Додаток №4
Урок №4
Тема. І.Котляревський. «Наталка Полтавка». Наталка як уособлення кращих рис української жінки. Роль і функція пісень у п’єсі.
Мета: охарактеризувати образ Наталки, інші образи драми, з'ясувати роль і функцію пісень у творі; розвивати навички самостійної роботи, вміння зв’язно висловлювати свої думки; робити висновки, узагальнення; виховувати почуття гордості за національну культуру; прищеплювати любов до театру.
Обладнання: відеозапис фрагменту п’єси «Наталка Полтавка», аудіозапис пісні героїні п'єси, підручник, текст твору.
Тип уроку: оволодіння знаннями, уміннями і навичками.
Хід уроку
І. Мотивація навчальної діяльності.
*Слово вчителя.
Видатний український драматург Іван Карпенко-Карий писав: «Багато води утекло в море забуття; протягом такого довгого часу тисячі драматичних п’єс спочивають вічним сном, забуті навіки, а «Наталку» вивчили напам’ять мало не всі слухачі… Здавалось би, й «Наталці» пора спочить, а вона невгамовно лунає на сцені дивно милими піснями і буде лунать довго, довго…». І справа тут, мабуть, не лише в пісні, а й у постаті героїні. Яка ж вона, Наталка? Це ми і маємо з’ясувати. Отож, на сьогоднішньому уроці ми охарактеризуємо образ Наталки, порівняємо образи Петра і Миколи, з’ясуємо роль і функцію пісень у творі, розвиватимемо навички самостійної роботи, вміння зв’язно висловлювати свої думки; робити висновки, узагальнення. Для себе ставлю завдання - виховувати у вас почуття гордості за національну культуру; прищеплювати любов до української пісні та мови, інтерес до наслідків своєї праці.
*«Дошка запитань» (Прикріплюють листочки із запитаннями до уроку та очікуваннями)
*Актуалізація опорних знань учнів.
Перевірка домашнього завдання.
Учні читають створені анкети героїв.
*«Літературна дуель»
Підготувати по два питання за змістом п’єси «Наталка Полтавка».
ІІ. Основний зміст уроку.
Презентація теми, мети уроку, характеристика Наталки Полтавки.
*Бесіда, робота з текстом твору.
Головна героїня однойменної п’єси, дочка Горпини Терпилихи, бідна дівчина, яка кохає Петра, 4 роки вірно жде його із заробітків. Вона не кріпачка, вільна, живе з матір’ю, шиттям заробляє собі і матері на життя.
Уже під час першої зустрічі з возним бачимо, що Наталка розумна, пряма, чесна, відверта. Вона вміло і вправно відхиляє всі «поползновенія» возного, його замахи на її волю. Вона дає зрозуміти возному, що залицяння пана зовсім не роблять честі бідній дівчині. І робить це з почуттям власної гідності, моральної вищості над возним. Вона не шукає матерiального достатку, навпаки, радіє, що тепер стала рівнею бідному Петрові. На її думку, в заможного чоловіка бiдна жiнка "буде гiрше наймички, буде кріпачкою".
«Жити люб’язно і дружно, бути вірним до смерті і помагати один одному». Її не страшить тяжка праця, бідність, аби весь вік жити з коханим.
Розумна, вільнолюбна, з твердими поглядами на життя, вона добре усвідомлює, що багатий пан не може бути їй, простій людині, справжнім, щирим другом, що він не шануватиме її, буде дивитися з презирством, обходитися з неповагою, перетворить її на наймичку, кріпачку. Одруження з возним для Наталки – поневолення, а одруження з Петром – вільність.
*Створення проблемної ситуації
«Золото - не дівка!... - розповідає про неї виборний. - Окрім того, що
красива, розумна, моторна i до всякого діла дотепна, - яке в неї добре серце, як вона поважає матір свою; шанує всiх старших вiд себе; яка трудяща, яка рукодiльниця; себе i матір свою на свiтi держить».
Героїня весь час вагається між дочірнім обов’язком і пориваннями серця. Її душевна стійкість зазнає випробувань: «Я давно вже поклялась і тепер клянусь, що, окрім Петра, ні з ким не буду». І тут же за наполяганнями матері і з жалості до неї погоджується вийти «за першого жениха», їй «угодного». Розмова з матір’ю переконує, що Наталка здатна до глибокої критичної оцiнки людей, а власнi вчинки доводять, що її слова не якась вiдсторонена вiд життя теорiя - Наталка i дiє так, як мислить: помiрковано, але рiшуче.
«Мамо, мамо! Для тебе все стерплю, для тебе все зроблю, і коли мені Бог поможе осушити сльози твої, то я найщасливіша буду на світі…» Ми бачимо: перемагає дочірній обов’язок. (Дія І, ява VІ) – зачитати.
Як чесну людину, вона не вміє лицемірити, кривити душею; якщо вона покорилася, то мусить дотримати слова, даного матері, а оскільки любить Петра, то і просить Бога вигнати цю любов з її серця. «Боже, коли уже воля твоя єсть, щоб я була за возним, то вижени любов до Петра із мого серця і наверни душу мою до возного, а без сього чуда я пропаду навіки…»
Дівчина стає сильною, рішучою, готовою боротися за своє щастя, навіть на відміну від Петра, який здається: «Я вам ні в чім не помішаю, кінчайте те, що начали». «Наталко, покорися своїй долі, послухай матері, полюби пана возного і забудь мене навіки!» Котляревський підкреслює й інші дуже важливі риси характеру Наталки: хоробрість, енергійність i наполегливість у боротьбі за своє щастя, її усвідомлення власної гідності.
