Урок :"Греко-перські війни"

Тема  ГРЕКО-ПЕРСЬКІ ВІЙНИ 490-449 РР. ДО Н. Е.

Мета: навчальна:   розглянути  причини, характер та наслідки греко – перських війн, сформувати в учнів уявлення про перебіг  важливих  битв у ході греко –перських війн;

     розвиваюча: розвивати в учнів вміння працювати з текстовими та візуальними джерелами, аналізувати їх; розвивати навички роботи   з картою та атласом. Формуванням вміння простежувати причинно – наслідкові зв'язки,  та  вміння робити висновки та узагальнення;

     виховна: сприяти  вихованню в учнів інтересу до предмету;  почуття     патріотизму вірності та мужності;

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: контурні карти, атласи, підручники, зошити, роздавальний та ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. Актуалізація знань

 «Історична розминка»

1. Як називається місто-держава в Стародавній Греції?

2. Що означає вираз «лаконічна мова»?

3. Акрополь — це ...

4. Назвіть головне місто Аттики.

5. Що таке колонія?

6. Агора — це ...

7. Хто такий гопліт?

8. На які області поділяється Греція?

9. Назвіть головне місто Лаконіки.

10. Влада декількох — ...

11. Грецький корабль — ...

12. Аристократія — .

13. Демос — ...

14. Хто запровадив демократію в Афінах?

15. Стратег означає .

16. Хто скасував боргове рабство?

17. Раби в Спарті — .

18. Остракізм — це .

II. Вивчення нового матеріалу

Учитель. Отже, Афіни та Спарта. Спарта та Афіни. Олігархія і демократія. Місто художників, поетів, філософів та чіткої військової структури.

Подумайте, що могло примусити ці дві абсолютно різні держави об’єднатися. Цілком ймовірно — війна.

Проблемне питання:  Грецька перемога -  це результат  військової  муштри  чи любов до Батьківщини?    

Оголошується тема уроку: «Греко-перські війни 490—449 р. до н. е.».

Основні     причини  греко-перських війн:

захоплення персами земель Малої Азії

порушені торговельні зв’язки  Греції;

бажання персів захопити усю Грецію;

Привід до війни: допомога Афін повсталими містами в області Іонія в Малої Азії проти персів (Мілет 500-496 р. до н.е. повстання)

Початок війни. Марафонська битва

Учитель. Відкрийте атласи на сторінці 8, контурні карти «Греко-перські війни».

На карті ви  побачите співвідношення сил Греції та Персії перед початком війни, зображене різними кольорами.

Питання вчителя

1. Яка з держав, на вашу думку, була сильнішою?

2. Згадайте особливості державного ладу і влади в Персії та в Афінах?.

Учитель. Перси поступово розширювали свою територію і, врешті-решт, захопили всю Малу Азію, у тому числі й грецькі поселення на березі Егейського моря. Перси порушили торгові зв’язки Греції. Протистояння ставало неминучим. Приводом для війни стала підтримка материковою Грецією повстання грецьких міст-колоній на Іонічному побережжі Малої Азії. Повстання очолило місто Мілет, якому велику допомогу надали громадяни Афін, але воно було придушене перським царем Дарієм І, який не забув про допомогу афінян повстанцям. А не забув він через те, що за його спиною постійно перебувала людина, яка час від часу вимовляла одну й ту фразу: «Владика, пам’ятай про афінян».

У 490 до н. е. Дарій I рушив на Афіни. Почалися війни, які триватимуть близько 50 років.

Робота з ілюстраціями «Грецькі гопліти», «Перські воїни»

1. Пригадайте, які види військ існували у грецькій та перській арміях.

2. Спробуйте припустити, якою була тактика ведення бою грецьких і перських військ.

Учні висловлюють свої припущення.

Учитель. Біля села Марафон (учитель показує на карті; учні відзначають його розташування в контурних картах), поблизу якого розташовувалася рівнина, придатна для кінної битви, стався бій між греками та персами.

Самостійна робота з текстами

Корнелій Непот «Життєпис Мільтіада», Геродот «Історія» (див. додатки 1 та 2).

На основі історичних документів складіть дані про сили супротивника і приблизну схему ходу битви. Результати фіксуються в зошиті й оголошуються.

Вчитель додає, що в результаті цієї битви загинуло 192 греки, натомість втрати персів становили — 6 тис. чоловік.

Питання вчителя: Як ви думаєте, чому?

Звістку про перемогу греків приніс до Афін воїн, який подолав 42,192 км (так виник термін «марафонський біг»). Дарій І вимушений повернутися додому.

Похід Ксеркса. Битва при Фермопілах

Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією на карті та роботою учнів з контурними картами.

Учитель. Наступний похід до Греції був організований сином Дарія І, Ксерксом, у 480 р. до н. е. Геродот повідомляє, що армія персів налічувала 2 млн воїнів і флот у 1000 кораблів.

Перша спроба переправитися через Геллеспонт була невдалою. Буря розкидала кораблі персів, з яких було влаштовано переправу. Ксеркс звелів висікти море, і воїни нанесли 300 ударів батогами по воді, а потім у воду були опущені кандали.

Інша спроба перетнути Геллеспонт пройшла більш вдало. Перетнувши протоку, армія Ксеркса через Північну Грецію рушила на Афіни.

Питання вчителя

1. Яким шляхом можна було потрапити з Північної до Середньої Греції?

2. Як ви вважаєте, чому греки обрали саме це місце для майбутньої битви?

У 480 р. до н. е. сталася Фермопільська битва. Оборону греків очолив спартанський цар Леонід.

Самостійна робота з підручником

Прочитати текст параграфа й скласти відповідь за планом:

1. Сподівання Ксеркса.

2. Відповідь Леоніда.

3. Зрада Епіальта.

4. Бій спартанців.

5. Наслідки поразки греків.

Саламінська  битва

Розповідь вчителя супроводжується демонстрацією на карті й роботою учнів з контурними картами, використовуються ілюстрації підручника.

— Перси рвалися до Афін, оборону яких очолював Фемістокл. Він після Марафонської битви переконав городян в необхідності будівництва сильного флоту. Стратег прекрасно розумів, що стіни міста не витримають натиску персів, і тому ухвалив єдино правильне рішення. Військо залишило місто. Усі жителі були переправлені на острів Саламін. З острова, який від материка відокремлювала вузька смуга води, афіняни бачили свої зруйновані оселі, палаючі храми.

Фемістокл вирішив дати генеральну битву у вузькій протоці між Саламіном і материковою частиною Греції, дно якої було усіяно гострим камінням і мілинами. У цьому вузькому просторі зійшлися два флоти (приблизно 1000 судів). У греків були легкі маневрені трієри, які могли розвивати швидкість до 18 км на годину, у персів були незграбні кораблі, призначені для тривалої морської подорожі. Греки здобули перемогу, а потім закріпили її в битві при Платєях. Греки ще 30 років відвойовували у персів острова в Егейському морі. Закінчилася війна лише в 449 р. до н. е. цілковитою перемогою греків.

СAЛAМIНСЬКA БИТВA    З тpaгедiї Есхiлa «Пеpси»

Весь флот спiшив, i чути кpик було:

«Впеpед, сини Еллaди! Бaтькiвщину,

Жiнок, дiтей своїх pятуйте, хpaми

Богiв дiдiвських i гpобницi пpедкiв.

Зa все ми будем битися тепеp!».

Зaпеклий бiй кипiв. Спочaтку твеpдо

Стояло вiйсько пеpськеє хоpобpе.

Коли ж в пpотоцi збились коpaблi,

То один одному не помaгaли,

A поpaжaли мiдними носaми

Своїх. Зaгинули тодi всi суднa.

A еллiни їх влучно поцiляли

Повсюди. I тонули коpaблi.

I пiд улaмкaми pозбитих суден,

Пiд кpов'ю меpтвих зниклa глaдь моpськa.

Геть тpупaми убитих вкpились скелi

I беpеги. I вapвapськеє вiйсько,

Тiкaючи, спiшило вiдпливти.

Бесіда.

  1.Які емоції виникать від прочитаного?

 2.Як відбувалася  Саламінська  битва?

 

Наслідки війни:

Велика кількість полонених рабів;

Зростання авторитету Афін;

Створення афінського морського союзу;

Заборона виходу у егейське море перським військовим  кораблям;

Персія визнала незалежність грецьких міст Малої  Азії;

Греція отримала контроль над Чорним та Егейським морями;

Греки відстояли свою незалежність

 V. Закріплення  вивченого матеріалу 

 Метод «ПРЕС»    «Грецька перемога -  це результат  військової  муштри  чи любов до Батьківщини?»  

