Тема: Етико-філософський сенс центрального конфлікту краси й моралі за твором О. Уайльда "Портрет Доріана Грея"
Краса душі надає чарівності навіть кволому
тілу. Потворність душі кладе свій відбиток
навіть на найдосконаліше тіло.
Г. Лессінг
І. Етап орієнтації.
Проблемне запитання: «Заради чого потрібно жити? Заради добра, чи заради краси і насолоди?»
Учитель. Сьогодні на уроці ми спробуємо з`ясувати, хто ж такий Доріан Грей – злочинець чи жертва, чи має він нести покарання за свої злочини. Ми також дізнаємось, в чому ж справжня краса людини, чи варта зовнішня краса втрати краси душі.
ІІ. Етап визначення мети.
Мета уроку:
-
Дослідити, як філософія життя впливає на духовний світ людини, що трапиться з особистістю, коли настане перенасичення всім дозволеним і недозволеним.
-
Простежити за долею Доріана Грея, коли розпочалося руйнування його душі, як воно проходило і як він сам перетворився на один великий гріх.
-
Впевнитись, що завжди людина несе відповідальність за свої вчинки, якщо вони і продиктовані прагненням пізнати красу і насолоди життя.
-
Вчитися вдумливо, конкретно формувати свої думки і переконливо вести полемічну бесіду.
ІІІ. Етап проектування.
План нашої діяльності на уроці
-
Повідомлення інтелектуалів (учні виписували афоризми про красу й любов) і колективне обговорення.
-
Складання логічного ряду «Пороки Доріана Грея».
-
Словникова робота.
-
Робота над схемою «Краса і душа».
-
Прийом «Гронування».
-
Складання асоціативного куща зі словом «портрет».
-
Порівняльна характеристика двох героїв із двох романів (Родіон Раскольников – «Злочин і кара» Ф. Достоєвського і Доріан Грей – «Портрет Доріана Грея» О. Уайльда).
-
Робота над епіграфом уроку.
-
Підбиття підсумків (прийом «Коло думок»).
-
Домашнє завдання (диференційоване).
IV. Етап організацій виконання плану діяльності.
Прийом «Мозковий штурм»
Афоризми про красу і любов (колективне обговорення)
-
«Не зовнішність треба прикрашати, а бути красивим в духовних починаннях» (Фалес).
-
«Краса – це королева, яка владарює дуже недовго» (Сократ).
-
«Той, хто красиво говорить і має приємну зовнішність, рідко буває істинно людяним» (Конфуцій).
-
«Ми знаємо, що любов сильна, як смерть; проте тендітна, як скло» (Г. де Мопассан).
-
«Любов – це квіти моралі; немає у людини здорового морального кореня – немає і шляхетної любові» (В.Сухомлинський).
Учитель. О. Уайльд, апостол естетизму, переконував: мистецтво не є засобом виховання, бо краса і мораль – речі несумісні. Чи це так, ми переконаємось, розглянувши образ головного героя Доріана Грея. Простеживши за його долею, ми побачимо, як він сам перетворився на один великий порок.
Складання логічного ряду «Пороки Доріана Грея».
-
Усвідомлення краси
-
Коли вперше ми знайомимося з Доріаном Греєм? (У майстерні художника Безіла Голуорда, який пише його портрет). Що можна сказати про художника? Якою він був людиною? (Це митець, який відчував красу, шукав гармонію у мистецтві і у житті. Людина високої порядності і чистоти думки.)
-
Чому зустріч з Доріаном Греєм надала художнику великого натхнення? (Він побачив свій ідеальний художній образ. Дізнався, що можливе поєднання гармонії душі з гармонією тіла. Зустріч з Доріаном Греєм дала йому змогу наблизитися до досконалості.)
-
Знайти у тексті опис зовнішності Доріана («Так, безперечно, цей юнак – з ніжними рисами ясно-червоних уст, чистими блакитними очима, золотими кучерями – був надзвичайно вродливий. Його обличчя чимось викликало довіру. З нього промовляла вся щирість юності, вся чистота юнацького запалу. Бачилось – життєвий бруд ще не позначив його своїм тавром».)
-
Хто змусив Доріана замислитись над власною красою? (Лорд Генрі)
-
Про що саме розповідав лорд Генрі? (Про сенс життя, про «свободу почуттів»)
-
Які життєві «таїни» розкрив перед ним і як почуває себе при цьому юнак?
