Урок "Григір Тютюнник. Коротко про письменника. Оповідання "Дивак"

Тема: Григір Тютюнник. Коротко про письменника. Оповідання «Дивак». Ідея неповторності й багатства внутрішнього світу людини. Світ людини і природи. Точність і лаконізм описів природи.

Мета: повторити поняття «оповідання», «оповідач», «пейзаж», розкрити ідейний зміст оповідання «Дивак», з’ясувати  роль описів природи у творі; розкривати вміння вести спостереження, формувати навички критичного мислення; виховувати прагнення розуміти світ навколо себе.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи й прийоми: евристична бесіда, слово вчителя (вступне, заключне слово), робота з портретом, гронування, «Мозковий штурм», словникова робота, виразне читання, робота в мікрогрупах, робота з ілюстраціями, творча робота (складання запитань, плану до оповідання), робота у зошитах, робота з текстом (виразне читання окремих епізодів).

Міжпредметні зв’язки:

ТЛ: оповідання, оповідач, пейзаж, лаконізм.

Обладнання: літературознавчий словник-довідник, портрет Г. Тютюнника,

ілюстрації, літературознавчий словник-довідник.

Література до уроку:

1. Літературознавчий словник-довідник. – К, 2007. – С. 509, 527.

2. Словник іншомовних слів за редакцією О. С. Мельничука. – Київ, 1974

Хід уроку

Гостре око письменника помічає у звичайних,

буденних обставинах незвичайне, на що байдужа

людина могла б і не звернути уваги

П. Засенко

І Мотивація навчальної діяльності

1. Поетична хвилинка (уривок поезії В. М. Сосюри «Зима»)

Десь там осінь за горами

І, немов громи,

б’є об землю копитами

білий кінь зими.

І, неначе моря хвилі,

сніг, і сніг, і сніг…

Чеше вітер коси білі,

розплітає їх…

2. Бесіда евристична

- Яку пору року оспівав поет В. М. Сосюра?

- Які описи природи ви уявили?

3. Слово вчителя

Людина протягом усього свого життя тісно поєднана з природою. Важливо, щоб цей зв'язок ніколи не перервався. Велич та таємничість навколишнього світу відкривають для нас поети й письменники. Сьогодні ви милуватиметеся зимовими пейзажами, відкриєте багатства внутрішнього світу людини. А допоможе нам у цьому Григір Тютюнник. Письменник любив природу, пізнавав її, а його герої були допитливими, спостережливими і навіть дивакуватими.

ІІ Актуалізація знань, умінь і навичок

1. Повторення понять «оповідання», «оповідач», «пейзаж» (у формі репродуктивної бесіди).

Оповідання – невеликий прозовий твір, сюжет якого заснований на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.

Оповідач – різновид літературного суб’єкта, особа, вимислена автором, від її імені в художньому творі автор оповідає про події та людей. Оповідач провадить оповідь від першої особи.

Пейзаж – художній опис природи.

2. Робота з портретом Г. Тютюнника

- Якою людиною, на вашу думку, був Г. Тютюнник?

3.  «Гронування» (робота у зошитах)

- Які асоціації виникають у вас, коли чуєте слово «дивак»?

диво

                          химерність                 дивак           самотність

незвичність

4. «Мозковий штурм»

- Що ви думаєте з приводу того, про що йтиме мова в оповіданні «Дивак»?

ІІІ Формування нових знань і способів дії

1. Знайомство з автором (стислий виклад)

Григір (Григорій) Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 р. в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині в сім’ї одвічних українських хліборобів.

Дитячі роки були затьмарені сумними подіями: і голодом 1933 року, і арештом батька 1937 року, слід по якому загубився десь у далекому Сибіру, і війною: старший брат і дядько пішли на фронт, німецькою бомбою було знищено їхню хату, а сім’ю приречено на поневіряння.

Багато випробувань випало на долю Григора та він мужньо торував свою життєву стежину, щоб стати «живописцем правди». Так назвав Тютюнника український письменник Олесь Гончар. Кожне слово Григора виважене, кожне речення продумане. Він стверджував: «Написати добре – значить, не написати нічого зайвого». «Зараз, як ніколи, проза повинна за лаконізмом наблизитися до усної розповіді».

2. Словникова робота (робота у зошитах)

Лаконізм (від грец.) – стислість і чіткість у висловлюванні думки.

3. Робота з епіграфом

Епіграфом до нашого уроку стали слова Петра Засенка: «Гостре око письменника помічає у звичайних, буденних обставинах незвичайне, на що байдужа людина могла б і не звернути уваги».

- На яку важливу рису характеру Г. Тютюнника вказав його літературний побратим? (Спостережливість)

4. Робота з текстом оповідання «Дивак»

Читання тексту оповідання із зупинками і передбаченням (Учитель заздалегідь ділить текст на певні зупинки)

5. Індивідуальна робота в зошитах

Розбити листок зошита на дві колонки

6. Робота в мікрогрупах «Запитай товариша»

Завдання: скласти запитання за змістом прочитаного

7. Словникова робота «Поясни незрозуміле слово» (робота у зошитах)

ІV Застосування знань, формування умінь

1. Бесіда евристична

- Визначте тему оповідання (Людина і природа…)

- Як назва твору пов’язана з темою? (Автор розповів про світ людини і світ природи на прикладі життя дивака Олеся)

- За що Олесь любить зиму? Що ввижалося йому, коли розглядав дно річки? Що здивувало хлопчика в бору?

- В чому проявилися дивацтва хлопчика?

- Яку ідею втілює письменник? (Ідею неповторності і багатства внутрішнього світу людини)

- Хто виступає оповідачем? (Автор)

- Ви можете стверджувати, що автор був лаконічним у своїй оповіді? (Так)

- Який пейзаж вам найбільше сподобався? Чому?

- Що це за забавка гнути подушки? (Діти бігають по річці на мілині, де лід міцніший. Від цього лід гнеться, цьворохкає від берега до берега, здувається, немов ковдра на стіні. З проломин з’являється вода і заливає плесо)

- Чому Олесь не брав участі у цій забавці? (Він любить природу і йому жаль «молодого» льоду)

- Чи буде Олесь товаришувати з Федьком? Доведіть своє судження прикладами з тексту.

2. Робота з ілюстраціями

- Як ви вважаєте, запропоновані малюнки могли б стати ілюстраціями до твору?

V Підбиття підсумків уроку

1. Запитання до учнів

- Який зв'язок існує між людиною і природою?

- Як цей зв'язок впливає на духовність підлітків?

VІ Оцінювання

Заключне слово вчителя

Панує думка, що близькість до Природи робить людину духовно багатою, вселяє у серце почуття любові. Чи відчували ви жалість та милосердя до птахів та звірів? Чи прислухалися до вітру та бриніння джерельця? Чи милувалися квітами саду, заходом сонця? Якщо даєте стверджувальну відповідь, тоді ви – справжні цінителі скарбів природи. Такими були Григір Тютюнник та його герої.

VІІ Домашнє завдання

- Скласти план до оповідання.

- Підготувати запитання до одного з героїв твору (Олеся, Федька, вчительки Матильди Петрівни, матері Наталі, діда Прокопа).