривати заново.
На початку 20 століття французький хімік Рене-Моріс Гаттфосс, експериментуючи в своїй лабораторії, випадково обпік руку і опустив її в що стоїть поряд посудину з маслом лаванди. На його подив, опік на руці зажив набагато швидше, ніж зазвичай, і, до того ж, не залишилося ніяких шрамів. Це зацікавило Гаттфосса, і він почав вивчати властивості лавандового масла більш ретельно. Результати своїх досліджень він виклав у книзі «Ароматерапія». Саме Гаттфосс і запропонував термін «ароматерапія».
        Під час Першої світової війни ефірні олії чебрецю і лаванди використовувалися для лікування вогнепальних ран та стерилізації інструментів. Будучи натуральними антибіотиками, ефірні масла не просто вбивають бактерії і віруси, але і стимулюють імунну систему. Дуже часто ми приймаємо антибіотики в тих випадках, коли без них можна обійтися. А адже куди краще використовувати цілющу дію ефірних масел
       Незважаючи на те, що ароматерапія грала істотну роль в великих цивілізаціях глибокої давнини, сьогодні — це не повернення до традиційної медицині минулого. Це як би новий виток по спіралі: використання вже відомих і перевірених століттями відомостей про ароматах і впровадження нових, обгрунтованих на більш високому науковому рівні, що базується на глибокому знанні біології людини.
      Ароматерапія - це прекрасний, мудрий, повністю науковий метод профілактики і лікування багатьох захворювань. Безумовно, ароматерапія не може замінити класичну медицину з її величезною кількістю фармацевтичних засобів. Всьому своє місце. Однак, не відкидаючи застосування медикаментозних засобів, ми можемо говорити про цілий ряд безсумнівних переваг біологічно активних речовин рослин перед медикаментозними засобами в профілактиці і терапії цілого ряду патологічних процесів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Ароматерапія: цікаві факти з історії

 

Протягом тисячоліть ароматерапевтичні ефірні олії були важливою частиною практики особистого догляду та ліків - їх використовували як парфуми, тоніки, миючі засоби, мазі та багато іншого.

Звіти показують, що до деяких найбільш ранніх цивілізацій, які прийняли використання ароматерапії, відносяться древні китайці, індіанці, єгиптяни, греки та римляни.

                                Цікаві факти з історії ароматерапії
      Понад 2500 років тому Гіппократ рекомендував ароматичні ванни для загального самопочуття та профілактики здоров'я.
У 100 році нашої ери знаменитий філософ Діоскорид згадував ароматичні масла в деяких своїх творах, включаючи кардамон, корицю, мірру, базилік, фенхель, ладан, ялівець, сосну, троянду, розмарин і чебрець.
Ароматерапевтичні масла використовувалися давньоєгипетськими священиками під час релігійних церемоній, а також в якості антисептичних засобів.
З кінця 1800-х років дослідники почали використовувати ботанічні екстракти в дослідженнях, публікуючи свої звіти у відомих медичних журналах. Французькі та німецькі професори медицини почали використовувати ароматерапію для боротьби з такими захворюваннями, як туберкульоз та інфіковані рани.
       На початку 19-го століття, ефірні олії стали використовуватися в практиці західної медицини. Лікарі почали виділяти діючі речовини рослин ("активні інгредієнти"), щоб використовувати їх для виготовлення рецептурних ліків.
Французькі солдати, що поверталися додому після Першої світової війни, лікували ароматерапевтичними маслами рани, тривогу та депресію.
Сьогодні продажі ароматерапевтичних засобів: лосьйонів, свічок, масел й ароматів вищі, ніж будь-коли раніше.

Факти та вигадки про ароматерапію: як запахи впливають на здоров'я людей
Ароматерапія не входить до арсеналу сучасної медицини, її доля - салони краси, масажні кабінети. Тим не менш, вчені намагаються зрозуміти, як запах впливає на поведінку людини, настрій та фізіологію.

Рослинні ефірні масла в Стародавньому Китаї спалювали для обкурювання приміщень, єгиптяни додавали в розчини для бальзамування померлих, римляни брали з собою в терми. Але наука зайнялася цим порівняно недавно. Термін "ароматерапія" ввів в 1920-х роках французький хімік Рене-Моріс Гаттефоссе (Rene-Maurice Gattefosse).
У рослинах, безумовно, є корисні речовини. Наприклад, кору верби жували здавна, щоб лікувати запалення, а потім в ній виявили ацетилсаліцилову кислоту, відому тепер як аспірин. Але одна справа приймати ліки в таблетках, і зовсім інше - вдихати. Як підтвердити, що запах має терапевтичний ефект? Який фізичний механізм впливу? В ароматерапії дають тільки суб'єктивні описи, що не піддаються перевірці. Наприклад, повідомляють, що запах розмарину прояснює розум і покращує пам'ять, лаванда заспокоює і знімає стрес, занепокоєння, депресію, лікує безсоння. У масла ялівцю взагалі нарахували 17 корисних ефектів: від афродизіаку до заспокійливого.

