Урок "Географія рідного краю"

Про матеріал

Донецька область розташована в південно-східній частині країни. Межує з Запорізькою, Дніпропетровською, Харківською, Луганської областями України, на півдні омивається Азовським морем. Площа 26,5 тисяч км. кв. (4,1% від всієї площі України).

Перегляд файлу

Відділ осіти Селидівської міської ради

Курахівська ЗОШ І-ІІІ ступенів № 22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Краєзнавчо-дослідницька робота

«Моя батьківщина Україна»

Географія рідного краю

 

 

 

 

 

 

 

 

2018 рік

Автор краєзнавчо – дослідницької роботи:

вчитель географії

Костенко Ганна Володимирівна

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Географічне положення області

Донецька область розташована в південно-східній частині країни. Межує з Запорізькою, Дніпропетровською, Харківською, Луганської областями України, на півдні омивається Азовським морем. Площа 26,5 тисяч км. кв. (4,1% від всієї площі України). Додаток 1.

Населення на 1 січня 2018 року становило 4 мільйона 343 тисячі 900 чоловік.

Крайня північна точка області - висотою 195 метрів в Краснолиманському районі, південна - село Білосарайська Коса Першотравневого району, західна - поблизу селища Комишуваха Великоновосілківського району, східна - поблизу села Верхній Кут Шахтарського району. По географічному розташуванню відноситься до Центрального степу.

Історія формування території області.

Донецька область була утворена 2 липня 1932 р., до її складу увійшли 12 міських рад і 5 районів. Зі складу Харьковскої області були передани 13 районів, з Дніпропетровської - 5 районів.

Обласним центром був Артемівськ, а з 16 липня 1932 року - Сталіно.

Із червня 1938 року Донецька область була поділена на Сталінську і Ворошиловоградську. У складі Сталінської області залишилося 10 міст; 4 селища міського типу; 22 сільських райони.

Територія області з жовтня 1941 року по вересень 1943 року була окупована німецько-фашистськими військами і їх союзниками. Тимчасово повернуто історичну назву: Юзівська область. У листопаді 1961 року Сталінська область   переіменована на Донецьку. Додаток 2

Населення

Населення області складає 4 млн. 623 тис. жителів.

Область – промислова частина Донбасу з переважаючим міським населенням, частка якого становить 90,3% (найвища по Україні).

Середня густота населення – 174,45 особи/км2. Найщільніше заселені Мар’їнський, Володарський та Волноваський райони області (відповідно 66,7 осіб/км2, 50,53 осіб/км2, 50,05 осіб/км2). Найменша густота населення зафіксована у Костянтинівському, Шахтарському та Добропільському районах (відповідно 18,03 осіб/км2, 20,32 осіб/км2, 21,77 осіб/км2). 

Населення характеризується багатонаціональністю – тут мешкають представники понад 130 національностей та народностей. Серед жителів переважають українці – 56,9%. В територіальному аспекті частка українців вища в північних та північно-західних районах. Також значна частка росіян – 38,2%, що переважно проживають в центральних районах, прилеглих до Донецька. З інших національностей проживають греки (1,61%), білоруси (0,92%), татари (0,4%), вірмени (0,33%), євреї (0,18%), азербайджанці (0,17%), грузини, молдавани (по 0,15%), болгари, німці (по 0,1%) та інші (0,79%). Додаток 3

Клімат

Клімат Донецької області формується під впливом температури повітря, опадів, сонячної радіації, повітряних мас, циркуляції атмосфери, підстильної поверхні, рельєфу. Bcя територія знаходиться в помірному поясі, в області помірно континентального клімату.

Рівнинний характер поверхні території України сприяє вільному просуванню на територію Донецької області атлантичних, арктичних і континентальних повітряних мас.

Взимку переважно північно-східні та східні вітри, влітку північно-західні і західні, на узбережжі Азовського моря – бризи. Максимальні швидкості вітру досягають 20- 30 м / сек. Среднеянварской температура повітря становить 4, - 6 ° С. Клімат нестійкий. У зв’язку з вторгненням теплих повітряних мас із заходу морози часто змінюються відлигами.

На території Донецької області відбувається зміна пір року, що характеризуються різними погодними умовами.

Середня кількість атмосферних опадів в Донецькій області коливається від 350 мм (Приазов’я) до 550 (на Донецькому кряжі). Основна кількість опадів (76-82%) на території Донецької області випадає у вигляді дощу і тільки 18-24% – у вигляді снега.. Територія області відноситься до зони з недостатнім зволоженням.

