Урок "Географічні координати"

Тема: Поняття про географічні координати. Правила визначення географічної широти і довготи.

Мета: продовжити формувати систему знань учнів про географічну карту, розкрити зміст поняття «географічні координати»; сформувати первинні практичні вміння учнів визначати географічні координати точок; поглибити і закріпити вміння учнів працювати з географічною картою як джерелом географічних знань.

Обладнання: фізична карта світу (півкуль), атласи, підручники, таблиця «Географічні координати».

                                                 Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів

    Розв’язування кросворда.

 

                                                                         

 

 

 

 

 

 

1. Російський переклад латинського слова «globus».

2. Умовна лінія на карті і глобусі, що з’єднує два полюси.

3. Ім’я людини, яка створила перший глобус.

4. Найточніша модель Землі.

5. Зображення великої площі земної поверхні в масштабі за допомогою умовних знаків.

6. Давньогрецький учений, який першим наніс на карту паралелі та меридіани.

7. Форма Землі.

8. Плавна крива лінія, що з’єднує точки з однаковою абсолютною висотою.

9. Уявна лінія, проведена на однаковій відстані від полюсів.

10. Назва сітки, утвореної меридіанами і паралелями.

11. Точка перетину земної осі з поверхнею Землі.

12. Холодні небесні тіла, що світять відбитим світлом.

13. Уявна лінія на карті та глобусі, проведена паралельно екватору.

 

Отже, сьогодні на уроці ми вивчимо два нових поняття – широта і довгота, тобто географічні координати.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Подачу нового матеріалу учитель починає цікавою розповіддю:

« Навесні 1937 р. на північний полюс було висаджено першу в світі експедицію учених з чотирьох осіб під керівництвом Папаніна.

Крижина, на якій перебували вчені, мала великі розміри (3 х 4 км). Усе літо вона спокійно пливла на південь. У січні 1938 р. крижина розкололась, і в лютому її винесло в Північну Атлантику. Шторми й бурі робили цю частину океану взимку  недоступною для кораблів. Але крижина продовжувала «жити», хоч від неї лишився тільки невеликий майданчик, який відносило далі на південь. Вона танула в теплих водах Атлантики, кришилась від штормів і бур. У березні дослідникам загрожувала небезпека, і вони повідомили про це на Велику Землю. Вся країна щодня, щогодини стежила за дрейфом крижини десь уздовж берегів далекої Гренландії і за кораблями, які вийшли в штормовий океан, щоб урятувати від загибелі і привезти на Батьківщину чотирьох героїв. Перед капітанами криголамів «Таймир», «Малигін», «Єрмак» стояло складне завдання. Яке?»

Проблемна ситуація створюється після усвідомлення учнями життєво важливої необхідності – знайти крижину, врятувати вчених від загибелі. Під час її розв’язання учні приходять до висновку: щоб визначити місцеположення будь-якої точки, потрібно знати її географічні координати. Потім вони з допомогою вчителя визначають поняття широти і довготи.

Географічна широта – відстань точки від екватора в градусах. Розрізняють широту північну і південну.

Географічна довгота – відстань точки від нульового меридіана в граду-сах. Нульовий меридіан вибраний умовно, він проходить через місце розташування Гринвіцької обсерваторії, неподалік від Лондона. Відлік довготи йде на захід і на схід від нульового меридіана, тому довгота буває західною і східною.

Розповідь учителя.

А тепер повернемося до історії, з якою ми познайомилися на початку уроку. Як ви гадаєте, чи вдалося врятувати відважних папанінців? Так, і це стало можливим завдяки тому, що моряків, які поспішали врятувати табір, постійно повідомляли по радіо про місцезнаходження крижини. 19 лютого вчених зняли з крижини приблизно на 71° пн. ш. і 20° зх. д. Позначте це місце на карті кружечком.

  Бесіда за запитаннями і завданнями.

1.Скільки градусів містить у собі дуга від екватора до полюса?

2. Назвіть географічну широту екватора, Північного полюса, Південного по-люса.

3. Використовуючи мал. 16 у підручнику, визначте широту точок А, Б, В, Г, Ґ, Д.

4.Використовуючи мал. 17 у підручнику, визначте довготу точок А, Б, В, Г, Ґ.

5. За допомогою фізичної карти півкуль визначте географічні координати міста Київ та острова Кергелен.

6. визначте в якій частині Світового океану знаходиться судно, якщо його координати – 0° широти і 0° довготи.

7. 10 січня 1820 р. російська експедиція на суднах «Восток» і «Мирний» відкрила острів. Його координати 69° пд. ш. і 91° зх. д. Як називається острів і в якому океані знаходиться? (Острів Петра І).

8. На великому острові, центральна частина якого розташована на 19° пд. ш. і 47° сх. д., водяться найменші напівмавпи (довжина їхнього тіла 12 см). За картою або глобусом визначте, який це острів. (Мадагаскар).

9. На кораблі, що йде з Європи в Австралію, виникла пожежа. З корабля по радіо повідомили, що судно знаходиться на 40° пд. ш. і 80° сх. д., капітан просить допомоги. Позначте на карті точкою місце, куди треба направитися, щоб надати допомогу потерпілим.

 

 ІV. Закріплення  знань і умінь учнів

Цифровий диктант

1. географічна широта      12

2. план                                11

3. нівелір                            10

4. географічна довгота       9

5. географічна карта           8

6. горизонталі                      7

7. меридіани                        6

8. абсолютна висота           5

9. паралелі                           4

10. масштаб                         3

11. відносна висота             2

12. берґштрихи                    1

 

1. Висота точки над рівнем моря.

2. Зменшене і узагальнене зображення невеликої ділянки земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків.

3. У явні лінії на карті та глобусі, проведені паралельно екватору.

4. Відстань точки від екватора, виражена в градусах.

5. Перевищення однієї точки над іншою.

6. Короткі лінії, які вільним кінцем показують напрям схилу.

7. Уявні лінії на глобусі та карті, що сполучають полюси.

8. Зменшене і узагальнене зображення великої території або всієї планети на площині за допомогою умовних знаків.

9. Плавні криві лінії, що сполучають точки місцевості з однаковою абсолютною висотою.

10. Прилад, за допомогою якого визначають відносну висоту точок.

11. Відстань точки від нульового меридіана, виражена в градусах.

12. Дріб, чисельник якого одиниця, а знаменник число, яке показує у скільки разів зменшено відстань на місцевості при перенесенні її на план чи на карту.

 

              1    2    3    4    5    6    7    8    9    10    11    12 

І в.         8    2    9    1   11  12   7    5    6     3      4     10

ІІ в.        5   11   4  12    2    1    6    8    7    10     9      3

 

V. Домашнє завдання:  прочитати §15 підручника.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                          

                                                             -4-