Урок "Ідеологічні кампанії"

Конспект уроку

з історії України

для 11-го класу

Підготувала учитель історії

КЗ «Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ст.»

Вистороп Тетяна Василівна

Тема. Ідеологічні кампанії

Мета: проаналізувати причини, мотиви та наслідки ідеологічних кампаній та «чисток» активної інтелігенції радянською владою; їх вплив на культурно-освітній розвиток УРСР; охарактеризувати такі явища, як «лисенківщина» та «ждановщина»; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння аналізувати та робити висновки; удосконалювати навички роботи в парах, малих групах, вміння працювати з текстом підручника та Інтернет-ресурсами; формувати повагу до історичного минулого України.

Очікувані результати. Після уроку учні/учениці зможуть:

• називати дати, пов’язані з темою уроку;
• застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни;
• аналізувати причини, мотиви та наслідки ідеологічних кампаній та «чисток» активної інтелігенції радянською владою; їх вплив на культурно-освітній розвиток УРСР;
• характеризувати такі явища, як «лисенківщина» та «ждановщина».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, карти, відеоматеріали, Інтернет-ресурси, роздатковий матеріал.

Хід уроку

1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

1. Бліц-вікторина.

1. Що було найбільшою бідою селянства у повоєнні роки?
2. Чого не вистачало в сільському господарстві?
3. Кого запрягали в плуги?
4. Як змінилися посівні площі?
5. Чому селяни були обмежені в можливості пересування?
6. Що допомагало селянам виживати в умовах неоплаченої праці?
7. Чому влада збільшила податок на присадибні ділянки?
8. Навіщо люди вирубували плодові дерева?
9. Які дії влади правили за «пряник» для селянства?
10.                      До яких заходів вдавалася влада в межах «батога»?
11.                      Назвіть причини Голоду 1946 – 1947 рр.
12.                      Хто здійснив укрупнення колгоспів?
13.                      Назвіть наслідки голоду.
14.                      Які території охопив голод 1946 – 1947 рр.?

3. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

1. Ребус.

2. Вправа «Асоціативний кущ».

• Створіть асоціативний кущ до слова-відгадки. (Цензура)

• Сьогодні ми поговоримо про переслідування української інтелігенції у перші повоєнні роки. 

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Аналіз ілюстрації.

• Проаналізуйте пропагандистське зображення СРСР.

• Про що вона свідчить?
• Поміркуйте, якими саме методами радянська влада чинила утиск культурних діячів.

2. Робота в парах.

• Ознайомтеся з фрагментом літературного джерела.

«У грізну велику годину життя свого народу не вистачило у них ні розуму, ні великості душі. Під тиском найтяжчих обставин не одійшли вони на схід зі своїм великим товариством, що йому потім судила доля здивувати світ своїми подвигами. Звиклі до типової безвідповідальності, позбавлені знання урочистої заборони і святості заклику, мляві їх натури не піднялися до висот розуміння ходу історії, що кликала їх до велетенського бою, до надзвичайного. І ніхто не став їм у пригоді з славних прадідів історії, великих воїнів, бо не вчили їх історії. Не помогли й близькі рідні герої революції, бо не шанували їх пам'ять у селі. Серед перших ударів долі загубили вони присягу свою, бо слово „священна“ не дзвеніло в їх серцях урочистим дзвоном. Вони були духовно беззбройні, наївні й короткозорі.»

• Пригадайте, кому з українських письменників належать ці слова. (О. Довженку)
• Якого твору вони стосуються? («Україна в огні»)
• Поміркуйте, чи могли ці слова та твір в цілому, зазнати утисків з боку влади? Чому?

3. Робота в малих групах.

• Ознайомтеся з додатковою інформацією.

Історія написання та опублікування кіноповісті «Україна в огні»

«Сьогодні роковини моєї смерті. Тридцять першого січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було пору­бано на шмаття і окривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоб­рого, мстивого, все топтало й поганило мене. Я тримався рік і впав. Моє серце не витримало тягаря неправди й зла. Я наро­дився і жив для добра і любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості». Так написав митець у «Щоден­нику» після заборони «України в огні». Кіноповість письменник почав писати на початку війни. Швидко написав, зняв фільм, сподіваючись визнання та вдяч­ності. Але сталося навпаки: і кінофільм, і повість були осуджені й заборонені. Фільм узагалі не вийшов на екрани (досі єдиний примірник його знаходиться в архівах московського держфільмофонду), а повість уперше опублікували вже після смерті письмен­ника. Майже за всі кінофільми (і за «Звенигору», і за «Землю», і за «Арсенал», і за «Щорса») кінорежисера критикували. Однак такого терору, такої тотальної наруги, як за «Україну в огні», він ще не зазнавав. Досить сказати, що для розгляду кіноповісті 31 січня 1944 р. було скликано спеціальне засідання політбюро ВКП (б), на якому й розпинали О. Довженка. Письменник не став на коліна, не благав прощення в Сталіна ні на тому засіданні-судилищі, ні пізніше. Де ж брав він сили для боротьби проти сатанинської сталінської системи? У свого народу, у його, хоч знівеченій і окраденій, але живій і чистій душі. У щирому зверненні до генсека Довженко писав: «Това­ришу Сталін, коли б ви були навіть богом, я й тоді не повірив би вам, що я націоналіст, якого треба плямувати і треба три­мати в чорному тілі. Невже любов до свого народу є націоналізм? Чи націоналізм... у невмінні художника стримати сльози, коли народу боляче?». Послухаймо самого О. Довженка й зрозуміємо, за що справді він був так тяжко покараний: «Написав я «Україну в огні» з огненним болем у серці і пал­ким стражданням за Україну, що перебувала в німецьких лапах, з болючим жалем і страхом за її долю... Кому ж, як не мені, сказати було слово на захист свого народу, коли отака велика загроза нависла над нещасною моєю землею. Україну знає лише той, хто був... на її пожарах сьогодні... Моя повість «Україна в огні» не вподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і для постанови... Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже, вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика... Блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань бояться, щоб не збаламутив я народ своїми критичними висловлюван­нями...». https://ukrclassic.com.ua/katalog/d/dovzhenko-oleksandr/2515-istoriya-napisannya-ta-opublikuvannya-kinopovisti-ukrajina-v-ogni

• Сформулюйте короткі тези щодо створення повісті.
• Які почуття переповнювали О. Довженка після заборони на «Україну в огні»? Доведіть рядками тексту.
• Про що свідчить той факт, що для розгляду кіноповісті було скликане спеціальне засідання політбюро ВКП(б)?
• Що можна сказати про самого письменника та його поведінку на цьому засіданні? Про які його особисті риси вона свідчить?

4. Робота в парах.

• Опрацюйте інформацію.

Каганович продовжив лінію на переслідування української національної самосвідомості, розпочату ще в час війни. В атмосфері переслідування «українського буржуазного націоналізму» 22 серпня 1947 р. літературні критики Є. Адельгейм та І. Стебун написали листа на ім'я Кагановича, де звинуватили керівників письменницької організації України А. Малишка та І. Неходу, а також шерег письменників, у тому числі старшого покоління (П. Панч, І. Сенченко) в націоналізмі та антисемітизмі. Каганович вирішив покращити своє становище при сталінському дворі, показавши, як він ще здатний наводити порядок «залізом і кров'ю». З заяви Адельгейма і Стебуна він зробив справу про націоналістичне підпілля на Україні, очоливши його список М. Рильським і включивши в нього колишніх «хвильовістів» Ю. Янов-ського, П. Панча, І. Сенченка. Скликано було у вересні пленум правління Спілки радянських письменників України, на якому з доповіддю виступив голова Спілки О. Корнійчук, а Каганович вигукував різні лайки й погрози з президії. Там уже були всі політичні оцінки, необхідні для великої розстрільної справи, включаючи «націонал-ухильництво». Характерне також поєднання звинувачень у націоналізмі із звинуваченнями в... абстрактному гуманізмі, космополітизмі і безпартійності.

• З якою метою Л. Каганович скликав пленум Спілки письменників України. Які особисті цілі він переслідував?

5. Кероване читання (с. 48 – 49 підручника).

• Опрацюйте матеріал підручника.
• Складіть хронологію переслідувань української інтелігенції та словник термінів.

6. Робота зі схемою.

• Заповніть схему, спираючись на отриману інформацію.

5. Узагальнення та систематизація знань.

1. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів, відповідно до їх ролі у ідеологічних кампаніях.

(О. Вишня)                    (О. Довженко)              (А. Жданов)   (Л. Каганович)

     (В. Сосюра)

2. Робота в парах.

• Опрацюйте історичне джерело та поміркуйте над запитаннями.

З висновку редакції Міністерства кінематографії УРСР на кіносценарій І. Савченка «Тарас Шевченка». 24 листопада 1948 р.

«Редакція Міністерства кінематографії УРСР вважає, що сценарій «Тарас Шевченко» не може бути прийнятий і потребує доопрацювання.

1.Необхідно… показати, як зі спостережень селянського життя та страждань кріпаків народжуються вірші Шевченка. 2. Показуючи заслання – бажано зберегти епізод, де відображено реакцію Шевченка на звістку про революцію у Франції. 3. Абсолютно правильно … буде показати, як у період заслання Шевченка його вірші живуть в українському народі та сприяють революційним настроям… 8. …доцільно завершити сценарій показом перевезення гробу з тілом Шевченка на Україну, поховання його у Каневі та народного руху у зв’язку з цими подіями. На необхідності такого завершення безпосередньо вказано у рішенні ЦК КП(б)У».

• Які зауваження висловлювались до фільму «Тарас Шевченко»?
• На що вони спрямовані, які ідеї несуть?
• Яким став би образ Шевченка, якби автори виконали всі ці вимоги?

6. Підсумки уроку.

1. Вправа «Хмаринка тегів».

• Оберіть одне-два твердження та доповніть їх.

• сьогодні я дізнався ...
• було важко ...
• я зрозумів, що ...
• я навчився ...
• я зміг ...
• було цікаво дізнатися, що ...
• мене здивувало ...
• мені захотілося ...

7. Інструктаж з домашнього завдання.

1. Опрацювати с. 47 – 49 підручника.