Зима м’яка і нетривала Сніговий покрив досягає 10-30 см, що створює сприятливі умови для вирощування озимих культур.

Весна настає з приходом теплих південних і західних повітряних мас. Вона починається на півдні (Приазов’я) і поступово просувається на північ.

Літо спекотне, посушливе. У літній час ідуть дощі зливового характеру. Часті посухи, суховії і пилові бурі. Вони порушують водний баланс рослин, призводять до загибелі посівів. Кінець літа характеризується зниженням температури повітря до + 15 ° С і нижче.

Осінь починається з поступового зниження температури повітря, посилення циклонічної діяльності, що проявляється у збільшенні днів з туманами і опадами. Додаток 4

Природа 

Донецька область розташована в межах Донецького кряжа та Приазовської височини. Рельєф Донецької області рівнинний, що переривається на півдні і сході хвилястими формами Приазовської височини та Донецького кряжу.

За рельєфом область поділяється на три райони: на північному сході – Донецький кряж, на півдні – Приазовська височина, а в приморських районах – берегова рівнина. 

Поверхня Донецького кряжу посічена багаточисленними балками, ярами та долинами малих річок. Кордоном між Донецьким кряжем та Приазовською височиною є долини річок Кашлагач та Волновахи. Середні висоти становлять 175-300 м. 

Приазовська височина менш посічена балками та ярами у порівнянні з Донецьким кряжем. Вона має переважно рівну поверхню і на півдні поступово переходить у берегову рівнину, яка круто обривається біля Азовського моря. Максимальна амплітуда висот у цьому районі сягає 200м. 

Головний вододіл Донецького кряжу тягнеться суцільною смугою з північного заходу на північний схід (шириною 6-15 км) і являє собою розчленовану верхів’ями ярів та балок місцевість.

Гідрографічна мережа Донецької області нараховує 2287 дуже малих, малих та середніх річок, тимчасових водостоків загальною довжиною 10 590 км. Річкова мережа поділяється на 3 частини: північну – 653 річки, що відносяться до басейну Сіверського Донця, західну – 314 річок басейну Дніпра та південну – 1320 річок Приазов’я. 246 з них мають довжину більше 10 км, лише довжина 16 річок перебільшує 50 км. 

Сіверський Донець – права притока Дону – найбільша річка, що протікає по північній околиці Донецького кряжу з широкою затокою і середнім нахилом водної поверхні 0,18 м/км, що характеризує Сіверський Донець як типово рівнинну річку. 

Річки рівнинного типу – переважно снігового (70%) і дощового (20%) живлення. Багато річок влітку пересихає і водопостачання більш як на 50% здійснюється за рахунок 140 водосховищ (найбільші: Курахівське, Карлівське, Клебань-Бицьке). Також створено 1011 міських та сільських ставків ємністю 195 млн. м3.

Озер в області мало, переважно невеличкі заплавні.

Донецька область за своїм географічним розташуванням відноситься до Центрального степу в межах різнотравно-ковилових та типчаково-ковилових степів. В теперішній час природна рослинність збереглася невеликими острівцями цілинних земель по схилах балок річкових долин, в заповідниках – Хомутовський степ, Кам’яні могили. На території області відмічено 1870 видів рослин, що складає біля 40% з видів, які зустрічаються на Україні.

Сучасні ліси Донецької області відносяться до лісостепу Донецького кряжа та східного байрачного степу і представлені трьома категоріями лісів:
1) байрачні, які розміщуються в ярах та балках;

2) заплавні, що зустрічаються по річкових долинах;

3) вододільні лісостепові.

Лісостеповий характер кряжу починає проявлятися з висот біля 275-290 м над рівнем моря. В Донецькому лісостепу зростає 1349 видів рідких рослин.

Нижче лісостепу розміщуються байрачні степи з байрачними дібровами.

Типовими вододільними дібровами є: «Леонтіїв байрак» Торецького лісгоспу, Маяцький, Теплинський та Краснополянський лісгоспи. В них ростуть дуб, ясень, берест, клен польовий, яблуня, груша, бересклет, свидина і деякі інші чагарники.

В Маяцькому лісовому масиві урочища «Грабове» зустрічається граб. Це найсхідніша межа його розповсюдження.

Порівняно значні масиви природних лісів, збереглися в долині р. Сіверського Донця, верхів’ях р. Міусу.

