Урок 3. Тема: "Галицько-Волинське князівство"

Тема: Галицько-Волинська держава за останніх князів.

 

Мета: характеризувати соціально-економічне та політич­не становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Галицького; розвивати в учнів уміння працювати з картою, джерелами інформа­ції,  визначати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави; виховувати в учнів патріотичні почуття на прикладах героїчних сторінок історії Галицько-Волинської держави.

Обладнання: карта, картки з джерелами інформації, портрети Лева Даниловича, Юрія І Любарта.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: характеризувати становище в Галицько-Волинській державі за наступників Данила Галицького; з'ясовувати характер на наслідки польської, угорської та литовської експансії на українські землі в 40 - 80-х рр. XIV ст.; визначати хронологічну послідовність подій історії Галицько-Волинської держави; називати князів Галицько-Волинської держави та значення їх правління; удосконалити вміння працювати з картою, джере­лами інформації, давати характеристику історич­ним діячам.

 

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНА ЧАСТИНА

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Бліцопитування.

1. Коли відбулося об'єднання Галичини і Волині?

2. Назвіть столицю Галицько-Волинського князівства.

3. Де і коли було короновано Данила?

4. У якому році засновано Львів?

5. Назвіть титул Галицького правителя Данила.

6. Укажіть рік отримання ярлика на князювання.

7. Коли Данило посів Київській стіл?

8. Хто був в опозиції Галицьких правителів?

9. У якому році одержано перемогу над хрестоносцями?

10. Хто був союзником Данила в боротьбі з монголо-татарами?

11. Коли русичі здобули перемоги над монголо-татарами?

12. До яких країн Данило ходив з військом?

13. Де поховано Данила?

14. Назвіть рік смерті князя Данила.

Тести.

Варіант І

1. Об'єднання Галичини і Волині відбулося:

а) у 1143 р.; б) у 1203 р.; в) у 1199 р.

2. Данила титулують:

а) королем; б) царем; в) князем.

3. Опозицію правителям Галичини становили:

а) міщани; б) бояри; в) селяни.

4. Заснування Львова сталося:

а) у 1213 р.; б) у 1204 р.; в) у 1247 р.

5. Данило похований  у місті:

а) Київ; б) Львів; в) Холм.

Варіант II

1. Данило посів княжий стіл:

а) у 1238 р.; б)  у 1244 р.; в) у 1204 р.

2. Данило посів княжий стіл за підтримки:

а) бояр волинських; б) міщан; в) бояр галицьких.

3. Столиця  Галицько-Волинського князівства — місто:

а) Львів; б) Холм; в) Люблін.

4. Данило помер:

а) у 1281 р.; б) у 1264 р.; в) у 1244 р.

5. У зовнішній політиці Данило орієнтувався :

а) на Володимиро-Суздальське князівство;

б) на Західну Європу;

в) на свою державу.

Учитель пропонує учням оцінити внесок князя Данила Галиць­кого у формування Галицько-Волинської держави і самостійно зро­бити висновок про діяльність князя Данила.

 

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитанням і завданням.

1. Який спадок полишив своїм синам князь Данило Романович?
2. Назвіть невирішені ним проблеми державного життя.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Наступники Данила Романовича. Правління Лева та Юрія

Розповідь учителя.

Після смерті  короля Данила  Галицько-Волинська держава була поділена між його братом і трьома синами. На Волині кня­зював його брат Василько, а сини отримали: Лев — Галичину, Мстислав — Теребовль, а Шварно — Холм.

Робота з історичною картою «Галицько-Волинська держава XII—XIII ст.»

Однак незабаром помер Шварно, а згодом і  Василько.  Волинським князем став син Василька Володимир. Він був дуже розумним та освіченим правителем, займався  наукою  і  книгами.   У  літописах  він  згадується як «великий книжник і філософ, якого ще не було і не буде». Однак Володимир дуже рано помер і передав свої землі синові Данила — Мстиславові. Так Галицько-Волинська держава була поділена між двома синами Данила Романовича — Левом і Мстиславом. Найпослідовніше продовжував державницьку політику батька Лев Данилович.

Робота в групах.

Із метою більш детального вивчення питання про правління спадкоємців Данила Галицького організовується робота учнів у групах з опрацюванням джерел інформації та матеріалу підруч­ника. Учні класу об'єднуються у дві групи. Перша група вивчає правління Лева Даниловича, друга — Юрія І. Вони мають ви­значити напрямки політики названих князів і значення їхнього правління, а також дати відповіді на запитання до історичних джерел.

I група

Робота з історичними персоналіями – повідомлення учня про князя Лева Даниловича (1228—1301)

Бесіда за питаннями:

1) Покажіть на карті землі, на які поширювалася влада Лева Даниловича.

2) Охарактеризуйте політику Лева Даниловича. Які заходи були спрямовані на зміцнення держави?

II група

Робота з історичними персоналіями – повідомлення учня про князя Юрія I Львовича (1250 — 1308)

Ю. Шкрумеляк про князя Юрія

А за тебе, мудрий князю,                Для земель своїх господар.

Люд спокоєм проживає.                  Доброї опікун слави.

Твою силу, твою мудрість              Щедрий ти для духовенства.

Ворог навіть поважає.                     Знав його вагу велику:

Ти король і князь великий,             Першого настановляєш

Для людей своїх ласкавий,             Українського владику…

Бесіда за питаннями:

1) Покажіть на карті землі, що входили до Галицько-Волинської держави за Юрія І.

2) Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Юрія І.

3) Яке значення мало утворення Галицької митрополії?

4) Поміркуйте, чи можна вважати період правління Юрія І добою піднесення і розквіту Галицько-Волинської держави. Свою відповідь обґрунтуйте.

 

2. Боротьба іноземних держав за землі Галицько-Волинської держави.

Розповідь учителя.

Король Юрій І помер у 1315 р., залишивши на престолі двох своїх синів — Андрія та Лева II. Вони князювали спільно, жили з злагоді між собою, намагалися розширити зв'язки з Польщею та Тевтонським орденом, оскільки сподівалися з їхньою допо­могою звільнитися від монголо-татарської залежності. Також вели боротьбу з литовським князем Ґедиміном, який у той час розгорнув експансію на українські землі. Свою сестру віддали заміж за польського князя Тройдена. Але, на жаль, брати за­гинули в 1323 р. майже одночасно в боротьбі з татарами. Із їхньою смертю закінчився рід Романовичів, оскільки жоден із князів не мав сина. Після цього на територію Галицько-Во­линської держави починається засилля іноземних держав. Не останню роль у цьому відігравали галицькі бояри. Спочатку вони запросили на престол сина Марії і Тройдена Болеслава. Згодом він прийняв православну віру і посів князівський пре­стол у Львові під ім'ям Юрія II. Юрій одружився з дочкою литовського князя Ґедиміна, а свою дочку віддав заміж за ли­товського князя Любарта. За Юрія II посилюється експансія іноземних держав на землі Галицько-Волинської держави. Він дозволяв литовським священикам проповідувати католицьку віру і навертати людей у католицтво, адже і йому самому ця віра була ближча за православну. Однак такі дії не подобалися галицьким боярам, і в 1340 р. під час змови, якраз на Великдень, Юрій II був отруєний. Період правління Юрія II став поступовим занепадом Галицько-Волинської держави.

Узагальнюючи матеріал, учитель наголошує на причинах занепаду Галицько-Волинської держави в першій половині XIV ст.:

•   посилення ординського впливу;

•   безуспішна боротьба з Польщею;

•   контроль міст із боку іноземних купців;

•   відхід національної знаті від адміністративної влади;

•   навернення місцевого населення в католицьку віру;

•   після смерті Юрія II бояри запросили на престол литовського князя Любарта, його зятя, який, прийнявши православну віру, отримав ім'я Дмитро.

 

3. Волинь за правління Любарта

Робота з історичними персоналіями – повідомлення учня про князя Дмитра Любарта

Робота з історичним джерелом. Учні опрацьовують уривок з історичного джерела, після чого виконують завдання.

Ю. Шкрумеляк про Любарта

Ти Волинь і гордий Галич               Але горе! Сил у тебе

Від чужих обороняв,                        На врага уже нема.

Хоч ти литвин, але близький          Через те під чужу владу

За пролиту кров нам став.               Впала рідная земля...

 

Завдання.

1) Покажіть на карті українські землі, які перебували під владою Любарта.

2) Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику князя Любарта.

3) Чи можна стверджувати, що за часів правління Любарта посилюється процес вступу українських земель до складу Литви? Чому?

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Запитання та узагальнення.

У чому виявлялася складність становища Галицько-Волинської держави наприкінці XIII - на початку XIV ст.? До чого це призвело?

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Випереджальне завдання: підготувати питання в групах щодо розвитку культури Галицько-Волинської держави: І група — розвиток освіти; II гру­па — літописання; III група — мистецтва.