Урок "Голодомор1932-1933рр. Запали свічку"

План-конспект уроку за темою « Голодомор 1932-1933 рр. в Україні. Запали свічку.»

Мета:

Навчальна: на основі дослідження різних видів джерел з'ясувати передумови, причини, масштаби і трагічні наслідки Голодомору 1932-1933рр.. Допомогти учням усвідомити трагедію народу та окремої людини того часу.

Розвивальна: розвивати в учнів уміння аналізувати історичні факти, систематизувати матеріали, виділяти головне, дискувати, працювати з додатковою літературою, пам'ятками. Формувати і вдосконалювати навички роботи зі статистичними матеріалами, критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб. Вдосконалювати вміння робити висновки на основі альтернативних поглядів на проблеми, на основі історичних фактів аргументовано відстоювати власні погляди, працювати з доступними джерелами.

Виховна: виховувати повагу до національної історії, толерантне ставлення до протилежної думки, здійснювати патріотичне виховання.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: захист проектів.

Основні поняття: голодомор, куркуль, розкуркулення, «чорна дошка», натуральні штрафи, політвідділи МТС, колгоспний лад, геноцид.

Основні дати:

- 7 серпня 1932р. – постанова ВЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та про зміцнення громадської (соціальної) власності».

- 8 листопада 1932р. – таємна постанова ЦК КП(б)У про припинення відвантаження товарів для сільської місцевості України.

- 20 жовтня 1932р. – запровадження урядом УСРР «натуральних штрафів» за невиконання плану хлібозаготівель.

- 1932-1933 – Голодомор.

- 6 грудня 1932р. – постанова РНК УСРР і ЦК КП(б)У про занесення на «чорну дошку» сіл, які «злісно саботують хлібозаготівлі».

- січень 1933р. – постанова партійно-державного керівництва СРСР про організацію політвідділів при МТС і радгоспах; постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) « Про обов’язкову поставку зерна державі колгоспами й одноосібними господарствами».

Обладнання: фрагменти хроніки, проектор, свічка,світлини.

                                 Хід уроку.

 І Організаційний момент.

Епіграф

 

… Несла свій хрест мовчазно Україна

     Але  не стала в скруті на коліна,

     Хоча  й звірячий був над нею суд

                                                   М. Василенко

 

Звучить „Реквієм” Моцарта

 

ІІ Актуалізація опорних знань та вмінь учнів методом «Мозкового штурму».

• Чи Україна вперше у ХХ ст.. зазнала голоду?
• Які причини спричинили голод 1921-1922рр.?
• Який характер носив голод 1921-1922рр.?
• Які наслідки цього голоду?

ІІІ Мотивація.

Вчитель пропонує учням самим визначитися з метою та очікуваними результатами і записати до зошита питання, на які вони хочуть почути відповідь.

ІV Вивчення нового матеріалу.

Вивчення нового матеріалу проходить у вигляді захисту проекту. Групи учнів отримують випереджальні завдання – підготувати проект «Голодомор 1932-1933рр.». З цією метою перед ними ставляться такі завдання:

1. Підготувати дослідницько-інформаційний проект із даної теми.

2. Зібрати інформацію, обробити дані. Визначати форму представлення результатів. Розподілити обов’язки кожного члена групи.

Творці проектів розподіляються на:

- істориків;

- юристів;

- журналістів;

- статистиків;

Учні отримують орієнтовні завдання.

Статистики: підготувати статистичні дані, які дадуть відповідь на запитання:

- кількість зібраного зерна у 1931-1933рр.;

- райони України, де було зібрано найменша кількість зерна;

- які області України найбільше постраждали від голоду;

У деяких публікаціях стверджується, що після визнання голоду в Україні через посуху і неврожаї Радянський уряд продовжував експортувати зерно, замість того, щоб залишити врожай у країні і нагодувати власних громадян, хоча й помітно знизив обсяг експорту, за офіційно опублікованими даними. В 1930–1931 рр. було вивезено закордон 5 832 000 тонн збіжжя. В 1931–1932 рр. експорт зерна скоротився до 4,786,000 тонн. У 1932–1933 рр. експорт зерна становив лише 1 607 000 т., а в 1933–1934 рр. він далі знизився до 1 441 000 т. Офіційно опубліковані дані  дещо різняться:

Зернові культури (в тоннах):

• 1930 – 4 846 024
• 1931 – 5 182 835
• 1932 – 1 819 114 (~750 000 у першій половині 1932 р.; з кінця квітня ~157 000 т. зерна було також імпортовано)
• 1933 – 1 771 364 (~220 000 у першій половині 1933; з кінця березня зерно було також імпортовано)

