Презентація до уроку історії України: "Слобідська Україна"

Тема уроку: Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки.

ТЕСТИ: Позначте ім'я історичного діяча, який уклав між Гетьманською Україною та Польщею Гадяцький договір. А Д. Апостол; Б П. Орлик;В І. Виговський; Г І. Мазепа. Позначте рік Конотопської битви. А 1634 р.; Б 1641 р. ; В 1654р.; Г 1659 р. Віленське перемир'я було підписане: А між Москвою та Польшею;Б Швецією та Україною;В Туреччиною та Кримським ханством;Г Молдавією та Україною. Позначте назву періоду 60 – 80-х рр.. ХVІІ ст. в історії Української держави. А «Татарщина»; Б доба героїчних походів;В Руїна; Г «золотий спокій». Позначте ім'я історичного діяча, який першим з українських гетьманів здійснив поїздку до Москви, де був укладений Московський договір 1665 р. А І Брюховецький; Б І. Мазепа;В І. Скоропадський; Г П. Полуботок. Позначте назву загальної ради, у якій брали участь не тільки козаки, а й селяни та міські жителі. А Мала рада; Б Чорна рада;В Військова рада; Г Старшинська рада.

Завдання: Чому землі на схід від Гетьманщини на кордоні з Москвою були незаселені?Чому московський уряд був зацікавлений в заселенні цих земель?Що він робив для того, щоб привабити сюди переселенців?А чому саме в сер. 17 ст. переселенський рух став масовим? Які події в цей час відбувалися на території Гетьманщини?

28 вересня 1651 року було підписано Білоцерківську угоду, за якою значно обмежувалися козацькі права, так козацькою територією визнавалося лише Київське воєводство і козацький реєстр скорочувався до 20 000. Після підписання цієї угоди, козаки з Брацлавщини і Чигиринщини змушені були продавати свої мешкання та перебиратись разом з сім'ями на Київщину. Через великий наплив людей на Київщину разом з їхнім майном, Хмельницький прийняв рішення розселити цих козаків на пустих землях і таким чином були засновані 5 козацьких слобід: Охтирка, Рибинськ (Остророжок), Суми, Харків, Ізюм, на південь і південний-захід від містечка Білгород30-40 роки ХVII ст. – Перша хвиля переселень

Робота з поняттями: Слобідська Україна – історична область, до якої входили території сучасних Харківської, східної частини Сумської, північної частини Донецької та Луганської областей України; південно-східні частини Воронезької, південно-західної частини Бєлгородської, південь Корсунської областей Росії.

50 роки ХVII ст. – Друга хвиля переселень, утворення  слобідських полків.

Колонізація — заселення і господарське освоєння вільних земель всередині країни (внутрішня колонізація), заснування поселень за межами своєї країни (зовнішня колонізація).

ПЕРЕДУМОВИ КОЛОНІЗАЦІЇНезаселеність земель у верхів’ях Псла, Ворскли, Сіверського Дінця через набіги татар. Зацікавленість московського уряду у заселенні цих земель для захисту московських кордонів. Складна внутрішня ситуація в Гетьманщині, пов’язана з Національно – визвольною війною та Руїною. Надання московським урядом пільг переселенцям ( звільнення від податків за промисли, право займанщини та ін. )

Адміністративно – політичний устрій Слобідської України Територія Слобідської України поділялася на 5 полків: Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, Ізюмський. На чолі полків стояли полковники, які підпорядковувалися бєлгородському воєводі. Посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. Кожний полк одержував царську жалувану грамоту. Полковників обирали полки, потім це рішення погоджував воєвода, а потім затверджував цар.

Робота з поняттями: Займанщина – елемент звичаєвого права, який дозволяв на підставі першого «займу» володіти землею. У Слобідській Україні існував козацький устрій. У XVIІ ст. з українських переселенців царський уряд формує козацькі полки: Острогозький, Охтирський, Сумський, Харківський. У 1685 р. створений Ізюмський полк.

Соціальний устрій та народне господарство Соціальний устрій та народне господарство Слобідської України були подібні (з деякими відмінами) до тих, що були на Гетьманщині. Уже перші українські поселенці ділилися на козаків, духовенство, міщан і селян («посполитих»). Тоді стани ще не були замкнені, і не важко було переписатися з селян у козаки. Основним станом було козацтво, до якого в середені 18 ст. належала половина всього населення Слобідської України. Воно поділялося на старшину, виборних (або компанійських) козаків, які несли військову службу, і козаків-підпомічників, які допомагали виборним харчами або грішми. Селяни ділилися на вільних, які мали власну землю, і тих, що жили на землях козацької старшини, російських поміщиків, монастирів тощо і за це відробляли панщину (у 18 ст. — 2 дні на тиждень) та платили данину. Міщанство (купці, ремісники) було нечисленне. Шляхти на Слобідській Україні в 17 ст. не було. Окрему групу, досить строкатого соціального й господарського складу, становили росіяни — «служилі люди» різних розрядів, пізніше, у 18 ст. дворянство-поміщики (росіяни, молдовани тощо), «посадські люди», «однодворці» й «крестьяне». Загальна кількість росіян була невелика: за підрахунками Д. Багалія, у середині 18 ст. у 4 Слобідських полках було лише 1 650 росіян.

Значне місце у Слобідській Україні займало вівчарство, (у 13 ст. також тонкорунне), бджільництво, садівництво, рибальство, млинарство, ґуральництво, діхтярство, будництво (на Охтирщині) та різні ремесла і кустарні промисли (в кін. 18 ст. у Слобідській Україні нараховувалось близько 34 000 ремісників та кустарів). Помітне місце посідала соляна промисловість (Торські, Бахмутські й Співаківські зав.) і особливо селітарництво. У 18 ст. з'являються мануфактури, зокрема Чугуївська шкіряна Ф. Шидловського (кінець 1711 р.), скарбова тютюнова в Охтирці (1719 р.), Салтівська суконна графа Гендрикова (1739 р.), полотняна сотника Охтирського полку Семена Нахимова (1769 р.), шовкові заводи в м. Новій Водолазі (кін. 18 ст.) тощо. Осередками торгівлі були ярмарки, яких у 1779 р. було 271, здебільшого локального характеру, ледве 10 середніх і лише 2 великі — в Сумах і Харкові. Важливе значення мав транзитний торг через Слобідську Україну, яка стала посередником у торгівлі між Росією, з одного боку, й Гетьманщиною, Запоріжжям і Південною Україною, Кримом і Доном, Кавказом та Іраном — з іншого. Зокрема жваві торгові стосунки були між Слобідською Україною і Гетьманщиною. З Слобідської України йшла до Гетьманщини сіль з Торських і Бахмутських соляних заводів, з Гетьманщини на Слобідську Україну йшли промислові вироби, зокрема скло, залізні вироби, поташ і смалчуг, горілка тощо.

Яке місце займала Слобідська Україна в другій половині XVII ст.?

Написати еcce на тему: «Яке місто і чому було найважливішим на території слобідської України?»