Урок "Характеристика природного комплексу Чорного моря"

Про матеріал


Урок розроблЕно на на основі технологічного підходу. Зокрема використано технологію проектного навчання. Для того, щоб дослідити природний комплекс Чорного моря було створено чотири учнівські групи. Група «Атлантида» вивчала гіпотези похо­дження Чорного моря та його геологічну історію . Група «Дискавері» вивчала географічне положення Чорного моря та рельєф дна. Група «Тайфун» вивчала клімат та води Чорного моря, а також його багатства .Група " Еколог" вивчала екологічні проблеми Чорного моря.

Діти перевернули купу історичної літератури ,спілкувалися з очевидцями , а потім представили результати своєї роботи .

Формами представлення результатів стали мультимедійні презентації.

Перегляд файлу

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   УРОК-ПРОЕКТ

з  географії у 8 класі

 

«Характеристика природного комплексу Чорного моря»

 

Сьомка Р.І – вчитель географії

                                               ЗОШ І-ІІ ст. с.Жовтневе

 

 

 

 

 

 

https://encrypted-tbn3.gstatic.com/images?q=tbn:ANd9GcRlzdIuDamo_Whb1bhOT8rX9NkpMjf290Rm0lVhAgn9C3QISQf1                                                     

 

 

2018р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема уроку. Фізико-географічна характеристика природного комплексу Чорного моря.

Мета: сформувати в учнів уяв­лення про особливості природ­них рис Чорного моря; система­тизувати знання учнів про при­родно-ресурсний потенціал моря; продовжити формування навичок обробки географічної інформації, вміння узагальнювати й робити висновки з отриманої інформа­ції; продовжити формування еко­логічної культури особистості; ви­кликати почуття причетності до розв'язання екологічних проблем своєї країни.

Обладнання: фізична карта України; виставка репродукцій художника І. К. Айвазовського, пейзажів Чор­ного моря; таблиці, схеми, атласи, контурні карти; портрет О. С. Пуш­кіна; музичний супровід «Море»; демонстраційний матеріал, що ілю­струє органічний світ моря;  презентації  у « Powert Point» .

Тип уроку: засвоєння знань та умінь

Форма проведення: захист учнівських проектів.

Основна функція проекту — роз­виток умінь і навичок колективної та індивідуальної дослідної та по­шукової роботи.

 

Хід уроку

І. Вступне слово вчителя

(Проводить емоційне настроюван­ня класу під музичний супровід «Море». Слайд 1, 2.

Чорне море

...В морі хвиля за хвилею рине,

Море наче здіймається вгору,

А склепіння небеснеє синє                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

Край свій ясний купає у морю.

Море! Море! Без краю просторе,

Руху повне і разом спокою!..

 

Леся Українка (із циклу «Подорож до моря»)

 

Чому ж  море  так вабить людину? Моря завжди надихали поетів і письменників, композиторів і художників на творчість. Згадайте, в Пушкіна:

(На фоні музики.)


Прощай, свободная стихия!

 В последний раз передо мной                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                     

Ты катишь волныголубые

И блещешь гордою красой...

Как друга ропот заунывный,

Как зов его в прощальний час,

Твой грустный шум, твой шум

призывный

Услышал я в последний раз.

Моей душе предел желанный!

 Как часто по брегам твоим

Бродил я тихий и туманный,

Заветным умыслом томим!

Как я любил твой отзывы,

 Глухне звуки, бездны глас,

И тишину в вечерний час,                                                                                                                                                                                                                       

И своенравные порывы!


 

Учитель (вивішує портрет О. С. Пушкіна). О. С. Пушкін впер­ше побачив море в 1824 р., і воно справило на поета-романтика ве­личезне враження. Могутня «вільна стихія» відповідала його романтич­ним пошукам всього незвичайного, піднесеного, поетичного. А яке вра­ження справило море на вас?

 

Учень робить міні-повідомлення «Моє враження про море».

