Урок "Фізика за горнятком чаю"

                    ДНЗ «Львівське вище професійне художнє училище»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    Урок на тему: «Фізика за горнятком чаю»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                              Підготувала викладач

                                                                             Козачок Оксана Броніславівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Львів

 

Тема уроку: Фізика за горнятком чаю

 

Мета уроку:

навчальна: повторити, узагальнити і поглибити знання учнів з теми «Молекулярна фізика»;

розвивальна: розвивати логічне мислення учнів, вміння аналізувати, робити висновки, вміння застосовувати знання в нестандартних ситуаціях;

виховна: формування таких моральних якостей, як взаєморозуміння, колективізм, уміння гідно відстоювати свою точку зору в процесі групової роботи, виховувати впевненість у власних здібностях і знаннях; формувати інтерес до предмета на основі зв’язку з життям, побутом.

 

 

 

Тип уроку:  урок узагальнення знань

 

       Обладнання: чайник, чайний сервіз; срібна, алюмінієва, стальна ложечки; тонкостінна і товстостінна склянки.

       Оформлення дошки:  тему уроку записано кольоровою крейдою; подано послідовність конкурсів та накреслено таблицю для запису результатів;  малюнок до конкурсу «Дари лісу», інші малюнки, що відповідають темі уроку.

 

 

Підготовка до уроку.

      За тиждень до проведення уроку серед учнів виділяють дві команди (по 6-7 учнів), кожна з яких вибирає свого капітана. Команди одержують домашні завдання від викладача.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    Послідовність проведення уроку

І. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Ознайомлення учнів з правилами гри та конкурсами.

 

ІІ. Основна частина гри.

1. Конкурс «Візитні картки команд»

    Кожній команді заздалегідь пропонується  визначити назву команди, підготувати емблему, привітання команді-суперникові.                                                          (5 балів)

 

2. Конкурс капітанів.

    Капітанам пропонується відгадати, що знаходиться в скриньці.

 

    Те, що знаходиться в скриньці, відомо всім. Рецепт його приготування мовою фізики звучить так: теплообмінний процес між речовинами, що знаходяться в трьох різних агрегатних станах із використанням явищ дифузії та інерції.

                                                                                                                      (відповідь : чай)

 

3. Конкурс «Розумники».

    Командам пропонується 10-12 запитань. Якщо команда має відповідь, то капітан підіймає руку. Відповідає один учасник команди, якого призначає капітан.

    Кожне питання оцінюється 3 балами. Якщо відповідь неповна, то зараховується менша кількість балів. Якщо відповідь неправильна, то відповідає інша команда.

 

4. Конкурс «Дари лісу».

     Перед уроком заварюється чай з листя та ягід суниці. Учасникам гри пропонується скуштувати чаю та розпізнати, з якої рослини його приготовано.

     Поки учні п’ють чай, вчитель розповідає легенду про суницю.

     Крім цього, учні мають дати відповідь на запитання: який фізичний процес дає можливість розпізнати, з якої рослини приготовано чай ?

                                                                                                                                    (2 бали)

5. Конкурс уболівальників.

    Уболівальникам пропонуються запитання,  у разі правильної відповіді зароблені бали віддають тій команді, за яку вболівають.

     Кожне питання оцінюється 3 балами.

6. Конкурс літературний.

   Потрібно скласти невеличкий вірш, використовуючи слова: фізика, чай, урок, ліцей.

                                                                                                                                    (3 бали)

7. Конкурс призів.

   Кожній команді заздалегідь пропонується підготувати приз-нагороду команді-суперникові. Конкурс оцінюється, а призи вручаються учасникам гри.           (5 балів)

ІІІ. Підведення підсумків.

   Викладач оголошує підсумкові бали. Оголошуються оцінки учням, які брали участь у грі. Визначаються  питання, над якими ще треба попрацювати.

 

ІV. Домашнє завдання.

   Пригадати і записати в зошиті питання конкурсу «Розумники». Дати письмову відповідь на них.

                            Завдання конкурсу «Розумники»

 

1. Чому вода в чайнику перед тим, як закипіти, починає шуміти?

     (У воді є бульбашки повітря. Нагріваючись, вода починає випаровуватися всередину цих бульбашок. Збільшуючись в розмірі, вони внаслідок дії виштовхувальної сили, піднімаються вгору. Піднімаючись, бульбашки переходять у верхні, холодніші шари,  де вони зменшуються, бо пара в них конденсується і бульбашки захлопуються, створюючи характерний шум).

2. Яка вода закипить швидше: сира чи та, що вже кипіла?

     (Сира. У кип’яченій воді менше розчиненого повітря, тому бульбашки з’являтимуться при вищій температурі).

3. Чим довше користуватися чайником, тим  повільніше в ньому закипатиме   вода. Чим це пояснити?

     (Унаслідок довгого користування чайник зсередини покривається накипом.  Накип – пориста речовина і погано проводить тепло від нагрівника).

4. Коли чайник кипить, кришка підстрибує. Чому?

     (Коли чайник кипить, то кришка підстрибує, оскільки в чайнику утворюється пара, тиск збільшується, піднімаючи кришку, при цьому частина пари виходить, тиск зменшується, кришка опускається, утворюючи при цьому звук).

5. Чому з повного чайника під час кипіння частина води обов’язково виливається?

    (Тому що під час нагрівання вода розширюється).

6. Над чайником, коли в ньому кипить вода, майже не видно пари, поки він стоїть на полум’ї. Проте, як тільки вимкнути пальник, пару на деякий час стає видно. Чому?

     (Пара прозора, безбарвна і через це невидима. У момент припинення подання тепла від газового пальника пара одразу ж охолоджується і частково конденсується, утворюючи дуже дрібні краплини води (туман)).

7. В якому чайнику краще запарювати заварку: металевому чи порцеляновому? Чому?

     (Порцеляна як поганий провідник тепла повільніше нагрівається і повільніше охолоджується. І щоб стінки чайника мали вищу температуру в момент заварки, слід його кілька разів зсередини облити окропом).

8. Якою ложкою зручніше користуватися, розмішуючи цукор: срібною, стальною чи алюмінієвою ?

     (Стальною, оскільки з названих речовин теплопровідність сталі найнижча).

9. Іноді, коли наливаємо дуже гарячий чай у склянку, вона тріскає. Які склянки – товстостінні чи тонкостінні – тріскають частіше? Як цьому запобігти?

     (Оскільки скло є поганим провідником тепла, то розширюватиметься тільки внутрішня його частина і товстостінна склянка може тріснути швидше, ніж тонкостінна. Щоб цьому запобігти, слід чай лити обережно на металеву ложечку, поставлену у склянку).

10. Чи залежить швидкість охолодження чаю від того, коли в нього кинуто цукор: одразу ж чи перед тим, як пити?

     (Так. Якщо цукор покласти в чай одразу, то  температура чаю дещо знизиться. А чим вона нижча, тим менше вона відрізнятиметься від кімнатної і тим повільніше чай вистигатиме).

 

11. Чому розчинення в чаї грудочки цукру супроводжується легким шипінням ?

     (Вода, проникаючи в капіляри цукру, витискує з них повітря, бульбашки якого, збільшуючись в об’ємі від нагрівання, підіймаються вгору під дією виштовхувальної сили і лопаються, створюючи своєрідне шипіння).

12. Знаменитий англійський фізик М.Фарадей, автор багатьох досліджень в області електротехніки, відкрив закон електромагнітної індукції. Проте не всі знають, що цей вчений має відкриття  в області металургії. Фарадей висунув ідею легування сталі: достатньо додати 1-2 % хрому, марганцю і ванадію, і сталь набуває зовсім інших властивостей. Інструментальні сталі з хромом, виплавлені за рецептами Фарадея, користувалися широкою популярністю в ті часи. Якість металу була такою, що  й сьогодні відвідувачі музею в Лондоні  на стендах можуть побачити інструменти, яким понад сто років, а на них немає іржі.

        Екскурсоводи  музею розповідають, що винахідником-металургом Фарадей став завдяки звичці пити чай – традиційний напій англійців.

        Річ у тім, що Фарадей пив чай по-особливому. Що ж особливого було в приготуванні чаю Фарадеєм ?

      (У звичайну заварку з сушеного чайного листя вчений любив додавати трішечки сушених трав і квітів. Іноді достатньо було додати кілька стеблинок чи пелюсток, щоб чай  набув незвичайного смаку і аромату).

 

 

 

                           Завдання до конкурсу вболівальників

 

1.   Чому в склянку, в яку по вінця налили чай, можна обережно всипати 2-3 чайні ложечки цукру і  при цьому не виллється жодної краплини чаю ?

     (У процесі утворення розчину молекули цукру частково заповнили проміжки  між молекулами води, тому об’єм майже не змінився ).

2. Коли  вода в чайнику закипить швидше: коли з нього знята кришка, чи коли він нею накритий ?

     (Коли накритий кришкою. Тепло зберігається краще, теплообмін із навколишнім середовищем зменшується).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                            До конкурсу «Дари лісу»

 

                                                                                                     Іван Просяник

                                                     ЯГОДА БЕЗСМЕРТЯ

 

    Не послала доля дітей одному, вже вельми сивому, князеві. Ось і став він журитися, думати-гадати, кому ж у спадок  усі свої багатства лишити ? Та й надумав: як не має він роду, то чи не стати самому безсмертним ?

    Сповіщає він свою волю: хто принесе князеві таку траву чи водицю, що безсмертя дарує, той отримає город-городище ще й красну дівицю.

    Полетіли гінці-молодці в чотири кінці. Вернулися ні з чим. Гасне княжа надія, мов зоря рання.

    Аж приходить до нього чоловік плюгавий, миршавий та ще й беззубий.

     − Що скажеш ? − гидливо скривив губи князь.

     − Знаю те, що ти хочеш. Але спочатку грамоту дай, що я − повноправний держатель города-городища.

    Лише як отримав від князя грамоту, чоловік скрадливо прошепотів князеві:

     − Упередсвіт на Купала, в заплавах наддеснянських розцвітає латаття біле. І до нього спускається тоді білий лелека. Хто вб’є птаха і з’їсть серце, той стане безсмертним.

    Ледь  діждався купайлівського вечора князь. Виставив він на пагорбах високих стрільців-чужинців, бо русичі відмовилися  стріляти в птаха.

    Ось уже зарум’янився східний виднокрай… І в ту ж мить зашуміли небеса й побачили стрільці білого, як сніг, птаха.

     − Стріляйте! − ошаленів князь.

    Розсікли стріли ранкове повітря й одна-таки черконула груди білосніжного птаха. Бризнула кров на князя й стрільців чужинських. Закам’яніли вони в ту ж мить. А де в траву вкрапнула − суницею, ягодою цілющою стала.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                      Література

1. Гончаренко С. У. Фізика: Підручник для 10 класу. − К.: Освіта, 2002.
2. Онищук О. В., Махотнюк Е. Х. Фізика навколо нас.: Збірник задач-запитань. −  Вінниця: ОІПОПП, 1994.
3. Тульчинський М.Е. Качественные задачи по физике.: Пособие для учитилей. − М.: Просвещение, 1972.
4.  Изобритение Фарадея // Юный техник.− 1982.− № 6. − С. 15.
5. Просяник І. Ягода безсмертя // Барвінок.− 1999. −№5. − С. 16-17.
6. Дубас З.В., Шаромова В.Р. Нетрадиційні уроки з фізики. − Тернопіль: Підручники і посібники, 2003.