Урок інтегрований з народознавства та образотворчого мистецтва

Про матеріал

Здавна українську землю населяли працьовиті й творчі люди, справжні знавці своєї справи. Деякі з ремесел, сягають у дуже далеке минуле. Про це свідчать археологічні дослідження.

Великим творінням рук людських були і є людські оселі.

Батьківська хата входить в життя кожної людини як щось найсвятіше, найтепліше. З давних-давен хата—символ родинного вогнища, де зберігаються кращі традиції, що потім переходять у спадок дітям.

Перегляд файлу

Тема. Подорож у давню українську хату.

Мета: збагатити знання учнів про культуру та традиційні заняття українців, продовжити формувати поняття про народні промисли українського народу; про українські обереги, українські оселі та старовинні хатні речі. Ознайомити учнів з елементами народних розписів в Україні; вчити дітей виконувати посильні композиції на основі перегляду творів майстрів українського народного розпису. Роз­вивати навички розпису пензлем (способом примокування), творчу уяву та художні здібності. Виховувати бажання берегти, примножувати та передавати багатовікові традиції свого народу, любов до творів декоративно–прикладного мистецтва.

Обладнання: мультимедійний фільм із зображенням речей, які виготовляли українські майстри у стародавні часи (або самі речі), та їхні сучасні аналоги; слайди до виступів, мультимедійний урок малювання в 2 класі, фарби, пензлі, альбоми, малюнки, ілюстрації із зображенням елементів на­стінного розпису традиційного українського житла.; пазли по темі та роздаткові картки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Перерва закінчилась, діти,

Всі зібрались на урок.

Тож дозвольте розпочати,

Кличе в подорож дзвінок.

Наших гостей привітаєм

І девіз свій пригадаєм:

СЛАЙД 1

          Девіз уроку

Думати—швидко,

Відповідати—чітко,

Працювати—дружно,

Запам’ятовувати—міцно.

ІІ.  ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

СЛАЙД 2,3

 Бліцопитування.

– Як називається наша держава?

– Хто запам'ятав, скільки областей нараховується у нашій країні?

– Які області запам'ятали?

-- Як називається наша область?

-- Що таке Батьківщина і батьківщина?

-- Хто такий «патріот»?

СЛАЙД 4

-- Як називається наше місто?

-- Назвіть головну вулицю нашого міста.

-- На якій вулиці знаходиться наш комплекс?

-- Як називається річка, що протікає у нас в місті?

-- Продовж прислів’я:

Наша слава-…(українська держава.)

Козацькому роду-…(нема переводу.)

Людина без рідної землі як…(соловей без гнізда.)

ІII. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

СЛАЙД 5

Сьогодні, продовжуючи розмову про нашу країну, ми ознайомимось з українською оселею, якою вона була в давнину, її оздобленням, з культурно-історичними особливостями українського побуту, з поняттям про обереги.

СЛАЙД 6

Все для мене тут рідне:

Стіни—білі, як сніг, і віконце привітне,

І дубовий поріг, і ряденця строкаті,

Й рушники на стіні, навіть дим в білій хаті

Рідно пахне мені.                                                         Іван Гнатюк

ІУ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

СЛАЙД 7

1. Бесіда.

– Якими ремеслами займалися українці в давні часи?

– Із яких матеріалів майстри виготовляли свої вироби?

– У кого з вас удома є вироби народних майстрів? Які? Як вони потрапили до вашого дому?

2. Розповідь про народні промисли України.

    Перегляд фрагменту уроку малювання 2 клас № 21 (4 крок)

– Які з виробів можна зараз зустріти на прилавках магазинів, на базарі чи ярмарку?

– Чи можна з цього зробити висновок, що народні ремесла живі й донині? Які саме?

V. ПЕРВИННЕ СПРИЙНЯТТЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

СЛАЙД 8

1. Розповідь учителя.

Здавна українську землю населяли працьовиті й творчі люди, справжні знавці своєї справи. Деякі з ремесел, сягають у дуже далеке минуле. Про це свідчать археологічні дослідження.

Великим творінням рук людських були і є людські оселі.

Батьківська хата входить в життя кожної людини як щось найсвятіше, найтепліше. З давних-давен хата—символ родинного вогнища, де зберігаються кращі традиції, що потім переходять у спадок дітям.

Давайте ж послухаємо наших учнів-пошуковців.

2. Розповіді учнів-пошуковців.

    І група.

СЛАЙД 9

1. НАШІ ОБЕРЕГИ

1) Земля — берегиня* всього роду люд­ського. Вона нас годує, одягає, напуває.

Грудочку землі люди здавна беруть із собою в далеку подорож на спомин про рідний край.

2) Максим Рильський  «ЗЕМЛІ»

Зелена земле, що мене зростила й розуму навчила!

 За цвіт, за плід, за все земне тобі спасибі, мати мила!..

СЛАЙД 10

3) Головною берегинею родини є  мати.

Берегиня — це й наша оселя, усе, що в ній є: хатні речі, родина, пісня.

П і ч-м а т и — головна в хаті бере­гиня, бо хліб народжує.

Хліб   — оберіг родини, він — святий.

СЛАЙД 11

Розгадай ребус:

СЛАЙД 12

4) Вишиті рушники в помешканні — обереги від усього злого, що може потрапити в дім через двері чи вікна.

Сорочка, вишита й подарована на добро, на хороше життя, також оберіга­тиме людину. її вишивають і дарують не будь-кому, а найближчій, найріднішій людині.

Назвіть обереги своєї домівки.

СЛАЙД 13, 14

5) Лелеки на стрісі стережуть родинне вогнище, приносять щастя.

Кущ калини* під вікном оберігає затишок і благополуччя. Пучок калини над дверима в хаті, біля образу, — оберіг від усього злого.

А ще — криниця, часник, посвя­чені вербові гілочки і трави. Всього й не перелічиш...

СЛАЙД 15

6) --Про які обереги ви дізналися? Розкажіть.

 Закінчи прислів'я і поясни їхній зміст.

Добра мати до своїх дітей, а земля — до всіх ... .

Землю гріх ображати, бо вона — наша ... .

             ІІ група

СЛАЙД 16

7) ПЕЧУ, ПЕЧУ ХЛІБЧИК

Піч служить українському селянинові тричі: для опалення житла і як тепле спальне місце, для приготування їжі, ви­пікання хліба. До неї завжди ставились як до священного предмета, тримали в чистоті.

Під піччю звичайно стоять предмети домашнього вжитку: діжа*, масниця*, горщики*.

СЛАЙД 17

8) Прислів'я

В лінивого піч до плечей пристала.

Скоромовка

На печі, на печі смачні та гарячі пшеничні калачі*.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Смішинка

Ой піч, моя піч! Коли б я на тобі,

а ти на коні — славний би козак* був із мене.

СЛАЙД 18

9) СТАРОВИННІ ХАТНІ РЕЧІ

З давніх-давен в Україні найпоши­реніший хатній посуд — це глиняні глечики*, горщики, макітри*, миски, дерев'яні ложки.

СЛАЙД 19

Ось подивіться, які цікаві старовинні речі я побачив у нашій шкільній бібліотеці. Загляньте туди і ви у вільний час.

10) Гра «Горщики» (Записала Марійка Підгірянка)

Діти стають у коло. Це — «продавці». Перед кожною дитиною встає ще одна. Вона й буде «горщиком». Приходить «покупець» — «гор­щики» купувати. Зупиняється біля однієї пари.

Покупець. Продайте мені горщик! Продавець. Добре, скільки дасте? Покупець. (Називає ціну.) Продавець. Хай буде!

Потім вони перебивають руки й розбіга­ються в різні боки. Хто швидше добіжить до «горщика», той стане коло нього, а інший буде «покупцем».

11) Фізкультхвилинка.

Дівчатка співають «Вийди, вийди , сонечко»

Хлопчики півають «Іди, іди, дощику».

УІ. ПОДОРОЖ У ДАВНЮ УКРАЇНСЬКУ ХАТУ

          ІІІ   група

СЛАЙД 20

А) Батьківська хата — це родинне вог­нище*. Звідси ми мандруємо в широкий світ з піснею, повчанням. Дідусеві казки, бабусині вишиванки* ведуть кожну люди­ну до рідної хати. У цій хаті були перші радощі, клопоти. У ній пахло зіллям*, хлібом*, молоком.

Б) Хата — сільський одноповерховий будинок.

Українська хата поділена на три частини: сіни, світлиця, комора.