Чорне море стало джерелом натхнення для прославленого російського художника-мариніста Івана Айвазовського. Шторми і тиха гладінь, пляжі, скелі, затишні бухти на берегах Чорного моря стали натурою для тисяч робіт живописця. У Феодосії діє картинна                                                                                                                                                                                                                                         галерея І.  До.  Айвазовського. Феодосійська картин­на галерея — один з найстаріших художніх музеїв нашої країни, її експозиційні зали розташовані в будинку, де минули роки жит­тя і творчості видатного російсь­кого мариніста І. К. Айвазовсь­кого (1817-1900). Свої враження про море художник відбив у кар­тинах «Берег моря вночі», «Ялта», «Море», «Серед хвиль» та ін. Ху­дожник зумів створити романтич­ний, піднесений образ морської стихії

Сприятливість клімату і численність сонячних днів зробила Чорне море справжнім раєм для кінематографістів колишнього СРСР. Безліч фільмів, що увійшли до історії радянського (а зараз  — російського і українського) кінематографа, знята на Одеській кіностудії, Ялтинській кіностудії (за радянських часів  — філіал Центральної кіностудії дитячих і юнацьких фільмів ім.М. Горького), а також іншими кінокомпаніями. Серед тисяч фільмів, в яких використовувалася натура Чорного моря, такі кінохіти як «Алые паруса», «Человек-амфибия», «Бриллиантовая рука», «Иван Васильевич меняет профессию», «Асса» і багато інших.

Найвідоміша в світі кінокартина, знята на Чорному морі  — чорно-білий фільм Сергія Эйзенштейна «Броненосец Потёмкин» (1925).

Чорноморська тематика знайшла своє віддзеркалення в творчості цілого ряду письменників і поетів; серед таких творів:

«Хвилі Чорного моря»  — цикл романів Валентина Катаева

«Скарби Чорного моря»  — пісня у виконанні Валерія Леонтьева (музика Игорь Крутой, слова Константин Арсенев)

«У Чёрного моря»  — пісня у виконанні Леонида Утёсова (музика Модест Табачников, слова Семен Кирсанов)

«Чорне море»  — твір Михаила Булгакова

«Чорне море»  — бардівська пісня Юлия Кима

«Чорне море»  — пісня у виконанні Георга Отса

«Чорне море»  — повість Константина Паустовского

 

Море — постійна загадка, що бентежить людину всіма своїми проявами.

 На сьогоднішньому  уроці ми спробуємо розв׳язати  деякі  з них і  написати лоцію  Чорного моря. Перш ніж розпочати цю роботу давайте звернемося до словника нових термінів. (Слайд 5 презентації)

 

1-а група.  «Атлантида» Гіпотези щодо похо­дження Чорного моря. Геологічна історія моря.

2-а група. Географічне положення Чорного моря.  Рельєф дна.

3-я група. Клімат  та води Чорного моря.  Багатства Чорного моря.

4-а група Екологічні проблеми Чорного моря.

II. Основна частина уроку

 

Робота в групах « Спільний проект» Випереджувальне завдання

 

Вчитель.  Для того, щоб дослідити природний комплекс ,. нам довелося спорядити три експедиції експедиції у  водний простір нашої країни. Вчені різних профілів на суднах «Атлантида» ,«Дискавері», «Тайфун» перевернули  купу історичної літератури ,спілкувалися з очевидцями ,  не одну миль пройшли морем, занурювалися на дно  щоб сьогодні доповісти усім нам про результати своєї роботи .

 

Учитель. Заслухаємо звіт про  роботу групи  «Атлантида» , досліджувала геологічна історія моря , а також  вивчала гіпотези щодо похо­дження  назви моря.

 

Демонстрація презентації «Як виникло Чорне море?»    

Учень 1. Походження назви моря

Думки про походження назви «Чорне море» супереч­ливі. Давньогрецька назва моря Понт Аксінський ( з грецької - . «Негостинне море»). У «Географії» Страбона згадується , що таку назву море одержало через труднощі з навігацією: часті бурі, тумани, незвичайні течії, а також тому, що дикі ворожі племена населяли його береги. Проте скоріш  за все греки сприйняли місцеву скіфську назву моря, що означала— «темно-синій», «темний», що відповідає його нинішній назві , і переосмислили його по співзвуччю з грецьким словом «негостинний». Пізніше, після вдалого освоєння берегів грецькими колоністами, море стало називатися Понтом Евксінським (з грецької. «Гостинне море»). Втім, у Страбона є згадки про те, що в античні часи  Чорне море називали і просто «морем» (pontos).

У Стародавній Русі X—XVI століттях в літописах зустрічалася назва «Російське море», в деяких джерелах море носить назву «Скіфського».

Сучасна назва «Чорне море .Найраніші джерела, що згадують цю назву, відносяться доXIII століття., проте є певні докази того, що воно використовувалося і раніше.

