Урок допоможе ознайомити учнів із творчістю видатного поета П.Тичини, відтворити ставлення автора до розвитку суспільства, розкрити проблеми національного відродження українського народу в його творчості; розвивати творчі здібності, вміння висловлювати власні думки виховувати патріотичні почуття, повагу до рідної землі, пошану до рідного народу.
«І СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ…»
Тема. П.Тичина «Похорон друга» - величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину.
Мета: ознайомити з творчістю видатного поета П.Тичини, відтворити ставлення автора до розвитку суспільства, розкрити проблеми національного відродження українського народу в його творчості; розвивати творчі здібності, вміння висловлювати власні думки виховувати патріотичні почуття, повагу до рідної землі, пошану до рідного народу.
Тип уроку: урок позакласного читання.
Форма уроку: урок-реквієм.
Наочність, обладнання: ілюстрація до видання П.Тичини «Похорон друга» (художники Е.В.Матвєєв, Є.В.Попов, М.Д.Шевченко), Іван та Марія Литовченки. «Реквієм». Гобелен.
Форми, методи і прийоми роботи: робота з епіграфом, словникова робота, «Хто більше?», «Це цікаво!», «Ланцюжок», «Незакінчене речення», «Цитати для роздумів», «Життєвість ситуації», «Мистецька вітальня», проблемне запитання.
Міжпредметні зв’язки: Біблія (життя і смерть, сенс людського буття), музичне мистецтво (поліфонія), художня культура (килимарство, гобелен), історія України (Друга світова війна).
Теорія літератури: поема, рефрен, метаморфоза, пафос, трагічний пафос, жанр, іманентність, астрофічний вірш, лейтмотив, інвектива.
Епіграф:
«Похорон друга» - це по-справжньому знайдена музика тієї епохи.
О.Білецький
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
Фашистська навала, окупація України змусили П.Тичину евакуюватися до Башкирії. Там він працював в Інституті мови і літератури Академії наук. Пафос боротьби проти фашизму проймає його творчість воєнного часу, зокрема відому поему «Похорон друга» (1942).
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Система запитань і завдань.
Теорія літератури.
Поема – ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.
Словникова робота.
Реквієм – католицька траурна заупокійна меса, присвячена пам'яті померлих.
«Цитата для роздумів».
Такої поеми-думи, поеми-реквієму ще не було в нашій… поезії. Павло Тичина, можливо, один з найбільш незвичайних ліриків нашого часу.
К.Зелінський
- У чому ж незвичайність поеми? (У формі).
- Обгрунтуйте своє твердження. (Сміливе поєднання далеких один від одного лексичних елементів і цілих стилістичних шарів).
- Назвіть їх.
Стилістичні шари:
Ліричний герой |
Щирий і чуйний до людського горя, згадує і тяжко переживає загибель друга Ярослава, оплакує смерть невідомого йому бійця Степана |
«Хто більше?»
Рідкісним ритмічним розмаїттям, віртуозною ліричністю, яскравістю звукових і зорових образів, динамічною розповіддю, ліричною схвильованістю, народнопісенними образами…
Робота з епіграфом.
Теорія літератури.
Поліфоні́я (від грец. poly — багато і phone — звук) — вид багатоголосся, у якому окремі мелодії, або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно-ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність голосів та незбігання в різних голосах каденцій, цезур, кульмінацій, акцентів та ін.
Поліфонічність поеми |
||||
нотки запальної поетичної публіцистики (авторські інвективи на адресу фашизму і розпачливі материнські голосіння) |
бойові заклики промовця |
афористично стислі філософські розмисли над природою життя, смерті і безсмертя |
витончені пейзажні замальовки, які миготять усіма барвами й гомонять усіма звуками |
ритмічна «партія барабана» |
Теорія літератури.
Інвекти́ва (від лат. invectiva (oratio)), у свою чергу походить від (лат. invehor — накидаюся, нападаю) — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу.
Теорія літератури.
Рефрен – (фр. refrain — «повторювати») — повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах.
Метаморфоза – (від грец. μεταμόρφωσις — «перетворення») — перетворення будь-чого.
Лейтмотиви поеми П.Тичини «Похорон друга» |
|
І рефрен |
ІІ рефрен |
Музичний |
Світоглядно значущий |
«…сурми плакали, …тарілки дзвякали, …барабан… в груди бив» |
«усе міняється, оновлюється, рветься…» |
Словникова робота.
Епітафія – (від греч.(грецький) epitáphios — надгробок), надмогильний напис, переважно віршований.
Теорія літератури.
Іманентний – (лат. властивий, притаманний чомусь) — внутрішньо притаманний предметам або явищам, той, що випливає з їхньої природи.
«Ланцюжок».
ВІД похмурого ДО світлого
«…землі сирій себе всього передає» «… знов зеленим з-під землі встає», «…встає, росте й сміється»
Теорія літератури.
Пафос – емоційно-оцінне ставлення до того, про що розповідається, відрізняється великою силою почуттів (глибоке пристрасне почуття).
Трагічний пафос – вищий прояв суперечності і боротьби, що виникає в свідомості людини і її життя; конфлікт призводить до загибелі героя і викликає у читачів і глядачів гостре почуття співчуття, співпереживання.
«Незакінчене речення».
«Похорон друга» - це …(монументальний твір міфософського масштабу, філософський величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину).
ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ
Бесіда.
Теорія літератури.
Астрофічний вірш – вірш, у якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюючи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення.
Проблемне запитання.
Словникова робота.
Смерть – припинення життєдіяльності організму.
Героїчна смерть – спосіб осягнути безсмертя в народній пам’яті.
«Цитата для роздумів».
Василеві Стусові належить тонке і влучне спостереження над пізньою творчістю поета: «Найживішими і справді людяними у Тичини були здебільшого вірші про смерть – чи не єдина жива тема його вигаслого генія».
«Життєвість ситуації».
«Мистецька вітальня».
Словникова робота.
Гобелен – один із різновидів декоративно-ужиткового мистецтва, стінний безворсовий килим із сюжетною або орнаментною композицією, витканий вручну перехресним переплетенням ниток.
«Це цікаво!».
Тичина і Кіровоградщина
Подорожуючи в 1920 р. по Україні з капелою Кирила Стеценка, Павло Тичина залишив спогади та подорожні нотатки про Златопіль, Листопадове, Новомиргород, Єлисаветград у книзі «Щоденникові записи» та в єдиному прозовому творі, створеному ще в далекому 1920, але видрукованому лише в 1982, - «Подорож з капелою К.Т.Стеценка». Згодом неодноразово відвідував наш край.
Робота з епіграфом.
Смертні нам безсмертя дарували,
Смертні нам продовжили життя.
IV. ОЦІНЮВАННЯ
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Обов’язкове:
За бажанням:
ЛІТЕРАТУРА
Комунальний заклад
«Навчально-виховне об’єднання
«Загальноосвітній навчальний заклад
І-ІІІ ступенів №20 – ДЮЦ «Сузір’я»
Кіровоградської міської ради
Кіровоградської області»
Урок позакласного читання
«І СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ…»
П.Тичина «Похорон друга» -
величний реквієм воїнам,
загиблим у боях за Батьківщину
Підготувала і провела
Голик О.В.