Урок хімії "Хімічні властивості кислот. Ряд активності металів."

 

 

 

 

 

 

Урок хімії

 

8 клас

 

Тема: «Хімічні властивості кислот.

Поняття про ряд активності металів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель:

Уманець О.І.

 

 

 

2021

 

 

Тема: Хімічні властивості кислот. Поняття про ряд активності металів

Мета: Допомогти учням ознайомитись з хімічними властивостями кислот, з правилами техніки безпеки при роботі з ними. Дати поняття про індикатори і ряд активності металів.  Разом з восьмикласниками з’ясувати суть реакції обміну на прикладі взаємодії кислот з оксидами металів. Сприяти розвитку вміння учнів складати рівняння хімічних реакцій . Створити  умови для підтримання постійного інтересу до вивчення предмету.

Обладнання: індикатори, хлоридна кислота, цинк, магній, алюміній, мідь, купрум(II) оксид, чисті пробірки, лимон, яблуко, ряд активності металів.

Тип уроку: комбінований.

 

Хід уроку.

I. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Троє учнів виконують індивідуальні завдання біля дошки:

№1

Вкажіть стрілкою відповідність між формулою кислоти та її назвою:

 

Н₂SO₄                   карбонатна            О    В кружечку зазначити          

Н₂СО₃                  нітратна                 О       основність  кислоти

HNO₃                    ортофосфатна       О

HCl     сульфатна              О

H₃PO₄     хлоридна                О

 

№2

Уважно розгляньте вертикальні колонки у таблиці і знайдіть у кожній з них «білу ворону»:

H₂SiO₃                       H₂CO₃                  HNO₃               H₂CO₃

HNO₃                         HClO₄                   HBr                   H₂SO₄

H₂CO₃                       HF                         HCl                    H₃PO₄

H₂SO₃                       HNO₃                    HI                      H₂SO₃

 

№3

Складіть формули кислот з набору знаків і цифр:

1.      HON3     (HNO₃)
2.      C3H2O   (H₂CO₃)
3.      SO4H2   (H₂SO₄)
4.      HO34P   (H₃PO₄)

 

2. Один учень виконує завдання «Хімічний вінегрет»: в тарілці на аркушах паперу оксидів, кислот, основ, солей. Він повинен відібрати окремо аркуші з оксидами і окремо – з кислотами. Далі ці речовини необхідно назвати.

 

3. Решта учнів в цей час пишуть хімічний диктант і оцінюють його шляхом взаємоперевірки:

1) Кислоти – це складні речовини, які складаються з ……………

2) За складом кислоти поділяють на ……………

3) За основністю розрізняють кислоти ……………

4) До оксигеновмісних кислот належать такі:……………

5) Трьохосновна кислота - ……………

6)  H₂CO₃ – це…………… (яка?) кислота

7)  Формула нітратної кислоти - ……………

8)  Валентність кислотного залишку у сульфатній кислоті - ……………

9)  Кислоти важчі чи легші за воду?

10) Як називається кислота, яка за звичайних умов є твердою речовиною?

 

4. А зараз просять слова самі кислоти. Вони вам коротко розкажуть про свої властивості та галузі застосування. А ви повинні самі здогадатись, про які кислоти йде мова і назвати їх формули.

 

Меж кислот считаюсь главной.

Самой сильной, самой славной.

Я очищу газы

И их осушу сразу.

Краситель образую

И взрыв организую.

Основа для лекарства

И сельского хозяйства:

Получим удобренье

И сахар для варенья.

Я в аккумуляторе,

В химическом реакторе.

И в производстве каждый час

Всегда важна, как кровь для вас.

(H₂SO₄)

 

Средь кислот – одна из главных,

Людям я служу исправно.

Если где-то там стреляют,

Поджигают и взрывают,

Это всё свершила я –

Кислота прекрасная.

Но не только для солдат

Очень так стараюсь я,

Вы спросите у крестьян,

Пусть они признаются:

Чтобы вырос урожай помидоров в поле,

Обойтись никак нельзя

Без нитратной соли.

(HNO₃)

Ну а эта кислота

В обращении проста.

Служит людям много лет,

С ней достигнешь ты побед.

Чтоб растенья крепче были,

Не болели и не гнили,

Их бы нужно подкормить,

Удобренье применить.

И если рост даёт азот,

То фосфор силу им даёт.

А двойной суперфосфат

Вдвое больший даст заряд.

(H₃РО₄)

 

Очень вкусная всегда

Минеральная вода.

