Урок "Франція в XI—XV ст. Філліпп IV Красивий. Столітня війна"

Франція в  XI—XV ст.  Філліпп IV Красивий.  Столітня війна

Мета уроку: сформувати знання про створення централізованої держави у Франції; розвивати навички установлювати причинно- наслідкові зв’язки, розрізняти привід і причину історичних явищ; характеризувати діяльність історичних осіб та висловлювати судження щодо їхнього внеску в розвиток  держави; розвивати пам’ять та навички роботи з контурною картою; виховувати пізнавальний інтерес до історії.

Тип уроку: комбінований урок.

Обладнання: підручник, атлас, картки з текстами, візуальне джерело, відео про Жанну Д’Арк.

Хід уроку

План

1.Філіпп ІV Красивий.


2.Столітня війна.


3.Жакерія. Паризьке повстання.

4.Жанна д’Арк.

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Фронтальна бесіда.

—   Що означає поняття станова монархія?

—   Чим була викликана поява такої форми державного прав­ління?

—   Які органи станового представництва вам відомі?

Додаткова інформація (Повідомлення учня)

У багатьох країнах Європи на другому етапі розвитку фе­одальної державності оформлюються специфічні станово-представницькі установи, які включали до свого складу пред­ставників основних станів: духовенства, дворянства й міщан. Королівська влада не тільки мала потребу в їхній підтримці, але певною мірою залежала від них і була змушена зважати на інтереси цих станів.

        Класичним зразком такої установи були Генеральні штати Франції, які вперше були скликані в 1302 р. Приводом для їх скли­кання стало зіткнення короля Філіппа IV з Папою Римським.

        Питання, що виносилися на розгляд Генеральних штатів, визначалися королем. Генеральні штати скликалися для того, щоб з'ясувати думку станів щодо миру або війни, у зв'язку з під­писанням міжнародних договорів тощо. Але найчастіше король звертався до Генеральних штатів із проханням щодо фінансової допомоги або дозволу на введення чергового податку. Відповідно до затвердженого королем регламенту, кожен стан засідав і голосував окремо. У зв'язку з цим були виділені три курії, у кожній із яких засідали духовенство, дворяни й міщани. Кожна курія мала один голос, і тому у феодалів була завжди перевага над третім станом.

У деяких регіонах Франції виникали місцеві станово-представницькі установи. Наприкінці XIV ст. їх кількість досягла 20.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Робота з візуальним джерелом

ІV. Вивчення нового матеріалу

Робота в парах з підручником.

Ознайомтеся з текстом відповідного пункту параграфа і скла­діть політичний портрет Філіппа IV Красивого за планом:

1)    Роки правління.

2)     Які реформи здійснив у державі.

3)     Відносини королівської влади і церкви.

4)     Розширення території Франції.

5)    Загальна оцінка діяльності Філіппа IV Красивого.

Перевірка учителем складання політичного портрету Філіппа IV Красивого.

Робота з термінами і поняттями

            Генеральні штати — станово-представницький орган Франції, де

окремо засідали представники трьох станів. У перших Генеральних

штатах були представлені духівництво, дворянство та бюргери із значних міст. Традиційно основна функція зводилася до питань прийняття нових податків.

Робота з історичним джерело с.111

Розповідь учителя.

У 14 ст. розпочалася Столітня війна.

Робота з термінами і поняттями

Столітня війна (1337-1453рр.) — тривалий військово-політичний конфлікт між Англією та Францією, який завершується перемогою Франції.

ІV. Засвоєння нового матеріалу
Учитель нагадує учням пам’ятку щодо вивчення подій війни.
1. Хронологічні рамки війни.
2. Причини початку війни.
3. Привід для початку війни.
4. Хід війни.
5. Підсумки війни.

План записується до зошита. У процесі уроку необхідно дати відповіді на всі пункти плану.

Робота з хронологією.

Основні дати та події:
1337-1453 рр. - Столітня війна;
1340р.-морська битва при Слейсі, розгром французького флоту;
1356 р.-битва при Пуатьє , французький король та знатні лицарі потрапили в полон;
1358 р. - Жакерія;
1415р.- битва під Айзенкуром;
1428р.-облога Орлеана.
1429 р. - звільнення Орлеана;

1431 р. - спалення Жанни д’Арк.
1453р.- перемога французів; вигнання англійців із Франції.

Учитель пропонує учням розглянути карти історичного атласу «Англія та Франція у ХII ст.», «Англія та Франція в XIII - на початку XIV ст.», «Столітня війна 1337-1453 рр.» та спробувати відповісти на питання, якими ж все-таки були причини Столітньої війни.

Учитель. Існувало ще дві причини, через які почалася Столітня війна: суперечка англійської й французької династії за престол Франції та боротьба за вплив на багаті міста Фландрії.

Після смерті сина Філіппа IV Красивого припинилося існування династії Капетингів, і на трон Франції став претендувати король Англії Едуард III - онук Філіппа IV Красивого.

Французи не могли прийняти короля-англійця, і королем Франції був проголошений племінник Філіппа IV Красивого Філіпп Валуа, що став засновником нової династії.

Учитель пропонує учням знайти на карті Фландрію та пояснює суперечності, що виникли між Англією та Францією.

- Французькі королі давно хотіли приєднати Фландрію до своїх володінь, проте марно. Міський люд підтримувала Англія, яка мала з Фландрією тісні торгові зв’язки: з Англії вони отримували вовну для виробництва сукна.
Приводом для війни послужила заява Філіппа VI про позбавлення Едуарда III французьких володінь. Едуард на це відповів війною.