Тільки пшениця (в тоннах):

• 1930 – 2 530 953
• 1931 – 2 498 958
• 1932 – 550 917
• 1933 – 748 248

У 1932 році через українські торговельні порти було експортовано у такій кількості: 988 300 тонн зерна і 16 500 тонн інших видів зернових. У 1933 році загальна кількість становила: 809 600 тонн зерна, 2 600 тонн інших зернових, 3 500 тонн м'яса, 400 тонн вершкового масла і 2 500 тонн риби. Ті ж самі порти імпортовані таку кількість: менш ніж 67 200 тонн зерна і зернових у 1932 році, і 8 600 тонн збіжжя в 1933 році.

Інші радянські порти подають такі цифри: 1932 року — 164 000 т. зерна, 7 300 т. інших зернових і не більш ніж 177 000 т. м'яса і масла; 1933 року — 230 000 т. збіжжя, 15 300 т. інших зернових, 100 т. м'яса, 900 т. масла і 34 300 т. риби.

Майкл Еллман заявляє, що в 1932–1933 роках експорт зерна становив 1,8 млн тонн, чого було б досить, щоб прогодувати 5 млн осіб протягом одного року.

 

- яка кількість людей загинула від голоду.

Історики:

- схарактеризувати політику радянського керівництва щодо України наприкінці 1920-х – початку 1930-хрр.;

- визначити причини Голодомору 1932-1933рр.;

- ставлення радянського керівництва до ситуації, яка склалася на селі в 1932-1933рр:

• «Закон про п’ять колосків»;
• 
• діяльність комісії Молотова в Україні;
• запровадження урядом УСРР «натуральних штрафів»;
• 
• постанова РНК УСРР і ЦК КП(б)У про занесення на «чорну дошку» сіл, які саботують хлібозаготівлю.
• 

- Схарактеризувати становище селян;

- наслідки голодомору в Україні;

- діяльність та висновки комісії, яка досліджувала Голодомор.

Юристи:

- який статус мала УСРР у складі СРСР;

- визнання Голодомору 1932-1933рр.. в Україні геноцидом українського народу.

Журналісти:

- зробити аналіз публікацій за останні роки, в яких підняте питання про Голодомор 1932-1933рр. (метод « Папка з газетними статтями»);

- як реагували країни Заходу на події 1932-1933рр? Як ці події було відображено в іноземній пресі?

- Узяти інтерв’ю в очевидців подій і написати статтю до газети (метод «Інтерв’ю з очевидцем).

Учням пропонується протягом  презентації проектів записувати на дошці питання, які у них виникнуть ( метод «Дошка запитань»).

V Рефлексія.

Для світу гаслом на вшанування  пам’яті жертв Голодомору є «Україна пам’ятає! Світ визнає!» / «Ukraine remembers, the World acknowledges!» 

Загальнонаціональну традицію ставити запалену свічку у вікні своїх осель на знак вшанування виморених голодною смертю ініціював відомий історик, політолог, дослідник Голодомору Джеймс Мейс.

 

«Я ж хочу запропонувати лише акт національної пам’яті, доступний кожному: визначити час, коли кожен член цієї нації, де майже кожна родина втратила когось із близьких, запалить у своєму вікні свічку в пам’ять про померлих», – писав Джеймс Мейс.

Метод рефлексії «Залишаю за собою останне слово»

VI Закріплення матеріалу проводиться за питаннями, які учні записували у ході презентацій проектів, а також за питаннями:

- Чи переконали вас зібрані факти в тому, що голод 1932-1933 рр. мав штучний характер?

- Які факти вас вразили більше всього?

- Чи можна було запобігти голоду?

- Чому партійне керівництво приховувало факти голоду?

- Чи можемо ми визнати Голодомор 1932-1933рр. геноцидом українського народу?

VIІ Оцінювання.

Краще дати можливість учням самим оцінити проекти своїх товаришів та внесок кожного у його розробку.

VIIІ Домашне завдання.

1. Пропонується кожному учню написати есе-роздум на тему: « Голод 1932-1933рр. Постгеноцидний синдром» за схемою:

1.Висловіть власне ставлення до проблеми.

2. Наведіть аргументи, що підтверджують вашу позицію.

3. Підтвердить наведені аргументи відомими фактами.

4. Чітко сформулюйте висновки, яких ви дійшли.

Або

2.Розробити проект меморіалу пам’яті жертв голодомору 1932-1933рр.