Урок "Грецькі міста-колонії на території сучасної України"

6 клас

Всесвітня історія. Історія України

(інтегрований курс)

Тема: Грецькі міста-колонії на території сучасної України

Мета: визначити причини грецької колонізації Північного Причорномор’я, сформувати уявлення в учнів про устрій, господарство, побут, культуру грецьких колоній на основі найбільших міст-держав Північного Причорномор’я; розвивати вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал, працювати з історичною картою, документами, інформативними текстами; виховувати в учнів шанобливе ставлення до історичного минулого.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, мультимедійне обладнання, картки з історичними джерелами та інформативними тексами.

Поняття: колонія, метрополія.

Дати: VІІ-V ст. до н. е. – колонізація греками Північного Причорномор’я.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель.

Пролунав дзвінок,

Починаємо урок.

Працюватимемо старанно,

Щоб почути у кінці,

Що у нашім 6 класі

Учні просто молодці!

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Учитель. Давайте пригадаємо, історію якої країни ми з вами вивчаємо. (Історію Стародавньої Греції)

Як нам уже відомо, у давнину Греція не була єдиною державою, це були окремі області зі своїм головним містом і незалежним самоврядуванням. Ми знаємо, що у VIII-VI ст. до н.е. майже у всіх містах Греції і на багатьох островах Егейського моря утворилися самостійні держави – поліси.

Запитання

• Давайте пригадаємо, що таке поліс?

Учитель. Як же здійснювалось управління полісами і хто їх населяв. 

Схему «Управління полісом» відтворить ____________

А схему «Населення полісу» – ________________

Для цього вам надається дві хвилини.

А ми працюємо далі. Відкриємо підручник на с. 129 та розглянемо ілюстрацію.

Кого ви на ній бачите?

Як ви вважаєте, чому слухачі так уважно слухають співця?

Тепер давайте перевіримо правильність заповнення схем.

Учитель.  Давайте відкриємо підручник на с. 136 та дамо відповіді на проблемні запитання 5-6.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Сьогодні на уроці ми розглянемо тему «Грецькі міста-колонії на території сучасної України».

• Як ви вважаєте, яка є мета нашого уроку? Про що ми маємо дізнатися?

Відповіді учнів

Матеріал будемо вивчати за планом.

                        План

1.             Причини грецької колонізації
2.             Грецькі колонії Північного Причорномор’я

Також протягом уроку ми маємо вирішити проблемне питання: У чому полягає значення Великої грецької колонізації для самих греків і для інших народів. (Проблемне запитання записане на дошці)

IV. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Слово «колонія» нам уже відомо з попередніх уроків. Давайте пригадаємо, що воно означає. (Відповіді учнів)

• А що таке метрополія?

Учитель. Що ж примушувало греків покидати рідні домівки та переселятися на інші землі?

Уявимо собі, що ми знаходимося, наприклад, в Коринфі – багатому торговельному місті. Тут зібралося кілька сотень греків, які  мають намір виїхати. Вони знайомляться один з одним, розпитують про причини, через які кожен залишає рідну домівку.

Давайте дізнаємося про що вони говорили, прочитавши оповідання.

 

– Я бідний селянин, – каже один, – в нашій долині ніхто не вміє  обробляти землю краще за мене. Але мій наділ знаходиться високо в горах, в долині вся земля належить знаті. Скільки не працюй, а  залишишся бідним. Часто  приходиться голодувати. Може, на чужині я знайду собі кращу долю.

–  У мене справи ще гірші, – розповідає другий селянин. – Як поставили на моїй ділянці борговий камінь, втратив я спокій і сон. Вдень працюю і вночі не  сплю, весь час думаю: як би не стати мені рабом-боржником. Вирішив я покинути і закладений наділ, і рідний край. Кажуть, що за морем є країни, де землі скільки завгодно, і родить вона краще, ніж на берегах Нілу!

До них підходять двоє добре одягнених греків.

– Хто ви такі? – питають їх. Не схоже, щоб голод чи борги гнали вас із дому.

– Ви вгадали, – відповідає один з них. – Ми  торговці і живемо тут, у Коринфі. Надійні люди розповіли, що в заморських країнах вигідно  обмінюють пшеницю і рабів на  розписні вази, вовняні тканини, оливкову олію. Ми попливемо з вами. Морська торгівля небезпечна, але вона може збагатити нас.

– А ми – брати, обидва ткачі-ремісники. Раніше жили на  одному з островів  Егейського моря. Нам довелося назавжди покинути домівку. Ми підняли демос на боротьбу проти  знаті. Почалося повстання, але аристократи перемогли, і ми на першому ж човні втекли разом з іншими ватажками демосу.

  Один з присутніх мовчав, похмуро дивився і у розмову не втручався.

– Хто ти? – спитали його. – Зовні  ти схожий на знатну людину. Що змусило тебе вирушити в далеку дорогу?