                                          Наука про аромати
              З 1980-х років розвивається новий науковий напрямок - аромакологія, тобто вивчення впливу запахів на фізіологію, здоров'я. У 2007 році американські вчені проаналізували всі статті, в яких були опубліковані дані про цілющі ефекти запахів. Тільки 18 з них були визнані доступними для наукового аналізу, та й то з певними застереженнями. Проводити такі дослідження складно, тому що в них багато суб'єктивного, неясно, як методика експерименту позначається на результаті, і, головне, невідомо, який механізм впливу запаху на організм.
Можливо, молекули ароматної речовини безпосередньо впливають на нюхові нейрони і далі на мозок або на ендокринну систему. Або хімічні субстанції проникають в кров через ніс або слизову легенів і потім поширюються по всьому організму. Це підтверджують досліди на гризунах, у яких в крові виявили молекули вдихуваних ефірних масел. В інших дослідах щури заспокоювались, вдихаючи цедрол - компонент кедру, хоча у них був пошкоджений нюх. Звичайно, лікування запахами було б зручним, адже ефект після вдихання миттєвий, і доза речовини потрібна значно менша, ніж при прийомі таблеток. Але щоб розробити науково обґрунтовану ароматерапію, потрібно зрозуміти механізм дії запаху, а до цього поки далеко.
      Цікаві результати дали досліди вчених з Австрії з ліналоолом, основним компонентом лавандового масла. Коли його нанесли на шкіру учасникам експерименту, у них трохи впав систолічний тиск крові (верхній). Це можна розглядати як аналог масажу, але визнати терапевтичний ефект ефірного масла заважає той факт, що масаж сам по собі заспокоює, знімає напругу.
        В Росії проект "Вплив середовища запаху на фізіологічний статус і когнітивні процеси людини" підтримує Російський науковий фонд. Його учасники з Інституту екології та еволюції імені А. Н. Северцова Російської академії наук, Інституту проблем передачі інформації імені А. А. Харкевича та Орловського державного університету встановили, що запахи лаванди та м'яти покращують пам'ять школярів віком 10- 11 років. Аналіз слини учасників до та після експерименту показав, що вдихання м'яти найсильніше знижує рівень гормону кортизолу, який регулює стрес. Оскільки з інших робіт відомо, що високий рівень кортизолу в організмі послаблює пам'ять, значить, роблять висновок вчені, м'ята знімає стрес.

                                  Суцільні емоції
         Всі спостережувані ефекти можна пояснити інакше - через психологічний вплив. Тобто, людина реагує на запах відповідно до свого досвіду та очікувань, а також через навчання. На користь цієї гіпотези говорить те, що люди відчувають емоції, змінюють поведінку відповідно до того, приємний запах чи ні. Наприклад, відвідувачі супермаркету, в якому приємний запах, більш схильні допомогти іншим покупцям. Співробітники компаній теж краще працюють, ставлять собі більш високі цілі, якщо в приміщенні приємно пахне.
         Ще один фактор - заздалегідь сформовані уявлення. Коли 90 студенткам повідомили, що приємний запах в приміщенні розслабляє, у них дійсно знизилися серцебиття і провідність шкіри, хоча розпилювали лише лаванду та неролієву олію з апельсину. Всі студентки відзначили, що у них покращився настрій. Те ж саме вони сказали, побувавши в приміщенні з плацебо, тобто з речовиною без запаху.
       Прихильники психологічної гіпотези вважають, що хімічна природа запаху вторинна, головне - психічний вплив. В якійсь мірі про це свідчать культурні, індивідуальні та навіть гендерні відмінності в сприйнятті запахів. Наприклад, у чоловіків, які три дні поспіль гуляють лісом, знизився рівень гормону адреналіну. Також є дані, що ароматерапія знімає депресію. Загалом, поки психологічна гіпотеза ароматерапії краще підтверджується експериментами.
Незалежно від того, наукова ароматерапія чи ні, не слід забувати, що компоненти ефірних масел можуть викликати алергію, особливо при тривалому впливі.