Урок "Іменник як частина мови : загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль "

Тема: Іменник як частина мови : загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.  Назви істот ,  назви неістот. Конкретні, абстрактні, збірні назви.  Номінативна функція іменника в мовленні

Очікувані результати:  учень / учениця повторює  й  поглиблює  знання  про іменник як частину мови, розширює знання  з морфології; формує вміння знаходити іменники в текстах, визначає їх роль; розвиває творчі вміння використовувати іменники у власних висловленнях.

                                                               Перебіг уроку

   І. Організаційний етап. Налаштування класу на роботу

       Продзвенів уже дзвінок,

       Всім пора нам на урок,

         Встаньте всі рівненько ,

        Привітаємось гарненько:

        «Добрий день !»

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь.

1. Перевірка домашнього завдання

На основі знайденої  в електронних джерелах інформації  про Івана Піддубного  та зображення  богатиря в образі напівробота (кіборга) , учням потрібно  підготувати  усну розповідь ( до 1 хвилини) на основі цієї інформації ; поміркувати , чому художник – фантаст зобразив богатиря в такому образі.

2. Робота над  питаннями :

- Пригадайте, які розділи мовознавства ви знаєте ?

- Що таке морфологія ?

- Скільки частин мови в українській мові ? Згадаймо  їх .

-На які питання відповідає іменник ?  Наведіть приклади.

            - Подумаймо, чи можемо ми обійтися без іменника ?  А щоб дати відповідь на це запитання , спробуйте поспілкуватися, але при цьому зовсім не використовуйте іменники.  Який висновок можна зробити?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Поетична хвилинка

Ми вчимо частини мови.

Всі їх треба добре знати,

Щоб здобути знань основи,

І щоб грамотно писати.

Перша з них- іменник, друже,

Всі його в нас люблять дуже,

Бо все-все він називає –

Від землі до короваю.

Мама, мир і Україна,

Сонце, небо , світ, людина.

Звуки, букви, слово, мова-

Все- частина ця чудова!

Хто? Сестричка, ненька, батько,

Пташка, білочка, зайчатко.

Що? Земля, ріка, діброва,

Книжка, зошит, ручка, школа…

Вивчи цю частину мови.

                  Л. Швед

-    Випишіть з вірша іменники. Поставте до них питання .

Слово вчителя

Діти , а чи знаєте ви, що  перші спроби поділити слова  на частини мови зробили вчені  Стародавньої Греції ?   Філософ Платон висунув гіпотезу про те, що кожне судження має дві частини мови – ім’я і реченіє ( тобто дієслово).  Оце й були перші дві частини мови.

Арістотель визначив ще одну частину мови : сполучник. А от учень Арістотеля – Діонісій Фракійський – вирізняв аж вісім частин мови : ім’я , дієслово, прикметник, вказівний займенник, що стоїть перед іменником ( наприклад, ця дитина, той хлопчик), займенник прийменник, прислівник, сполучник.

Що ж це за частина мови – ім’я, яку називають стародавні вчені? Нині такої частини мови наче й немає. Але ж є іменник, прийменник, займенник- назви до яких входить частинка імен- ( -ймен ). В античні часи частина мова ім’я означала не тільки іменник , а й прикметник та числівник- об’єднувала ту групу частин мови, яку ми називаємо іменними частинами.

Назву іменник почали вживати з 1873 року. ЇЇ першим використав Омелян Партицький, який іменник назвав речівником. Проте й після цього деякі граматики  й далі називали іменник  сущником. Навіть Правопис 1926 року іменник назвав речівником.

Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. Близько 135 тис. слів  налічується в 11- ти томному «Словнику української мови». Майже половина з – поміж них – іменники. Для порівняння, дієслів удвічі менше.

ІV. Опрацювання теми уроку

Теоретичний матеріал

 Іменник –  це самостійна частина мови , що означає предмет і відповідає на питання хто? що?  Предметом у мовознавстві вважають усе, до чого можна поставити питання хто? що?

 У реченні іменники найчастіше вживаються у ролі підмета, додатка,  іменної частини складеного присудка, обставини.

 Номінативна ( називна функція) – за допомогою цієї функції усі предмети, явища, якості, властивості , процеси тощо дістають назву , під якою існують в житті та свідомості людей

Іменник - єдина частина мови, яка може позначати все, що завгодно, а саме:

• назви конкретних речей і предметів (будинок, дерево, зошит, книга, ліжко, лампа);
• назви живих істот  (чоловік, інженер, дівчинка, юнак, олень, комар);
• імена людей, клички тварин, назви фільмів, картин, цукерок тощо  (Іван, Надійка, Рябко, «Аватар», «Дев'ятий вал», «Ромашка»);
• назви різних речовин  (кисень, бензин, свинець, цукор, сіль);
• назви різних явищ природи і суспільного життя  (буря, мороз, дощ, свято, війна);
• назви абстрактних властивостей і ознак  (свіжість, білизна, синява);
• назви абстрактних дій і станів  (очікування, вбивство, біг);
• ознаки, властивості  (бідність, доброта, чемність);
• дії  (боротьба, виховання, слухання);
• числові поняття  (одиниця, десяток, сотня).

Іменники мають такі граматичні категорії:

• рід;
• число;
• відмінок.

Рід іменників:

• чоловічий

Вовк, дощ, альбом, тато, метелик, дуб.

• жіночий

Ніч, донька, сосна, сова, охайність, математика.

• середній

Небо, море, кошеня, життя.

 Зверни увагу !!!  

 Іменник відноситься до певного роду, а не змінюється за родами.

Число іменників:

Дідусь, школа, собача, дощ.

• множина

Учні, будинки, лисиці, тумани.

Відмінки іменників:

• називний (хто? що?) школа
• родовий (кого? чого?) школи 
• давальний (кому? чому?) школі
• знахідний (кого? що?) школу
• орудний (ким? чим?) школою
• місцевий (на/у кому? на/у чому?) у школі 
• кличний (форма звертання) школо

Зверни увагу !!!   

Називний відмінок — це початкова форма іменника. Його ще називають прямим відмінком.

Іменник, що  стоїть у називному відмінку, у реченні виступає підметом.

Наприклад:

На небі засяяли ясні зірки.

Засяяли (що?) зірки. 

Усі відмінки, окрім Н.в., і  Кл.в. називають непрямими.

Іменники, які стоять  непрямих відмінках, у реченні виступають другорядними членами.

Наприклад:

На небі засяяли ясні зірки.

Засяяли (на чому?) на небі.

V. Фізкультхвилинка.

Раз, два , дітвора,

Відпочити нам пора !

Руки в боки- і стрибайте

Там, де чуєте іменник.

Зрозуміли ? Так ! Почнемо !

Україна, крик, мовчати,

Синій, птах, пенал, біжить,

Айстра, дощ, кипить , ком’ютер.

Зупиніться і вдихніть.

V. Робота з підручником (  Українська мова : підруч. для  6 кл. закл. Заг. серед. освіти / Олександр Заболотний , Віктор Заболотний , - Київ :  Генеза , 2023.- 272 с.: іл.) .

Виконання вправ на закріплення  матеріалу

Козаки спершу звалися вільні вояки. Були цілі села козацькі, особливо на півдні України. На одному з дніпровських островів козаки стали кошем, і з того часу почалась Запорізька Січ. Від турецьких галер боронили її дніпровські рукави. Турки боялися , тому ніколи не їздили Дніпром до Січі.

4.     Робота в парах із взаємореревіркою

-         Розподіліть  іменники у два стовпчики: конкретні чи абстрактні назви.

Калина, радість , кошеня, підручник, колібрі, сум, град, дощ, нероба, міцність, вулиця, груша, конвалія, бібліотека, меблі.

5.     Лінгвістична гра « Продовж ланцюжок» ( колективна робота)

-         Продовжте ланцюжок іменників –власних назв , щоб кожен кінцевий звук попереднього слова був першим звуком наступного.

VІ.  Рефлексія.  Підсумки уроку

Вправа «Кубування»  (соціально- трудова компетентність , компетентність особистісного самовдосконалення).

Діти , по черзі кидаючи кубик один одному , усно відповідають на те запитання, яке їм випало на грані кубика.

1. До яких частин мови - самостійних чи службових- належить іменник
2. Що означає іменник ?
3. На які питання відповідають іменники- назви істот, назви неістот ?
4. За чим змінюються іменники ?
5. Яким членом речення найчастіше виступає іменник ?
6. Наведіть приклади іменників – конкретних , абстрактних та збірних назв.

Самоконтроль « Що я вже знаю» .  Інтерактивна вправа «Гронування»   « «Іменник як частина мови»

VІІ.   Домашнє завдання  та інструктаж до його виконання.

1. Опрацювати за підручником параграф 29 , виконати вправу 243, с. 94 (  Українська мова : підруч. для  6 кл. закл. Заг. серед. освіти / Олександр Заболотний , Віктор Заболотний , - Київ :  Генеза , 2023.- 272 с.: іл.) .

     2. * Скласти вірш, сенкан , каліграму чи  лінгвістичну казку про іменник.