Сіни — невеличка вхідна кімната.

Світлиця — чиста, світла, парадна кімната в хаті.

Комора — приміщення або окрема будова, призначена для зберігання про­дуктів, а також деяких речей побутового чи господарського вжитку.

В) БУДІВНИЦТВО ХАТИ

У давнину люди будували хату з глини чи дерева вікнами до сонця. Збиралися родина*, сусіди, щоб допомогти. Та головним вважалося обрати добре місце для хати. За звичаєм*, на чотирьох кутах майбутньої оселі клали по хлібині і трохи дрібних грошей, щоб щасливо жи­лося.

Г) Коли будівництво помешкання* було закінчено, обов'язково плели вінок з квітів і ставили в хаті. А як входили вперше до хати, то брали із собою хліб, скатертину*, рушник*. За охоронців дому вважали ластівку, чорногуза*.

СЛАЙД 21

Д) СВІТЛИЦЯ

Якщо з сіней увійти до світлиці, то з одного боку можна побачити велику піч. За піччю — дерев'яний поміст (піл) для спання або ліжко. Під ним зберігалися хатні речі. Над полом вішали колиску* для дітей. Там ще були жердки*, на яких висів одяг.

Е) З другого боку входу до світлиці ви­сить на стіні мисник*, тобто відкриті по­лиці для святкового посуду. Навпроти входу, під стіною, прикрі­плено лавку*. Друга лавка є навпроти полу. Дерев'яну лаву біля столу прикрашали домотканними ряднами, килимами*. До­лівка* у помешканні завжди була глиня­ною.

СЛАЙД 22,23

Є) В куті, де сходяться лавки, — найпочесніше місце — покуть*. Там стояли стіл, ослін (переносна лавка). У покуті ві­шали ікони*. Ікони прикрашали вишиваними руш­никами. Стіл застеляли скатертиною. На неї клали хліб і накривали теж вишива­ним рушником.

СЛАЙД 24

Ж) У кожній оселі обов'язково була скри­ня, де зберігали одяг та інші речі.

Між дверима і піччю стояли кочерга*, рогач*, коцюба* і хлібна лопата*, а коло мисника — віник, відро з водою. Посеред хати на сволоці* висіла скляна лампа.

СЛАЙД 25

З) Колись пучки цілющих квітів і зілля клали на покуті біля ікон. У травах купа­ли немовлят*. Від квітів, покладених у подушечки, приємного запаху набували речі у бабусиній скрині.

МУЛЬТИМЕДІА Чудова хата ур.21 крок 3

 

VІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ Й ОСМИСЛЕННЯ ЗНАНЬ

1. Збери пазли.

2. Підберіть потрібні картки до вашого малюнка:

а) хатні речі;    б) хата, обійстя;    в) український стіл.

 

УІІІ.Малювання української хати.

Мультим. Урок 21 крок 5

 

СЛАЙД 26

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Удома складіть невеличку розповідь про свою домівку, домівку бабусь чи дідусів. Намалюйте ілюстрацію до неї або підберіть фотографії. Дізнайтесь у дорослих, якими  народними промислами займалися  у вашій родині давнину, які з них збереглися до наших днів.

 

Х. ПІДСУМОК УРОКУ

СЛАЙД 27

1. Підсумкова бесіда.

– Про що йшлося на уроці?

– Що нового,  цікавого ви дізналися?

– Яка  зі складових української оселі зацікавила вас найбільше? Чому?

– Про що ще ви хотіли б дізнатися?

2.  Вірш М.Хоросницької «Моя Україна»

МУЛЬТИМЕДІЙНИЙ ФІЛЬМ «ГІМН УКРАЇНИ».

    Діалог вчитель-учениця

--Моя Україна—широкі простори:

Поля і левади, долини і гори…

Молитва і пісня, і слово натхненне,--

З чого почалась Україна для мене?..

Чи з пісні цієї, що в небо злітає,

Чи з рідної мови, що звуками грає,

А чи з Отче нашу, що мати навчає?..

 

--Із пісні, дитино, що в небо злітає,

І з рідної мови, що звуками грає,

З тієї молитви, що мати навчає,

Твоя Україна себе починає.

 

 

doc
Додано
3 липня 2018
Переглядів
1393
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку