Урок "Ферменти, їхня роль в клітині"

Про матеріал

ознайомити з особливостями будови та властивостями ферментів; розкрити значення ферментів для живих організмів; формувати знання про основні види ферментів; нагадати роль травних ферментів у процесі травлення; дослідити властивості ферментів; розвивати навички роботи в парі; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров'я

Перегляд файлу

Тема. Ферменти, їхня роль в клітині.  Лабораторне дослідження: властивостей ферментів. Іструктаж з БЖД.

Мета: ознайомити з особливостями будови та властивостями ферментів; розкрити значення ферментів для живих організмів; формувати знання про основні види ферментів; нагадати роль травних ферментів у процесі травлення; дослідити властивості ферментів; розвивати навички роботи в парі;  виховувати дбайливе ставлення до власного здоров’я.

Міжпредметні зв'язки: основи здоров’я, хімія, фізика, економіка.

Тип уроку: комбінований урок.

 

Хід уроку

 

І. Актуалізація опорних знань

Виконання тестовогих завданнь:

1. Мономерами білка є:

А - амінокислоти,
Б - моносахариди,
В - нуклеотиди,
Г - пептиди.

2. Амінокислоти відрізняються одна від одної хімічною будовою:

А - аміногрупи,
Б - карбоксилу,
В - радикалу,
Г - радикалу і карбоксилу,
Д - карбоксилу і аміногрупи.

3. Рівнів структурної організації білкової молекули існує:

А - 4,
Б - 3,
В - 2.

4. Вторинну структуру білка підтримують зв'язки:

А - водневі,
Б - гідрофобні,
В - іонні.

5. Скільки з відомих амінокислот беруть участь у синтезі білків?

А - 20,
Б - 23,
В - 100.

6. Вторинна структура білків має вигляд:

А - глобули,
Б - декількох сполучених між собою білкових молекул,
В - спіралі,
Г - ланцюга амінокислотних залишків.

7. Первинна структура білків має вигляд:

А - глобули,
Б - декількох сполучених між собою білкових молекул,
В - спіралі,
Г - ланцюга амінокислотних залишків.

8. Під час утворення білкового полімеру відбувається зчеплення амінокислот і виділяється речовина:

А - амоніак,
Б - вода,
В - карбон (IV) оксид,
Г - вуглеводень.

9. Третинна структура білків має вигляд:

А - глобули,
Б - спіралі,
В - ланцюга амінокислотних залишків.

10. Гемоглобін має:

А - первинну структуру,
Б - вторинну структуру,
В - третинну структуру,
Г - четвертинну структуру.

11.Амінокислоти у поліпептидний ланцюг сполучаються зв’язком:

 А – водневим,

 Б – пептидним,

 В – ковалентним,

 Г – гідрофобним.

12.Процес порушення природної структури білка це:

 А – деструкція,

  Б – денатурація,

  В – ренатурація.

 

ІІ.Мотивація навчальної діяльності.

 Прийом "Згадаємо".

  Які ферменти забезпечують травлення в організмі людини? Які ферменти беруть участь у зсіданні крові?

    На молекулярному рівні життя є сукупністю найрізноманітніших хімічних реакцій, що відбуваються в організмах (а часом і за їх межами). Більшість з таких реакцій забезпечують перетворення лише однакових молекул, тобто ступінь їх вибірковості є високим. Крім того, швидкість біохімічних реакцій в організмах у мільйони разів вища, ніж вони відбувалися б у неживій природі за нормальних умов. Такі особливості функціонування живого забезпечують спеціалізовані білки, які називаються ферментами.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

     Одночасно в організмі людини відбуваються мільйони різних хімічних взаємодій. Всі ці реакції протікають при температурі, близькій до 37°С, і малих коливаннях кислотності. В таких умовах хімічні реакції мали б тривати дуже довго, а багато з них взагалі не мали б відбуватися. Однак в організмі всі реакції обміну речовин протікають швидко, і деякі з них тривають мільйонні частки секунди. Це відбувається завдяки участі в реакціях обміну речовин ферментів.

    Ферменти – це спеціальні білкові молекули, що прискорюють протікання хімічних реакцій в організмі. Ферменти також називають біологічними каталізаторами. В організмі людини виявлено не менше 1000 ферментів, кожен з яких вибірково каталізує якусь реакцію обміну речовин. Наприклад, фермент каталаза сприяє перетворенню утворюваного в клітинах і дуже для них отруйного пероксиду водню у воду і кисень. Сам фермент в реакціях участь не бере, але він здатний миттєво запускати хімічний процес з дуже малими витратами енергії. При цьому однієї молекули каталази достатньо, щоб за 1 с. утилізувати 10 тис. молекул токсичною перекису.

 

3.1. Механізм дії ферментів.
      Є дві гіпотези, що пояснюють, як діють ферменти. Одна з них називається гіпотезою «ключа і замка», а інша  гіпотезою «руки і рукавички».
Згідно з періною, субстрат є «ключем», який точно підходить до «замка»  ферменту. Найважливішою частиною «замка» є активний центр. Саме з ним і зв'язується субстрат, оскільки форма субстрату відповідає формі активного центру. Утворюється фермент-субстратний комплекс. Це активований стан, який веде до утворення продуктів реакції. Продукти, що утворилися, за формою вже не відповідають активному центру. Вони відділяються від нього (надходять в оточуюче середовище), після чого активний центр, що звільнився, може приймати нові молекули субстрату.
Згідно з гіпотезою «руки і рукавички» активний центр не жорстко підходить до субстрату. Субстрат викликає якісь зміни в активному центрі, як рукавичка дещо змінюється, будучи на ді-тою на руку. Цю гіпотезу називають ще гіпотезою індукованої (тобто викликаної) відповідності.

Деякі чинники, що впливають на активність ферментів:
Концентрація ферменту.
Концентрація субстрату.
pH-середовище.
Температура.
 

Інгібітори, активатори.
Зі збільшенням концентрації ферментів швидкість реакції зростає. Якщо ця концентрація стала то зі збільшенням концентрації субстрату швидкість реакції змінюється. Швидкість  реакції також залежить від:
- pH- середовища. Для більшості ферментів визначено оптимальне pH-середовище при якому вони максимально активні (виняток - пепсин в шлунку pH 1,5-2,2).
-Температури  найважливіший фактор зміни швидкості реакції. Оптимальна температура для реакції ферментів   (приблизно  37°C).

 

3.2. Роль ферментів в організмі людини

Ферменти за рахунок своєї каталітичної активності дуже важливі для нормальної роботи систем нашого організму. Тому відсутність або порушення активності будь-якого ферменту може призвести до захворювань, а іноді і до загибелі. Ферменти необхідні для:

- синтезу білків;

- перетравлення і засвоєння поживних речовин;

- реакцій енергетичного обміну;

- м’язового скорочення;

- нервово-психічної діяльності;

- розмноження;

- процесів виведення речовин з організму і т. д.

Для діагностики багатьох захворювань людини застосовують визначення активності ферментів в крові, сечі, спинномозковій рідині та інших структурах. Наприклад, аналізуючи ферменти в плазмі крові, можна виявити вірусний гепатит, ранні стадії інфаркту міокарда, захворювання нирок та ін.

 

ІV. Узагальнення і систематизація знань.

Інструктаж з БЖД

Лабораторне дослідження: властивостей ферментів.

Мета: практично виявити та дослідити різні властивості ферментів та вплив на них різноманітних фізичних факторів.

Обладнання й матеріали: пробірки, невеликі кубики сирої і вареної картоплі, гідроген пероксид з холодильника, гідроген пероксид, що має кімнатну температуру, підручники і зошити.

Хід роботи

В даній роботі властивості всіх ферментів розглядаються на прикладі ферменту пероксидази, який міститься в клітинах картоплі. В випадку контакту пероксидази із гідроген пероксидом проходить розклад пероксиду на воду і кисень, який виділяється в вигляді невеликих пухирців газу.

1. Для початку візьміть 3 пробірки та помістіть в них невеликі кубики картоплі. В перші 2 помістіть кубики сирої картоплі, а в 3-тю — вареної.

2. Після чого залийте 1-шу пробірку розчином гідроген пероксиду, що перед цим знаходився в холодильнику.

3. Уважно спостерігайте виділяються пухирці газу чи ні. Зазначте інтенсивність їхнього виділення.

4. Залийте 2-гу та 3-тю пробірки розчином гідроген пероксиду, що має кімнатну температуру.

5. Уважно спостерігайте, виділяються пухирці газу чи ні. Відзначте інтенсивність їхнього виділення.

6. Зробіть відповідний висновок, в якому зазначте результати спостережень і поясніть, яким чином вплинули низька температура і теплова обробка на роботу ферменту пероксидази. (Внаслідок кипятіння чи охолодження ферменти неактивні).

 

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника.

Підготувати повідомлення "Історія відкриття нуклеїнових кислот"

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Тетяна Штагер Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Фіщук Тетяна Миколаївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
16 грудня 2018
Переглядів
12004
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку