Урок "Гетьманування Івана Виговського. Початок Руїни." Урок історії України 8 клас

УРОК

(Історія України 8 клас)

Тема: Гетьманщина в роки правління гетьмана Івана Виговського

Мета: дати оцінку правління гетьмана І. Виговського; пояснити причини і наслідки україно ­ московської війни 1658—1659 рр.; з’ясувати причини громадянської              війни, що спалахнула в Україні й призвела до її розколу на Правобережну і Лівобережну Гетьманщину; виховувати почуття патріотизму, інтересу і поваги до історичного минулого України.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» О. В. Гісем, О. О. Мартинюк,   2016 рік, видавництво «Ранок»; ілюстрації до теми (додаток в презентації)

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Основні терміни та поняття: Гадяцький договір, українсько­московська війна, громадянська війна, Руїна.

Основні дати:

1658 р. – Гадяцька угода; 

1658 - 1659 рр. – україно ­ московська війна; 

8 – 9 липня 1659 р. – Конотопська битва.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Актуалізація знань (бесіда за запитаннями) презентація (слайд запитання-відповідь)

1)  У якому становищі перебувала Українська держава на момент смерті Б. Хмельницького?

2)  Якими були соціальні наслідки Національно-визвольної війни?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

Після смерті Б. Хмельницького в Україні створилася досить складна політична й соціально-економічна ситуація:

- московсько-українські відносини загострилися внаслідок ігнорування царським урядом інтересів України;

- унаслідок невдалої україно - трансільванської воєнної кампанії 1657 р. проти Речі Посполитої не вдалося об’єднати всі українські землі в межах козацької України;

- тривала війна викликала різке погіршення матеріального становища селянства  і  козацтва.  Чимало  козаків,  що  не  отримували платні за службу, зосереджувалися на Запорозькій Січі, яка перетворилася на осередок можливого соціального вибуху.

IV. Вивчення нового матеріалу

У середовищі козацької старшини сформувалися угруповання, що не поділяли принципу спадковості гетьманату й розгорнули боротьбу за владу.

У боротьбі за гетьманську булаву найуспішніше діяв Іван Виговський (1657—1659 рр.).15 вересня 1657 р. Старшинська рада в Чигирині обрала до повноліття Юрія Хмельницького гетьманом Виговського. Проте вже в жовтні козацька рада в Корсуні обрала його ж повноправним гетьманом без будь-яких обмежень.

Робота в групах

• І- група. На  основі  тексту  підручника  визначити  основні  напрямки зовнішньої політики І. Виговського.
• ІІ -  група. На основі тексту підручника визначити внутрішню політику  І. Виговського.

Учні в парах обговорюють виконані завдання та заносять відповіді до таблиці.

Орієнтовний варіант заповнення таблиці

Зовнішня політика	Внутрішня політика
1.   Проголосив основний принцип своєї зовнішньої політики «Визнати й оголосити Запорозьке Військо з підвладними йому провінціями за вільний і нікому не підданий нарід». 2.  Укладає союз зі Швецією, поновлює союзницькі відносини з Кримом, йде на порозуміння з Туреччиною. 3.  Прагнув не ускладнювати відносини ні з Росією, ні з Польщею і зберегти автономію України	1.   Відкинув ідею спадкоємного гетьманату, в основу принципів управління поклав принципи олігархічної республіки, запевнивши, що без старшинської ради «жодних справ робити не буду». 2.  Спирався на шляхетство та козацьку старшину, позиція яких за його гетьманування значно посилюється. 3.  Це приводить до зростання масового невдоволення і вибуху соціальної боротьби

Робота з термінами і поняттями

Громадянська війна — найгостріша форма політичної боротьби, що являє собою збройну сутичку між класами і соціальними групами, націями задля досягнення певних політичних цілей, головною з яких є досягнення повноти державної влади.

Руїна — термін, який позначає процес занепаду й спустошення України в результаті громадянської війни, гострої боротьби старшини за владу й постійної агресії сусідніх держав.

Гадяцька угода 1658 р.

Робота з текстом підручника

Опрацюйте текст підручника та схарактеризуйте зміст даного договору, встановіть, у чому була відмінність даного договору від Зборівського договору 1649 р. та Березневих статей 1654 р.

Російсько-українська війна 1658–1659 рр.

Московський уряд підтримав тих, хто протистояв гетьману, і восени 1658 р., оголосивши Виговського зрадником, розгорнув наступ на Україну великої армії. Розпочалася україно - московська війна 1658 - 1659 рр. Скориставшись існуючими в Україні протиріччями, Москва закликала український народ не підкорятися гетьману. Московська армія на чолі з воєводою Г. Ромодановським «вогнем і мечем» схиляла населення до підданства московському цареві. Частина лівобережних козацьких полків перейшла на бік московського царя. Виговський, у свою чергу, розіслав до європейських дворів звернення, у якому сповіщав про розрив із Москвою та про причини цього розриву.

На  початку  квітня  1659 р.  московське  військо  на  чолі  з  князем О. Трубецьким підійшло до Конотопа і взяло його в облогу. Місто захищали 4 тис. козаків на чолі з наказним гетьманом Г. Гуляницьким.

Героїчна оборона дала змогу І. Виговському разом із поляками і татарами рушити на допомогу обложеним.

8—9 липня  1659 р. під Конотопом відбулась  вирішальна  битва, у якій Виговський разом із татарами і поляками завдав нищівної поразки 100-тисячній московській армії на чолі з князем О. Трубецьким. У битви поліг цвіт московської кінноти, а переляканий цар навіть залишив Москву, боячись походу козаків на Москву.

Цікаво знати

Битва  розгорталася  таким  чином.  Уранці  8 липня  І.  Виговський  з українськими  і  польськими  полками  рушив  до  переправи  через  р.  Куколка поблизу с. Соснівка, за 12 км від Конотопа. Тим часом татари й українська кіннота  пішли  в  обхід  Соснівки.  Назустріч  українському  війську  рушила відбірна московська кіннота. У районі переправи спалахнула запекла битва. Українські полки вдавано відступили, заманивши частину московської кінноти на протилежний берег річки. У цей час у тил московського війська вдарила татарська й українська кіннота. Серед московитів почалася паніка, і вони почали тікати. У полон потрапили князі Семен Пожарський, Семен Львов та ін. Уночі Трубецький віддав наказ знімати облогу з міста й відступати. У цей момент із Конотопа вдарив Гуляницький і захопив частину обозу московського війська. Згодом підійшли Виговський з Іслам-Гіреєм і завдали росіянам ще більшої поразки, переслідуючи їх ще три доби. Незначній частині московського війська вдалося дібратися до Путивля.

Унаслідок гострої внутрішньополітичної ситуації скористатися результатами перемоги гетьман не зміг. Рух проти влади Виговського охопив Лівобережжя і частково Правобережжя. Його очолили: Яким Сомко, Василь Золотаренко, Іван Богун, Іван Сірко, Іван Брюховецький, Тихіш Цицюра. До того ж в Україну знову посунули московські війська. У цей час кримський хан зі своїм військом залишив гетьмана, бо вінницький полковник Іван Сірко разом із запорожцями здійснив військовий похід на Аккерман. Незадоволена політикою Виговського козацька старшина на чолі з І. Богуном об’єдналася навколо Ю. Хмельницького й висувала його на гетьманство. 21 вересня 1659 р. під м. Германівкою на Київщині відбулася козацька рада, яка обрала новим гетьманом Ю. Хмельницького. Виговський урятувався втечею до поляків, але в 1664 р. його звинуватили в змові проти Польщі й розстріляли.

Після розповіді вчителя учні відповідають на запитання.

1.  Чому російський цар розпочав війну проти України?

2.  Чим закінчилася битва під Конотопом і яке вона мала значення?

3.  Як ви вважаєте, як надалі повинен був діяти Виговський? Чому?

V.  Закріплення знань учнів

Бесіда за запитаннями

1)  У результаті яких подій І. Виговський став гетьманом?

2) Які прорахунки політики І. Виговського призвели до загострення  соціально-політичного  становища  в  Україні  восени 1657 — взимку 1658 р.?

3)  Хто очолював антигетьманське повстання, яке було жорстоко придушене І. Виговським за допомогою татар?

4)  Із якою державою І. Виговський підписав Гадяцький договір?

5)  Де  відбулася  вирішальна  битва  україно-московської  війни 1658—1659 рр.?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати § 22