 Існує цілий ряд гіпотез щодо причин виникнення такої назви:

Турки і інші завойовники, що намагалися підкорити населення убережжя моря, зустрічали люту відсіч з боку адигів (черкесів), абхазців і інших племен, за що і прозвали море Караденіз  — Чорним, негостинним

Іншою причиною, на думку ряду дослідників, може бути той факт, що під час штормів вода в морі сильно темніє. Втім, шторми в Чорному морі не дуже часті, а темніє вода під час бур у всіх морях земної кулі.

Ще одна гіпотеза походження назви грунтується на тому, що металеві предмети (наприклад, якір), опущені у воду моря глибше 150  м на довгий час, покривалися нальотом чорного кольору завдяки дії сірководню.

Інша гіпотеза пов'язана з прийнятим у ряді азіатських країн «колірним» позначенням сторінгоризонту , де «чорний» позначав північ, відповідно Чорне море  — північне море.

Однією з найпоширеніших гіпотез є припущення про те, що назва пов'язана із спогадами про прорив Босфору 7500-5000 років тому, наслідком чого стало катастрофічне підвищення рівня моря майже на 100 метрів, що в свою чергу призвело до затоплення величезної шельфової зони і утворення Азовского моря.

Існує турецька легенда, згідно якої у водах Чорного моря покоїться багатирський меч, який був кинутий туди на  прохання вмираючого чарівника Алі. Через це море хвилюється, намагаючись виплеснути з своєї безодні смертоносну зброю, і забарвлюється в чорний колір.

 

Учень 2.  Геологічна історія Чорного моря

 

На початку палеогенового періоду геологічної історії земліі (близько 55 мільйонів років тому) на місці сучас­ного Чорного моря була затока величезного моря Тетіс яке з єднувало Північний Льодовитий, Атлантичний та Індійський океани, вкривало всю Південну Європу, Пів­нічну Африку.             

На початку неогенового періоду море Тетіс почало роз­падатися на ряд басейнів. Близько 15 мільйонів років тому, в кінці так званої середньо-міоценової  епохи  на місці сучасного Чорного моря була замкнута, ізольована від океану напівпрісна водойма, яку геологи назвали Сарматським морем. Воно покривало Крим, Кавказ, за­падину Чорного моря, ділянку Азовського моря, Каспій, Арал. Кавказський хребет підносився з цього моря у ви­гляді острова, Кримські гори утворювали півострів. Сар­матське море проіснувало багато тисяч років. У нього впадали могутні ріки і в ньому розвивалася ба­гата й своєрідна фауна та флора.

Наступні потужні тектонічні процеси викликали то підняття, то опускання суші, періодичні осолонення й опріснення моря.

У кінці неогенового періоду, в пліоценову епоху виник­ло Понтичне озеро-море. Воно займало сучасну чорно­морську западину, вкривало причорноморські степи, Азовське море й вузькою протокою поширювалось на схід, займаючи частину Каспійської западини (рис. 1).Слайд презентації 5

Знайдені у відкладеннях Понтичного моря рештки пріс­новодних і солонуватоводних тварин свідчать про його значне опріснення. Частина тварин, у тому числі такі риби, як осетрові, деякі оселедці, йорж-перкарина, мор­ський судак та інші, що населяли Понтичне море, зберег­лися до наших днів.

На початку четвертинного періоду (близько І міль­йона років тому) відбулося опускання Егейської суші. Утворилося Давньоевксінське море, сполучене протока­ми з Середземним морем і Каспієм (рис. 2). Слайд презентації 6

 

Це так зва­на 1-а Середземноморська фаза. Поступово відбувалось осолонення моря, в нього вселялися   морські організми.

Протягом давньоевксінської епохи Чорноморську уло­говину заповнили води Середземного моря. Басейн дуже осолонився; середземноморська фауна проникла навіть у такі ділянки, як Азовське море і північно-західна зато­ка. Прісноводні й солонуватоводні тварини перемістили­ся в опріснені райони, до гирл річок; багато видів вимерло.

Пізніше знову піднімаються береги; площа чорно­морського басейну скорочується, настає ізоляція від Середземного моря. Утворюється опріснений Новоевксінський басейн — безпосередній попередник сучасного Чорного моря (рис. 3).Слайд презентації 7

Обриси цього басейну збігаються з межами сучасно­го Чорного моря.

