Урок "Градусна сітка на плані та карті. Географічні координати."

Тема. Градусна сітка на глобусі й географічній карті. Поняття про географічні координати.

Мета: розширити та удосконалити знання про основні лінії та точки на глобусі та карті, отримані в курсі природознавства, удосконалити вміння знаходити їх, сформувати поняття «градусна сітка»;

 розвивати просторову уяву, географічне мислення, абстрактне мислення, навички роботи з картографічними джерелами знань, точність і уміння визначати послідовність дій;

виховувати зацікавленість географічними науками, акуратність, повагу до надбань людства в розвитку картографії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус, карта України, контурні карти.

Опорні поняття: карта, глобус, екватор, земна вісь, півкулі.

Базові поняття: градусна сітка, меридіани, паралелі.

ХІД УРОКУ

   I. Організаційний момент.

  II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Що таке екватор?

2. Земна вісь?

3. Полюси?

4. Географічна карта?

 IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

 Прийом «Приваблива мета»

Розкривши чимало таємниць географічних карт, ви набули значного досвіду роботи з ними. Ви навчились «читати» умовні знаки, визначати відстані та напрямки, розрізняти висоти та глибини. Ви переконались у тому, що карта — надійний товариш і помічник. Тепер ваших знань достатньо для того, щоб розгадати головний секрет географічної карти — її здатність «розповісти» про точне місцезнаходження будь-якого об’єкта на поверхні Землі. З давніх-давен картографи прагнули «навчити» карту передавати таку інформацію. Однак завдання було непростим. На глобусі або карті нанесено тонкі лінії. Навіщо вони нанесені та що означають? Ще Ератосфен наніс на карту систему ліній, яку назвав паралелями й меридіанами. Але його карта мала недолік: паралелі та меридіани були нанесені на неї довільно. Минуло чимало століть, і лише об’єднання зусиль картографів, математиків, астрономів і фізиків дозволило врешті-решт дійти успішного виконання завдання. А вам, для того щоб досягти успіху в розгадуванні головної таємниці, потрібно буде використати свої знання з математики та природознавства, виявити уважність і наполегливість.

IV. Вивчення нового матеріалу.

 1. Формування понять «меридіани» та «паралелі».(Робота з підручником).

Паралелі.

 На глобусі й карті на однаковій відстані від полюсів проведено коло – екватор. Крім нього, є й інші кола – паралелі. Сама назва “паралелі” вказує на положення цих ліній відносно екватора: паралелі проведені суворо паралельно екватору. Екватор так само є паралеллю, причому найголовнішою. Від нього ведеться відлік решти паралелей, що проведені через певні відстані в градусах у Північній і Південній півкулях. Паралелі – уявні лінії  проведені паралельно екватору. Паралель можна провести через будь-яку точку земної поверхні. Отже,  паралелі – це лінії, що умовно проведені на глобусі і карті паралельно екватору.

На глобусі й карті паралелі не однакові за довжиною. Найдовша паралель – екватор. Від нього в напрямку до полюсів радіус кіл-паралелей зменшується і відповідно зменшується їх довжина. За величиною дуги паралелі можна визначати відстані, але потрібно враховувати, що паралелі –  кола, різні за довжиною. Тому в напрямку до полюсів буде зменшуватися і величина 1º паралелі в кілометрах. Найбільшою вона буде біля екватора – 111,3 км, на відмітці, наприклад 60º – 55,8 км, а найменшою – біля полюсів. Довжина 1º на різних паралелях позначена на карті півкуль по правому краю рамки.

Меридіани.

Слово “меридіан” означає “полуденна лінія”. І справді, напрямок меридіана збігається з напрямком тіні від предметів на поверхні Землі опівдні. Меридіан можна провести через будь-яку точку земної поверхні і всюди він буде спрямований на північ і південь, тобто до полюсів.

Меридіани, так само як і паралелі, є лініями уявними. Вони існують лише на глобусах і картах. Всі меридіани, простягнувшись від полюса до полюса, зближуються біля полюсів, а потім сходяться в точці полюсу. Отже, меридіани – це найкоротші лінії, що умовно проведені на карті чи глобусі від одного полюса до іншого.

Всі меридіани мають однакову довжину і форму півкіл. Частину кола називають дугою, а величину дуги вимірюють у градусах. Якщо коло, як відомо має 360º, то дуга – півколо-меридіан матиме відповідно половину – 180º. Згадаємо: коло Землі (екватор) має 40 000 км; половина кола буде становити 20 000 км. Тоді можна обчислити довжину 1º меридіана в кілометрах: 20 000 км : 180º = 111 км. Знаючи це, можна визначати відстані на карті півкуль у кілометрах без масштабу, а лише за градусами меридіанів.

Розглянемо приклади. Довжина дуги меридіана від Північного полюса до екватора дорівнює 90º. Отже, ця відстань становитиме : 90º х 111 км = 9 990 км. Щоб розрахувати, наприклад, протяжність Африки по 20-му меридіану, потрібно виконати такі дії: 1) знайти на карті відрізок 20-го меридіана в межах Африки; 2) знайти значення градусів кінцевих точок материка на даному меридіані (32º і 34º); 3) обчислити, на скільки градусів простягається материк по даному меридіану (32º + 34º = 66º); 4) перевести відстань у градусах у кілометри (66º х 111 км = 7 326 км).   

Заповнення таблиці.(під час розповіді)

2.  Градусна сітка Землі.

 Градусна сітка. Земна куля ніби сіткою вкрита тонкими лініями меридіанів і паралелей. Зрозуміло, що безпосередньо на земній поверхні цієї сітки немає. Вона, як і земна вісь, довкола якої обертається Земля, – уявна. Всі її лінії – умовні й існують лише на глобусах і картах.

Меридіан і паралель можна провести через будь-яку точку земної поверхні. На карті й глобусі їх проводять через однакове число градусів, наприклад через 10º або 20º. Перетинаючись, вони утворюють градусну сітку. Отже, градусна сітка – це сітка на глобусі або карті, утворена паралелями й меридіанами, що проведені через певне число градусів.

Існують відмінності градусної сітки на глобусі і карті. На глобусі меридіани – однакові півкола, а паралелі – різні за величиною кола.

На різних картах паралелі й меридіани зображуються по-різному. Так, на карті півкуль меридіани зображені у вигляді півкіл, а один у середині півкулі – у вигляді прямої лінії. Паралелі на карті півкуль – дуги і тільки одна – екватор – пряма лінія. А на карті України всі меридіани зображені у вигляді прямих ліній, паралелі – теж ледь помітно вигнуті прямі.

Чому так відрізняються зображення паралелей і меридіанів? Тому що при переході від кулястої форми глобуса до площини карти не уникнути спотворень ліній градусної сітки.

Градусна сітка дає змогу визначати напрямки на карті. Якщо на планах місцевості напрямок на північ орієнтований точно на верхню рамку, то на картах його вказують меридіани. А паралелі відповідно вкажуть напрямок захід–схід. На карті сторони горизонту враховують, коли визначають положення материків, держав, населених пунктів щодо більших об’єктів. Наприклад, Антарктида розташована в Південній півкулі, Франція – на заході Європи, Кримський півострів – на півдні України. Лінії градусної сітки допомагають визначати точне місцезнаходження об’єктів.

   V. Первинне засвоєння знань.

  Прийом «Географічний практикум»

1. На контурній карті зобразіть: полюси, екватор, нульовий меридіан, 180° меридіан; північну, південну, західну та східну півкулі.

2. За політичною картою світу визначте:

у яких півкулях розташована Австралія? (І варіант) Мексика (ІІ) – відносно екватора; - відносно початкового меридіана;

б) в яких півкулях знаходиться Україна.

3. Визначте за картою півкуль протяжність Південної Америки по 20º паралелі в градусах і кілометрах.

   VІ. Закріплення вивченого матеріалу

 Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику таблиці порядковий номер характеристики.

1) Його іноді називають Гринвіцьким, або нульовим.

2) Він проходить на однаковій відстані від полюсів Землі.

3) Він поділяє Землю на Східну й Західну півкулі.

4) Вони проходять паралельно до екватора.

5) Він поділяє Землю на Північну й Південну півкулі.

6) Вони сходяться в точках полюсів.

7) Вони вказують напрямок «північ–південь».

  VIІ. Підсумок уроку

Учитель

• Земля має кулясту форму та обертається навколо своєї осі. Вісь обертання проходить через полюси — Північний і Південний.

• На однаковій відстані від полюсів проходить екватор — умовна лінія, що поділяє Землю на дві півкулі — Північну та Південну.

• На картах і глобусах проведено лінії меридіанів і паралелей, які утворюють градусну сітку.

• За допомогою ліній меридіанів і паралелей на карті можна визначити напрямок і вказати положення частин територій і об’єктів.

VII. Домашнє завдання

1. Опрацюйте відповідний матеріал підручника.

2. Наведіть приклади координатних сіток, які використовуються в повсякденному житті. Поясніть призначення однієї з них (прикладом може бути житловий квартал, поштова адреса, шахівниця).

Прийом «Клуб знавців»

•  Якою паралеллю навколосвітня подорож є найдовшою?

• Місто N розташоване на 30-й паралелі, а місто М — на 20-й. Яке з них ближче до екватора?

Додатковий матеріал до уроку

• З 1634 р. нульовий меридіан проводився через острів Ферро — острів Старого Світу, розташований найдальше на захід. Виходило, що початковий меридіан поділяв на дві півкулі країни Старого і Нового Світу. Тривалий час кожна країна проводила відлік довготи від свого початкового меридіана: Франція — від Паризького, Англія — від Ґрінвіцького, Росія — від меридіана, що проходив через обсерваторію в м. Пулково в околицях Санкт-Петербурґа,— Пулковського. Це було  незручно. З 1884 р. більшість країн домовились вважати початковим меридіаном Ґрінвіцький.

• Поняття «меридіан» і «паралель» увів грецький учений Ератосфен, який, обчислюючи розміри Землі, зрозумів, що для визначення точних відстаней на карті та орієнтування за нею потрібні спеціальні лінії. На карті Ератосфена таких ліній було небагато і наносилися вони на різних відстанях одна від одної. Ця градусна сітка мало схожа на градусну сітку сучасних карт. Однак її поява дала можливість набагато точніше розміщати географічні об’єкти на карті.

                                                               Пам’ятка-алгоритм для самоаналізу уроку

1. Який був задум уроку й чому?

2. Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов’язаний із попередніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки, теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визначений тип уроку й чому?

3. Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й чому?

4. Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?

5. Чому була вибрана саме така структура уроку?

6. Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий зміст методів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?

7. Які умови були створені для проведення уроку {навчально-матеріальні, психологічні, гігієнічні, естетичні). Як здійснювалася економія часу?

8. Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то чому?

9. Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів?