Урок "Художнє та технічне конструювання виробів"

Розробки уроків з трудового навчання

Тема: Художнє та технічне конструювання виробів.

Мета : удосконалити знання учнів про макет та макетування; ознайомити з прийомами художнього конструювання виробів з урахуванням національних традицій; навчити визначати необхідну та достатню кількість виглядів та інших даних для повного уявлення про предмет.

Основні поняття: художнє конструювання, дизайн, дизайнер, макет, масштаб, просторова фігура, вигляд, профільна площина, горизонтальна площина, осі проекції.

Обладнання:  ескізи, кресленики виробів, креслярські приналежності ( олівці , лінійка , циркуль, гумка ).

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво, математика.

Структура уроку

І. Організаційний момент

II. Актуалізація знань та мотивація навчальної діяльності учнів

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1.         Особливості об'ємно-просторового макетування.
2.         Роль дизайну при виготовленні макету.
3. Умови невизначеності в кресленні. Визначення достатньої кількості зображень.
4.         Правила побудови трьох проекцій.

4.           Практична робота «Виконання фронтальної та горизонтальної проекцій»

        V.Підсумки уроку

     IV.Домашнє завдання

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.                 ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2.               АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ ТА МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Фронтальне опитування.

Перед проведенням фронтального опитування необхідно розмісти­ти на дошці ескізи, технічні рисунки та креслення різних виробів.

1. Для чого необхідна технічна документація при виготовленні
   виробу?
2.                     Які існують види технічної документації?
3.                     Чим вони відрізняються один від одного?
4.                     Який виріб називають макетом?

Узагальнюючи відповіді учнів  даю визначення макету. Потім в організовую обговорення заздалегідь підготовлених ма­кетів невеликих за кількістю об'єктів. Учні мають дійти висновку, що будь-який виріб можна зобразити у вигляді об'ємно-просторових конструкцій, виготовлених у збільшеному або зменшеному вигляді.

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.   Особливості об'ємно-просторового макетування.

Розповідь учителя.

Перш ніж приступити до виготовлення нового виробу, що має складну форму чи конструк­цію, спочатку виготовляють її макет.

Макет — це об'ємно-просторове зображення, прототип існуючо­го або проектуючого виробу, що показує форму, принцип дії, взаємне розташування частин виробу.

Використовуючи макети, можна внести, наприклад, зміни до роз­міщення окремих споруд при плануванні й будівництві, змінити фор­му, зовнішній вигляд, колір та інші параметри будь-яких майбутніх об'єктів або об'єкта (будівлі, механізму, машини, одягу, взуття, ав­томобіля тощо). У тих випадках, якщо потрібно спланувати внутріш­ню будову або розташування окремих елементів (наприклад, меблів, побутової техніки всередині житлового приміщення або верстатів, допоміжного обладнання та оснащення виробничих приміщень), ма­кет виготовляють розбірним.

Макети використовують також для дослідження проявів особливос­тей та стану об'єктів у реальних умовах. Наприклад, перед конструю­ванням літаків, вертольотів, автомобілів особливою умовою є їх випро­бування у спеціальних аеродинамічних камерах, у яких створюються умови, наближені до реальних (температура навколишнього середови­ща, швидкість вітру, тиск повітря тощо). У подібний спосіб перевіря­ють конструктивні параметри будинків, мостів, телевеж тощо.

Основні принципи макетування:

•           невисока вартість;
•           простота виготовлення;
•           досконала технологічність;
•           довговічність;
•           красивий зовнішній вигляд;
•           міцність;
•           невисока матеріаломісткість;

конкурентоспроможність

Виготовити макет набагато простіше, ніж готовий виріб. Для йо­го створення немає необхідності мати складне виробниче устаткуван­ня. Макет можна виготовити в ручний спосіб, із легких для оброб­ки і дешевих матеріалів. Для виготовлення макетів застосовується пластилін, гіпс, папір, картон, деревина, пластмаса, дріт. Найкраще використовувати матеріал, який дозволяє легко змінити форму чи конструкцію макету, адже може виявитися, що конструкція майбут­нього виробу потребує удосконалення.

Виготовити макет можна в натуральну величину або в певному масштабі. Найчастіше використовують масштаби зменшення.

2.  Роль дизайну при виготовленні макету.

Розповідь учителя.

Під час розробки макету майбутнього об'єкту, окрім функціональ­ного призначення обов'язково враховується його естетичність, тобто зовнішній вигляд, форма окремих елементів, їх розміри, співвідно­шення розмірів запланованого для конструювання виробу з розміром та кольором існуючих, що розміщені (наприклад, в архітектурному будівництві) поблизу споруд.

Сучасні вироби виготовляються з урахуванням основних вира­жальних засобів дизайну: формоутворення, різноманітності пред­метних форм, плавність переходів між частинами фігури, витон­ченість.

Промисловий дизайн вміщає всі взаємозв'язки, які тільки існу­ють між людиною і виробом. За змістом діяльності — це складний творчий процес, пошук нових форм, технічних і технологічних рі­шень, які відображаються у вигляді графічного документа (ескізу, креслення) або опису.

Художнім конструюванням захоплюється багато людей різного фаху, бо цей вид діяльності є не тільки цікавим, а й надає мож­ливість розкрити свій творчий потенціал і створювати оригінальні речі. Професійно художнім конструюванням займається художник-конструктор (дизайнер). Завдання дизайнера — надати предмету гармонії, краси, зручності. Він розробляє композицію виробу, вра­ховує естетичні смаки замовників продукції та потенційних спожи­вачів, національні традиції, особливості навколишнього середови­ща тощо.

Працюючи над виробом, дизайнер досягає його виразності через форму і колір, завдяки дотриманню пропорцій, симетричності чи асиметричності, а також технологічним і декоративним властивос­тям матеріалу.

3. Правила побудови трьох проекцій.

Розповідь учителя.

Дві проекції предмета — горизонтальна і фронтальна — досить повно та однозначно визначають на кресленнях форму багатьох пред­метів, але не всіх. Отже, за двома проекціями не завжди можна точно уявити форму предмета. Щоб побудувати креслення, за яким мож­на уявити цілісний образ зображуваного предмета, користуються трьома проекціями. У цьому випадку до горизонтальної і фронталь­ної площин проекцій додається ще одна — її називають профільною. Утворену на профільній площині проекцію називають профільною проекцією. Профільна площина проекцій перпендикулярна одночас­но горизонтальній і фронтальній площинам проекцій. Три взаємно перпендикулярні площини проекцій утворюють тригранний кут.

Попарний перетин площин проекцій утворюють три лінії, що ви­ходять із спільної точки 0. Ці лінії називають осями проекцій: .

Предмет, який проеціюють, вміщують у простір тригранного ку­та і послідовно розглядають з трьох боків: спереду, зверху й зліва. За допомогою уявних проеціюючих променів утворюють проекції на кожній площині проекції .

Щоб побудувати креслення предмета, усі три площини проек­цій суміщають в одну площину. Для цього горизонтальну площи­ну повертають вниз, а профільну — праворуч до суміщення з фрон­тальною площиною проекцій. Отримане таким чином креслення складається з трьох прямокутних проекцій предмета: фронтальної, горизонтальної та профільної. На кресленні всі три проекції розміщують у проекційному зв’язку, тобто горизонтальну проекцію – під фронтальною, а профільну – праворуч під нею. Осі проекцій і проеціюючі промені на кресленні не показують.

  Зображення на горизонтальній площині проекції називають

виглядом зверху. Проекції, що дають уявлення про видимі частини поверхонь пред­метів, називають виглядами.

 Вигляд — це зображення повернутої до спостерігача частини пред­мета. Для будь-якого предмета (якщо цього вимагає його форма) мо­жуть бути одержані три вигляди.

 Зображення на профільній площині проекцій називають вигля­дом зліва.

 Зображення, утворене на фронтальній площині проекцій, назива­ють виглядом спереду. . [у

  Це зображення вважають головним. Тому вигляд спереду ще нази­вають головним. Відносно нього розміщують й інші вигляди на кресленні: вигляд зверху — під ним, вигляд зліва — праворуч від нього і на одній висоті. За рахунок цього досягається проекційний зв'язок між виглядами — він є необхідною умовою для створення цілісного уявлення про форму зображуваного предмета.

Інструктаж до виконання практичної роботи.

Разом із учнями за ескізами аналізую об'єкти технологіч­ної діяльності, обрані на попередньому уроці. Визначаємо  габарит­ні розміри об'єкту, кількість, форма та розміри деталей, способи їх з'єднання.

Виконання практичної роботи.

 Кожен учень отримує завдання накреслити горизонтальну та фронтальну проекції якоїсь окремої деталі майбутнього виробу.

 Під час виконання завдання учитель контролює роботу учнів з ме­тою виявлення прогалин в їх знаннях і вміннях; здійснює поточний інструктаж.

 Підведення підсумків практичної роботи проводиться у формі за­
хисту проектів. ^:

V. ПІДСУМКИ УРОКУ |

Після аналізу виконаних робіт,  звертаю увагу учнів на кращі проекції, пояснює допущені помилки та методи їх усунення.

На завершення уроку треба ще раз закріпити в учнях мотивацію і подальшу роботу та проконтролювати, щоб учні залишили робочі місця в належному стані, а чергові по навчальній майстерні повною мірою виконали свої обов'язки.

VI ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1 . Опрацювати текст підручника

2. Закінчити чи виправити креслення фронтальної та горизонтальної

    проекції деталі.