-
Що зрозумів Доріан, вперше побачивши свій портрет? (Доріан відчув страх перед ним. Свідомість власної краси спала на Доріана, як одкровення. Він ніколи не помічав її раніше. Безілові компліменти не впливали на його душу. «Та от прийшов лорд Генрі Уоттон… і ось зараз, коли він стояв, вдивляючись у відбиток своєї вроди, в його свідомості вияснів увесь глибокий сенс слів про тлінність юності. Ніби ножем, різонув біль, і кожна жилка в ньому задрижала. Очі його стали темними, як аметист, і зайшлися слізьми. На серце ніби лягла крижана рука».)
-
Чи здатен «чарівний хлопчик» на безумні вчинки? («Який жаль! Я зістарюсь, стану бридким і потворним, а цей портрет повік лишиться молодим. Якби це я міг лишатися повік молодим, а старішав – портрет! Я віддав би за це навіть душу!»)
-
А жорстокі вчинки? (Так, бо душу за якусь угоду віддають Дияволу. А Диявол, - чорт - символ зла, бездушності. Бездушна людина здатна на будь-які нелюдські, жорстокі вчинки. На цей шлях, не вагаючись, хоче стати Доріан Грей.)
-
Хто з відомих вам героїв літератури і за що віддає свою душу? (Фауст – за знання.)
-
Чому людина здатна так легко розлучитися зі своєю душею? (За свою молодість Доріан Грей готовий віддати душу. Доріана Грея хвилює те, що твір мистецтва, його портрет будуть любити завжди, а його самого – тільки до першої зморшки на обличчі.) Чи поділяєте ви ці хвилювання? (Ні, бо любов чи просто добре ставлення до людини не залежить від кількості зморшок. Такі побоювання ще раз доводять: Доріан не розумів справжніх цінностей.)
-
Захоплення бутафорією.
Бутафорія (від італ. – буквально; викидай) у театральній постанові предмети, які імітують справжнє.
-
Кого покохав Доріан – Сибілу чи те, що було втілено в її образі? (Він покохав те море пристрастей і образів, які талановито втілювала Сибіла на сцені. Йому сподобалися її гра, костюми, штучні мовлення та погляди. Доріан розлюбив Сибілу в ту мить, коли побачив у ній звичайну людину – не Дездемону, не Джульєтту, а дівчину, яка вже не може втілювати чужі пристрасті, бо покохала сама. Але Доріанові не потрібна була людина чи чиста душа.)
-
Як реагує Доріан на погану гру Сибіли на сцені?
-
Які зміни сталися на портреті Доріана після розриву з Сибілою?
-
Егоїзм та безсердечність.
-
Доріан думає повернутися до Сибіли, шкодує, що обійшовся з нею жорстоко. Чи був він відвертим із самим собою у цей час? (Ні, тому що зміни на портреті не зникли.)
-
Про що думає Доріан, аналізуючи свою останню розмову з Сибілою? (Що в усьому винна вона, що він страждав більше. Взагалі думає переважно про власні почуття та розчарування. Доріан ставить питання: «Може в мене не має серця?» (Він не вважає себе безсердечним, хоча й каже, що ця трагедія не поранила його душі.)
-
Розпуста.
-
Які захоплення були у Доріана Грея? (Мода, дендізм, католицизм, містицизм, запахи, музичні інструменти, вишивки і гобелени.)
Дендізм – любов до яскравого вбрання, коштовних і вишуканих дрібничок.
-
Яке життя він веде, чому ховає портрет? (Став розпусником, почав вести аморальний спосіб життя.)
-
Як він впливав на оточуючих? (Розбещував їх, робив подібними до себе.)
-
За що дорікає Доріанові Безіл Голуорд під час їхньої останньої зустрічі? (На картині він побачив обличчя Диявола. «Боже мій! Та ж коли ви й справді так опоганили своє життя, то ви, мабуть, гірший, ніж гадають ваші ненависники».)
Вірш у прозі О. Уайльда «Магніт» (читає учень.)
«Був собі магніт, а неподалік проживали сталеві стружки. Якось дві. А може три стружки-подружки відчули деяке ваблення, навіть більше того – потяг до магніту. І розмріялись, як це добре було б відвідати його. Природно, стружки-сусідки підслухали розмову, їм теж схотілося наблизитись до магніту. Далі – більше. Жодна із стружок вже не могла ні про що інше думати.
-
Чому б нам не піти до магніту прямо сьогодні? – спитала одна.