VІ.  Підсумок уроку 

 Учитель. «Amemus patriam, pareamus legibus - Любiмо Батькiвщину, пiдкоряймося i  законам» - так говорили греки. Саме греки змогли за тривалий час боротьби вибороти власну волю та свободу, ціною величезних втрат, проявивши  себе, як справжні  патріоти та громадяни держави.

IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

 

 

 

 

 

Додаток 1

К о р н е л і й   Н е п о т   « Ж и т т є п и с   М і л ь т і а д а »

4. …Дарій, повернувшись з Європи до Азії, слухав доповіді друзів, які радили підкорити Грецію, і він спорядив флот з 500 кораблів. Начальникам флоту він аддал 200 тисяч піхотинців і 10 тисяч вершників… Вони рушили на Аттику і висадили свої війська на Марафонському полі. Афіняни, приголомшені такою страшною бідою, послали гінця по допомогу до Спарти. Вибрали вони і воєначальника — Мільтіада.

5. …Тоді жодне місто не аддало допомоги Афінам, окрім Платєй, які надіслали 1000 гоплітів. Після їх прибуття число бійців досягло 10 тисяч, і ця маленька армія виявляла надзвичайно бойовий дух. Мільтіад вивів військо з міста і розбив у зручному місці табір. Наступного дня вони вступили до бою, розраховуючи на прикриття гір і дерев, що заважають кінноті. Перси вишикували 100 тисяч піхотинців та 10 тисяч вершників і почали битву. У цій битві афіняни виявили надзвичайну доблесть, розгромивши ворога, який перевершував їх у 10 разів.

Додаток 2

Ге р о д о т   « І с т о р і я ». К н и г а   6

111. …Тоді, як афіняни шикувалися у бойові ряди, з’ясувалося, що бойова афінська лінія дорівнює перській, але при цьому центр її складав небагато рядів у глибину, а на флангах воїни стояли більш щільно.

112. …Закінчивши бойове вишикування, афіняни швидким кроком попрямували на варварів. Поведінка афінян здалася персам божевільною і навіть фатальною, оскільки ворогів було небагато і вони прямували на персів бігом, не маючи прикриття з боку кінноти чи стрільців. Афіняни кидалися на ворогів стислими рядами і билися мужньо врукопашну.

113. …Битва при Марафоні тривала довго. Перемогу в центрі здобули перси, вони прорвали ряди афінян і почали гнати їх у глиб країни, але на флангах взяли верх афіняни і платєйці. Проте вони не стали переслідувати тих, що тікали, а, об’єднавши обидва крила, почали битися в центрі.

Потім вони почали переслідувати і рубати персів, що тікали, поки не досягли моря. Тут вони намагалися напасти на кораблі й підпалити їх…

 

Завдання для І групи

1.Опрацюйте текст на ст.152-153 „Марафонська битва” 2.Визначте, яку мету ставили перси перед вторгненням у Грецію?

3.Які поліси не бажали коритися Персії?

3.Використавши додаткову інформацію на карточці, складіть розповідь: ”Хід марафонської битви”. Під час  розповіді необхідно використати схему битви. Пояснити значення понять „фаланга”, „гопліти”.

4.Висловіть свою думку на питання: „Чому грекам вдалося перемогти персів?”

Завдання для ІІ групи:

1. Опрацюйте текст на ст.154 „Вторгнення Ксеркаса в Грецію й переправа через Гелеспонт” та „Битва при Фермопілах” та додаткову інформацію на картці.

2. Визначте коли відбулося друге вторгнення персів у Грецію?

3. Чи були готові греки до другого вторгнення? Хто очолив грецькі поліси для боротьби з персами?

4. Складіть розповідь “Битва біля Фермопіл”.

5. Висловіть свою думку на питання: „Чому у Фермопільській битві прославилися не перси, які перемогли, а греки, які зазнали поразки?”

Завдання для ІІІ групи .

1. Опрацюйте текст на ст.155 „Перси у Середній Греції”, „Стратег Фемістокл” та „Саламінська битва Як поводилися перси у Середній Греції?

2. Куди греки вивезли населення Аттики?

3. Як стратег Фемістокл вирішив перемогти персів? Опишіть грецьку трієру.

4. Складіть розповідь “Саламінська битва”, використовую схему битви.

5. Висловіть свою думку на питання: „Чому перевага персів у кількості та величині кораблів стала причиною їхньої поразки у Саламінській битві?