Урок "Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфоутворюючі чинники і процеси"

 

 

 

 

 

 

 

 

   Формування рельєфу.

Внутрішні та зовнішні рельєфоутворюючі чинники і процеси

8 клас

 

 

 

 

 

                                                                   

                                                                     Вчитель Голянич Н.І.

 

 

 

 

 

 

Ключарки 

 

Тема. Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфоутворюючі чинники і процеси

Мета: сформувати поняття про геоморфологію як науку, про процеси, що беруть участь у форму-ванні рельєфу; поглибити та систематизувати знання учнів про генетичні типи і форми рельєфу; сформувати практичні навички роботи з геоморфологічною картою і закріпити первинні вміння виявляти закономірності у розміщенні типів і форм рельєфу; розвивати пізнавальний інтерес в учнів до самостійного пошуку знань, розвивати пам'ять та логічне мислення; сприяти екологічному вихованню та виховувати учнів дбайливими господарями своєї Землі.

Тип уроку: урок формування нових знань, умінь і навичок.

Метод: перевернуте навчання. Учні самостійно вивчають теоретичний матеріал, а у класі час викорис-товується на виконання практичних завдань.

Обладнання: фізична карта України, атласи, геоморфологічна карта, підручники, презентація до уроку.

Опорні та базові поняття: екзогенні та ендогенні сили, ерозія, акумуляція, карст, антропогенні форми рельєфу, геоморфологічна будова, форми рельєфу: денудаційні, вулканогенні, водно-ерозійні, льодовикові, суфозійні, еолові, алювіальні, морські абразивні, морські акумулятивні.

Хід уроку

І. Організаційний момент

 Усім бажаю доброго настрою, взаєморозуміння, хорошого спілкування, творчості і взаємодопо-моги.

 Девіз уроку: «Щоб Україну любити, треба її добре пізнати». С. Рудницький.

 На сьогоднішньому уроці ми продовжимо вивчення неповторної природи  України. А зараз перевіримо, як ви засвоїли попередній матеріал про рельєф та тектонічну будову України..

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

1. Міні-конкурс «Географічна естафета»

Завдання для 1 ряду:

1. Найвища рівнинна точка України________________________________
2. Будову та рухи літосферних плит вивчає наука _____________________
3. Сучасна ера горотворення _______________________________________
4. Найвища частина Подільської височини _____________________________
5. Мізоцький кряж – найвища частина _________________ височини

Завдання для 2 ряду:

1. Найвища вершина Карпатських гір ________________________________
2. Найдавніша ера _________________________________________________
3. Ділянки платформи, де кристалічні породи залягають близько до поверхні _______________
4. Породи, якими складено чохол Донецько-Дніпровської западини ________
5. Найбільше вплинуло на формування рельєфу і геологічних відкладів України зледеніння _______________________________________________

1. Ділянка платформи, що перекриті потужними шарами осадових порід ____
2. Переважна частина рівнинної частини України розташована в межах

__________________________________ платформи

3. Щитам у рельєфі відповідають _____________________________________
4. Найвища точка Кримських гір ______________________________________
5. Карпатські гори утворилися в епоху ___________________ горотворення

 

2. Конкурс топографів  «Яке місто вище?»     

Хмельницький – Ужгород

Херсон – Полтава

 

Тернопіль – Рівне

Донецьк – Київ

 

Вінниця – Львів

Івано-Франківськ – Одеса

 

 

3. Робота на контурній карті. Перевірка географічної номенклатури       

Варіант 1

Позначити на контурній карті такі форми рельєфу: Українські Карпати, Придніпровську низовину, Донецький кряж, Поліську низовину.

Варіант 2

Позначити на контурній карті такі тектонічні структури: Український щит, Причорноморську западину, Скіфську плиту, Волино-Подільську западину.

ПІ. Мотивація навчальної діяльності

 Скільки не дивись на Карпати, а що вони «рос­туть», скажуть тільки спеціалісти, які вимірюють висоти місцевості. Але за­фіксувати невеличкі зміни (з точки зору геологічного часу), що свідчать про утворення гір, або їхні старіння і перетворення на рівнини, в наших силах. Будьте уважними до свого краю, і ви хоч на мить станете свідками грандіозних геологічних перетворень.

Повідомлення теми і мети уроку   

Україна славиться безкрайніми степами, густими лісами, величними горами, повноводними  ріками, неозорими полями.

В ході нашого уроку ми познайомимося з поняттями   «геоморфологія»  та «геоморфологічна будова України». Спробуємо виявити географічні закономірності у розміщенні  типів і малих форм рельєфу.  

IV. Засвоєння нових знань

 Формування основних форм рельєфу обумовлено тектонічними рухами: у місцях активних підняттів утворюються гори, у зонах опускань – морські або океанічні басейни, западини, прогини. Але тектонічні рухи відбувалися не лише в давні часи, відбуваються вони і на новому етапі (найчастіше в неогеновому та четвертинному періодах), відбуваються й зараз – це неотектонічні рухи.

 Неотектонічні рухи — це сучасні, нові тектонічні рухи земної кори, які істотно впливали на розвиток нагромадження осадових порід і утворення форм рельєфу.

 Геологічні структури, неотектонічні рухи, а також давні та сучасні кліматичні умови зумовили виникнення різних за походженням типів і форм рельєфу на території України.                             

 Геоморфологія – це наука, яка вивчає розміщення та походження форм рельєфу, а результати досліджень відбивають геоморфологічні карти.

Прийом «Малюючи - учуся» 

Давайте разом  побудуємо схему рельєфоутворення.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Результатом прояву внутрішніх сил Землі є тектонічні та вулканічні типи рельєфу.

Типи рельєфу, пов'язані з внутрішніми силами Землі
Тектонічний			Вулканічний
Тектонічні рухи земної кори			Вулканізм				Магматизм
Українські Карпати, Кримські гори, Словечансько-Овруцький і Донецький кряжі, При­дніпровська, Причорноморська і Закарпатська низовини тощо			Вулканічний хр. у Карпатах, гора, на якій розташований Мукачівський замок на Закар­патті, масив Карадаг, г. Аюдаг у Криму, грязьові вулкани Керченського п-ва

 

Прийом «Дай визначення»

 Учні об'єднуються у три групи, кожна з яких за допомогою під­ручника, мобільного Інтернету і інших додаткових джерел інформації шукає визначення отри­маних термінів.

 

Група 1. Денудація, абразія.

Денудація (оголюю, розкри­ваю) — сукупність процесів руйнування гірських порід водою, ві­тром, льодовиками тощо і перенесення продуктів руйнування до нижчих ділянок (рівнів) земної поверхні.

Абразія (зіскоблювання) — процес руйнування берегів і знесення гірських порід у береговій зоні водойм хвилями і прибоєм.

 

Група 2. Суфозія, карст.

Суфозія (підкопування) — процес винесення з ґрунтів дрібних мінеральних часток підземними водами.

Карст — процес розчинення чи вилуговування гірських порід по­верхневими чи підземними водами і формування специфічного (по­верхневого та підземного) рельєфу.

 

Група 3. Ерозія, акумуляція.

Ерозія (від лат. виривати) — процес руйнування ґрунту або гір­ських порід водним потоком, повітрям (вітром), льодом. Основний рельєфоутворювальний процес.

Акумуляція — (накопичення, збирання) — процес накопичення пухкого мінерального матеріалу та органічних залишків на поверхні суходолу і на дні водойм.

 

Руханка

 Називаємо числа. Учень, якому випало число, що ділиться на «3» встає і називає географічний термін ( 1, 2, Гори, 4, 5….)

 

Прийом «Географічний практикум»   

  Учні працюють у 3 групах. За допомогою підручника, мобільного Інтернету і інших додаткових джерел інфор­мації (довідників, енциклопедій) записують територіальне поширення рельєфоутворюва-льних чинників, вказавши обов’язково: рельєфоутворювальні процеси, форми рельєфу, райони максимального поширення.

 Група 1.                                       Група 2.                         Група 3.

Морська акумуляція                     Абразія                        Карст

Водна ерозія                                     Гравітаційні  процеси                     Суфозія

Річкова акумуляція             Давня льодовикова                                Діяльність людини

     денудація й акуму­ляція           Вітрова ерозія                       

                                                       

 По одному учню із групи отримують випереджаюче завдання - підготувати цікаву розповідь про: Олешківські піски, Долину привидів, печеру Оптимістичну. Після презентації роботи групи використовуємо Прийом «Хвилинка-цікавинка».

 

Прийом «Творча робота»     

 Створені групи отримують завдання.

Група 1. За допомогою підручника складіть невеличку розповідь, вико­ристовуючи слова: руйнування, балка, робота, Крим, Дністер, яр, форма рельєфу, ерозія, молодий, сніг, потоки, рослинність.

Про який тип форм рельєфу йшлося у вашій розповіді?

 

  Група 2.

 За допомогою підручника складіть невеличку розповідь, вико­ристовуючи слова: льодовик, озеро, чаша, крісло, Полісся, кари, цир­ки, Дніпровське зледеніння, валуни, бульдозер, ози, ками.

Про який тип форм рельєфу йшлося у вашій розповіді?

Група 3.

 За допомогою підручника складіть невеличку розповідь, ви­користовуючи слова: розчинення, Кримські гори, вода, гіпс, лійки, вапняк, Поділля, Волинь, кам'яна сіль, печери, Донбас, порожнини.

Про який тип форм рельєфу йшлося у вашій розповіді?

V. Закріплення нових знань і умінь учнів

1. Оберіть зайвий об'єкт і поясніть свій вибір  

1. Лаколіти, кари, ози, ками.
2.   Печери, шахти, останці, лійки.
3.   Кар'єри, терикони, цирки, вали.
4.   Яри, блюдця, балки, річкові долини.

2. Експрес – тести        

1. Походження рельєфу та закономірності його розміщення відбиває :

А) геологічна карта;   Б) геоморфологічна карта;

В) фізична карта;   Г) тектонічна карта

      2. Процес накопичення продуктів руйнування називають:

          А) денудація;    Б) ерозія;

  В) акумуляція;               Г) абразія

       3. Льодовикові форми рельєфу поширені на території:

          А) Українських Карпат;  Б) Кримських гір;

          В) Поліської низовини;  Г) Причорноморської низовини

       4. Вулканогенні форми рельєфу не характерні для:

  А) Кримських гір;   Б) Донецької височини;

  В) Українських Карпат;  Г) Керченського півострова

VI. ІІідсумок уроку і оцінювання учнів     

• Що найбільше сподобалося на уроці?
• Що дізналися нового?
• Що було важкого?
• Що не сподобалося на уроці?

VІІ. Домашнє завдання   

Опрацювати §16 підручника. Вивчити нові терміни по темі.