У долині Сіверського Донця ростуть дуб, липа, сосна, ліщина, калина та ін. Цікава природна рослинність у районі Артемівська і Слов’яногірська. Тут зустрічаються дольодовикова сосна та інші малопоширені рослини (папороть чоловіча, скумпія, вовча ягода, глід сумнівний). На південь від Донецька розкинувся Великоанадольський ліс, насаджений у середині 19 ст., який називають «зеленою перлиною Донбасу». Тут росте 120 порід дерев, у т.ч. оксамит амурський, модрина, смерека та ін. З інших лісових масивів можна назвати Азовське лісництво, Добровський і Деркульський ліси. Полезахисні смуги займають 80 тис. га.

Тваринний світ області належить до українського степового зоогеографічного. Фауна його бідна. Тут налічується до 50 видів ссавців, 287 видів птахів, 42 види риб, 10 видів плазунів. Серед ссавців найпоширеніші гризуни. З хижих тварин – тхір, лисиця, вовк, трапляються куниця, ласка, борсук.

На території області постійно перебуває та відмічається на прольотах, зальотах, зимівлі та міграціях 287 видів птахів. Значна кількість рідкісних птахів трапляється лише взимку або при перельотах навесні та восени (сорокопуд сірий, дрофа, підорлик великий, орел степовий, орел-карлик, лунь польовий, кроншнеп великий, змієїд, журавель степовий). 131 вид тварин, які знаходяться на території області, занесений до Червоної книги України.Додаток 5

Корисні копалини 

Донецька область – найбагатший природними ресурсами регіон України. Тут знаходиться 12% всіх природних багатств країни. 

На території Донецької області у державному балансі налічується 846 родовищ корисних копалин з 36 видів сировини загальнодержавного і місцевого значення, з них експлуатується 373 родовища з 23 видів мінеральної сировини.

Мінерально-сировинна база області майже на 50% складається з паливно-енергетичної сировини (кам’яне вугілля, метан вугільних родовищ і газ вільний), друге місце належить сировині для виробництва будівельних матеріалів (біля 20%), решта – такі корисні копалини, як гірничохімічні, гірничорудні та нерудні для металургії, метали чорні, рідкісні і розсіяні. Найбільш інтенсивно розробляються поклади кам’яного вугілля, кам’яної солі, флюсових вапняків і доломітів, вогнетривких і тугоплавких глин.

Донецька область забезпечує власні потреби та поставляє в інші регіони України наступні корисні копалини: 

  •                   кам’яне вугілля;
  •                   кам’яну сіль;
  •                   вапняки й доломіти;
  •                   вогнетривкі й керамічні глини;
  •                   каолін;
  •                   ртуть;
  •                   азбест;
  •                   гіпс;
  •                   крейду;
  •                   будівельне та облицювальне каміння. 

Основним багатством надр Донецькій області є кам’яне вугілля (від довгополум’яного до антрацитів). Пласти кам’яного вугілля малопотужні, товщиною 40-70 см. В області налічується 290 родовищ вугілля, з яких 110 діючих, 40 ділянок знаходяться в резерві для нового шахтного будівництва і реконструкції діючих підприємств, 47 перспективних для розвідки родовищ, 46 вільних полів у районі діючих шахт, 59 закритих шахт.

Є 21 газоперспективна ділянка у басейні річок Кальміус і Торець. До перспективних у нафтогазоносному відношенні слід віднести ряд структур БахмутськоЇ котловини.

Великі родовища кам’яної солі експлуатуються західніше Краматорська і Слов’янська (Артемівське, Слов’янське, Карфагенівське). Перспективним є родовище калійних солей біля Слов’янська.

З глибокої давнини відомі ртутні родовища. Микитівське рудне поле – низка великих ртутних родовищ, за запасами ртуті – одне з найбільших у світі.

Значними є родовища нерудної сировини для металургії. В Донецькій області зосереджені і основні родовища доломітів (Карубське, Докучаєвське, Новотроїцьке, Оленівське, біля станції Микитівка та міста Сіверська). Доломіти і флюсові вапняки залягають у Новотроїцькому, Оленівському та інших родовищах області. Найбільшими родовищами вогнетривких глин в Україні, які тепер розробляються, є Дружківське, Веселівське, Часів’ярське і Новорайське. Є тугоплавкі глини, каоліни.

Перспективне значення мають поклади міді, алюмінієвої сировини, два великих масиви ніфелінових сієнітів у Приазов’ї та поліметалічних руд у центральній частині Донбасу, поклади залізних руд біля Маріуполя.

У Старобешівському районі розміщене єдине в Європі родовище флюориту, що використовується для одержання кольорових благородних металів. Є азбест і графіт.

Відкриті нові для України і області родовища золота, міді, свинцю. На півночі Приазовського кристалічного масиву відкриті кімберлітові трубки з фрагментами дрібних кристалів алмазів. Запаси золота в Донецькій області, за оцінками фахівців, мають гарні перспективи.

Бальнеологічне значення мають Слов’янські солоні озера та джерела мінеральних вод. Додаток 6

Природно-заповідний фонд

Сучасна мережа заповідних територій Донецької області є однією з найбільш репрезентативних в Україні, але разом з тим вона ще не досягла необхідних показників.

Природно-заповідний фонд області нараховує 109 об’єктів площею понад 80 тисяч гектарів (понад 3% площі області), в тому числі Національний природний парк «Святі Гори», філії Українського степового заповідника – Хомутівський степ; Кам’яні Могили, Крейдяна флора; 6 регіональних ландшафтних парків; 50 заказників (у тому числі 7 загальнодержавного значення); 36 пам’ятників природи (у т.ч. 10 загальнодержавного значення); 13 заповідних урочищ; 1 ботанічний сад загальнодержавного значення і 1 парк-пам’ятник садово-паркового мистецтва.

Український степовий заповідник складається з чотирьох відділень: «Хомутівський степ» – 1028 га (Донецька обл., Новоазовський р-н, с. Хомутове), «Кам’яні Могили» – 404 га (Донецька обл., Володарський р-н с. Назарівка та Запорізька обл., Куйбишевський р-н), «Михайлівська цілина» – 202,4 га (Сумська обл., Лебединський р-н, с. Катеринівка), «Крейдова флора» – 1134 га (Донецька обл., Краснолиманський р-н, с. Крива Лука і Слов’янський р-н, с. Рай-Олександрівка). Особлива гордість Українського степового природного заповідника – ковила, якої тут налічується 14 видів. За цим показником він не має собі рівних у світі. Додаток 7

Економіка регіону 

Характерною рисою господарського комплексу області є сполучення могутньої промисловості з багатогалузевим сільським господарством і розвинутим транспортом. Область є основним постачальником металу, палива, продукції машинобудування і хімічної промисловості. Область дає 20% валового внутрішнього продукту України. У галузевій структурі промислового виробництва найбільшу питому вагу має чорна металургія – 53%, на паливно-енергетичний комплекс припадає майже 25%.

Промисловість області представлена в  першу чергу двома галузями: вугільною та металургійною.

Виділяють наступні промислові вузли:

• Донецько-Макіївський (вугільна, металургійна, коксохімічна, машинобудівна, металообробна промисловості); 

• Краматорсько-Славянський (машинобудівна, металургійна, хімічна, енергетична, соляна, промисловість будівельних матеріалів); 

• Торезо-Снижнянський (вугільна, електротехнічна, легка, будівництво); 

• Красноармійсько-Маріупольський (чорна металургія, машинобудування, рибоконсервна промисловість); 

• Стаханово-Алчевський (вугільна, металургійна, машинобудівна); 

• Краснолуцько-Антрацитівський (вугільна, машинобудівна); 

• Свердловсько-Ровенківський та Краснодонський (вугільна). 

Найбільш питому вагу у сфері матеріального виробництва міста мають 4 основних галузі: металургійна (48,3%), харчова (20,1%), машинобудування (13,3%) і добувна (8%), які складають 89,7% об’єму промислового виробництва.

Донецька область – найбільший район вугільної промисловості. Вона забезпечує 70% загального обсягу вуглевидобутку в Україні та понад 80% – коксівного вугілля. Вугільну промисловість складають шахти і шахтоуправління, шахтобудівні підприємства, збагачувальні фабрики. Вугілля використовується як сировина в багатьох виробничих процесах, таких як коксування, генерація електроенергії, таким чином, знаходить значні об’єми збуту на місцевому ринку і має великий потенціал для експорту. 

Виробнича потужність вуглевидобувних підприємств складає біля 56 млн. т. Балансні промислові запаси вугілля складають 14,3 млрд. т, у тому числі коксованого – 7,5 млрд. т. В рамках програми реструктуризації вугільної галузі здійснюється закриття неперспективних шахт. 

Металургійна галузь забезпечує більше 50% об’єму промислового виробництва Донецької області. 80 підприємств металургійного комплексу проводять повний асортимент виробів з металу з подальшим експортом в більш ніж 50 країн світу. Частка металургії та обробки металу – 45% загального обсягу їхнього виробництва в Україні. 