– Ви не помилилися, – відповів чоловік. – Я походжу з давнього  знатного роду. Я був правителем у своєму місті. Але однієї ночі мені довелося покинути свій дім, повний багатства і рабів. Вірний  слуга розповів, що в місті почалося повстання демосу, багато знатних людей вбито у власних домівках. Ця страшна звістка застала мене зненацька. Як сказав поет: «На корабель біженця я пишний дім свій проміняв».

Так розмовляли між собою ці дуже різні люди.

Учитель. А зараз давайте разом визначимо причини  грецької колонізації.

Відповіді учнів

Причини  грецької колонізації:

• перенаселення грецьких полісів;
• нестача землі;
• розвиток торгівлі і пошук нових ринків збуту товарів;
• політична боротьба в полісах і порятунок для тих, хто зазнав поразки в цій боротьбі.

Тепер давайте ці причини запишемо у зошит. На це у вас 1 хвилина.

Робота з картою

Учитель.  Які ж колонії були засновані греками у Північному Причорномор’ї? Дати відповідь на це запитання нам допоможе карта, що вміщена на с. 138 підручника.

• Давайте назвемо грецькі колонії у Північному Причорномор’ї.

Про Ольвію, Пантікапей та Херсонес учні класу підготували повідомлення.

Херсонес (1хв. 15 с.)

Найвідомішим давньогрецьким містом у Північному Причорномор’ї є Херсонес, давнє місто на південно-західному березі Криму. Тепер – руїни біля сучасного Севастополя. Він був заснований трохи пізніше, ніж більшість античних колоній у цьому регіоні – приблизно у 422 р. до н. е. У перекладі з грецької «Херсонес» означає «півострів». Це було одне з найбільших грецьких поселень. Населення становило приблизно 15 тисяч жителів.

Херсонес побудовано на високому пагорбі, один бік якого омивається морем, а другий – Карантинною бухтою, гаванню стародавнього міста. Для захисту від ворогів мешканці міста – херсонесити – збудували потужні стіни у чотири метри завтовшки. До наших днів збереглися залишки цих стін, ворота, зроблені з тесаного каменю.

Херсонесити займалися виноградарством, землеробством та скотарством. Про це свідчать знайдені археологами у великій кількості ножі виноградарів, преси для вичавлювання соку з винограду, а також кам’яні жорна для розмелювання зерна.

Ольвія (1 хв. 40 с.)

В перекладі з грецької «Ольвія» означає «щаслива». Це мілетська колонія в дельті Буга та Дніпра, заснована в першій половині VІ ст. до н. е. Зараз – це територія на півдні села Парутіно Миколаївської області. Особливий розквіт колонії припав на V – ІV ст. до н. е. Чисельність її мешканців становила близько 20 тисяч.

Ольвія мала форму трикутника, однією із сторін якого було морське узбережжя, а двома іншими – глибокі балки, що сходилися під кутом. Уздовж цих природних укріплень були зведені штучні стіни, що складалися зі щільно підігнаних один до одного кам’яних блоків. Місто мало чітке планування і було розташоване на двох терасах. Нижня частина, що нині майже зовсім знищена морем, була торговельно-ремісничою. У верхній розміщалися громадські споруди і храми. На жаль, від них лишилися лише лінії фундаменту.

Систематичні розкопки ведуться в Ольвії з 1900 року. Досліджено, що у центрі міста знаходився головний майдан – агора, стояли храми богів і великий кам’яний жертовник. Вулиці Ольвії  були вимощені плитами або щебенем; у місті було добре налагоджене водопостачання. Мешканці поселення, які називали себе «ольвіополіти», займалися торгівлею, ремеслом і сільським господарством. Головним партнером Ольвії у торгівлі було місто Афіни.

Пантікапей (1 хв. 15 с.)

Пантікапей заснований у першій половині VІ ст. до н. е. греками на березі Керченської протоки, яка веде з Чорного в Азовське море. Зараз на місці  Пантікапею стоїть місто Керч.

Назва міста можливо походить від іранського «пантікапа», що означає «рибний шлях».

Про Пантікапей є згадки у творах давніх авторів: Демосфена, Страбона, Птолемея, Плінія Старшого.

Більша частина стародавнього міста розташовувалася на крутих схилах високої кам’янистої гори, що височить над Керченською бухтою. Ця гора і тепер називається Мітрідат, за ім’ям одного царя. На вершині гори був акрополь – головна цитадель міста. Всередині акрополя стояли храми та палаци, а по схилах униз терасами спускалися міські квартали з одно- та двоповерховими будинками, вкритими червоною черепицею. Місто було укріплене оборонним муром.

Розквіту Пантікапей досяг у ІV – на початку ІІІ ст. до н. е., коли він був найбільшим ремісничим і торгівельним центром Північного Причорномор’я. Площа міста в той час дорівнювала близько 100 гектарів.

Учитель. Ви прослухали повідомлення однокласників, тож давайте визначимо, чи вдалося переселенцям з Греції досягти високого рівня розвитку?

