Урок "Ядро: склад і будова. Генетична й метаболічна функції ядра".

Тема: Ядро: склад і будова. Генетична й метаболічна функції ядра.

Мета:

• Навчальна: вивчити основні компоненти та функції ядра.
• Виховна: виховувати інтерес до вивчення ,біології, потяг до наукової творчості, виховувати позитивні риси характеру, наполегливість, чесність, вміння співчувати.
• Розвивальна: розвивати інтелект учнів, уміння аналізувати, класифікувати, порівнювати, робити умовиводи за аналогією; формувати в учнів загально навчальні вміння: культуру мовлення, чіткість і точність думки, критичність мислення, здатність відчувати красу ідеї, методу розв'язання задачі або проблеми.

Тип уроку: комбінований.

Форма проведення уроку: урок-лекція.

Наочність і обладнання: таблиці, проектор, підручники, картки з завданнями.

 

Хід уроку

 

І. Організаційний

 

Прийом «Створення психологічного настрою»

Учитель: Добридень, діти! Сьогодні ми почнемо вивчати ті структури клітини, які відповідають за механізм спадковості. Тому урок мені б хотілось почати з вислову: У спадок ми отримуємо не інтелект, а здатність розвинути свій мозок до певного рівню за сприятливих умов [Метт Рідлі «Геном»]. Тому навіть здібні від природи люди мають постійно працювати над собою.

Повідомлення теми і мети уроку

 

 

 

ІІ. Перевірка домашнього завдання

 

1. Робота біля дошки з таблицями.

А) Будова і функції поверхневого апарату клітини;

Б) Будова і функції мітохондрій та хлоропластів;

В) Типи та значення включень.

2. Робота з картками

 

1. Розчин, у якому розташовані органели:

A) матрикс;

Б) ендоплазма;

B) гіалоплазма;

Г) каріоплазма.

 

2. До складу біологічних мембран входять:

A) ліпіди та білки;

Б) ліпіди та вуглеводи;

B) білки та вуглеводи;

Г) ліпіди, білки, вуглеводи.

 

3. Макромолекули транспортуються із клітини шляхом:

A) екзоцитозу;

Б) ендоцитозу;

B) полегшеної дифузії;

Г) пасивного транспорту.

 

4. Клітинна стінка рослин може містити:

A) хітин;

Б) лігнін;

B) пектин;

Г) целюлозу.

 

5. Синтез АТФ забезпечують органели:

A) лізосоми;

Б) рибосоми;

B) мітохондрії;

Г) комплекс Гольджі.

 

6. Органела, ферменти якої розщеплюють біополімери:

A) лізосоми;

B) мітохондрії;

В) комплекс Гольджі;

Г) ендоплазматична сітка.

 

ІV. Мотивація навчальної діяльності

Учням пропонується заповнити два перші стовпчики таблиці «Знаю, хочу знати, дізнався».

Знаю	Хочу знати	Дізнався

 

 

VІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель: В еукаріотичних клітинах генетичний матеріал зосереджений в ядрі. Ядерна оболонка відокремлює генетичний матеріал і молекулярно генетичні процеси від цитоплазми, забезпечуючи автономність і незалежність спадкових механізмів. Більшість клітин містить тільки одне ядро. Ядро звичайно локалізується в центрі клітини.

Прийом «Зацікав».

При виділенні ядра клітина не може довго існувати, так само як і ядро, виділене з клітини, гине. Ядро звичайно локалізується в центрі клітини.

 

1. Структура ядра.

Робота з конспектом (складання на дошці схеми з занесенням її у зошит)

Ядро складається з декількох компонентів, що виконують різні функції: ядерна оболонка, каріоплазма, хроматин, ядерце.

Загальний план будови та вигляд ядра еукаріотичної клітини

 

2. Ядро круглої, кулеподібної, але може бути й іншої форми: паличкоподібне, серпоподібне, лопатеве. Форма ядра залежить від форми самої клітини і від функцій, які вона виконує. У клітинах з високою фізіологічною активністю форма ядер складна, що збільшує співвідношення поверхні ядра до його об'єму. Наприклад, сегментоядерні лейкоцити мають багатолопатеве ядро.

 

3. Ядерна оболонка. Ядерна оболонка вкриває ядро, формує компартмент, що має специфічний хімічний склад, який сприяє перебігу важливих молекулярно-генетичних процесів. Ядерна оболонка складається із зовнішньої і внутрішньої мембран; між ними знаходиться перинуклеарний простір, який через канали ендоплазматичної сітки зв'язаний з різними ділянками цитоплазми.