Чорна металургія, друга провідна галузь промисловості. Виробництво прокату чорних металів складає 29% національного об’єму. Це потужний промисловий комплекс, який складається з трьох металургійних комбінатів – ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»,  ВАТ «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева», ВАТ «Костянтинівський металургійний завод», а також цілої низки суміжних підприємств – коксохімічних, вогнетривів, флюсовидобувних та ін. Основна продукція чорної металургії – чавун переробний і ливарний, плоский та сортовий прокат, сталеві й чавунні сурми, троси. 

Кольорова металургія – одна з сильних традиційних галузей економіки Донецької області – має могутню виробничу базу. Це єдиний регіон України, який забезпечує країну свинцем, ртуттю, твердими сплавами і прокатом кольорових металів. 

В області зосереджені важливі для промислового комплексу України підприємства кольорової металургії. 7 підприємств цієї галузі працюють на вторинній сировині. 

На привізних цинкових концентратах працює великий Костянтинівський цинковий завод «Укрцинк». Цинк – універсальний метал, який використовують у різних галузях господарства: для виробництва цинкових білил, друкарських кліше, для виготовлення сплавів з іншими металами, покриття чорних металів. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті гази, які йдуть на виготовлення сірчаної кислоти. 

До складу підприємств кольорової металургії Донецького району входить також Артемівський завод обробки кольорових металів, який виробляє латунь, латунний і мідний прокат. Завод наплавочних твердих сплавів розміщений у м. Торез. 

Виплавляють також ртуть (Микитівський ртутний комбінат) . Недавно галузь почала виробництво сплавів тугоплавких металів – молібдену, вольфраму і ванадію з залізом, нікелем і кобальтом. 

Галузь вельми конкурентоздатна на міжнародному ринку, що дозволяє експортувати 20% продукції і робить кольорову металургію досить привабливою для інвестицій. 

Машинобудівний сектор Донецької області містить біля 220 підприємств, що забезпечують більшу частину потреб України у різних видах машин та обладнання. Всі підприємства мають розвинену інфраструктуру, яка забезпечує їх сировиною і реалізує готову продукцію. Машинобудівні підприємства області повністю задовольняють потреби України в гірничошахтному обладнанні, виготовляють 90% прокатного обладнання, 75% вантажних магістральних вагонів, 60% доменного і сталеплавильного обладнання. 

Машинобудування, головним чином важке, спеціалізується на випуску устаткування для гірської й металургійної промисловості, важких верстатів, енергетичного устаткування, машин для хімічної промисловості та сільського господарства. 

Серед найбільших виробників машинобудівної продукції ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», концерн «Азовмаш», Старо-Краматорський машинобудівний завод, ВАТ «Дружковський машзавод», Дебальцевский завод металургійного машинобудування та інші. 

Продукцію машинобудування знають у багатьох країнах світу. 

В хімічній промисловості працюють 15 підприємств різної спеціалізації, які виробляють широкий спектр продукції, включаючи мінеральні добрива, кислоти, соду, пластмаси. На долю хімічної промисловості припадало 4,5% сукупного промислового виробництва області. Лідером є ВАТ «Концерн «Стірол». Значна частина продукції, що ним виробляється, експортується до країн СНД, Європи, Азії. Експорт хімічної продукції складає 7% загального об’єму експорту Донецької області.

Електроенергетика представлена єдиним комплексом генеруючих, мережних, ремонтно-технічних виробництв. Потужність семи теплових електростанцій (біля 10 тис. МВт) забезпечує потреби області та дозволяє експортувати електроенергію за межі регіону. Основними серед них є електрогенеруюча компанія ВАТ «Донбасенерго», електропостачальна компанія ВАТ «Донецькобленерго» у складі Миронівської ТЕС, Донбаська електроенергетична система, Вуглегірська, Зуєвська, Слов’янська, Курахівська, Старобешівська, Краматорська ТЕС. Додаток 9

Харчова промисловість області налічує понад 120 підприємств і близько 700 підприємств малого бізнесу. Виробляються практично всі види харчової продукції, за винятком цукру, спирту, продуктів дитячого харчування.

У загальному обсязі виробництва продуктів харчування по Україні питома вага Донецької області складає: олії – 22%, солі – 95%, шампанських вин –18%, горілки і лікеро-горілчаних виробів – 17%, кондитерських виробів – 19%, ковбасних – 30%.