Відповіді учнів

Фізкультхвилинка

Робота з історичними джерелами

Учитель. Давайте розглянемо життя грецьких колоній на прикладі Херсонеса.

Розкопки на території Херсонеса ведуться з XIX ст. Досліджені численні пам’ятники, написані наукові праці, історичні романи, вірші. Перед вами вірш Н.М. Морозової, який допоможе вам скласти уявлення про життя жителів грецької колонії Херсонес.

 

***

За горизонт, туди, де край землі,

Покинувши Делос, Гераклею кинувши,

З переселенцями поспішали кораблі,

Ловивши вітер й не жаліючи весел.

 

І там, де море зустрілося з землею,

Де скелі вхід у гавань захищали,

Знов греки знайшли минулий спокій

І Херсонесом місто своє назвали.

 

І довго ще місто процвітало,

Торгуючи і рибою, й вином, і хлібом.

Херсонесит на вірність присягав

І присягався в тому він Зевсом та Геєю.

 

У спектаклях Кліо все вирішено наперед

І зліт Афін і руйнування Риму,

Відкинути минуле нам не дано.

Воно весь час із нами, хай й незримо!

 

Запитання до історичного джерела

1. Назвіть міста-метрополії Херсонеса.

2. Назвіть основні господарські заняття жителів Херсонеса.

3. Назвіть богів-покровителів міста.

 

Учитель. Кожний херсонесит, досягнувши певного віку, присягав на вірність своєму полісу. Перед вами присяга жителів Херсонеса. Давайте разом ознайомимося з текстом присяги.

 

Присяга громадян Херсонеса (початок III ст. до н. е.)

 

Присягаюся Зевсом, Геєю, Геліосом, Девою,

богами й богинями олімпійськими,

героями, що володіють містом, територією

й укріпленими пунктами херсонеситів.

Я буду єдинодумцем у справі спасіння

Свободи держави і громадян

І не зраджу Херсонеса.

Я не скидатиму демократичного ладу,

Я не даватиму і не прийму дари,

Що шкодять державі або громадянам.

Я не замишлю ніякої ганебної справи

Проти будь-кого з громадян.

І на суді голос за законом подам.

Я не складатиму змови

Ні проти херсонеської общини,

Ні проти будь-кого з громадян,

Хто не оголошений ворогом народу.

 

Запитання до історичного джерела

1. Яким був державний лад у Херсонесі?

2. Яким богам вклонялися жителі міста?

3. Як ви вважаєте, для чого жителі Херсонеса присягалися? Що саме для них мало особливе значення?

 

Учитель. Уже в V ст. до н. е. грецькі міста у Північному Причорномор’ї стали багатолюдними центрами. Їх влаштовували за грецьким зразком. Серцем міста була його центральна площа.

Запитання

• Як називається центральна площа міста у грецьких полісах?
• Що відбувається на агорі?

Поряд стояли громадські будівлі, де засідали органи влади. В центрі міста знаходилася й площа, де відбувалися релігійні церемонії. Саме тут зводилися вівтарі та величні храми. Також археологами було доведено існування театрів під відкритим небом.

Навколо центру вздовж вулиць розташовувалися садиби громадян.

Якими ж були будинки греків? Про це ми дізнаємося з листа, що нам залишив громадянин колонії. Давайте разом його прочитаємо.

Доброго дня! Прибув я до вас із давнього Причорномор’я і розповім про наші будинки.

Своє житло ми будуємо з необпаленої цегли. Двері і віконні рами робимо з дерева. Будинки досить прості. Навіть в багатих городян вони мають один чи два поверхи. Всі будівлі розташовуються навколо внутрішнього дворика, з якого ведуть двері до кімнат. Підлога земляна, а в декого викладена мозаїкою.

Кімнати обігріваються нагрітим деревним вугіллям у невеликих металевих жаровнях. У будинку обов’язково має бути ванна кімната.

Вікна маленькі, розташовуються практично під самим дахом, і зачиняються віконницями.

Меблів у будинку мало: в основному це дерев’яні столи, стільці та лавки для спання. Одяг та інший крам зберігаємо у скринях.

Учитель. Ми з вами довідалися, що греки досягли високого рівня розвитку. Греки також вплинули і на місцеве населення. Давайте відкриємо підручник на с. 141 і дізнаємося, як складалися стосунки колоністів і місцевого населення. На це у вас 1 хвилина.

Відповіді учнів

V. Підсумки уроку

А тепер давайте повернемось до нашого проблемного питання.

• У чому полягає значення Великої грецької колонізації для самих греків і для інших народів?

Відповіді учнів

Оцінювання

VI. Домашнє завдання

Прочитати с. 137-141.

Достатній рівень: виконати завдання 5 на с. 141 (письмово).

Високий рівень: написати міні-твір від імені жителя однієї з грецьких колоній Північного Причорномор’я.