Але всі гадали, що краще зачекати до завтрашнього дня. Між тим, самі того не помічаючи, вони вже потихеньку рухалися в бік магніту, який лежав собі вельми спокійно й не звертав ніякої уваги. А стружки все галасували й галасували і все просувалися до свого сусіда; і чим більше вони про нього говорили, тим дужче їм хотілося підійти до нього. Нарешті найбільш нетерплячі сповістили, що вирушать до магніту сьогодні ж, а що до решти, то їм байдуже. Хтось вигукнув:
-
Наш обов`язок – зробити візит магніту. Це давно слід було зробити!
А тим часом вони просувались до нього, хоч, як і раніше, не розуміли цього. Врешті-решт найнеспокійніші закричали:
-
Навіщо зволікати? Ми вирушимо цієї ж хвилини! Зараз же!
Охоплені єдиним поривом, вони ринулись уперед. Мить – і стружки з усіх боків обліпили магніт…
І магніт посміхнувся: адже сталеві стружки ані секунди не сумнівалися, що прийшли до нього своєю волею».
-
Як ви гадаєте, чому люди подеколи піддаються магнетизму розпусти? Чому Доріан став на цей шлях? (Пройняшись словами лорда Генрі про надзвичайну силу краси, Грей вирішує, що тепер він може робити те, на що не здатні «прості смертні».)
-
Вбивство.
-
Чому Доріан вирішив показати Безілові портрет? Що побачив Безіл? («Боже, перед ким я уклонявся! У нього очі диявола!»)
-
У чому звинувачує Доріан Безіла?
-
Як ви вважаєте, чи винен Безіл у тому, що Доріан став саме таким? (Безіл побачив оголену душу Доріана, побачив те, яким він є насправді. А найголовніше те, що художник дізнався про секрет його вічної молодості. Безіл намагався розбудити совість Доріана. Він вмовляє Грея покаятись у скоєних злочинах і спокутувати свої гріхи. Останній вибухає люттю, що призводить до вбивства. Цей красень вбиває безжальну людину, яку багато років називав своїм другом лише через те, що Голуорд змусив його відчути докори сумління.)
Портрет після вбивства Безіла Голуорда (зачитати.)
-
Що найбільше гнітить Доріана: смерть Безіла чи загибель власної душі? («Життя раптом стало для нього таким огидним тягарем, що його не сила була зносити», «не смерть художника гнітила його – смерть власної душі в живім тілі, ось що найбільше мучило».)
Доріан постійно згадує слова лорда Генрі: «Лікуйте душу відчуттями, а відчуття хай лікує душа». І знову Доріан прямує до кубла розпусти. Можливо, він шукає забуття. Чи є ліки від поганих спогадів? Може, опіум? (Дія опіуму швидко минає. А від поганих спогадів кращі ліки – добрі спогади. У цьому ще одна проблема людини: ми не завжди думаємо про те, які спогади хвилюватимуть нас через деякий час, чим сповнюватиметься наша душа.)
-
Страх.
-
Хто шукає Доріана і знаходить його в одному з шинків? (Джеймс Вейн) – розповідь про зустріч.
-
Як почувається Доріан після цієї зустрічі? (Він вирішив змінити свою поведінку.)
-
Про який добрий вчинок він розказав лорду Генрі? (Любовна пригода Доріана з сільською дівчиною Гетті Мертон, яку він «пожалів».)
-
Як бажання Доріана змінитися на краще віддзеркалилося на його портреті? («Ніякої зміни він не побачив – хіба що в очах з`явилося щось підступне та рот скривило лицемірним усміхом – портрет став іще відразливіший.)
-
Що зрозумів Доріан? (Портрет – це його совість, його душа.)
-
Що вирішив зробити Доріан з портретом?
-
Убивство власної совісті та душі.
-
У чому Доріан бачить причини свого падіння? («Це врода його – ось що знівечило йому життя, - його врода і його молодість, що він собі виблагав. Якби не вони, його життя було б вільне від наруги…»)
Учитель. Проаналізувавши вчинки Доріана Грея, пропоную вам зробити свій висновок (закінчити речення)
1). Людина без совісті і без душі… не може існувати.
2). Духовний світ людини формується не сьогоденними розвагами, а … прилученням довічних цінностей.
3). Багатство матеріальне і багатство душі – різні поняття, і не треба забувати, що… душа збагачується почуттями добра, краси, кохання, які несуть радість усім.
Контраст між красою тіла і потворністю душі.
Учитель. Лорд Генрі якось сказав Доріану: «Справжня таємниця щастя – у пошуку краси». Чому ж цей пошук не приніс щастя Доріанові? (Треба точно знати, що шукаєш і де слід шукати. Доріан не міг знайти красу, бо там, де він її шукав, краси не було. Краса не у відчуттях, не в насолоді і навіть не у мистецтві. Красу треба шукати в людині.)
У всіх у вас зараз є краса юності. А чи думали ви про те, що вона швидко мине? (Красу слід шукати і в собі, і навколо. Треба тільки навчитись бачити справжню красу – красу душі. Безперечна краса юності, але так само безперечна і краса зрілого віку, і краса старості, коли людина стає мудрішою.)
Прийом «Гронування».
У своєму творі О. Уайльд використав мотив «двійництва». Двійником головного героя стає його портрет. Сам Доріан називає портрет «своїм щоденником». Відбувається роздвоєння особистості: герой проживає своє особисте життя, а фіксується це на портреті.
Отже, Доріан Грей – це… уособлення краси, матеріал для дослідження, боягуз, не здатний на глибокі серйозні почуття, безсердечний егоїст, розпусник, вбивця товариша, вбивця власної совісті, душі.
А що являє собою портрет?
Складання асоціативного куща зі словом «портрет»
Порівняльна характеристика поведінки двох героїв із двох романів: Доріана Грея і Родіона Раскольникова напередодні вбивства і після нього.
Обидва герої страждають від думки про те, що вони могли стати на шлях злочину.
-
Раскольников ненавидить себе у ці хвилини.
Доріан Грей і в секунди усвідомлення власної вини думає тільки про себе, до того ж ще й звинувачує Сибілу (вже мертву) в егоїстичності.
-
Раскольников, вбивши, переживає, хворіє, думає про скоєне, а згодом стає на шлях каяття і очищення.
Доріан Грей чинить свої вбивства вже майже холоднокровно, його хвилює тільки власна зовнішність і безпека.
Навіть приятель Доріана Грея, Аллан Кемпбел, якому довелося знищувати тіло Голуорда сірчаною кислотою, не витримує докорів совісті й покінчує життя самогубством.
-
Бідний студент Раскольников із Петербурга неодноразово видає себе і не в змозі тримати в собі тягар убивства, зрештою робить зізнання.
Доріан Грей не тільки не страждає від скоєного, а навіть сміється від «дикої думки» про зізнання, яка могла прийти йому в голову: «І ніщо не очистить його, аж допоки він не признається у скоєному злочині… Злочині? Доріан здвигнув плечима. Смерть Безіла Голуорда – то була дрібничка».
Висновок.
Роман закінчується смертю Доріана Грея. Парадокс? Ні. О. Уайльд, не зважаючи на свої власні заяви про те, що заради краси можна піти навіть на вбивство, все ж таки не відходить від правди совісті: портрет Доріана Грея уособлює його справжнє єство, істинне обличчя, і, намагаючись вбити власну совість, Доріан Грей вбиває себе.
V. Етап контрольно-оціночний.
Душа – це рівноцінна плата за вічну молодість? (Учні висловлюють свою думку)
Робота над епіграфом уроку:
Краса душі надає чарівності навіть кволому тілу. Потворність душі кладе свій відбиток навіть на найдосконаліше тіло.
Г. Лессінг
Учитель.
Спробуймо підвести підсумки і поміркувати над питанням: «Що станеться з тією людиною, коли закінчиться, вичерпається запас насолод, що їх придумала собі людина?»
Отже, ми простежили за долею Доріана Грея і побачили, що коли орієнтиром краси стає лише зовнішня її оболонка, тілесна, і зовсім не враховується її внутрішня сутність, духовна, то це призводить до трагедії.
Зверніть увагу на слова, що висвітлюють нашу проблему: «То заради чого потрібно жити? Заради добра, чи заради краси і насолоди?»
І дамо однозначно відповідь – тільки заради добра. Добре – вічне, бо існує разом з людьми, в їхніх душах, і буде існувати до тих пір, поки буде жити людство. Пригадуються слова пісні: «Красу забирають роки, а добро – не заберуть».
І на закінчення я хотіла б вислухати ваші міркування з приводу почутого на уроці.
Прийом «Мікрофон»
І скажіть наостанок, до якої з трьох категорій, виділених самим письменником, належить ця книжка:
-
раз прочитати; 2) варто перечитувати; 3) зовсім не потрібно читати.
Домашнє завдання (диференційоване).
10-12 балів. Написати твір-мініатюру “Доріан Грей: злочинець чи жертва?”
7-9 балів. Виготовити пам’ятку “Якими принципами слід керуватись в житті?”.
4-6 балів. Дати відповідь на запитання: “У чому,на вашу думку, полягає краса людини?”
Додаток
Пороки Доріана Грея
Прийом «Гронування»
Доріан Грей – це…