Тема. Пісні «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою
Мета. Формувати ключові компетентності:
уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;
здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом виразного читання творів, рольовх ігор;
соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;
інформаційну – навчати учнів використовувати малюнки, таблиці як джерела інформації;
комунікативну – удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:
емоційно-ціннісної – розвивати вміння відчувати гармонійність і красу історичних пісень пісень;
літературознавчої – формувати в учнів знання про історичні пісні, розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви історичних пісень, з’ясувати роль цих образів для українців;
загальнокультурної – викликати бажання шанувати пам’ять про народних визволителів української землі, виховувати гордість за свій рідний край, прищеплювати інтерес до духовної, культурної спадщини українців;
компаративної – розвивати навички компаративного аналізу художнього тексту, зв’язне усне мовлення дітей, уміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її.
Обладнання: виставка портретів національних героїв, таблиця, роздатковий матеріал, учнівські малюнки, відеоматеріали.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Тілько ворог, що сміється…
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Т. Г. Шевченко
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
|
1. Вся ти єси, Україно, Славою покрита, Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита! («Ой Морозе, Морозенку»). 2. Гей, та ми ж думали, та ми ж думали, Що то орли та із Січі вилітали, – Аж то військо та славнеє запорозьке Ой на Кримський шлях із Січі виїжджало. («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»). 3. Ой, ти станеш на воротях, А я в закаулку. Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! («Зажурилась Україна»). 4. Лине гомін, лине гомін По степу німому, – Вертаються козаченьки Із боя додому. («Максим козак Залізняк»). 5. Бились з ранку козаченьки До ночі глухої: Полягло чимало славних, – Ворогів утроє. («Ой Морозе, Морозенку»). 6. Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині, Обступили город Умань В обідній годині. («Максим козак Залізняк»).
|
7. «А я ляхів не боюся І гадки не маю– За собою великую Потугу я знаю.» («Чи не той то Хміль»). 8. Зажурилась Україна, Що нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти. («Зажурилась Україна»). 9. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. («Максим козак Залізняк»). 10. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці... («Максим козак Залізняк»). 11. Годі тобі, пане-брате, Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йдем воювати! («Зажурилась Україна»). 12. Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали, Та що над степом та сонечко сяє, – Аж то військо та славнеє запорозьке Та на вороних конях у степу виграває. («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»).
|
ІІІ. Мотивація навчання
Слово вчителя
Українська пісня – це історія нашого народу, невмирущість волелюбного духу народного, мрії та сподівання на краще майбутнє, що не покидають людину у найтяжчі хвилини її життя. Гортаючи сторінки історії України, не перестаєш дивуватися сміливості, витривалості мужніх українців, що переживали віки журби, принижень, страждань і вели звитяжну боротьбу проти татарських, турецьких поневолювачів, проти польської шляхти та московських посіпак. Славні лицарі, що стояли на чолі цієї боротьби, власним прикладом, героїзмом і мужністю вселяли незламну віру в серця людей. Свідченням народної любові й пошани до цих героїв є пісні, які склав народ про їхні героїчні вчинки. .
IV. Повідомлення теми й мети уроку
V. Опрацювання навчального матеріалу
1. Перегляд відео із серії «Обличчя української історії. Богдан Хмельницький» https://www.youtube.com/watch?v=d6rE3nEudWY
2. Виразне читання пісні «Чи не той то Хміль» підготовленими учнями
3. Робота над змістом та художніми особливостями пісні «Чи не той то Хміль»
швидко росте, набирається сили й оповиває все своїми листками та стеблом. Так і очолювана Богданом Хмельницьким національно-визвольна війна потужно ширилася по всій Україні).
травні 1648 року, коли українські війська під проводом Б. Хмельниького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648 – 1654 років).
засіб яскраво характеризує польське військо, стверджуючи, що Богдан Хмельницький мав справу з добре підготовленим до бою супротивником).
Перший ряд виписує метафори, гіперболи.
Другий ряд виписує повтори, риторичні запитання.
Третій ряд виписує епітети та паралелізм.
Таблиця
|
Художні засоби твору |
Приклади з тексту пісні |
|
|
1.«Хороша врода», «Золота Вода», «вражі ляхи». 2. «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». 3. «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду, – гей не один лях лежить головою у воду». 4. «Чи не той то хміль?», «Ой той то Хмельницький», «…вряжі ляхи». 5. «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?» 6. «Гей, там поле, а на полі цвіти – не по однім ляшку заплакали діти», «Гей, там річка, через річку глиця – не по однім ляшку зосталась вдовиця». |
Зачитайте виписані зразки художніх засобів та поясніть свій вибір.
виразності, зосереджують увагу на сказаному, використовуються для підсилення головної думки).
оспівування мужності, героїзму Б. Хмельницького – видатного гетьмана України, його прагнення здобути волю і щастя для свого народу в боротьбі з польськими поневолювачами. Ідея твору: уславлення Б. Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця,мудрого державного діяча. Основна думка твору: любов народу до своїх захисників, уславлення їх в народних піснях).
1. Експозиція А Застереження гетьману – перед битвою з ляхами не пити Золотої
2. Зав’зка води .
3. Кульмінація Б Перемога над ворогом.
3. Розв’зка В «А я ляхів не боюся і гадки не маю…»
Г Розповідь про Б.Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Д «Утікали вражі ляхи… »
Відповідь: 1– Г; 2 – А; 3 – Б; 4 – Д
4. Опрацювання твору «За Сибіром сонце сходить»
Учитель. До нас завітала одна історична особа. Чи згадаєте ви її прізвище?
Учень у ролі Кармалюка. Добридень, шановне товариство!
Народився у селі Головчинці (нині Кармалюкове) Літинського повіту Подільського воєводства в родині кріпака. Я володів грамотою, достатньо розумів російську, польську мови та їдиш. У віці 17 років мене забрали до двору пана Пігловського. Був я Хлопець роботящий, але непокірний. Поміщик не міг пережити того, що його кріпак не дозволяв собою керувати, а тому вирішив позбутися мене і 1812 року віддав на 25 років до царської армії. Проте я втік і згодом очолив ватагу кріпаків та військових-дезертирів, що нападала на маєтки панів.
1813 – утік із 4-го уланського полку, який розміщався в Кам'янці-Подільському, був засуджений до 500 ударів батогом. Знову втік з-під варти.
1814 – очолив повстанський рух селян проти російських вищих чинів і дворянства, який розгорнувся в Літинському, Летичівському й Ольгопільському повітах.
Бували періоди, коли мої загони нараховували до 20 тисяч повстанців. Моя боротьба проти поневолювачів та свавілля на нашій українській землі тривала 23 роки. За цей час мене 8 разів заарештовували, і щоразу я утікав, тричі був засуджений на довічну каторгу до Сибіру, та звідусіль повертався на Поділля. А 1835 року мене підступно вбили із засідки в с. Кориченці Шляхові.
Кармалюка, який організував повстанські загони і боровся проти панів на Поділлі у 1813 – 1835 роках. Тут відтворені кокретні історичні події першої половини ХІХ століття).
Кармелюка і звернена до народу. Це надає пісні особливої теплоти й задушевності, це немовби лірична сповідь героя).
знедоленим?