Хроматин. Представляє собою комплекс білків разом з ДНК (еухроматин та гетеро хроматин).

Каріоплазма. Каріоплазма містить велику кількість води (75-80 %), в якій сконцентровані: хроматин, мікрофіламенти, ядерце, ферменти.

 

Обидві мембрани пронизані численними порами. Через них відбувається вибірковий обмін речовин між ядерним вмістом і цитоплазмою. Всередину ядра надходять білки, АТФ, нуклеотиди, а з ядра в цитоплазму виходять субодиниці рибосом, тРНК та ІРНК. При розподілі клітини ядерна оболонка кожного разу розкладається на окремі мембранні пухирці – везикули – і знову збирається в дочірніх клітинах, оточуючи генетичний матеріал. Обидві мембрани типової будови – ліпідний бішар з вбудованими в нього білками.

Мікрофіламенти утворюють внутрішню "основу" ядра. Вони підтримують його форму, а також слугують місцем прикріплення хроматину. Внутрішній "скелет" ядра має велике значення для забезпечення упорядкованого перебігу основних процесів транскрипції, реплікації, процесингу.

 

Основні функції оболонки:

1) створення компартмента клітини, де сконцентрований генетичний матеріал і умови для його збереження і подвоєння;

2) відокремлення від цитоплазми, в якій інакший вміст речовин і проходять інші процеси;

3) підтримання форми й об'єму ядра, або їх змін;

4) регуляція потоків речовин всередину і назовні ядра. З ядра крізь пори в цитоплазму надходять різні види РНК і субодиниці рибосом, а всередину ядра переносяться необхідні білки, вода, іони тощо.

 

Ядерна оболонка з порами

 

4. Функції ядра:

1) збереження спадкової інформації в молекулах ДНК;

2) реалізація спадкової інформації шляхом регуляції синтезу білків. Завдяки цьому підтримується структурна впорядкованість клітин, регулюються їх метаболізм, функції та процеси поділу;

3) передача спадкової інформації наступним поколінням внаслідок реплікації ДНК шляхом утворення хромосом та їх поділу.

 

VІІ. Первинне закріплення і корекція

Самостійна робота з підручником (заповнення карток – завдань).

 

Картка-завдання

 

1. Чи у всіх клітинах живих організмів є ядра? (У всіх еукаріот, вийняток - еритроцити.)

2. Поясніть термін еукаріоти? (Грец. еі - хороший, повний,  каріон - ядро)

3. Яке значення ДНК для клітини? (Молекула спадковості, в якій зашифровані всі властивості клітини.)

4. Назвіть дві найважливіші функції ядра? (1. Поділ, передача ознак. 2.Регуляція процесів білкового синтезу, обміну речовин і енергії.)

5. Яка форма ядра? (Куляста, овальна...)

6. Скільки ядер може бути наявними в клітині? Наведіть приклади.
(Частіше одне, але може бути два – у інфузорії туфельки, безліч ядер – у волокнах поперечно - посмугованих м'язів.)

7. Яке будова ядерної оболонки? (Дві мембрани, товщина приблизно 30 мм, безліч пір.)

8. Значення пор в ядерній оболонці.(Обмін речовин.)

9. Що таке каріоплазма, чим вона утворена? (Ядерний сік або внутрішній вміст ядра, складається з хроматину і ядерець.)

10. Що являє собою хроматин? (Хроматин –  нитки комплекс ДНК і білків).

11. Використовуючи статтю «Ядерце», складіть план характеристики даної структури і коротку розповідь за планом.

 - форма

- будова

- функція

- кількість

- час утворення і руйнування ядерця.

 

Перевірка правильності виконання завдання проходить в наступній формі: одні учні задають питання, а інші дають короткі чіткі відповіді.

 

VІІІ. Підсумки уроку

 

ІХ. Домашнє завдання

Скласти тестові завдання з теми. Прочитати відповідний параграф у підручнику.

 

Х. Рефлексія

1. Які результати нашої роботи (поверніться до таблиці «Знаю, хочу знати, дізнався», заповніть 3 колонку.)

2. Оцініть отримані знання, чи потрібні нам знання про ядрі?

3. Яке значення мають для вас ці знання? (не важливі, важливі, дуже важливі.)

4. З яким настроєм ви вивчали цей матеріал? (було цікаво, дуже цікаво, нецікаво.)

5. Як оцінюєте свою діяльність на уроці? (задовільно, добре, відмінно.)