Урок. Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників із однієї групи в іншу.

Тема. Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників із однієї групи в іншу.

Мета: поглибити знання учнів про прикметник як частину мови, його значення; пояснити особливості поділу прикметників на групи за значенням; удосконалювати навички використання різних груп прикметників; розвивати вміння аналізувати мовний матеріал; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати  почуття поваги до українських оберегів, любов до рідного слова.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

   І. Організація навчальної діяльності.

            1. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

               Слово вчителя. Слайд № 1

          Готуючись до уроку, я задумалась, яким би було життя без прикметників? Все те, що навколо нас, несе ознаку, а ознаку ми можемо виражати за допомогою прикметників.

          Весняний ранок, духмяна кава, лагідна посмішка, мамині руки, український одяг, смачний борщ, батьківська хата.   

          Отже, мова  піде про прикметники. Спробуємо розібратись, на які розряди поділяються прикметники за значенням.   Слайд № 2

    ІІ. Вивчення нового матеріалу.  Сдайди №3- 8

           1.Пояснення вчителя з використанням презентації .

 Я к і с н и м и називаються прикметники, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і виражають ознаку безпосередньо, яка може виявлятися в більшій чи меншій мірі:  кислий – кисліший – найкисліший.

 Якісні прикметники виражають ознаку за: а) кольором: червоний, зелений, синій, чорний; б) смаком: гіркий, солоний, солодкий; в) запахом: запашний, духмяний; г) вагою: важкий, легкий; ґ) віком:  старий, молодий; д) формою: круглий, прямий, вузький; е) зовнішніми і внутрішніми властивостями: стрункий, високий, поганий.

             В і д н о с н и м и  називаються прикметники, що відповідають на питання який? яка? яке? які? і виражають ознаку через відношення до інших предметів, яка не виявляється в більшій чи в меншій мірі: денне світло (світло дня), вечірня прохолода (прохолода вечора).

 Відносні прикметники виражають ознаки за відношенням до: а) матеріалу: вовняний, водяний, лляний, цегляний; б) часу: літній, зимовий, річний; в) призначення: шкільний, столярний, швейний; г) національності: український, польський, грецький; ґ) місця: лісовий, степовий, сільський, полтавський.

  Відносні прикметники здебільшого є похідними словами.

            П р и с в і й н і прикметники називають ознаку, що відповідає на питання чий? чия? чиє? чиї? і виражає належність предмета людині (Галина розповідь, татова розмова) чи тварині (солов’їна пісня, сорочине гніздо, собачий гавкіт).

            Присвійні прикметники творяться за допомогою суфіксів -ин, -їн, -ів

             (-ов, -ев, -єв) від  назв людей та –ин, -їн, -ач, -яч  від назв тварин. Присвійні прикметники, утворені від власних назв, пишуться з великої літери: Сергіїв олівець, Софіїв вінок, Шевченкова поезія.

      2.Робота з підручником. Самостійно прочитайте матеріал на с.131. Особливо рубрику «Зверніть увагу». Знайдіть відповідь на питання: які прикметники можуть утворювати словосполучення з прислівниками дуже, трохи, надзвичайно? (Якісні).

      3. Завдання до 2 слайду: визначити групи прислівників за   значенням(усно).

              Весняний ранок,        духмяна кава,

              лагідна посмішка,      мамині руки,

              суворий тато,              смачний борщ,

              український одяг,      батьківська хата.

       4.Завдання № 1. Робота з текстом. (слайд № 9)

           Виписати прикметники,  визначити розряд, до якого кожен з них відноситься.  У кожної людини є свої улюблені речі, предмети –  щасливі талісмани, які нагадують про щось добре і світле в житті. Є такі символи і в нашого народу. А ще – улюблені дерева, квіти, тварини. Не можна уявити Україну без  верби й калини, золотого соняшника на городі, запашного хліба, вишневого саду. Українська народна символіка відображає основні віхи в житті людини та народу.

              Учні виписують прикметники і називають розряд кожного з них

 ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу

             Змагання команд. Клас об’єднується в  3 групи за рядами. Кожний ряд отримує своє завдання, яке потрібно виконати за 3 хвилини. Оцінюватись завдання буде наступним чином: за правильну відповідь команда отримує 3 ягідки калини, якщо є помилки - 2 або 1 ягідку. В кого на кінець уроку буде кращий кетяг калини, той і переможець.

         Завдання №2.

Придумати по одному прикметнику кожного розряду до малюнка. Скласти з ними речення. ( на малюнках у команд зображено хату, глечик, рушник) слайд № 10,11,12

Оцінювання.  Фізкультхвилинка.

Завдання №3

Установіть відповідність між прикметниками та їх групами за значенням (сдайд № 13,14,15)

Наприклад:

1. 1. Дідова хата, Маріїна хустина                              1).    Якісні
   
   2. Добра мама, запашна квітка                                2).    Відносні

3. Міська площа, скляна куля                                 3).     Присвійні

Оцінювання.

Пояснення вчителя про перехід прикметників з одного розряду в інший (слайд № 16)

Робота з підручником.  с.133 впр 344 (усно).

Завдання №4 (слайд №17)

 Утворіть словосполучення з прикметником золотий, який би уживався  в прямому і переносному значенні

Визначте  групу за значенням. Оцінюввання.

Завдання № 5. Словотворче завдання. Замінити описові іменники

прикметниками. Визначити групу прикметників за значенням. (слайд № 18). Звернутись до слайду № 8 (утворення присвійних прикметників).

Олія з кукурудзи, будинок з цегли, пшениця з України, завдання на сьогодні, слово робітника, досвід життя, праця Сергія, зошит Тетяни, збори батьків, книжка батька.

Оцінювання.

Додаткове завдання. (слайд № 19,20)

 Робота в парах   Поєднати слова так, щоб утворилися словосполучення, у яких прикметник перейшов з одного розряду в інший. Визначити розряди прикметників.

      Металевий               характер

      золоті                      голос

       куряча                         серце

       лисячий                      руки

        бараняча                       впертість

        крижане                     пам’ять

Оцінювання. Визначення команди –переможця.

ІV.Підсумки уроку. Рефлексія.

Запитання до учнів:        

• Що під час заняття запам’яталося найбільше?

• Які труднощі виникали під час виконання завдань?

• Яке завдання було найцікавішим?