Урок "Градусна сітка на глобусі й географічній карті"

Тема. Градусна сітка на глобусі й географічній карті

Мета: продовжити формування системи знань учнів про географічну карту, розкрити поняття «градусна сітка», «паралелі», «меридіани», дослідити властивості ліній градусної сітки, поглибити і закріпити практичні вміння учнів працювати з географічною картою як джерелом географічних знань.

Обладнання: фізична карта півкуль (світу), таблиця «Лінії градусної сітки», атласи, підручники.

                                           Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя

Добрий день, дорогі друзі! Я рада вас знову вітати на уроці географії. Хоча ми зовсім недавно почали вивчати способи зображення земної поверхні, вже встигли освоїти значний об’єм матеріалу, а саме дізналися, що являють собою план і географічна карта, масштаб, відносна та абсолютна висота, горизонталі, берґштрихи, а також навчилися розв’язувати цілий ряд задач.

Зараз ми бажаємо відтворити в пам’яті набуті нами знання, а тому проведемо інтелектуальну розминку, і допоможе  нам у цьому наш улюбленець – м’яч.

ІІІ. Активізація опорних знань і вмінь учнів

• Короткі лінії, які вільним кінцем показують напhям схилу?
• Плавні криві лінії, які вільним кінцем показують напрям схилу?
• Перевищення однієї точки над іншою?
• Сукупність нерівностей земної поверхні?
• Висота точки над рівнем моря?
• Відносно рівня якого моря визначають абсолютні висоти точок в Україні?
• Прилад за допомогою якого визначають відносну висоту?
• Зменшене і узагальнене зображення невеликої ділянки земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків?
• Уявна лінія, проведена на однаковій відстані від полюсів?
• Точки перетину земної осі з поверхнею Землі?
• Зменшене і узагальнене зображення великої території і навіть усієї планети на площині за допомогою умовних знаків?

ІV.Вивчення нового матеріалу

Дякую  за активну роботу. Ви показали належну підготовку і я дуже задоволена вами. А тепер час розпочинати вивчення нової теми, тож відкриємо зошити, запишемо число і тему нашого уроку.

Епіграфом до нашого уроку хотілося б узяти слова видатного географа, океанографа і картографа Юлія Михайловича Шокальського «Карта є найголовнішим знаряддям для географа. За її допомогою він готує свої дослідження, на неї ж наносить свої результати, які в свою чергу будуть йому слугувати для подальшого руху вперед. Карта є те дивовижне знаряддя вивчення земної кулі, яке одне тільки і зможе дати людині дар передбачення».

Сьогодні ми бажаємо продовжити знайомство з географічною картою  та поглибити вміння працювати з нею.

Якщо ми уважно придивимося до карти, то побачимо тоненькі блакитні лінії, які пересікають її в напрямках від полюса до полюса й перпендикулярно до них. Усі разом вони нагадують сітку, а тому сукупність ліній, що перетинають одна одну на глобусі та карті, і дістала назву градусної сітки.

А можливо ви знаєте, як називають лінії, що утворюють градусну сітку? Так, це паралелі та меридіани. Залишилося тільки розібратися, які з них є паралелями, а які меридіанами. Хто може показати паралелі на карті? А тепер спробуємо дати визначення:

Паралелі – це умовні лінії на глобусі та карті, проведені паралельно екватору.

А тепер спробуємо показати на карті меридіани і дамо їм визначення.

Меридіани – це умовні лінії на глобусі та карті, що з’єднують два полюси.

У перекладі з латинської «меридіан» означає «полуденна лінія». Таку назву меридіани отримали невипадково: опівдні їх напрям збігається з тінню будь-якого предмета.

Як ви гадаєте, для чого на карту та глобус нанесено лінії градусної сітки? Так, за допомогою їх можна визначити місце розташування будь-якої точки на земній поверхні.

А зараз ми бажаємо дослідити властивості лінії градусної сітки; результати наших досліджень занесемо до таблиці:

                             Властивості ліній градусної сітки

                                  Цікава інформація для майбутніх моряків

Довжина меридіана складає 20 000 000 м. Оскільки, меридіан являє собою півколо, то в ньому 360° : 2 = 180°. Кожен градус поділяється на 60 дугових мінут. Таким чином, у колі 360 х 60 = 21 600 мінут, а в півколі вдвічі менше, тобто 10 800´. Щоб визначити довжину однієї мінути земного меридіана, слід його довжину по- ділити на число дугових мінут: 20 000 000 м : 10 800 = 1852 м. Цю величину здавна почали називати морською милею. Невеликі відстані вимірюють кабельтовими – 1/10 морської милі.

Швидкість руху корабля – кількість миль, пройдених ним за годину, вимірюється вузлами. Скільки морських миль пройде корабель за 1 годину – стільки він зро-бить вузлів.

V. Закріплення нових знань та умінь учнів

Бесіда за запитаннями та завданнями.

1. Що являє собою градусна сітка? У чому полягає її значення?
2. Що таке паралелі?
3. Що таке меридіани?
4. Яку форму мають меридіани та паралелі на глобусі й на карті півкуль?
5. Чому дорівнює довжина меридіанів у градусах? у кілометрах?
6. Чому дорівнює довжина паралелей у градусах? у кілометрах?

VІ. Домашнє завдання: прочитати §15 підручника.

                                                              -3-