Урок "І.Котляревський «Наталка Полтавка». Колоритні образи драми "

Українська література 9 клас

Тема. І.Котляревський «Наталка Полтавка». Колоритні образи  драми

Мета: вдосконалювати вміння школярів складати порівняльну характеристику героїв твору на прикладі Петра й Миколи, виявляти особливості їх рис поведінки, поглядів; ставлення до інших персонажів п'єси; розвивати увагу, творчі здібності, логічне мислення, пам'ять, спостережливість; вміння виділяти головне, суттєве; робити ґрунтовні висновки, узагальнення; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати інтерес до літера-тури, наслідків власної праці; прищеплювати почуття доброти, щирості, взаємоповаги.

Тип уроку: застосування знань і вмінь.

Обладнання: портрети Петра, Миколи, Наталки — героїв п'єси І. Котляревського, учнівські малюнки до змісту твору, музичне оформлення.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент. Емоційна готовність учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

Міні-круглий стіл «Обговорення питань»

• Що означає поняття «характер»? За яких умов він формується і може через деякий час зазнати змін.
• Визначіть власні позитивні й негативні риси характеру. Чи важко вам було це робити? Відповідь умотивуйте.
• Які параметри слід врахувати під час характеристики літературного героя? Наведіть приклади.

2. Бліцопитування

Риса характеру, яка мені подобається і та, що викликає неприємні відчуття.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

IV. Основний зміст уроку

1. Шановні друзі!

Сьогодні ми спробуємо не тільки вмотивувати вдачі, вчинків і поведінки літературних героїв, а й продемонструвати вміння протиставити характери двох дійових осіб (Петра і Миколи), однакових за соціальним станом. Нам необхідно дослідити взаємодію цих героїв за допомогою порівняння, зіставлення, виявити як сам письменник ставиться до своїх персонажів.

2. Літературна гра «Четвертий зайвий»

Заповнити таблицю, зазначаючи риси характеру героїв.

Довідковий матеріал: гумористичність, хвалькуватість, бездушність, недбайливість, грубість, чуйність, великодушність, відвертість, здатність до самопожертви, шляхетність, скупість, поетичність, природна освіченість, м'якохарактерність, примхливість, безтурботність, безталанність, прихильність, здатність до співчуття, оптимістичність, волелюбність, працьовитість, сумлінність, нерішучість.

3. Рубрика «Дослідити. Обґрунтуй»

Визначити прислів'я, приказки, які влучно характеризують Петра і Ми-колу. Власний вибір стисло вмотивуйте.

• Не одяг красить чоловіка, а добрі справи.
• Учився читать та писать, а вчився співать і танцювать.
• Чоловіка по одежі стрічають, а по уму випроводжають.
• Праці не боюся, в праці я горджуся!
• З ким поведешся, од того й наберешся.
• Не шукай правди в інших, коли в тебе її немає!
• Хто багато бажає, той щасливим не буває.
• Хто по морю плава, тому калюжа не страшна.

4. Рубрика «Юні психологи-спостерігачі». Робота у малих групах

Скласти схему відповідно до образу Петра і Миколи, окреслити в ній умови, за яких формувалися риси характеру героїв.

5. Складання плану до порівняльної характеристики Петра і Миколи, героїв твору

 І. Котляревського «Наталка Полтавка»

1. Духовна краса, благородність, волелюбність представників із народу — ментальні ознаки українців.

2. Петро й Микола — герої-побратими, сироти без роду; вияв високих моральних якостей співвітчизників.

3. Риси характеру персонажів.

1) Спільні: зневага до багатіїв; безталанність і здатність до співчуття; чесність і працьовитість; доброзичливість і щирість; важке дитинство й юність; дружня взаємопідтримка і допомога.

2) Різні: Петро — сентиментальна натура; лірична виваженість, слабовільність, здатність до самопожертви; Микола — дотепний, гуморист, життєрадісність, рішучість, здатність протистояти труднощам.

4. Мова, вчинки і поведінка героїв — матеріал для виявлення рис їх характеру.

5. Петро — ідельний образ бідняка, Микола — втілення патріотизму українського народу.

6. Найулюбленіші герої І. Коляревського.

VII. Підсумок уроку

1. Рефлексія

• Висловіть стисло свої враження про Петра й Миколу.
• Яким чином ці герої вчать нас допомагати в біді одне одному.
• Чи хотіли б ви мати собі такого друга як Петро й Микола?

2. «Мікрофон»: «Мій ідеал друга (товариша)»

VII. Оголошення результатів навчальної діяльності

IX. Домашнє завдання

«Написати міні-твір на тему «Герой п'єси І. Котляревського «Наталка Полтавка», якого я поважаю і шаную».

Додаток

1. Цитатний диктант

Завдання: 1. Цитатний диктант

Завдання:

за наведеними рядками визначте, про кого йдеться:

• «Ти був бідним, любив мене — і за те потерпів і мусив мене оставити; я тебе любила і тепер люблю». (Петра)
• Хто про себе говорить: «Противні мні статут і розділи, / Позви і копи страх надоїли, / Несносен мні синкліт весь бумажний, / Противен тож і чин мой преважний?» (Возний Тетерваковський)
• «Не багата я і проста, но чесного роду, / Не стижуся прясти, шити і носити воду?» (Наталка)
• Хто з героїв характеризує виборного: «Чоловік і добрий був би, так біда — хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…»? (Микола)
• «…Живуть хоть не так, як люди, а хоть побіля людей, копійка водиться і про чорний день іміється». (Возний Тетерваковський)
• Дійова особа, яка так висловлює думку про Наталку: «Золото не дівка! Наградив бог Терпилиху дочкою». (Виборний Макогоненко)
• Він, понадіявшись на своє багатство, зачав знакомитись не з рівнею; зачав, бач, заводити бенкет з повитчиками, з канцеляристами, купцями і цехмістрами — пив, гуляв і шахровав гроші, покинув свій промисел і мало-помалу розточив своє добро…». (Терпило)
• Хто з героїв висловив думку: «Бідність і багатство — єсть то божа воля, / З милим їх ділити — єсть щаслива доля?» (Наталка)
• До кого звернулась Наталка з промовою: «Я покорюсь вашій волі і для вас за первого жениха, вам угодного, піду замуж, перенесу своє горе… не буду ніколи плакати»? (До Терпилихи)
• Кого мав на увазі виборний, зазначаючи: «Ради пройдисвіта, ланця, що, може, де в острозі сидить, може, умер або в москалі завербувався!..»? (До Петра)
• «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота — без роду, без племені, без талану і без приюту». (Микола)
• «Так і я з чорноморцями буду тетерю їсти, горілку пити, люльку курити і черкес бити. Тілько там треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висоватись, та се невелика штука». (Микола)

Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

Наталка Полтавка.

2.1.1. Орієнтовний план до характеристики образу.

І. Наталка — народний ідеал української жінки.

ІІ. Портрет і зовнішність героїні.

ІІІ. Риси характеру: чесність і сердечна чистота; духовна збагаченість; працьовитість і кмітливість; рішучість і винахідливість; любов до матері і шанобливе ставлення до старших; освіченість і чемність.

ІV. Значення образу, його привабливість.

2.1.2. Цитатна характеристика героїні.

2.1.3. Опрацювання образу Наталки.

2.2. Петро.

2.2.1. Орієнтовний план до характеристики образу.

І. Петро — представник трудового народу.

ІІ. Портрет і зовнішність героя.

ІІІ. Риси характеру: вірність у коханні, сумлінність; працьовитість і чесність; щирість і великодушність; чуйність і м'якохарактерність; нерішучість і слабовільність; доброта і співчутливість; природна освіченість; здатність до самопожертви.

ІV. Петро — ідеальний образ бідняка.

2.2.2. Цитатна характеристика.

2.2.3. Аналіз образу героя.

• У чому виявилася спорідненість образів Петра і Наталки?
• Яким чином І. Котляревський відтворив на прикладі Петра ідеальний образ бідняка?
• Що свідчить про нерішучість, м'якохарактерність героя?
• Чи здатний бідняк заради свого кохання на самопожертву?
• Як І. Котляревський на прикладі образу Петра відтворив потяг народу до знань, до культури?
• Які риси характеру Петра, на думку автора п'єси, заслуговують на повагу? Вірність у коханні, великодушність, доброта, співчуття до інших.

2.3. Микола.

2.3.1. Орієнтовний план до характеристики образу.

І. Микола — сирота без роду, без племені, без таланту і без приюту».

ІІ. Портрет, зовнішність персонажа.

ІІІ. Риси характеру, поведінка: безталанність і здатність до співчуття; добро-зичливість і прихильність; волелюбність і оптимістичність; патріотизм і мужність; відвертість і життєрадісність; працьовитість і чесність; здатність протистояти труднощам.

Види пісень, використані у п'єсі, за походженням:

1) пісні, написані самим автором («Ой мати, мати! Серце не вважає»; «Віють вітри, віють буйні»; «Ой я дівчина Полтавка»; «Видно шляхи полтавськії і славну Полтаву»; «Чого вода каламутна, чи не хвиля збила?»; «Де згода в сімействі»; «Підем, Петре, до тієї»; «Начинаймо веселиться»);

2) фольклорного походження, але оброблені І. Котляревським відповідно до змісту своєї п'єси, тобто нові варіанти відомих народних пісень («Сонце низенько, вечір близенько»; «Ворскло, річка невеличка» та ін);

3) літературного походження, але перероблені автором («Всякому городу нрав і права» Г. Сковороди; «От юних літ…»; «Ой доля людськая — доля єсть сліпая!»);

4) народні пісні, введені у п'єсу майже без змін («Ой під вишнею, під черешнею»; «Гомін, гомін по діброві»; «Та йшов козак з Дону, та з Дону додому»; «У сусіда хата біла»; «Дід рудий, баба руда»).