Урок географії 10 клас "Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи Практична робота №1 «Пор"

Урок № 9

Тема: Третинний сектор економіки. Сфера послуг. Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Зв’язки України з країнами Європи

Практична робота №1 «Порівняльна характеристика структури промислового виробництва двох економічно розвинених невеликих країн Європи»

Мета : сформувати в учнів уявлення про  третинний сектор економіки (сфера послуг), найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли, сформувати поняття про реіндустріалізацію; вдосконалювати уміння використовувати інформаційні ресурси, здатність до пошуку та засвоєння нових знань; формувати пізнавальний інтерес, самостійність, уміння долати труднощі.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: «Політична карта Європи», атласи, підручник, картки з завданнями

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

Бліцопитування

1. Які виробництва добувної промисловості набули розвитку в регіоні?
2. Які країни Європи мають найвищий показник ВВП на душу населення?
3. Чим відрізняється сільськогосподарська спеціалізація в субрегіонах Європи?
4. Перелічіть галузі які відносяться до первинного і вторинного сектору.

Картографічна лабораторія  (Додаток 1)

Позначити на контурній карті розміщення на території регіону «Центральної осі розвитку» та  найбільші промислові райони Європи: Рур, Великий Лондон,Іль – де – Франс, Верхньосілезький, Придніпров’я, Урал.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Проблемне питання

1.Які напрями та види сфери послуг ви знаєте? Які з них розвинені у вашому регіоні?

2. Поясніть причини розвитку сфери послуг у розвинених країнах.

1. Третинний сектор економіки або сфера послуг — один із трьох секторів економіки в рамках гіпотези трьох секторів, який включає економічну діяльність, пов’язану з послугами.

Поняття послуг охоплює всі види діяльності, що не завершуються виробництвом продукта, але сприяють процесу виробництва, покращуючи продуктивність.

Третинний сектор економіки — це транспорт, торгівля, туризм, наукова діяльність та освіта, фінансова діяльність, комп’ютерне програмування, інформаційні послуги. Це складова економіки будь-якої держави, яка не виробляє кінцевого продукту.

Третинний сектор — це підприємства й установи, які надають послуги не лише іншим підприємствам, а й кінцевим споживачам (транспортування, розподіл і продаж товарів від виробника до споживача, боротьба зі шкідниками). Товари як продукти харчування можуть бути перетворені в процесі надання послуги, як це відбувається в ресторанній індустрії. Але основна увага тут приділяється людям, які обслуговують клієнта.

Наведіть приклади галузей третинного сектора та вкажіть, які конкретні послуги вони надають.

Сфера послуг Європи охоплює понад 50 % зайнятого працездатного населення регіону. Спостерігається досить значний кореляційний зв’язок між загальним рівнем соціально-економічного розвитку країн і рівнем розвитку в них сфери послуг. Що він вищий, то більше розвинута й краще організована ця сфера. Навіть у субрегіоні Східна Європа сфера послуг уже переважає виробничі галузі господарства. Саме тут вона за останній період розвивалася найінтенсивніше, особливо якщо врахувати дуже низький її початковий рівень розвитку, який дістався в спадщину від радянської системи господарювання.

Темпи приросту ВВП у третинному секторі економіки європейських країн значно випереджають темпи приросту ВВП у вторинному секторі (у середньому — понад 4 % проти 2,5 %). Більшість європейських країн знаходиться на стадії постіндустріального суспільства. Найефективніше розвивається сфера послуг у найрозвинутіших країнах Західної Європи. Це передусім країни «Великої сімки», найбагатші малі держави, а також такі карликові країни, як Монако, Андорра, Сан-Марино, Ліхтенштейн.

До складу сфери послуг належать: а) послуги сфери обслуговування: зв’язку, телекомунікації, ремонту цифрової та побутової техніки, страхування, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунальні, будівельні, електро-, газо-, тепло-, водопостачання й каналізація, транспортні та технічного обслуговування транспорту, побутові послуги (кравецькі, перукарські, послуги прибирання та ремонту); б) послуги соціальної сфери: юридичні, фінансові, консалтингові, охоронні, медично-санаторні, освітні, перекладачів, оренди, готельні, туристичні, розваг і відпочинку. Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія приймають найбільшу у світі кількість туристів з

усього світу, для яких головною є сфера послуг. Та й сам туризм належить до третинного сектора економіки. Останнім часом інтенсивно розвивається рекреація та туризм у країнах Центральної та Східної Європи. Найбільшою мірою це стосується країн, що мають вихід до морів, а особливо тих, у яких є гірські системи, придатні для цілорічного рекреаційно-туристичного використання.

Назвіть держави Європи, природні умови яких дають можливість приймати значні туристичні потоки протягом року.

