Урок 4. Тема: "Галицько-Волинське князівство"

Тема. Культура Галицько-Волинської держави.

 

Мета: формувати в учнів уявлення про розвиток культури Галицько-Волинської держави (освіти, літописан­ня, архітектури та живопису); визначити історичне значення Галицько-Волинської держави в розвит­ку української державності; розвивати в учнів умін­ня на основі джерел інформації) аналізувати істо­ричні факти, оцінювати їх значення, робити певні висновки, а також давати стислу характеристику пам'яткам культури та окреслювати їхнє значення формувати естетичні смаки учнів, потребу в збе­реженні культурних пам'яток минулого.

Основні поняття: культура, освіта, літописання, архітектура.

Обладнання: картки з джерелами інформації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Очікувані результати: характеризувати стан розвитку окремих галузей культури Галицько-Волинської держави; розпізнавати й описувати найвизначніші пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва доби Га­лицько-Волинської держави; визначати історичне значення Галицько-Волинсь­кої держави в розвитку української державності; удосконалити вміння працювати в групах, узагаль­нювати матеріал, робити висновки, окреслювати значення історичних подій.

 

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіди за запитаннями.

1) Що таке культура?

2) Яким був рівень розвитку культури часів Київської Русі? Чим він був зумовлений?

3) Який вид писемності був поширений на Русі?

4) Чому в державі дуже високо цінувалися книги?

5) Назвіть одну пам'ятку культури доби Київської Русі, яка вам найбільше запам'яталася. Чому?

6) Які художні засоби використовувалися в давньоруському мистецтві?

7) Які зміни відбулися в розвитку культури в період роздроб­леності?

8) У яких умовах розвивалася культура Галицько-Волинської держави?

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Розповідь вчителя.

Національне культурне життя Галицько-Волинської держави було дуже багатим і цікавим. Воно, з одного боку, успадкувало риси культурного життя Київської Русі, а з іншого, зазнавало західноєвропейських впливів. Культура України другої поло­вини XII — першої половини XIV ст. зробила величезний вне­сок у розвиток української національної культури зокрема та світової культури взагалі. За рівнем свого розвитку українська культура стояла на одному щаблі з культурою країн Західної Європи.

Проблемне запитання:

— У чому ж полягали особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави? Яких впливів вона зазнала і яких рис набула?

На ці запитання ми знайдемо відповідь на сьогоднішньо­му уроці.

 

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави

Розгляд питання про розвиток культури Галицько-Волинської держави відбувається шляхом опрацьовування учнями схеми.

 

Особливості розвитку культури Галицько-Волинської держави 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Освіта. Літописання. Мистецтво.

Метод «ажурна пилка».

Для вивчення нового матеріалу вчитель застосовує метод «ажур­на пилка». Для цього на попередньому уроці клас об'єднався в три групи, які отримали завдання: підготувати вдома за під­ручником та додатковою літературою питання щодо розвитку культури Галицько-Волинської держави: І г р у п а — розвиток освіти; II група — літописання; III г р у п а — мистецтва. Це так звані «домашні групи». Кожен учень із «домашньої» групи отримує фігурку певного кольору (наприклад червоного, жовтого та зеленого. Можна взяти й інші кольори, але їх обов'язково має бути три). Спочатку учні працюють кілька хвилин у «домашніх групах», обговорюють своє домашнє завдання й підготовлені ма­теріали, діляться своїми знаннями. Згодом формуються нові гру­пи за кольором: І група — учні з фігурками червоного кольору, II група — жовтого, III група — зеленого кольору. Таким чином, У кожній групі будуть присутні «спеціалісти» і з освіти, і з літо­писання, і з мистецтва. Їхнє завдання — навчити інших учнів своєї групи того питання, яке вони готували вдома. Для цього виду роботи учням надається 10 хв., після чого вони повертають­ся в «домашні групи» і демонструють результати своєї роботи, систематизують отриману інформацію. Крім цього кожна група отримує на опрацювання джерела інформації та завдання до них.

I група

Розгляньте ілюстрацію та виконайте завдання.

Малюнок із латинського псалтиря

 

1) Яку роль у розвитку освіти Галицько-Волинської держави відігравали церква та монастирі?

2) Яким був рівень письменності населення Галицько-Волин­ської держави? Які факти про це свідчать?

3) Які матеріали використовувалися для письма?

4) Чим відзначаються Євангелія, видані в Галичині?

5) Хто із князів Галицько-Волинської держави найбільше дбав про розвиток освіти?

6) На основі ілюстрації поясніть, який вигляд мали книги, написані в той час на території держави. Як у культурі Га­лицько-Волинської держави поєднувалися два стилі — за­хідний і візантійський?

II група

Ознайомтеся з уривком з історичного джерела, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання.

«Галицько-Волинський літопис» про внесок Данила Галицького в розвиток української культури (1259—1260 рр.)

Але [якось], коли він [Данило] їздив по полю і діяв лови, то побачив він на горі гарне і лісисте місце, оточене навкруги його полем, і запитав тамтешніх жителів: «Як іменується се місце?» І вони сказали: «Холм йому ім'я є». І, уподобавши місце те, і надумав він, що поставить на ньому невеликий городок. Він дав обітницю богу і святому Іоанну Златоусту, що спорудить на честь його церкву.

І поставив він невеликий городок, та, побачивши, що бог помічником йому, а Іоанн підмогачем йому є, спорудив він інший город, що його татари не змогли взяти, коли Батий усю землю Руську захопив. Тоді й церква святої Трійці запалена була і знову була споруджена.

Коли ж побачив се князь Данило, що бог сприяє місцю тому, став він прикликати приходнів — німців і русів, іноплемінників і ляхів. Ішли вони день у день. І юнаки, і майстри всякі втікали [сюди] од татар — сідельники, і лучники, і сагайдачники, і ко­валі заліза, і міді, і срібла. І настало пожвавлення, і наповнили вони дворами навколо города поле і села.

Звів також [Данило] церкву святого Іоанна [Златоустого], красну і гожу. І споруда її була така: склепінь чотири; із кож­ного вугла — склепіння, і стояли вони на чотирьох головах люд­ських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені [були] склом римським; при вході в олтар стояли два стовпи з цілого каменя, і на них — склепіння; а верх же вгорі прикрашений [був] зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий із міді і з чистого олова, так що блищав вій, як дзеркало.

І вежа [стояла] посеред города висока, щоб бити з неї довко­ла города. Знизу зведена з каменю п'ятнадцять ліктів у висо­ту, а сама зроблена з тесаного дерева і вибілена, як сир, сяяли вона на всі сторони. Біля неї був студенець, тобто колодязь, що мав тридцять і п'ять сажнів. Храми [були] прекраснії, і мідь од вогню повзла, як смола. Посадив він також сад гарний і спору­див церкву на честь святих безмездників Кузьми [і] Дем'яна; має вона чотири стовпи, витесані з цілого каменя, що держать верх; із таких же [каменів витесані] і другі [стовпи]; а в олтарі перед бічними дверима стоїть також гарний [образ] пресвятого Дмитрія [Солунського], принесений здалеку.

За поприще од города [Холма] стоїть також башта кам'яна, і на ній — орел кам'яний вирізьблений; висота ж каменя — де­сять ліктів, а з верхівками і з підніжжями — дванадцять ліктів.

У рік 6768 [1260]. Спорудив він також превелику церкву в городі Холмі на честь пресвятої приснодіви Марії, величиною і красою не меншу од тих, що були раніш, і прикрасив її пре­чудовими іконами; приніс він також чашу із землі Угорської з багряного мармуру, вирізьблену з дивовижним умінням — на­віть змієві голови були навкруг неї, — і поставив її перед двери­ма церковними, що їх називають царськими. Зробив він також у ній хрещальню — хрестити воду на святе Богоявлення, а бла­женний єпископ Іоанн зробив у ній вирізаний із гарного дерева і позолочений усередині та ззовні, диву подобен.

Бесіда за питаннями:

1) Що таке літопис?

2) Назвіть найбільший літопис часів Галицько-Волинської держави.

3) Із яких частин він складався? Про що нам розповідає?

4) Яка головна ідея цього літопису?

5) На основі уривку з Галицько-Волинського літопису схарак­теризуйте внесок Данила Романовича в розвиток культури Галицько-Волинської держави.

III  група

Розгляньте ілюстрації та виконайте завдання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Церква святого Пантелеймона під Галичем

 

 

 

Вежа в Кам’янці, побудована Володимиром Васильковичем

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Місто Тускань у Карпатах

 

1) Порівняйте зовнішній вигляд Покровської церкви та церков Київської Русі.

2) Чому в Галицько-Волинській державі йшло будівництво споруд оборонної архітектури?

3) Назвіть найвидатніші пам’ятки образотворчого мистецтва.

4) Під чиїм впливом розвивався іконопис Галицько-Волинської держави?

5) Які нові риси живопису з'явилися в Галицько-Волинську добу?

6) Якими були особливості розвитку ливарного мистецтва?

 

3. Історичне значення Галицько-Волинської держави.

Вправа «Два – чотири – разом».

Історичне значення Галицько-Волинської держави в системі українського державотворення вивчається учнями шляхом ви­користання вправи «два – чотири – разом». Спочатку діти обгово­рюють це завдання в парах, потім у групах по чотири учні, потім удвох великих групах. Далі кожна група по черзі висловлює свої думки. Наприкінці обговорення робиться узагальнення щодо іс­торичного значення Галицько-Волинської держави:

• відіграла надзвичайно важливу роль в історії українського на­роду;

• сприяла консолідації давніх українців та усвідомленню ними власної самобутності;

• стала новим після занепаду Києва центром політичного та еко­номічного життя;

• модернізувала давньоруську державну організацію;

• розширила сферу дії західноєвропейської культури;

• продовжила дипломатичні традиції Київської Русі, представ­ляючи східнослов'янську державність на міжнародній арені.

 

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Завдання на узагальнення.

Багато істориків уважають Галицько-Волинську державу спад­коємицею Київської Русі. Спираючись на раніше здобуті знання, поміркуйте, чи так це насправді. Свою відповідь побудуйте за таким планом:

— територія Київської Русі та Галицько-Волинської дер­жави;

— населення;

— управління;

— зовнішні вороги та боротьба з ними;

— заняття населення;

— вірування;

— звичаї та традиції;

— культура.

 

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал підручника.

Повторити тему «Галицько-Волинська держава», підготуватися до уроку узагаль­нення та систематизації знань.