 

Щодо геоструктури Чорного моря, то воно належить до Се­редземноморського рухомого поясу, чиї тектонічні рухи трива­ють і сьогодні.

Глибоководна западина Чорного моря має земну кору, будова якої істотно відрізняється від континен­тальної. У ній, зокрема, відсутній гранітний шар та зменшений ба­зальтовий.

  Така будова, яку називають пе­рехідною від континентальної до океанічної, мають деякі ділянки Середземномор'я, а також морів біля східної окраїни Азії. Учені до сьогодні не дійшли спільної думки щодо факторів цього фено­мену.

  Аналізуючи різні періоди історії Чорного моря, можна зробити висновок, що нинішня фаза — та­кож лише епізод між здійснени­ми та майбутніми перетворення­ми. У майбутньому можливі най­несподіваніші зміни

 

Вчитель.  А тепер час продвжувати группі «Дискавері». , члени якої  обстежили берегову лінію та морське дно чорноморського бассейну.

Демонстрація презентації «Яке воно, Чорне море?»

 

Учень 1. Берегова лінія та рельєф дна.

Чорне море — внутрішнє  море басейну Атлантичноого океану. Протокою Босфор з'єднується з Мармуровим морем, далі, через протоку Дарданелли — з Егейським і Середземным морями. Керченською протокою з'єднується з Азовським морем.

Площа 422  000 км. . Контури Чорного моря нагадують овал з найбільшою віссю близько 1150  км. Найбільша протяжність з півночі на південь  — 580  км. Найбільша глибина  — 2210  м ,середня  — 1240  м.

 Довжина всієї берегової лінії Чорного моря становить 4090 км, а в межах України —

 1 829 км.

Найбільшими затоками є Джарилгацька, Каркінітська, Каламітська, Феодосійська. До Чорного моря течуть великі річ­ки Дунай, Дніпро, Дністер, Південний Буг. Вони впадають у лимани — водойми, що прорізують узбережжя і сполучають­ся з морем {Дніпровський, Дністровський, Хаджибейський, Куяльницький, Тилігульський).

Найбільшим півостровом Чорного моря є Кримський, який сполучається з материковим суходолом Перекопським перешийком. Найбільший острів — Джарилгач, менші острови — Довгий, Березань, Зміїний .

Учень 2. Морське дно

Дно моря складається з трьох неправильних співосередніх смуг: континентальної мілини (шельфу), континентального узбіччя (схилу) і дна морського басейну (чорноморська абісаль).

Континентальна мілина — це зовнішня прибережна смуга до менше ніж 200 м глибини, слабо нахилена вбік моря і прикрита третинними відкладами. Вона охоплює приблизно одну чверть морського дна, найширша на північний захід і біля Керченської протоки.

Континентальний схил — це посередня смуга між континентальною мілиною та дном басейну. Воно позначене стрімким нахилом, кут якого коливається переважно в межах від 5° до 8°. На глибині приблизно 2 000 м нахил різко зменшується і переходить у дно морського басейну. Поверхня схилу зазвичай дуже нерівна, вкрита шаром глини, чорною зверху і ясно-сірою всередині. Забарвлює її сірчане залізо, відкладене у формі дуже дрібних зерен або тоненьких шпильок.

Дно морського басейну охоплює близько третини морської площі. Це пласка й одноманітна рівнина з максимальною глибиною 2 211 м.

Рельєф дна Чорного моря неод­наковий. У північно-західній ча­стині дно поступово поглиблюєть­ся в південному напрямку. Уздовж Південного берега Криму морське дно досить круто похилене, а потім воно стрімко обривається.

 

Учитель. Звіт  групи «Тайфун» про особливості кліматичних умов та водного режиму моря.

Учень1.Кліматичні умови.

Клімат Чорного моря, у зв'язку з його положенням, в основному континентальный. Чорноморське убережжя і південний берег Криму мають м'який середземноморський клімат.

Кліматичні умови Чорного моря характеризуються сухим і жарким літом
та вологою й теплою зимою. Взимку над морем проходять се­редземноморські та атлантичні циклони що приносять дощо­ву і туманну погоду. Влітку Чорне море перебуває під впли­вом Азорського антициклону, завдяки чому тут переважає
безхмарна погода, а грози та смерчі є рідкісними явищами.

Средня температура січня в північній частині Чорного моря +2  °, але може опускатися і до 5  °. На територіях, прилеглих до Південного берега Криму і побережжя Кавказу, зима набагато м'якша: температура рідко опускається нижче +5  ° Сніг, проте, періодично випадає в північних районах моря.

Середня температура липня на півночі моря  — +25  — +27  °. Максимальні температури не перевищують 37  °.

Найбільша кількість осадков у чорноморському регіоні випадає на побережжі Кавказа (до 1500  мм в рік), якнайменше  — в північно-західній частині морити (близько 300  мм в рік). Хмарність за рік в середньому складає 60  % з максимумом зимою і мінімумом влітку.

Води Чорного моря, як правило, не схильні до замерзання. Температура води не опускається нижче +7-8  °

Температура води влітку становить +24 ... +26 °С, взимку +4 ... +7 °С. З глибини 150 м температура води не змінюєть­ся (8 °С). Коли бувають суворі зими, північно-західна части­на моря замерзає.

Учень 2. Гідрологічний режим.

Чорне море є найбільшим у  світі мероміктичним (з неперемішуваними рівнями води) водоймищем. Верхній шар води (до глибини 150  м) прохолодніший, менш щільніший і менш солоний, насиченийкиснем , відділяється від нижнього, теплішого, солонішого і щільнішого, насиченого сірководнем шару .

Єдиного загальновизнаного пояснення походження сірководнюу Чорному морі поки немає. Є думка, що він у Чорному морі утворюється головним чином в результаті життєдіяльності бактерий, різко вираженої  стратифікації води і слабкого вертикального обміну. Концентрація цього газу росте з глибини 150  м, складаючи 0,19 мг на 1 л морської води, до глибин 2000  м, де досягає максимальних концентрацій в 9,6 міліграм/л води .Таким чином, якщо вважати середньою концентрацією 5,73 міліграм/л на глибині 1240  м, то приблизна кількістьсірководню у Чорному морі складає 3,1 млрд. т.Деякі дослідження останніх років дають право говорити про Чорне море як про гігантський резервуар не тільки сірководню, але і метану, що виділяється, швидше за все, також в процесі діяльності мікроорганізмів, а також з дна моря.

Водний баланс Чорного моря складається з наступних компонентів:

Атмосферні  опади (230 км 3 за рік);

материковий стік  (310 км3 за рік);

надходження води з Азовського моря (30 км3 за рік);

випаровування води з поверхні морити (-360 км3  за рік);

винесення води через протоку Босфор (-210 км3  за рік).

Величина опадів, надходження з Азовського моря і річкового стоку перевищує величину випаровування з поверхні, внаслідок чого рівень Чорного моря перевищує рівень Мармурового . Завдяки цьому формується верхня течія, направлена з Чорного моря через протоку Босфор. Нижня течія, помітна в нижчих шарах води, виражена менше і спрямована через Босфор у зворотному напрямі . Взаємодія даних течій додатково підтримує вертикальну стратифікацію моря, а також використовується рибою для міграцій між морями.

Слід зазначити той факт, що внаслідок утрудненого обміну водою з Атлантичним океаном в Чорному морі практично не буває приливів і відливів.

Циркуляція вод у морі охоплює тільки поверхневий шар води. Даний шар води має солоність близько 18 промілле (у Середземному  — 37 промілле) і насичений киснем і іншими елементами, необхідними для діяльності живих організмів. Цей шар в Чорному морі схильний до кругової циркуляції циклональної спрямованості по всьому периметру водоймища. Одночасно в прибережних частинах моря постійно фіксуються локальні циркуляції води антициклональної  спрямованості. Температура поверхневих шарів води, залежно від пори року, коливається від 8 до 30 °C.

Нижній шар, внаслідок насиченості сірководнем, не містить живих організмів, за винятком ряду анаэробных  бактерий (продуктом життєдіяльності яких і є сірководень). Солоність тут зростає до 22—22,5 промілле, середня температура складає ~8,5  °.

У схемі циркуляції Чорного моря виділяються два величезні замкнуті коловороти з довжиною хвилі 350—400  км. У честь океанолога Миколи  Кніповича, який першим описав цю схему, її назвали «Окуляри Кніповіча» .

 

Учитель. Звіт   групи  « Колумб » 

Демонстрація слайдів  учнівської презентації «Які багатства Чорного моря?»

 

Учень 1. Рослинність і тваринний світ.

Рослинний світ моря включає 270 видів багатоклітинних зелених, бурих, червоних донних водорослей (цистозира, філофора, зоостера, кладофора, ульва  і ін.). У складі фітопланктону Чорного моря  — не менше шестисот видів. Серед них дінофлагелляти  — панцирні жгутіконосци

Фауна Чорного моря помітно бідніша, ніж Середземного, зокрема, тут немає морських зірок, морських їжаків, морських лілій, восьминогів, каракатиць, кальмарів, коралів . У Чорному морі мешкає 2500 видів тварин (з них 500 видів одноклітинних, 160 видів хребетних риб іссавців , 500 видів ракоподібних , 200 видів молюсків,   Для порівняння, в Середземному  — близько 9000 видів. Серед основних причин відносної бідності тваринного світу моря  :

широкий діапазон солоності води

помірно холодна вода

наявність сірководню на великих глибинах.

У зв'язку з цим Чорне море підходить для заселення досить невибагливих видів, на всіх стадіях розвитку яким не потрібні великі глибини.

На дні Чорного моря мешкають мідії , устриці, а також молюск-хижак рапана, занесений з кораблями з Далекого Сходу. У міжгір'ях прибережних скель і серед каміння живуть численні краби , є креветки, зустрічаються різні види медуз (найбільш поширені коренерот і аурелія), актинії , губки.

Серед риб, що водяться в Чорному морі: різні види бичків , азовська хамса, чорноморська хамса (анчоус), акула-катран, камбала-глосса, камбала-калкан, кефаль п'яти видів, мерлуза (хек), морский йорш, барабуля (звичайна чорноморська султанка), , скумбрия, ставрида, чорноморсько-азовський оець, чорноморсько-азовська тюлька, сарган, морской коник і ін. Зустрічаються осетрові (білуга, севрюга, чорноморсько-азовський (російський) і атлантичний осетери). Серед небезпечних риб Чорного моря морский дракончик (найбільш небезпечна  — отруйні колючки спинного плавця і зябрових кришок), чорноморська і помітна скорпены, скат-хвостокол (морской кіт) з отруйними шпильками на хвості.

З птахів поширені чайки, буревісники, баклани і ряд інших видів. Ссавці представлені в Чорному морі двома видами дельфінів (дельфином-білобочкою і афаліною), азово-чорноморською  звичайною морською свинею (нерідко званю азовським дельфіном), а також білочеревим  тюленем.

Деякі види тварин, що не мешкають в Чорному морі, часто заносяться в нього через протоки Босфор і Дарданелли течією або припливають самостійно.

 Там також добувають будівельний пісок, гравій, горючий газ, відкрито родовища нафти.

Екологічні проблеми  і охорона моря

Демонстрація презентації «Чи вибухне Чорне море?»

Коли мова заходить про Чорне море, у нашій уяві постають сонячні піщані пляжі, лагідні або грізні хвилі, солонувате цілюще по­вітря. Та не кожен, мабуть, сповна розуміє, що з морем нині пов'язано безліч екологічних проблем, що во­но, як ніколи, потребує розумного, дбайливого підходу до себе.

Чорне море  визнане одним з найбрудніших у світі.

      Характерною особливістю Чорного моря є повна (за винятком низки анаеробних бактерій) відсутність життя на глибинах понад 150—200 м через насиченості глибинних шарів води сірководнем (H2S).

Узбережжя Чорного моря та басейни річок, що впадають в нього, є районами з високим антропогенним навантаженням, щільно заселені людиною ще з античних часів. Екологічний стан Чорного моря в цілому несприятливий. Серед основних чинників, що порушують рівновагу в екологічній системі моря, можна виділити:

сильне забруднення річок, що впадають у море, особливо стоками з полів, що містять мінеральні добрива, особливо нітрати і фосфати. Це спричиняє бурхливе зростання фітопланктону («цвітіння» моря — інтенсивний розвиток синьо-зелених водоростей), зменшення прозорості вод і загибель багатоклітинних водоростей.

забруднення вод нафтою і нафтопродуктами (найзабрудненішими районами є західна частина моря, на яку припадає найбільший об'єм танкерних перевезень, а також акваторії портів). Щороку до Чорного моря потрапляє 111 тис. тонн нафти та нафтопродуктів.  Це приводить до загибелі морських тварин і забруднення атмосфери за рахунок випаровування нафти і нафтопродуктів з поверхні води. Через їх перевищений вміст у водах Чорного моря 160 видів фауни, які мешкають в ньому, перебувають на межі вимирання.