Під тиском матері і обставин Наталка змушена була відступити від своїх позицій, але поява Петра, що свідчило про його вірність, зміцнює душевні сили й волю Наталки, знову надихає її на боротьбу. Навіть тоді, коли не тільки мати проти неї, а й сам Петро відступається, вона мусить захищати права не тільки на власне щастя, а й на щастя коханої людини. Вона не складає зброї, рішуче і сміливо виступає проти наділених владою супротивників, проти волі матері, ламає «узаконений порядок».
(Інсценізація уривків п’єси. Входять дійові особи, які і характеризують Наталку )
*«Асоціативний диктант»
Здатність до сильних почуттів, пиха, вірність, покірність, хитрість, нерозважливість, працьовитість, кмітливість, щирість, слабкість, рішучість, розум, любов до розкошів, вразливість, сила духу, добросердя, любов до матері і пошана до старших, песимізм. (Виписують у зошит)
Перевірка через «Гронування».
Підсумок: підкреслюємо , що дівчина пишається тим, що вона – «чесного роду»; вміє кохати, але притримується думки, що спокій матері, її шанування – це святе; заради цього можна й на самопожертву піти; хоча в душі сподівається: до цього не дійде. Побачивши поряд реальне щастя з Петром, Наталка «бунтує» проти несправедливості щодо неї, її кохання й просто людської гідності.
Цитатна характеристика. (Зачитують цитати, виписані вдома)
*Робота в групах. (заповнити таблицю - 3 групи)
І група Петро |
ІІ група Спільні риси |
ІІІ група Микола |
Коханий Наталки, працьовитий, добрий, покірний, здатний на самопожертву, спокійний, витривалий, розсудливий, ніжний, захоплюється прекрасним, нерішучий, мова спокійна, лагідна, насичена пестливою лексикою.
|
Сироти, бурлаки, цінують дружбу, розумні, волелюбні, працьовиті, співчутливі, чесні, відверті. |
Далекий родич Терпилихи, письменний, енергійний, здатний до боротьби, бадьорий, дотепний, життєрадісний, весельчак, співун, оптиміст, винахідник, мова насичена дотепним народним гумором, прислів’ями, приказками. |
Завдання з теорії літератури. «Поєднати поняття».
Висновок: Усі художні засоби є не тільки окрасою твору, вони відіграють важливу роль у характеристиці героїв, підкреслюють їхні настрої, розкривають душу, вдачу та внутрішній світ персонажа.
Окрім того, кожен герой у п'єсі має свою пісню, яка допомагає нам глибше пізнати цей образ. У піснях персонажі виливають свої почуття, висловлюють свої погляди, самохарактеризуються.
У п’єсі – 22 пісні.
За походженням вони поділяються на такі види: (Робота у зошиті)
а) пісні, написані самим автором:
б) фольклорного походження, але оброблені І. Котляревським відповідно до змісту своєї п'єси, тобто нові варіанти відомих народних пісень:
в) літературного походження, але перероблені автором:
г) народні пісні, введені у п'єсу майже без змін:
Найбільше у творі ліричних пісень. Змінюючи прозаїчну мову, ці пісні надають усій п'єсі глибокої задушевності, теплоти і щирості.
Ці пісні не випадково введені в тканину п’єси. Вони є органічним елементом її композиції, кожна з них несе певне сюжетне навантаження, допомагає глибше розкрити образи твору, показати мрії, настрої і прагнення дійових осіб.
ІІІ. Підсумковий етап уроку.
*Рефлексія.
*Підсумок уроку.
Заключне слово вчителя.
П’єса Котляревського «Наталка Полтавка» має велике пізнавальне і виховне значення. А ще вона завоювала світову славу. Особливим успіхом користувалася у чехів, словаків, болгар – і в перекладах, і в оригіналах ішла сотні разів. «Наталку Полтавку» вітали Париж, Лондон, Загреб, Нью-Йорк, Відень, Сідней, Буенос-Айрес, Торонто та інші столиці світу. Відомий негритянський співак Поль Робсон включив до свого репертуару кілька пісень із п’єси. У наш час «Наталка Полтавка» з незмінним успіхом іде на сценах Італії, Німеччини, США, Румунії, Англії, Угорщини та інших країн. Отже, праматір українського театру (як відзначав Карпенко-Карий) і драматургії стала багатим надбанням світової театральної культури.
Сьогодні ми завершуємо вивчення творчості великого сина українського народу, автора бурлескно-травестійної поеми «Енеїда», соціально-побутової драми «Наталка Полтавка», іскрометного водевілю «Москаль-чарівник» Івана Петровича Котляревського, якому Тарас Шевченко присвятив такі рядки:
Будеш, батьку, панувати,
Поки живуть люди;
Поки сонце з неба сяє,
Тебе не забудуть.
*Інтерактивна вправа «Мікрофон».
– Які із ваших очікувань здійснилися?
– Продовжте речення:
На сьогоднішньому уроці я…
Мені сподобалося…
Найважче мені було…
Я хотіла б (хотів би)…
*Очікувані результати.
Учень (учениця):
*Оцінювання.
*Домашнє завдання.
Високий |
Достатній |
Середній, початковий |
Опрацювати ідейно – художній зміст повісті. Творче завдання: написати міні-твір «Чи може Наталка бути ідеалом для сучасної української дівчини?».
|
Підготувати повідомлення про життя і творчість Г. Квітки – Основ’яненка.
|
Прочитати повість Г. Квітки– Основ’яненка «Маруся». |