Но без этой кислоты

Не получишь её ты

(Н₂СО₃)

 

Чтоб охотней покупали,

Чтобы был опрятный вид,

Все изделия из стали

Лучше никелем покрыть.

Удалим оксидов слой

Мы весь этой кислотой.

А потом в особой ванне

Гальванируем металлы.

Или если раковина

Ржавчиной покрыта,

Не поможет даже мистер

Мускул знаменитый.

Лишь … (какая?) кислота

Помогает нам всегда?

(HCl)

 

Средь людей я знаменита

Тем, что чутко ядовита.

Я сама и мои соли

Людям дали много горя,

Потому что злые дяди

Нас используют как яды.

И пугают мир земной

Вновь химической войной.

В этом мы не виноваты,

Мы служить бы людям рады.

Можем золото с породы извлекать,

Или вредных грызунов уничтожать,

В синтезе химическом послужим,

Мы сумеем, если это нужно

(HCN)

 

Отже, ми пригадали відому вам інформацію про кислоти. Дізнались дещо нове.

Нас, кислот, запам’ятай.

«Аш» спочатку, так і знай.

Як впізнаєш, що це ми,

Руки й одяг бережи.

 

Про що застерігають два останніх рядки цього віршика? (учні згадують про правила техніки безпеки при роботі з кислотами)

 

II. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми, мети і завдань уроку.

Ми продовжуємо подорож по «Кислотній країні», де зустрінемось з численними її жителями. Ми вже знайомі з їх «зовнішністю», тобто будовою, фізичними властивостями, класифікацією. А тепер познайомимось із «звичаями», тобто хімічними властивостями.

 

III. Сприйняття і осмислення учнями нового навчального матеріалу.

1. Перша зупинка. Станція «Дегустаційна».

Ми повинні переконатися, що більшість кислот кислі на смак.

Але пам’ятайте, що куштувати хімічні речовини – це грубе порушення правил техніки безпеки. Проте сьогодні ми зробимо виняток. Дозволяю вам покуштувати саліцилову і лимонну кислоти (пропоную учням дольки лимона і яблук).

2. Друга зупинка. Станція «Індикаторна».

Для визначення кислот серед інших речовин використовують індикатори – речовини-визначники.

Демонстрація лабораторного досліду «Дія розчинів кислот на індикатори».

Висновок. Індикатори змінюють свій колір в розчинах кислот:

Лакмус – червоніє

Метилоранж – стає рожевим

Фенолфталеїн – залишається безбарвним

3. Станція «Наукова».

1). Демонстраційні досліди. Взаємодія хлоридної кислоти з металами

Mg + 2HCl → MgCl₂ + H₂

Zn + 2HCl → ZnCl₂ + H₂

Cu + HCl → реакція не відбувається

До якого типу належать дані реакції?

2). Поняття про ряд активності металів. Роль М. М. Бекетова у його створенні. (робота учнів з підручником).

Учні вирішують проблемне питання:

«Як хімічним шляхом відрізнити срібло від цинку?»

3). Демонстраційний дослід. Взаємодія хлоридної кислоти з купрум (II) оксидом.

CuO + 2HCl → CuCl₂ + H₂O

Чи можна дану реакцію віднести до одного з трьох типів реакцій, що ми вивчали?

Учні повідомляють, що дана реакція не належить ні до реакцій сполучення, ні до реакцій розкладу чи заміщення.

Вчитель наголошує, що це новий тип реакцій, з яким ми ще не знайомились. Це реакція обміну.

Завдання учнями: спробуйте дати визначення такого типу реакцій.

IV. Узагальнення та систематизація знань.

1. Які хімічні властивості проявляють кислоти?

2. Яке з правил техніки безпеки ми сьогодні порушили?

3. Що таке індикатори? Чим вони відрізняються від каталізаторів?

4. Як виявити , що молоко вже почало скисати, хоча це ще не відчувається на смак?

5. Як відрізнити справжній золотий виріб від підробки?

6. Який новий тип реакцій ми сьогодні вивчили?

7. Розв’язати задачу.

Який об’єм водню (н.у.) можна добути внаслідок взаємодії магнію з розчином ортофосфатної кислоти кількістю речовини 0,5 моль?

V. Підсумок уроку

Ми сьогодні ознайомились з хімічними властивостями кислот. Дізнались, що таке індикатори. Розглянули ряд активності металів. Вивчили новий тип хімічних реакцій – реакції обміну.

VI. Домашнє завдання

Вивчити параграф 30, виконати вправу 238, с.168.