забруднення вод моря відходами людської життєдіяльності — скидання неочищених або недостатньо очищених стічних вод  , навіть просто купання на морських пляжах. У піску пляжів залишаються частинки епі­телію разом з нашкірними організ­мами. У воду з тіла змиваються бак­терії (10 млн за 10 хв з одного пляж­ника) і ряд хімічних речовин. Жиро­ві залози людини виділяють шкірне сало і піт, що містить продукти обмі­ну. Всі ці речовини надходять у мор­ську воду. Виявилось, що з однієї людини за 1 день купання у воду надходить 54 мг фосфору, 1 515 мг азоту, 778 мг натрію, 735 мг калію, 333 мг хлору. Якщо припустити, що тут відпочиває 20 млн людей щоро­ку, то за 100 днів купального сезону у воду потрапить: 0,3 т фосфору, 8,3 т азоту, 4,0 т калію, 4,3 т натрію, 1,8 т хлору. Які ж висновки з цього можна зро­бити?

Масовий вилов риби і забо ронене,    але використовуване донне тралення, що знищує донні біоценози  .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      Зміна складу флори і фауни водного світу під впливом антропогенних чинників (зокрема, витіснення корінних видів екзотичними, такими, що з'являються в результаті дії людини). Так, наприклад, за оцінками фахівців з Одеського відділення ЮгНИРО, тільки за одне десятиліття (з 1976 по 1987 рік) поголів'я чорноморської афаліни скоротилося з 56 тисяч до 7 тисяч особин.

Для охорони навколишнього середовища в районі Чорного моря в 1998 році було прийнято Угоду зі збереження китоподібних у Чорному та Середземному морях en:ACCOBAMS  , де одним з основних питань є охорона дельфінів.

Основним міжнародним документом, що регулює питання охорони Чорного моря, є Конвенція про захист Чорного моря від забруднення, підписана шістьма чорноморськими країнами — Болгарією, Грузією, Росією, Румунією, Туреччиною і Україною в 1992 в Бухаресті (Бухарестська конвенція). Також в червні 1994 року представниками Австрії, Болгарії, Хорватії, Чеської Республіки, Німеччини, Угорщини, Молдавії, Румунії, Словаччини, Словенії, України і Європейського Союзу в Софії була підписана Конвенція про співпрацю із захисту і стійкого розвитку річки Дунай. В результаті були створені Чорноморська комісія (Стамбул), і Міжнародна комісія з охорони річки Дунай (Відень). Ці органи виконують функцію координації природоохоронних програм, здійснюваних в рамках конвенцій.

   Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 4 березня 2004 р. N 110-р, в якому йдеться про заснування за участю держави підприємства для виконання робіт з пошуку, обстеження затоплених об'єктів, підняття, утилізації та реалізації піднятих об'єктів і продуктів утилізації.

Рішенню екологічних проблем Чорного моря сприяє існуюча мережа, створена в рамках Чорноморської екологічної програми (Black Sea Environmen tProgram - BSEPGEF). Вона складається з 6 міжнародних і 36 національних центрів спеціального мониторингу і оцінки забруднення; інтегрованого управління прибережною смугою, риболовством, збереження біорозманітності та інших ресурсів моря.

 Щорічно 31 жовтня  у всіх країнах Чорноморського регіону оголошується Міжнародний день Чорного моря.

Тобто, можна зробити висновок, що суспільство переймається питанням незадовільної екологічної ситуаціїї Чорного моря. Хоча на даний момент ці дії не привели до бажаного результату, але є надія, що в майбутньому ситуація буде покращуватися.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  VI. Закріплення вивченого матеріалу

 

Ось до берега приплили. Потомились? Є ще сили? Зараз слід поміркувати, Що дізнались — розказати.

1.   «Мозкова атака». Слайд 10

На дошці записані цифри: 422 тис. км2, 2245 м, 17-18 %о, 624 км, 1167 км.

 

 Учні пояснюють, що означає кожна цифра.

 

2. Складання синкану «Чорне море Слайд 11

 

VII.  Підсумок уроку

 

VIII. Оцінювання

За вашу плідну роботу отримайте нагороду.

 

IX. Домашнє завдання Слайд 12.

  Опрацювати відповідний пара­граф у підручнику.

   Скласти кроссворд «Чорне море»

1

 

doc
Пов’язані теми
Географія, Розробки уроків
Додано
8 березня 2018
Переглядів
2964
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку