20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Урок історії України в 9 класі за темою «Умови розвитку культури України в ІІ половині ХІХ століття. Родина Тобілевичів»

Про матеріал
Урок історії України в 9 класі за темою «Умови розвитку культури України в ІІ половині ХІХ століття. Родина Тобілевичів» інтегрований з українською літературою та мистецтвом.
Перегляд файлу

Урок історії України в 9 класі за темою: «Умови розвитку культури України в ІІ половині ХІХ століття. Родина Тобілевичів»

 

 

Учні мають навчитися:

  • встановлювати хронологічну послідовність подій культури зазначеної доби;
  • узагальнювати інформацію з історичних джерел;
  • визначати особливі риси творчості діячів культури;
  • витлумачувати і доречно вживати терміни і поняття.

 

Виховувати : повагу до діячів культури.

 

Обладнання уроку: комп’ютер, ілюстративний матеріал, підручник, презентація, відеозаписи.

 

Тип уроку: бінарний урок.

 

Структура уроку:

 

І. Підготовчий етап.

 

Епіграф уроку:

«Мистецтво – це одяг нації»

О. де Бальзак

 

 

 

ІІ. Оголошення теми, теми уроку.

 

Учитель:

Яке ключове слово в темі уроку?

 

«Культура» — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом історії.

 

 

Метод «гронування»:

 

 

Види культури

 

 

Наука                       Освіта                     Мистецтво                     Мораль

 

 

 

 

 

Мистецтво – це відображення дійсності в художніх образах.

 

 

 

 

 

Види мистецтва

 

 

 

Архітектура              Живопис                 Література               Музика

 

                 

                    Театр                           Кіно                               Танець і т.д.

 

 

Учитель: Для чого існує мистецтво? (Твори мистецтва приносять людям задоволення, насолоду).

 

Як на ваш внутрішній світ впливає

 

  • література
  • музика                   домашнє завдання                                                                       
  • театр

 

Учні зачитують свої міркування.

Проблемне запитання уроку:

 

В яких умовах розвивалося мистецтво ІІ половини ХІХ ст. в Україні? В чому полягає його зв'язок з історією?

 

 

 

Учитель: Нові часи породили нові виклики в українській культурі, на які відповідати українцям в умовах власної бездержавності доводилося все важче. Розчленування українських земель не сприяли розвитку українського народу, гальмували його, збіднювали. Про літературу О. де Бальзак говорив: «Вища ступінь майстерності письменника  в тому, щоб висловити думку в образі».

 

Повідомлення учня про розвиток літератури (додаток 1) (Усе супроводжується презентацією).

 

Сценка з «Лісової пісні» з відео.

 

Учитель: «Все можна пережити, якщо підібрати потрібну пісню».

 

Вірш, присвячений М.В. Лисенку.

 

Повідомлення учня про розвиток музики (додаток 2)

 

Аудіо запис – вірші під музику.

 

Учитель: Микола Гоголь говорив: «Театр – це така кафедра, з якої можна багато сказати світу добра».

Головним осередком театрального життя ІІ половини ХІХ ст. стало місто Єлисаветград (Кропивницький). З 1864 року тут активно діяв самодіяльний театр. А в 1882 році було створено перший Український професійний театр – театр корифеїв. Слово «корифей» грецьке, в сучасному розумінні  це слово означає людину, яка є найвизначнішим діячем у певній сфері мистецтва. Його засновником та організатором став Марко Лукич Кропивницький.

Кістяком українського театру називають сім’ю Тобілевичів. В сім’ї було 6 дітей і 4 з них стали корифеями національного театрального мистецтва.

Робота з текстом:

  • Що відбувалося перед спектаклем?
  • Чого не можна було показувати зі сцени?

 

 

Умови розвитку театру.

 

Марко Лукич завітав до нас у гості. Представте свою сім’ю:

 

М. Кропивницький:

Іван Карпенко-Карий – драматург і актор;

Актори – Микола Садовський і Панас Саксаганський,

Сестра – відома актриса і співачка Марія Садовська.

У сім’ю Тобілевичів увійшли чудові артистки українського театру: Марія Заньковецька (дружина Миколи) і Софія Тобілевич (дружина Івана).

 

Учитель: Розкажіть про себе, будь-ласка.

 

М.Кропивницький:

Мій батько, Лука Кропивницький, мав дворянське походження, але під час пожежі втратив документи, які засвідчували це. Мама була фотрепіаністкою. Я закінчив училище та гімназію. До університету вступив вільним слухачем, але грошей мені вистачило тільки на два курси. Я завжди проводив час в акторських виставах. Про театр не мріяв, бо батько сказав, що прокляне мене. Як помер батько, я спродав усе майно і поїхав до Одеси дебютувати. 10 років провів по провінційних трупах, поки не утворив своєї.

 

Учитель: Який у вас був репертуар?

 

М.Кропивницький:

Репертуар театру складали такі твори, як «Наталка Полтавка» І.Котляревського, «Назар Стодоля» Т.Шевченка, «Сватання на Гончарівці» та «Шелеменко - денщик» Г.Квітки-Основ’яненка. Поповнив репертуар своїми п’єсами «Глитай, або ж павук», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть». В театрі гармонійно поєднувалися акторська гра, музика, співи, танці.

 

Вірш, присвячений Кропивницькому.

 

Микола Садовський (Тобілевич) кар’єру військовослужбовця поклав на вівтар театру, тому що витвори людського генія безсмертні не у війнах, а в мистецтві.

Іван Карпенко-Карий був керівником драматичного гуртка. Під час дії Емського  указу переховував у своєму будинку учасників Київської громади, за що був висланий з України за неблагонадійність.

Логічним продовженням можна вважати діяльність першого стаціонарного театру, створеного в Києві 1907 року. Царський полковник Муравйов, який у 1918 році увійшов до Києва, говорив: «Надо было в свое время повесть М.Кропивницкого, И.Тобилевича, М.Садовского, М.Заньковецкую. Вот тогда об Украине никто и никогда бы не услышал».

Це означає, що театр корифеїв пробудив любов та інтерес до України.

На початку ХХ століття у Львові продовжував діяти єдиний у західноукраїнських землях український театр «Руська бесіда».

Активно працювала Марія Костянтинівна Заньковецька. Вона зіграла понад 30 ролей, які після неї вже ніхто не міг так майстерно зіграти. Акторка мала гарний голос – драматичне сопрано і бездоганно виконувала найскладніші пісні.

Під час гастролей у Москві Заньковецьку побачив К.Станіславський і дав їй оцінку: «Талант винятковий, свій. національний. Я сказав би – істинно народний».

 

Для того, щоб долучитися до предмету нашої бесіди, пропонуємо вашій увазі інсценізацію уривку.

 

(Інсценізація)

 

Закріплення матеріалу:

  1. В яких містах діяли українські театри (показати на карті)?

 

Кропивницький

 

Київ

 

Львів.

  1. Гра (розподілити діячів мистецтва за галузями)

 

Література: І.Нечуй-Левицький, І.Франко, Л.Українка, О.Кобилянська, В.Стефаник, В.Винниченко.

 

Музика: М.Лисенко, К.Стеценко, С.Людкевич, С.Крушельницька, Я.Степовий, А.Вахнянин.

 

Театр: М.Кропивницький, М.Старицький, І.Карпенко-Карий, М.Садовський, П.Саксаганський, М.Заньковецька.

 

 

 

Висновок:

 

Учитель: Чому  навчає нас  мистецтво?

(Збагачує духовно, чим людина духовно багатша, тим більше насолоди отримує від творів мистецтва)

В чому полягає зв'язок культури та історії?

(Культура дає кожній людині стимул до духовного самозбагачення і самопізнання. Мистецтво змінюється разом зі змінами в історії).

Театральна вистава швидко закінчується, а театр життя не закінчується ніколи, дія іде за дією, з’являються тільки нові герої.

Як ви розумієте  висловлювання: «В житті немає простих ролей, але будь-яку роль чи це комедія, чи драма – треба відіграти чесно і талановито, не перегравати і не фальшивити»?

 

docx
Додав(-ла)
Lesya
До підручника
Історія України 9 клас (Гісем О.В., Мартинюк О.О.)
Додано
11 квітня
Переглядів
255
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку