УРОК «Географічний та історичний простір»

Про матеріал
УРОК «Географічний та історичний простір». Мета: витлумачувати терміни й поняття: «карта», «історична карта», «легенда карти», «герб»; виявити відмінності та спільні риси між історичними та географічними картами; охарактеризувати історичну карту за її легендою; оцінити значення історичної карти як джерела інформації.
Перегляд файлу

ДАТА__________

УРОК №_______: «Географічний та історичний простір».

Мета: витлумачувати терміни й поняття: «карта», «історична карта», «легенда карти», «герб»; виявити відмінності та спільні риси між історичними та географічними картами; охарактеризувати історичну карту за її легендою; оцінити значення історичної карти як джерела інформації.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атлас.

ХІД УРОКУ

І.  Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання 1. Визначити століття за роком.

988 р., 1199 р., 1362 р., 1658 р., 1837 р., 1914 р., 2000 р.

Завдання 2. Визначити тривалість історичних подій:

  1. Який рік буде наступним після 134 р. до н. е.?
  2. У 1982 р. жителі Києва відзначали 1500 років від заснування міста. У якому році вони відзначатимуть 2000 років від заснування міста?
  3. Скільки років розділяють дату хрещення Русі (988 р.) і рік вашого народження.

ІІІ.  Мотивація навчальної діяльності

Бесіда:

  • Чому історію називають подорожжю у просторі?

ІV. Вивчення нового матеріалу 

Історію іноді називають подорожжю не лише в часі, а й у просторі. Відтоді як люди почали пізнавати світ, подорожувати, вони прагнули відтворювати простір, який побачили, у вигляді малюнка. Так з’явилися карти.

Робота з терміном

Карта – зменшене зображення на площині земної поверхні або її частини.

Сьогодні існують різні карти: політичні, на яких позначають сучасні держави та їхні кордони; синоптичні, на основі яких складають прогнози погоди; географічні, за допомогою яких ми ознайомлюємося з природними умовами, корисними копалинами, розвитком транспорту.

Аналіз пам’яток «Як працювати з історичною картою», «Як працювати з контурною картою» (С. 22)

Історія тісно пов’язана з географією, адже кожна історична подія, крім дати, має місце, де вона відбулася, і може бути позначена на карті. Таку карту називають історичною.

Робота з поняттям

Історична карта - це карта, яка відображає події, що відбувалися на певній території у різні етапи її історичного розвитку.

Завдання. Проаналізувати дві карти, встановити та пояснити спільне та відмінне між історичними та географічними картами.

Спільне: історична карта створена на основі географічної, тому всі річки, міста, країни співпадають.

Відмінне: використання кольорів (на географічній – висота місцевості над рівнем моря, а на історичній – територія держав, розселення народів), зображення (на географічній – річки, моря, міста; на історичній – події, що відбуваються в часі).

Історична карта має власну мову й відкриває свої таємниці лише тому, хто вміє її «прочитати», тобто розшифрувати. А для цього необхідно уважно роздивитися умовні позначення до карти. Їх називають легендою карти.

Робота з поняттям

Легенда карти – умовні позначення до карти.

Отже, карта може стати дуже важливим історичним джерелом та багато про що розповісти, тому треба правильно вміти з нею працювати.

Становлення будь-якої держави – процес тривалий, бо потребує формування території, визначення кордонів та їх погодження із сусідніми народами.

Робота з поняттям

Державний кордон – це фактичні чи уявні лінії, які визначають межі держави.

 У минулому кордони не мали чітко визначеної лінії, їх приблизно визначали оборонні та контрольні пункти (фортеці, сторожові вежі), розташовані на перехрестях важливих доріг, річкових переправах, у гірських долинах. У ті часи кордон був більш умовною лінією, визначеною на папері.

Сучасні кордони зовсім не схожі на кордони минулого.

Розгляньте карту України та вкажіть сухопутних сусідів нашої держави. (Білорусь, Угорщина,Молдова, Польща, Румунія, Росія та Словаччина).

V.  Закріплення знань учнів.

Гра «Дерево пізнання»

Учням пропонується до уроку скласти 1-2 запитання, які вони занотовують на аркуші у формі листочка з дерева і подають вчителеві. Найзмістовніші запитання вчитель відзначає як запитання-переможці і причіплює їх до дерева пізнання (малюнок на ватмані, прикріплений на дошці). На наступному уроці робота з перевірки засвоєного може відбуватися в межах тієї ж гри: учні «знімають» листочки з дерева, відповідаючи на складені запитання.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати §3.

2. Завдання 9, с. 23 (усно).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
4.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Успенський Дмитро
    Добре структурований, цікавий, змістовний урок
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    4.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додав(-ла)
Сизонова Анна
Додано
30 вересня 2019
Переглядів
11492
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку