Урок 3. "Культурні епохи європейської історії та Україна"

Тема: Культурні епохи європейської історії:  Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий час.

Мета:

•   сформувати та розглянути початкові знання про епохи європейської історії;
•   охарактеризувати різні культурні епохи європейської історії на теренах України;
•   розвивати вміння користуватися підручником;
•   повторити вміння застосовувати поняття: хронологія, дата, лінія часу, ера, століття, тисячоліття;
•   розвивати хронологічні просторові вміння;
•   формувати історичну свідомість;
•   прищеплювати відчуття причетності до минулого України, бажання більше дізнатися про нього.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, хронологічні задачки.

Поняття: «культурна епоха», «епохи  історії».

Хід уроку:

І.  Організаційний момент

ІІ.  Перевірка домашнього завдання:

 Фронтальне опитування.

1. Що таке історія?
2. Як звуть науковців, що досліджують різні історичні джерела і розповідають про минуле?
3. Що таке календар?
4. Хронологія – це…
5. Від якої події розпочинається відлік нашої ери?
6. У якому столітті ми живемо зараз?
7. Яке це століття: 1237 р.; 988 р.; 800 р.?

Робота над хронологічною задачею

Учитель об’єднує у шість-вісім груп, кожна з яких одержує хронологічну задачу, розв’язати яку допоможе «лінія часу».

1. Обчисліть скільки років минуло від початку князювання Володимира Великого (980 р.) до запровадження ним християнства як державної релігії (988 р.)?
2. У 2015 р. Києво-Могилянській колегії виповнилося 400 років від часу заснування? В якому році було засновано цей навчальний заклад?
3. Скільки років княжив Ярослав Мудрий, якщо перший рік його князювання припадає на 1019 рік, а останній на 1054 рік?
4. Обчисліть, скільки років минуло від початку Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького, що почалася в 1648 р., до битви під Батогом, яка відбулася чотири роки по тому?
5. Скільки років тривала Українська революція, якщо історики датують її початок 1917 роком, а завершення 1921 роком.
6. Яка з подій менш тривала: походи князя Святослава на Болгарію (968–971 рр.) чи на Поволжя (964– 965 рр.); Перша світова війна (1914–1918 рр.) чи Друга світова війна (1939–1945 рр.).
7. Чиє правління тривало довше, Володимира Великого (980–1015 рр.) чи Ярослава Мудрого (1019–1054 рр.); короля Данила Галицького (1238–1264 рр.) чи його сина Лева Даниловича (1264–1301 рр.)?
8. У 2017 р. житомиряни відзначили 1133 річницю від заснування міста Житомира. В якому році засновано місто Житомир?

ІІІ.  Актуалізація знань учнів

 Бесіда з учнями на тему літочислення або стародавніх міфів про територію України

ІV. Пояснення нового матеріалу.

Протягом існування людства, було подолано кілька ключових періодів розвитку. У європейській історії такі періоди (епохи): Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий і Новітній часи.

1. Робота зі словником

Періодизація – виділення в історичному процесі відносно цілісних і завершених етапів (періодів).

Культурна епоха – сукупність визначальних культурних досягнень певного суспільства в певних просторових і часових межах. Основу культурної епохи становлять цінності.

2. Первісна доба на теренах України.

Упродовж розвитку людства виокремились певні культурні епохи: Первісне суспільство, Античність, Середні віки, Новий і Новітній часи.

Час первісних суспільств – період в історії людства, який тривав від появи найдавнішої людини та людського суспільства і до виникнення перших міських спільнот (близько 2 млн. років – III тис. до н.е.). У цей період з’явилася людина (70–40 тис. р. тому), сформувалась її мова, мислення. Люди розселилися по всіх континентах, створили перші знаряддя праці, які виготовляли з каменю, дерева, кістки. Від збирання і полювання люди перейшли до обробітку землі (землеробство) і приручили тварин (скотарство). З’явилися ремесла: люди виготовляли глиняний посуд, навчились прясти і ткати. Вони виплавляли мідь, бронзу, а згодом і залізо. У цей час виникає мистецтво, складаються первісні уявлення про богів і духів. Давні люди жили великими групами родичів, які об’єднувалися в племена. На території України перші люди з’явилися близько 1 млн. років тому. Найдавніше тимчасове місцеперебування людей в Україні виявлене біля села Королеве, у Закарпатті. Найрозвинутішою з усіх давніх спільнот були землеробські племена трипільців, які проживали на наших землях у 5–3 тис. до н.е.

3. Антична доба.

Античність – це період історії, коли були закладені підвалини європейського суспільства. «Античний» (від лат. antios) означає «давній». Історія античності охоплює час формування, розквіту і загибелі держав Середземномор’я – давньогрецьких, імперії Олександра Великого та Стародавнього Риму (III тис. до н.е. – середина V ст. н.е.). Центрами суспільного життя в античних державах були міста. Місто й навколишні землі, на яких жили селяни, утворювали державу.

Найбільш розвинутими містами-державами Греції були Афіни та Спарта. У VIІ– VI ст. до н.е. стародавні греки заснували міста в Північному Причорномор’ї, на теренах сучасної України. У Криму найбільшими містами-державами були Херсонес та Пантікапей, у гирлі річки Південний Буг знаходилась Ольвія, а в гирлі Дністра – Тіра. Розквіт давньогрецьких держав припадає на V ст. до н.е. Тоді більшість із них були демократичними та охороняли права кожного громадянина.

Демократичною державою до І ст. до н.е. був також давній Рим. Завоювавши майже всю Західну Європу, римляни перетворили свою державу в імперію. До складу Римської імперії на сході Європи увійшов також Крим. Імперія припинила існування через напади східноєвропейських народів, серед яких були й слов’янські. В античному світі процвітали освіта, наука, література, мистецтво. У центрі творів античних авторів і в науці, і в мистецтві була людина, її вчинки та духовне життя. Шедеври, створені античними письменниками, скульпторами і драматургами, стали в подальшому сприйматись як неперевершені й гідні наслідування зразки.

4. Середні віки.

Середньовіччя – період європейської історії від V ст. (падіння Римської імперії) до епохи Великих географічних відкриттів (кінець ХV ст.). Термін «середньовіччя» виник на схилку цих часів в Італії, у колі істориків і літераторів, які захоплювалися античною культурою й намагалися відродити її. «Середніми віками» вони назвали час між Античністю та епохою Відродження, яку вони започаткували. Завдяки їхнім працям у науці закріпився розподіл історії на стародавню, середньовічну і нову.

У Середні віки на руїнах Римської імперії утворилися нові держави – попередники більшості сучасних європейських держав. Саме в цей час в Європі зміцніла Церква, місіонери якої активно поширювали християнство. Їхніми стараннями і з волі князя київського Володимира Великого в 988 р. були охрещені його піддані – слов’яни-русини. Володимир і його син Ярослав Мудрий були наймогутнішими правителями Київської держави. Княжа Русь-Україна існувала в ІХ–ХІІІ ст. Столицею її було місто Київ. У Києві будуються церкви, відкриваються перші школи. За Ярослава Мудрого слава Руської держави розійшлася далеко за її кордони. Правителі європейських держав мали за честь поріднитися з родиною Ярослава Мудрого. Його донька, Анна Ярославівна стала дружиною французького короля Генріха І та матір’ю спадкоємця – Франциска І. Французи шанують пам’ять королеви Анни Київської як родоначальниці королівських династій Валуа та Бурбонів. За наступників Ярослава в межах Київської держави утворилися ряд самостійних князівств. Вона припинила існування під ударами кочових орд монгольського хана Батия.

Поняття «Середньовіччя» використовують, коли йдеться про події європейської історії, що сталися між 476 і 1492 роками. На теренах сучасної України тоді існувала Русь – могутня східноєвропейська імперія з центром у місті Києві. Із занепадом Київської держави її спадкоємцем стало Королівство Руське (ХІІІ – середина ХІV ст.). Утворилася ця держава внаслідок об’єднання князем Романом Мстиславовичем у 1199 р. Волинського і Галицького князівств, що існували на західноукраїнських землях. Найвизначнішим правителем Галицько-Волинської держави вважають короля Данила. Данило Романович Галицький (1238–1264 рр.) зумів уберегти державу від зазіхань сусідів, намагався стримати навалу монголів. З цією метою він у 1253 р. погодився прийняти благословення Папи Римського та королівську корону. Данило Галицький – засновник Львова та ряду інших міст. Його сини та внуки володарювали в Руському королівстві ще майже століття. Проте, коли династія Романовичів вигасла, територію цієї держави поступово перебрали під своє володіння правителі Литви, Польщі й Угорщини.

5. Новий час.

Новий час – період європейської історії, який розпочався наприкінці ХV ст. і триває до нашого часу. Це час становлення сучасних суспільств, таких, що швидко розвиваються, змінюються, відкритих впливам чужих для себе культур. Для українського народу – це час козацтва та його боротьби за відновлення державності. Українське лицарство гуртувалося на Запорозькій Січі. Богдан Хмельницький на чолі козацького війська та в союзі з Кримським ханством, яке заснували потомки монголів у ХV ст., розпочав Національно-визвольну війну. Козаки боролися за звільнення українських земель з-під влади польської шляхти. Головним результатом цієї війни стало утворення нової європейської держави – Війська Запорозького (з 1649 р). Під час війни Б. Хмельницький уклав союзний договір з Московським царством. Москва ж, порушивши свої зобов’язання, спільно з Варшавою поділила Гетьманщину. Козацькі гетьмани, присягаючи на вірність царям, ще півстоліття зберігали свою владу на Лівобережжі. Після невдалої спроби гетьмана Івана Мазепи відновити незалежність Козацької республіки (1709 р.), російські імператори цілком узалежнили від своєї волі Військо Запорозьке. Козацька держава на українських землях Подніпров’я проіснувала з середини ХVІІ до останньої третини ХVІІІ ст. і була остаточно ліквідована Катериною ІІ.

6. Новітній час

Новітній час – це період формування сучасних суспільств, час революцій і визвольної боротьби, визнання та захисту прав і свобод людини, розвитку демократії. Для українського народу – це епоха творення нової України (ХХ–ХХІ ст.), коли з’явилися професійна література, театр, кіно, наука. У цей час розгортається боротьба за відновлення української державності.

Протягом ХІХ ст. українські землі перебували у складі Російської й Австрійської імперій. Лише під час Української революції вдалося проголосити автономію України, а 9 січня 1918 р. – її незалежність. Через рік після того, як у Києві виникла Українська Народна Республіка (УНР), у Львові утворилася Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР).

22 січня 1919 р. у Києві на Софіївському майдані урочисто проголосили об’єднання УНР і ЗУНР в єдину українську державу. Тому щороку 22 січня ми святкуємо День Соборності України. Проте захистити нашу державу в той час забракло сил. Українські землі опинились у складі СРСР, Польщі, Румунії і Чехословаччини. 15 березня 1939 р. на Закарпатті постала держава Карпатська Україна, але і її зберегти не вдалося. У 40–50-х роках ХХ ст. за відновлення української державності на заході України боролася Українська повстанська армія (УПА). Тривалий шлях до власної державності завершився 24 серпня 1991 р., коли було проголошено незалежність України.

Періодизація Історії України

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконання запитань та завдань підручника.

VІ. Підсумки уроку.

Вибірково перевірити виконання завдань, зупинитися на типових помилках.

VІІ. Домашнє завдання.

1. Опрацювати §2 підручника.
2. Виконати завдання підручника с. 15.