Донецька область є крупним центром виробництва напоїв, що спеціалізується на виробництві високоякісного пива, шампанських вин і горілки. Один з найбільших заводів з виробництва вин розташований в Артемівську. Він виробляє всесвітньо відоме шампанське марки «Артемівське». 

Легка промисловість. Виробництво непродовольчих товарів народного споживання для населення області здійснюють біля 300 підприємств. В області виробляються майже всі види товарів повсякденного попиту (тканини, швейні, трикотажні вироби, взуття, меблі, посуд, миючі засоби, лакофарбна продукція тощо).

Сільське господарство 

Завдяки сприятливим агрокліматичним умовам Донецька область має потужний агропромисловий потенціал, який характеризуються можливістю ведення інтенсивного сільського господарства. Але через значну урбанізованість території АПК не може забезпечувати регіон основними продуктами харчування (за винятком соняшникової олії). 

Рослинництво – базова галузь сільськогосподарського виробництва Донеччини. Спеціалізується на вирощуванні зернових (озима і яра пшениця, кукурудза на зерно) та технічних культур (соняшник). Навколо великих міст розвинуте овочівництво, садівництво та виноградарство.

Тваринництво представлене молочно-м’ясним скотарством, свинарством, вівчарством та птахівництвом. В Маріуполі та Новоазовську розвивається рибальство. Додаток 8

Транспорт 
Концентрація промислового виробництва, широкі господарські зв’язки обумовили створення на території області розвинутої транспортної системи. 

Транспортне господарство Донеччини – це густа мережа залізниць та автомобільних доріг, авіатранспорт, морські перевезення. 

Автомобільний транспорт. Загальна довжина автомобільних доріг складає 7,5 тис. км. 13% перевезення вантажів і 70% перевезення пасажирів здійснюють 51 акціонерне товариство та 4 державні підприємства. Більшість галузей промисловості мають власні автопарки, що виконують основну частку автоперевезень. 

В області діють 743 автобусних маршрути, з них 133 міжміських, 299 приміських і 311 міських. 

Морський транспорт. 

Азовське морське пароплавство (АМП) – одна з трьох найпотужніших судноплавних компаній Азово-Чорноморського басейну. Підприємство має 52 судна загальним дедвейтом 450 тис. тонн, у тому числі 50 суховантажних суден і 2 танкери. Основні вантажі: вугілля, метал, ліс, цемент, зерно, контейнери тощо.

Маріупольський державний морський флот – великий транспортний вузол і база для суден Азовського морського пароплавства. Об’єм вантажоперевезень – 12 млн. тонн. Щорічно обробляється більше 2000 суден та більше 190 тис. залізничних вагонів. 

Порт має 14 причалів, комплекс навантаження вугілля, контейнерний причал, необхідну техніку для проведення навантажувально-розвантажувальних робіт. 

Освіта 

В області функціонує 1112 дошкільних закладів. У дошкільних закладах області створено умови для фізичного розвитку дітей, загартування організму, в окремих закладах діють спеціальні спортивні зали, різноманітні тренажери, плавальні басейни. 

Середня освіта представлена 1226 загальноосвітніми школами. Розвивається мережа закладів нового типу (гімназії, ліцеї, колегіуми). 

В області діє 120 державних професійно-технічних навчальних закладів. 

Вища школа представлена 27 вищими навчальними закладами ІІІ-IV рівнів акредитації та 63 вищими навчальними закладами І-ІІ рівнів акредитації. За кількістю вищих учбових закладів і охопленням молоді вищою освітою Донеччина займає третє місце в Україні після таких всесвітньо відомих вузівських центрів, як Київ та Харків. 

Культура 

Культура в Донецькій області представлена мережею бібліотек, будинків культури, клубів, музеїв, театрів та  ін. Донецький обласні є 23 музеї (з них 6 державних), 703 клубні заклади, 867 бібліотек.

Історико-культурний потенціал області складає 2399 пам’яток історії, археології, містобудування та архітектури, монументального мистецтва в області.

Культурні пам’ятки:

• Державний історико-архітектурний заповідник у Слов’яногірську;

• Святогірський печерний монастир , 

• Миколаївська церква Святогірскої Лаври; 

• культурно-архітектурні споруди в Артемівську. 

• Кам’яні могили – музей під відкритим небом; • Музей видатного художника А. І. Куїнджі у Маріуполі. Додаток 10

docx
Додано
25 листопада 2018
Переглядів
214
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку