Урок історії з елементами критичного мислення

Всесвітня історія

    10 клас

(Урок засвоєння нових знань з елементами критичного мислення)

Тема: «Тоталітаризм»

Мета уроку: Пояснити учням передумови виникнення

                           тоталітаризму; схарактеризувати ознаки

                           тоталітарних режимів, допомогти зрозу-

                           міти в чому заключається різниця між то-

                           талітаризмом і демократією; розвивати

                            логічне й критичне мислення, вміння

                           аналізувати історичні факти та порівню-

                            вати  їх; виховувати повагу до демокра-

                            тичних методів управління країною.

ХІД УРОКУ:

 І Актуалізація опорних знань учнів:

 Метод «Мозкової атаки» (мозковий штурм)

 (Цей метод базується на розв’язанні певної проблеми або задачі за допомогою активного розумового пошуку рішень)

-Послухайте уважно визначення терміна «тоталітаризм»

 Тоталітаризм – (від пізньолатинського «totalis» ­-- увесь, повний, цілий) – напрям політичної думки і тип політичного режиму, який з допомогою тоталітарного контролю над усіма сферами суспільного життя прагне реалізувати якусь агресивну політичну утопію.

 -Вам дається 5 хвилин для того, щоб пригадати вивчені історичні події і пов’язати їх з поняттям «тоталітаризм»

 Можливі відповіді учнів:

           Людовік ХІV: «Держава – це я! (французький абсолютизм).

          Акбар – падишах Великих Моголів.

          ІванГрозний – Московський цар        

      ІІІ Вивчення нового матеріалу:

    Метод «Підсилена лекція»

     ( Вчитель читає лекцію до 20 хвилин, а учні слухаючи лекцію думають над проблемним питанням . Свої думки учні записують на чернетці,  записи пропонується робити через рядок, щоб вони мали можливість допрацювати над своєю відповіддю.)

   Проблемне питання: «Визначити основні ознаки тоталітаризму, якби ви їх замінили, навіщо?»

       Запровадженню тоталітарних політичних режимів сприяли історичні процеси кінця ХІХ – початку ХХ століття. Люди пережили багато страждань і розчарувань: економічні кризи, жорстокі повстання, і нарешті, світова війна. Демократія, на яку покладалося стільки надій, не спромоглася убезпечити народи від руйнувань і багатомільйонних жертв.

З цього приводу згадуються думки двох відомих людей. Засновник анархізму Михайло Бакунін говорив: жодна диктатура не має жодної іншої мети, окрім увінчення самої себе. А як ствердував англійський політик Вінстон Черчіль, демократія – це найгірше зло, яке вигадало людство. Але нічого кращого воно не вигадало...

     Тоталітарні режими в СРСР, Італії та Німеччині мали ряд спільних рис. Ці риси найвиразніше проявилися між Першою та Другою світовими війнами,головним змістом якого була боротьба за владу між демократією та тоталітаризмом.

1. Однопартійна диктатура. Партія в тоталітарній країні будувалася на військовій дисципліні на кшталт середньовічних рицарських орденів. Владна партія трималися завдяки придушенню своїх політичних опонентів.
2. Культ особи «вождя» є неодмінною рисою усіх тоталітарних режимів. Він базується, насамперед, на звеличенні його персони, а разом з цим – ідеї, які він уособлював. На це працювали цілі пропагандистські індустрії.  Цілодобово населенню нав’язували образ турботливого «батька народу» , який піклується не про власне благо, а лише про співвітчизників
3. Партійно – державна еліта. Але жоден з тоталітаристів не міг здійснювати свою політику самотужки, тому до управління залучалися нові кадри. Ці люди, наділені недоступними для інших правами і благами, складали своєрідну касту.
4. Цілковитий контроль над економікою. В усіх тоталітарних  країнах міжвоєнної доби відбулося одержавлення господарства. Провідні галузі економіки втрачали самостійність у виборі форм господарювання, виробництві та збуту продукції. Це робилося, щоб досягти самозабезпечення як для внутрішньої стабільності режимів, так і для військових потреб.
5. Політичний контроль. Тоталітаризм завжди панує там, де людина позбавлена вибору. Режим не лише піддає цензурі інформацію, обмежує культуру, а й контролює промисли людей, караючи їх за вільнодумство і спотворюючи їхню свідомість.
6. Вторгнення у приватне життя людини – сферу, де здавалося б , людина від природи  має цілковиту свободу, також монополізує тоталітарна держава. Керівники тоталітарних країн фактично одноосібно  перебрали владу до своїх рук і встановили контроль над життям громадян. Будь-який вияв індивідуальності розцінювалися як загроза владі.
7. Репресії та переслідування, що здійснювалися спеціальними каральними органами, виправні табори слугували запорукою стабільності тоталітарних режимів.

 Історичний досвід переконливо доводить, що поява тоталітарних режимів в окремих країнах стала можливою через відсутність єдності політичних сил і недостатню їхню рішучість відстоювати ідеали свободи і демократії.

• Далі ваше завдання.
• У вас на чернетці записані ознаки тоталітаризму, допрацюйте додавши до них слова – антоніми , або ознаки демократії.

Можливі відповіді учнів:

ІІІ Узагальнення:

 Написати «Ессе» по темі (5 хв.), в якому учні напишуть короткі вислови стосовно ознак тоталітаризму.

  ІV Домашнє завдання:

 Прочитати параграф 11, вміти характеризувати ознаки тоталітаризму.