До переорієнтації рекреаційно-туристичних потоків у Центральній і Східній Європі, Ізраїлі, Туреччині та збитків у сфері послуг цих регіонів призвела анексія Росією українського Криму, не кажучи вже про занепад цієї галузі на самому Кримському півострові. У країнах Європи, насамперед Західної, відбулася кардинальна зміна функцій сфери послуг. Цим же шляхом ідуть і країни інших європейських субрегіонів. Якщо раніше абсолютно домінувало побутове обслуговування населення, орієнтоване на задоволення потреб місцевого населення, то нині все більше починають переважати глобалізовані послуги — освіта, охорона

здоров’я, міжнародний туризм і рекреація, транзитне транспортне обслуговування тощо.

Найважливіші міжнародні транспортні коридори та вузли. Європа — це регіон високого рівня розвитку всіх видів транспорту. Попереду тут, звичайно, знаходиться субрегіон Західної Європи. Головним внутрішнім видом транспорту є автомобільний. У країнах Західної Європи багато родин має не один, а декілька автомобілів. Чудові автомагістралі й невеликі віддалі роблять цей вид транспорту провідним у перевезенні пасажирів. Певний час навіть уважали, що залізничний транспорт в Європі не витримає конкуренції з автомобільним. Однак цього не сталося. Він донині залишається важливим у перевезенні вантажів. Упровадження швидкісних потягів, будівництво залізничних тунелів дають можливість цьому виду транспорту конкурувати з автомобільним у перевезенні пасажирів.

(Перегляд відео «Транспорт майбутнього»)

Добре розвиненим у світі є й річковий транспорт. З Північного моря річками й каналами можна потрапити до Середземного та Чорного морів. Реально можливо з Києва допливти річками й каналами, наприклад, до Парижа.

У міжконтинентальних перевезеннях вантажів основну роль відіграє морський транспорт. Навіть ті країни, які не мають безпосереднього виходу до моря, знаходяться недалеко від великих портів інших держав, а то й мають власний флот, який приписаний до портів інших держав, наприклад флот Чехії, який приписаний до польського Щецина та німецького Гамбурга, або Швейцарії, який складається з 49 суден і приписаний до віртуального порту міста Базель. Вони не тільки виконують морські перевезення вантажів, а й курсують Рейном. В острівній Великій Британії 90 % вантажообігу забезпечує морський транспорт, а в Ісландії та Ірландії — майже всі 100 %. В Європі знаходяться найбільші порти світу, такі як Роттердам, Антверпен, Гамбург, Гавр, Марсель, Трієст, Констанца, Тулон тощо. Регіон має густу мережу трубопроводів і повітряних ліній. Аеропорти Лондона, Парижа, Амстердама, Франкфурта-на-Майні належать до найбільших у світі.

У середині 90-х років ХХ ст. стало зрозумілим, що необхідно цілеспрямовано формувати в Європі міжнародні транспортні коридори (МТК). Вони мають перетворитися на своєрідні кровоносні судини господарського організму об’єднаної Європи. Їхнє завдання — поєднати різні види транспорту в одну систему й бути географічно найкоротшими та найсприятливішими для масових перевезень людей і вантажів. І в 1994 р. на острові Крит на ІІ Загальноєвропейській транспортній конференції ця ідея була реалізована.

Зв’язки України з країнами Європи розширюються через вступ у дію в повному обсязі угоди про асоціацію з ЄС. У вивченні цього питання перше місце належить географії. Значні обсяги зовнішньоторговельних операцій нашої держави належать країнам-сусідам, тобто країнам ЄС, Білорусі, Польщі, Угорщині, Росії.

Характерною особливістю зовнішньоекономічних зв’язків України з розвиненими державами Європи є перевага імпорту над експортом, хоча з року в рік ці показники змінюються. Це явище притаманне для торгівлі з Німеччиною, Норвегією, Францією, Швейцарією.

Україна відправляє до європейських країн велику кількість продукції рослинництва (пшеницю, кукурудзу), м’ясо, олію, кондитерські вироби, продукцію видобувної та металургійної промисловості — руди, чавун, прокат, продукцію хімічної промисловості тощо.

Натомість із розвинутих країн Європи ми отримуємо полімерні матеріали, пластмаси,машини, обладнання, у тому числі електротехнічне, транспортні та фармацевтичні засоби тощо.

ІV. Закріплення отриманих знань

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Тема: Порівняльна характеристика структури промислового виробництва

двох економічно розвинених невеликих країн Європи(за вибором учнів)

наприклад: Австрія  та Нідерланди, або Ісландія та Норвегія

V. Домашнє завдання

1. опрацювати §8

2. Випереджувальне завдання. Підготувати повідомлення «Цікаві факти про Німеччину»

Додаток 1