Королі Англії проводили військові реформи, в армії була дисципліна, усі підкорялися королю, діяв принцип «васал мого васала - мій васал».
У французькій армії дисципліни не було. Зберігався принцип «васал мого васала - не мій васал». Лицарі підпорядковувалися лише своїм сеньйорам.
Учитель пропонує учням знайти в підручнику й зачитати відомості, що характеризують військових сили ворогуючих сторін.

У початковий період війни англійські армія та флот здобули кілька важливих перемог: потопили більшу частину французького флоту, розгромили французьку армію біля Кресі, що дало змогу захопити порт Кале — «морські ворота Франції, а в 1356 р. — при Пуатьє — навіть полонили французького короля. Захоплення Кале дало можливість англійцям закріпитися у Фландрії, звідки вони нападали на французькі області, спалювали та грабували міста і села. Для Франції настали складні часи: її армія була знищена, скарбниця спорожніла, значну частину країни захопили англійці. Але французи не здавалися.

Повідолення учня.

Народні повстання Воєнні дії, постійні побори, насилля, що чинилося з боку армій, викликали незадоволення простого народу. У 1358 р. спалахнуло повстання, відоме під назвою Жакерія. Жак-простак — презирливе прізвисько французького селянина у середні віки. Причинами повстання були, окрім війни, незадоволення податковим тиском, недавня епідемія чуми, а також постійні напади найманців. Поштовхом до Жакерії було чергове підвищення податків, на яке пішов дофін Карл для того, щоб викупити з англійського полону батька після битви при Пуатье. Повстання швидко поширилося центральною частиною Франції. За сучасними оцінками у повстанні взяли участь 100 тис. селян. Повсталі захоплювали замки феодалів, яких вони вважали головними винуватцями своїх бідувань, убивали дворян і просто багатіїв. Багато міст підтримало жаків. Одним із ватажків повстанців став Ґільйом Каль. Феодали швидко отямилися від початкового розпачу й зібрали армію для розправи з повстанцями, заручившись підтримкою англійців. Перед вирішальною битвою феодали обдурили ватажків повстанців і, заманивши їх у пастку, підступно вбили. Повстання було жорстоко придушене.

Війна тривала зі змінним успіхом для обох країн. Проте в 1415 р. Англія розгромила французьке військо під Азенкуром і нав’язала французам мирний договір, за яким Франція й Англія об’єднувалися, а правителем держави тимчасово ставав англійський король.

3. Орлеанська діва. Успіхи французів

Перегляд відео про Жанну д’Арк

Її хоробрість і впевненість у перемозі так надихнули воїнів, що за десять днів квітня — травня 1429 р. було знято облогу з Орлеана, яка перед тим тривала більш ніж півроку. Відтоді Жанну стали називати Орлеанською дівою. Жанна переконала Карла VII вирушити в похід на Реймс — місто, де здавна коронувалися французькі королі. Під час церемонії коронації поблизу короля стояла Жанна з прапором у руках.

Проте наступного року Жанну захопили в полон бургундці та продали її англійцям. Проти неї організували судовий процес, на якому дівчину звинуватили в чаклунстві, пояснюючи перемоги французів допомогою диявола. На слідстві дівчина відповідала на всі запитання вчених богословів мужньо й розумно. Однак Жанну д’Арк спалили в Руані, такі не довівши її вини.

Після загибелі Жанни д’Арк визвольна війна розгорнулася з новою силою. Король Карл VII створив постійну армію, збільшив артилерію та зміцнив дисципліну. Французька армія успішно виганяла англійців із країни. У 1453 р. Столітня війна завершилася перемогою Франції, її територію було визволено, лише портом Кале ще століття володіли англійці. Завдяки перемозі над Англією, Франції вдалося завершити об’єднання країни. Наприкінці XV ст. поступово склалися й поширилися єдина французька мова та французька культура.

ЖАННА Д’АРК (уривок віршу)

Ну, от і все… Ще сонце не зійшло,

Та через хвильку промінь запалає.

І саме це злотаве літепло

Мою останню муку наближає.

На сході сонця в жертву всім богам

Я, як Христос, одягнута у біле,

Віддам дівочий сій легенький стан

Вогню і інквізиції для віри.

Мене сьогодні стратять… Страшно як…

Не бачить більше сонце й небо миле.

Не можу я надихатись ніяк,

Як жаль прощатись з світом мені білим.

На площі перед людським вівтарем

Отрима ворог наді мною перемогу.

Англієць обпече мене вогнем…

Я більш не сподіваюся на Бога.

Немає війська… Зараз я сама.

І не за Францію стою – сама за себе.

Чому ж замовкла ти, Роландова сурма?

Я як в святиню вірила у тебе.

(Жовтень 2006 р., Оксана Левіна)

V. Узагальнення та систематизація знань

Учитель пропонує учням назвати основні підсумки війни за допомогою методу «Мозковий штурм». Відповіді учнів записуються на дошці та у зошиті.
Орієнтовні відповіді учнів
1) Англійців було вигнано з території Франції. 
2) Прискорився процес об’єднання Франції.
3) Влада короля зміцнилася.
VІ. Оцінювання знань учнів

VII. Домашнє завдання
1. Опрацювати відповідний параграф підручника, вивчити дати.