Урок "І смертю смерть подолав..." (П.Тичина "Похорон друга" - величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину). 11 клас

Про матеріал

Урок допоможе ознайомити учнів із творчістю видатного поета П.Тичини, відтворити ставлення автора до розвитку суспільства, розкрити проблеми національного відродження українського народу в його творчості; розвивати творчі здібності, вміння висловлювати власні думки виховувати патріотичні почуття, повагу до рідної землі, пошану до рідного народу.

Перегляд файлу

«І СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПОДОЛАВ…»

Тема. П.Тичина «Похорон друга» - величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину.

Мета: ознайомити з творчістю видатного поета П.Тичини, відтворити ставлення автора до розвитку суспільства, розкрити проблеми національного відродження українського народу в його творчості; розвивати творчі здібності, вміння висловлювати власні думки виховувати патріотичні почуття, повагу до рідної землі, пошану до рідного народу.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: урок-реквієм.

Наочність, обладнання: ілюстрація до видання П.Тичини «Похорон друга» (художники Е.В.Матвєєв, Є.В.Попов, М.Д.Шевченко), Іван та Марія Литовченки. «Реквієм». Гобелен.

Форми, методи і прийоми роботи: робота з епіграфом, словникова робота, «Хто більше?», «Це цікаво!», «Ланцюжок», «Незакінчене речення», «Цитати для роздумів», «Життєвість ситуації», «Мистецька вітальня», проблемне запитання.

Міжпредметні зв’язки: Біблія (життя і смерть, сенс людського буття), музичне мистецтво (поліфонія), художня культура (килимарство, гобелен), історія України (Друга світова війна).

Теорія літератури: поема, рефрен, метаморфоза, пафос, трагічний пафос, жанр, іманентність, астрофічний вірш, лейтмотив, інвектива.

Епіграф:

«Похорон друга» - це по-справжньому знайдена музика тієї епохи.

О.Білецький

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Фашистська навала, окупація України змусили П.Тичину евакуюватися до Башкирії. Там він працював в Інституті мови і літератури Академії наук. Пафос боротьби проти фашизму проймає його творчість воєнного часу, зокрема відому поему «Похорон друга» (1942).

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

Визначте жанр твору. (Поема).

Теорія літератури.

Поема – ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери.

Яка саме? (Філософська поліфонічна поема, поема-реквієм).

Словникова робота.

Реквієм – католицька траурна заупокійна меса, присвячена пам'яті померлих.

Чому цей твір називають явищем в літературі незвичайним і формою, і змістом? (Своєрідна побудова поеми дозволила поетові поєднати індивідуальне із загальнонародним, широкий філософський розмах думки з конкретними реалістичними описами).

«Цитата для роздумів».

Такої поеми-думи, поеми-реквієму ще не було в нашій… поезії. Павло Тичина, можливо, один з найбільш незвичайних ліриків нашого часу.

К.Зелінський

- У чому ж незвичайність поеми? (У формі).

- Обгрунтуйте своє твердження. (Сміливе поєднання далеких один від одного лексичних елементів і цілих стилістичних шарів).

- Назвіть їх.

Стилістичні шари:

барвистий пейзажний живопис;
складні музичні варіації;
побіжні побутові малюнки;
філософські медитації;
пряма публіцистика;
інтимно-ліричні визнання.

Який сюжет поеми? (Розповідь про похорон воїна Степана).
Чи є у творі розповідь про подвиги героя, опис зовнішності? (Ні).
Як же нам уявляється Степан? (Через емоції і роздуми ліричного героя, його враження від похорону).
Що викликає в уяві поета образ його друга Ярослава, який десь коло Харкова «з військом … одвоював село, та й сам погинув»? (Побачене й почуте на кладовищі).
Хто є ліричним героєм поеми? Сам поет, робітник, селянин? (Громадянин, який вболіває за свій народ, живе його думами, мріями, прагненнями).
Охарактеризуйте ліричного героя.

Ліричний герой

Щирий і чуйний до людського горя, згадує і тяжко переживає загибель друга Ярослава, оплакує смерть невідомого йому бійця Степана

З чим чергуються картини життя тилового міста? (З філософськими роздумами про сенс людського буття, про гуманізм, про неминучість перемоги над ворогом людства – гітлеризмом).
Як сприймається поема? (Як своєрідний внутрішній монолог людини, яка спочатку з сумом дивиться на людське існування («замулюється мулом, порохом береться, землі сирій всього себе передає»), а потім, зваживши і осмисливши закономірність процесів життя, приходить до висновку про неминучу перемогу добра і правди над мракобіссям).
Що утверджується в поемі? (Народ безсмертний, і безсмертні герої, що впали за його свободу. Утверджується ідея вічного торжества життя).
Зачитайте з тексту. («Усе підводиться, встає, росте й сміється. / Усе в нові на світі форми переходить. / І мертвому тобі – живих нас не убить».).
Чим поема П.Тичини «Похорон друга» відрізняється від інших творів?

«Хто більше?»

Рідкісним ритмічним розмаїттям, віртуозною ліричністю, яскравістю звукових і зорових образів, динамічною розповіддю, ліричною схвильованістю, народнопісенними образами…

Що ви помітили в поемі? (Філософське осмислення теми).
Обгрунтуйте своє твердження. ( Коли герой твору тужить за Степаном та Ярославом, то ця журба сприймається як узагальнення всенародної скорботи, як вияв пам’яті всіх людей і їхньої любові до полеглих воїнів, як роздуми про вічне торжество життя, як віра в перемогу).
Які якості, на вашу думку, забезпечили невмирущість твору? (Багатоплановість, поліфонічність звучання оповіді про захисника Вітчизни, котрий недожив, недолюбив, філософські роздуми про смерть та безсмертя, майстерність «малярського», колористичного зображення, ритмічна розмаїтість).

Робота з епіграфом.

Чи погоджуєтеся ви з думкою М.Рильського, який стверджував, що тема, обрана П.Тичиною, могла б лягти в основу великого музичного твору, зокрема симфонії?
Яка художня структура поеми? (Багатоголоса, поліфонічна).

Теорія літератури.

Поліфоні́я (від грец. poly — багато і phone — звук) — вид багатоголосся, у якому окремі мелодії, або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно-ритмічний розвиток, зберігаючи рівноправність голосів та незбігання в різних голосах каденцій, цезур, кульмінацій, акцентів та ін.

Переконайте у цьому своїх однокласників.
Заповніть таблицю.

Поліфонічність поеми
нотки запальної поетичної публіцистики (авторські інвективи на адресу фашизму і розпачливі материнські голосіння)	бойові заклики промовця	афористично стислі філософські розмисли над природою життя, смерті і безсмертя	витончені пейзажні замальовки, які миготять усіма барвами й гомонять усіма звуками	ритмічна «партія барабана»

Теорія літератури.

Інвекти́ва (від лат. invectiva (oratio)), у свою чергу походить від (лат. invehor — накидаюся, нападаю) — форма літературного твору, одна з форм памфлета, що висміює або гостро критикує реальну чи уявну особу або групу.

Які ці голоси? (Вони змінюються, перебивають один одного, взаємонакладаються, контрастують і суголосять).
Щоб ви виділили у художній структурі поеми? (Два лейтмотиви, які немов нанизують на спільний стрижень усі інші «теми» твору, багатократно повторюючись і видозмінюючись).
Що ж лежить в основі твору? (Простежується музичний композиційний принцип «теми з варіаціями»).
За допомогою яких художніх засобів він виражається? (Рефренів та їх поступовій метаморфозі).

Теорія літератури.

Рефрен – (фр. refrain — «повторювати») — повторення групи слів, рядка або кількох віршових рядків у строфах.

Метаморфоза – (від грец. μεταμόρφωσις — «перетворення») — перетворення будь-чого.

Дослідіть лейтмотиви твору.

Лейтмотиви поеми П.Тичини «Похорон друга»
І рефрен	ІІ рефрен
Музичний	Світоглядно значущий
«…сурми плакали, …тарілки дзвякали, …барабан… в груди бив»	«усе міняється, оновлюється, рветься…»

Чому всі ці скорботні звуки єднаються в «оркестровий плач»? («Ти славно – вік – одробив»).
Як би ви назвали ці слова? (Епітафії полеглому героєві, в образі якого узагальнені не тільки Степан і Ярослав, але й всі їх знані й незнані побратими в боротьбі зі злом).

Словникова робота.

Епітафія – (від греч.(грецький) epitáphios — надгробок), надмогильний напис, переважно віршований.

На що вказує рефрен, вжитий у різних варіантах у поемі П.Тичини? (На незнищенність життя, на філософське осмислення людського буття в контексті Всесвіту, його катастроф та самостверджень на іманентній основі).

Теорія літератури.

Іманентний – (лат. властивий, притаманний чомусь) — внутрішньо притаманний предметам або явищам, той, що випливає з їхньої природи.

Що відтворює що відтворює ІІ рефрен? (Наростання оптимізму).

«Ланцюжок».

Створіть «ланцюжок» оптимізму.

ВІД похмурого ДО світлого

«…землі сирій себе всього передає» «… знов зеленим з-під землі встає», «…встає, росте й сміється»

У чому резюмується? (В активно життєствердному афоризмі: «І мертвому тобі – живих нас не убить»).
Який у творі пафос? (Трагічний).

Теорія літератури.

Пафос – емоційно-оцінне ставлення до того, про що розповідається, відрізняється великою силою почуттів (глибоке пристрасне почуття).

Трагічний пафос – вищий прояв суперечності і боротьби, що виникає в свідомості людини і її життя; конфлікт призводить до загибелі героя і викликає у читачів і глядачів гостре почуття співчуття, співпереживання.

Які позасюжетні елементи, на вашу думку, допомагають висвітлити роздуми П.Тичини про безсмертя і торжество справедливості? (Філософські відступи).

«Незакінчене речення».

«Похорон друга» - це …(монументальний твір міфософського масштабу, філософський величний реквієм воїнам, загиблим у боях за Батьківщину).

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

Бесіда.

Що ви виділили б у створенні поезії? (Оригінальність зорових і слухових деталей, своєрідність строфічної будови – астрофічний вірш).

Теорія літератури.

Астрофічний вірш – вірш, у якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюючи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення.

З якою метою автор використовує різні зображувально-виражальні засоби? (Щоб висловити глибоку ніжність, біль, тугу і справедливий гнів).
Яка ідея поезії? (Ідея – безсмертя людини).
Що у творі поєднується? (Реальне з уявним. Органічне злиття особистого горя від втрати близького друга з горем осиротілих дітей, матерів, жінок).
Чому П.Тичину зацікавила тема смерті? (Як шлях до безсмертя).

Проблемне запитання.

Чи є різниця між смертю і героїчною смертю?

Словникова робота.

Смерть – припинення життєдіяльності організму.

Героїчна смерть – спосіб осягнути безсмертя в народній пам’яті.

«Цитата для роздумів».

Василеві Стусові належить тонке і влучне спостереження над пізньою творчістю поета: «Найживішими і справді людяними у Тичини були здебільшого вірші про смерть – чи не єдина жива тема його вигаслого генія».

У що вірить ліричний герой? (У нездоланність сили духу людей, у неминучість загибелі наступного ворога, в перемогу над ним).

«Життєвість ситуації».

Чи можна сказати, що поема сьогодні чи не більш сучасна, ніж в роки свого створення? Обгрунтуйте своє твердження.

«Мистецька вітальня».

Що зображено на гобелені та ілюстраціях?
Поясніть символіку кольорів.
Обгрунтуйте колористику гобелену і живописного полотна.

Словникова робота.

Гобелен – один із різновидів декоративно-ужиткового мистецтва, стінний безворсовий килим із сюжетною або орнаментною композицією, витканий вручну перехресним переплетенням ниток.

«Це цікаво!».

Тичина і Кіровоградщина

Подорожуючи в 1920 р. по Україні з капелою Кирила Стеценка, Павло Тичина залишив спогади та подорожні нотатки про Златопіль, Листопадове, Новомиргород, Єлисаветград у книзі «Щоденникові записи» та в єдиному прозовому творі, створеному ще в далекому 1920, але видрукованому лише в 1982, - «Подорож з капелою К.Т.Стеценка». Згодом неодноразово відвідував наш край.

Робота з епіграфом.

Запам’ятайте ці слова і нехай вони будуть завжди у вашому серці!

Смертні нам безсмертя дарували,

Смертні нам продовжили життя.

IV. ОЦІНЮВАННЯ

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

Дослідити «живопис» композиції поеми П.Тичини «Похорон друга».

За бажанням:

Написати письмовий твір «Філософські мотиви в поезії П.Тичини.
Прочитати статтю М.Г.Цибульського «Подорож в Єлисавет». – «Кіровоградська правда». - 1986. – 11.05., написати відгук.

ЛІТЕРАТУРА

Т и х о л о з Б. Усе для школи. Українська література. 10 клас. Випуск 7. П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра. – С.32-36.
Н е п о р о ж н і й О.С., Семенчук І.Р. Українська література. Підручн. для 10 кл. – К.: Рад.шк., 1981. – С.27-28.
Х р о п к о П. Українська література: Підруч. для 10 кл. середн. шк., ліцеїв, гімназій, коледжів. – 3-тє вид. – К.: Освіта, 1998. – С.435.