Урок "Хромосоми: склад, будова, форма, типи. Каріотип".

Тема: Хромосоми: склад, будова, форма, типи. Каріотип.

Мета:

• Навчальна: ознайомити учнів з біохімічним складом, будовою, формою та типами хромосом. Надати характеристику каріотипу людини.
• Виховна: виховувати інтерес до вивчення ,біології, виховувати дисципліну, звичку до систематичної розумової праці, виховувати позитивні людські якості, вміння працювати разом, допомагати один одному.
• Розвивальна: розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити умовиводи за аналогією; формувати біологічне мислення учнів.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення уроку: урок-лекція.

Наочність і обладнання: таблиці, проектор, підручники, картки з завданнями.

 

Примітка: елементи соціального партнерства застосовуються на етапі «Перевірка домашнього завдання». За бажанням, та при достатній підготовці класу можливо побудувати етап «Вивчення нового матеріалу» шляхом активного заслуховування доповідей, завчасно підготовлених учнями (Прийом «Навчаючись – вчусь»).

 

Хід уроку

 

Виявляється, наш геном - це велика смітник. Він нагадує комп'ютер, заражений різноманітними вірусами, здатними тільки до копіювання самих себе, що заповнили весь жорсткий диск. Приблизно 35% генома представлено егоїстичними псевдогенами. Кожен раз, коли клітина копіює хромосоми перед поділом, вона витрачає 35% енергії даремно.

Метт Рідлі «Геном»

 

І. Організаційний

Учитель:Діти! Сьогодні я хочу звернутися до вас з такими словами: у різних життєвих ситуаціях залишайтесь на висоті. Ніколи не втрачайте віри. Життя смугасте в ньому чергуються успіхи й невдачі, злети і падіння. У царя Соломона була така каблучка, на якій було вирізьблено: «Усе минає». Радість невічна, однак й сум і невдачі невічні також.

Якщо ви хочете, щоб доля ваша була щасливою, навчіться розуміти інших, навчіться працювати дружньо і злагоджено.

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Індивідуальне завдання: складання біля дошки схеми «Будова та склад ядра»

2. Робота в групах: учні-керівники груп проводять опитування своїх однокласників за завданнями, підготовленими завчасно (Взаємодія Учень-Учень).

3. Робота вчителя з класом. Біологічний диктант «Так-Ні» (Письмово або в вигляді фронтального опитування) .

1. Еритроцити ссавців мають ядро.

2. Клітини посмугованої м’язової тканини є багатоядерними.

3. Вегетативне ядро забезпечує зберігання та передачу спадкової інформації.

4. Ядерна оболонка складається з двох мембран.

5. Ядерний сік за складом нагадує цитоплазму.

6. Щільне тільце, що представляє собою комплекс РНК і білків називається ядерцем. 

7. До функцій ядра належить збереження спадкової інформації та синтез ліпідів.

8. Між ядерними мембранами є простір завширшки від 1 до 20 нм.

9. Нейтрофіли людини мають ядро овальної форми.

10. Пори в оболонці ядра слугують для обміну речовин.

4. Підбиття підсумків: учні-керівники груп надають характеристику успішності виконання завдань.

 

 

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Прийом «Зацікав»

У Мухи Drosophila melanogaster їх 8; у гороху Pisum sativum та планарії – 14; у курки – 18; у кішки – 38; у людиноподібної мавпи – 48; у радіолярії – 1600, а у людини – 46.

Про що йдеться мова?

 

ІV. Формування мети й завдань уроку

 

V. Вивчення нового матеріалу

Генетичний матеріал в інтерфазному ядрі знаходиться у вигляді хроматинових ниток. Переплітаючись всередині ядра, вони утворюють хроматинову сітку. Кількість хроматинових ниток відповідає диплоїдному набору хромосом. Хроматинові нитки - це комплекс ДНК і білків у співвідношенні 1:1.

1. Організація хроматину.

До складу хроматину входять основні (гістонові) і кислі (негістонові) білки. Гістони утворюють білкові диски, на які накручується ДНК. Така елементарна одиниця будови хроматину називається нуклеосомою (лат. nucleus – ядро, soma – тіло).

1 – Нуклеосома; 2 – ДНК; 3 – Гістонові білки; 4 – Хроматида; 5 – Плече хромосоми.

 

2. Типи хроматину.

Робота з конспектом.(Складання схеми в зошиті)

 

 

Прийом «Зацікав»

Тестом на хромосомну стать намагаються попередити нечесні змагання в спорі. У соскові слизової оболонки щоки під мікроскопом в ядрах клітин видні тільця Барра. Це доводить наявність другої інактивованої Х-хромосоми і тим самим визначає належність даного суб’єкту до жіночої статі.

 

Інактивована Х-хромосома вказана стрілками

 

3. Структура метофазної хромосоми.

Всі хромосоми під час метафази складаються із двох хроматид, що утворені з максимально спіралізованого хроматину. Кожна хроматида – це зв'язана з гістонами одинарна двониткова суперспіралізована ДНК. Дві дочірні молекули ДНК, що знаходяться у двох хроматидах, утримуються разом у ділянці центромери за допомогою нереплікованого сегмента ДНК.

Будова хромосоми на різних ділянках неоднакова. У хромосомах розрізняють:

1) центромеру, первинну перетяжку, що поділяє хромосому на два плеча. Центромера являє собою загальну, нерепліковану ділянку ДНК. На ній розташовуються спеціальні білки, що утворюють кінетохори, до яких при розподілі генетичного матеріалу прикріплюються нитки веретена;

2) плечі;

3) супутники – ділянки відокремлені вторинними перетяжками.

 

Схема будови метафазної хромосоми:

1 — довге плече; 2 — коротке плече; 3 – первина перетяжка (центромера);4 — вторинна перетяжка; 5 – супутник; 6 – хроматиди.

 

 

 

4. Форма хромосом

Форма хромосом визначається за відносним положенням центромери (первинної перетяжки).

5. Каріотип

Сукупність хромосом клітини, яка характеризується їх числом, розмірами і формою, називається каріотипом.

Інтерактивна вправа «Хромосомний набір».   Учні поділяються на групи по два чоловіки. Роздаються завчасно підготовлені конверти, що містять: 1) Картку – зразок «Каріотип людини». 2) Набір хромосом (розрізані по одній зображення хромосом).   Завдання: 1) Знайти гомологічні хромосоми; 2) Розкласти пари хромосом за зразком; 3) Звернути увагу на розміри і форму хромосом людини.   Перемагає та команда, яка швидше виконає завдання.

 

VІ. Первинне закріплення і корекція

Самостійна робота з підручником.

Заповнення відповідник сторінок в друкованому зошиті.

VІІ. Підсумки уроку

ІХ. Домашнє завдання

Х. Рефлексія.

1. Оцініть отримані знання, чи потрібні нам знання про ядрі?

3. Яке значення мають для вас ці знання? (не важливі, важливі, дуже важливі.)

4. З яким настроєм ви вивчали цей матеріал? (було цікаво, дуже цікаво, нецікаво.)

5. Як оцінюєте свою діяльність на уроці? (задовільно, добре, відмінно.)