Урок " Історичні пісні"

Про матеріал
конспект уроку для класів з поглибленим вивченням української літератури за темою " Усна народна творчість"
Перегляд файлу

Тема. Пісні «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися  самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом виразного читання творів, рольовх ігор;

соціальну  розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

інформаційну  навчати учнів використовувати малюнки, таблиці як джерела інформації;

комунікативну  удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

емоційно-ціннісної – розвивати вміння відчувати гармонійність і красу історичних пісень пісень;

літературознавчої – формувати в учнів знання про історичні пісні, розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви історичних пісень, з’ясувати роль цих образів для українців;

загальнокультурної – викликати бажання шанувати пам’ять про народних визволителів української землі, виховувати гордість за свій рідний край, прищеплювати інтерес до духовної, культурної спадщини українців;

компаративної  розвивати навички компаративного аналізу художнього тексту, зв’язне усне мовлення дітей, уміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її.

Обладнання: виставка  портретів національних героїв, таблиця, роздатковий матеріал,  учнівські малюнки, відеоматеріали.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

                                                                            Тілько ворог, що сміється…

                                                                            Смійся, лютий враже!

                                                                            Та не дуже, бо все гине, –

                                                                             Слава не поляже;

                                                                             Не поляже, а розкаже,

                                                                             Що діялось в світі,

                                                                             Чия правда, чия кривда

                                                                              І чиї ми діти.

                                                                                                                        Т. Г. Шевченко

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

  1.      Обговорення епіграфа
  • Як ви розумієте вислів Т. Шевченка?
  • Сформулюйте головну думку?
  • Яку роль відіграє історична пісня в нашому житті? Обгрунтуйте свою відповідь.
  1.  Перевірка домашнього завдання
  • Погляньте на створені вами малюнки і пригадайте, які історичні пісні вивчали.
  • Розкажіть про сюжет свого малюнку.
  • Яка історична пісня вам більше подобається і чому?
  1. Гра «Пізнай історичну пісню»

1. Вся ти єси, Україно,

 Славою покрита,

 Тяжким горем та сльозами,

 Та кров’ю полита!

        («Ой Морозе, Морозенку»).

2.  Гей, та ми ж думали, та ми ж думали,

 Що то орли та із Січі вилітали,

 Аж то військо та славнеє запорозьке

 Ой на Кримський шлях із Січі виїжджало.

     («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»).

 3.  Ой, ти станеш на воротях,

 А я в закаулку.

 Дамо тому стиха лиха

 Та вражому турку!

          («Зажурилась Україна»).

4.   Лине гомін, лине гомін

 По степу німому,

 Вертаються козаченьки

 Із боя додому.

     («Максим козак Залізняк»).  

5. Бились з ранку козаченьки

 До ночі глухої:

 Полягло чимало славних,

 Ворогів утроє.

     («Ой Морозе, Морозенку»).

6.  Зібрав війська сорок тисяч

 В місті Жаботині,

 Обступили город Умань

 В обідній годині.

    («Максим козак Залізняк»).  

 

7.  «А я ляхів не боюся

 І гадки не маю

 За собою великую

 Потугу я знаю.»

     («Чи не той то Хміль»).

8.   Зажурилась Україна,

      Що нічим прожити:

      Витоптала орда кіньми

      Маленькії діти.

          («Зажурилась Україна»).

9.  Обступили город Умань,

 Покопали шанці

 Та вдарили з семи гармат

 У середу вранці.  

     («Максим козак Залізняк»).  

10. Та вдарили з семи гармат

 У середу вранці,

 Накидали за годину

 Панів повні шанці...

     («Максим козак Залізняк»). 

11.  Годі тобі, пане-брате,

 Гринджоли малювати,

 Бери шаблю гостру, довгу

 Та йдем воювати!

           («Зажурилась Україна»).

12.  Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали,

 Та що над степом та сонечко сяє,

 Аж то військо та славнеє запорозьке

  Та на вороних конях у степу виграває.               

             («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»).

 

 

ІІІ. Мотивація навчання

  1. Бесіда
  • Чому історичні пісні відносяться до героїчного епосу українського народу?
  • Дайте визначення історичної пісні. Доведіть, що це ліро-епічний твір.
  • Про які історичні події згадується у піснях?
  • Про яких історичних героїв ви дізналися на минулих уроках? Розкажіть, чому люди склали про них пісні?
  • Що б вам хотілося дізнатися на сьогоднішньому уроці?

Слово вчителя

 Українська пісня – це історія нашого народу, невмирущість волелюбного духу народного, мрії та сподівання на краще майбутнє, що не покидають людину у найтяжчі хвилини її життя. Гортаючи сторінки історії України, не перестаєш дивуватися сміливості, витривалості мужніх українців, що переживали  віки журби, принижень, страждань і вели звитяжну боротьбу проти татарських, турецьких поневолювачів, проти польської шляхти та московських посіпак. Славні лицарі, що стояли на чолі цієї боротьби, власним прикладом, героїзмом і мужністю вселяли незламну віру в серця людей. Свідченням народної любові й пошани до цих героїв є пісні, які склав народ про їхні героїчні вчинки.                                                 .
IV. Повідомлення теми й мети уроку

V. Опрацювання навчального матеріалу

            1.  Перегляд відео із серії  «Обличчя української історії. Богдан Хмельницький»      https://www.youtube.com/watch?v=d6rE3nEudWY

  • Що ви знаєте з історії України про діяльність Богдана Хмельницького?

           2. Виразне читання пісні «Чи не той то Хміль» підготовленими учнями

 3.  Робота над змістом   та художніми особливостями пісні «Чи не той то Хміль»

  • Із чим асоціюється у вас слово «хміль»?
  • Чому у творі використана саме ця рослина?
  • Які риси характеру може символізувати образ хмелю? (Дужа й буйна рослина, яка

швидко росте, набирається сили й оповиває все своїми листками та стеблом. Так і очолювана Богданом Хмельницьким національно-визвольна війна потужно ширилася по всій Україні).

  • Яку історичну епоху відтворено у пісні? (У творі  описано бій під Жовтими водами в

травні 1648 року, коли українські війська під проводом Б. Хмельниького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648 – 1654 років).

  • Які риси характеру Богдана Хмельницького розкриваються за допомогою художніх образів?
  • У чому бачить народ силу гетьмана?
  • Як ви розумієте зміст епітета «їде ляхів сорок тисяч хорошої вроди»? (Художній

засіб яскраво характеризує польське військо, стверджуючи, що Богдан Хмельницький мав справу з добре підготовленим до бою супротивником).

  • Накресліть таблицю і запишіть художні засоби з твору в таблицю.

Перший ряд виписує метафори, гіперболи.

Другий ряд виписує повтори, риторичні запитання.

Третій ряд виписує епітети та паралелізм.

  • Знайдіть у тексті інші епітети.
  • Як народ ставиться до польської шляхти? Що про це сказано в пісні?
  • За допомогою яких художніх засобів автор змалював картину поразки шляхтичів?
  • Як у пісні описано становище ворога після його розгрому козацтвом? Які художні засоби використано? Чи співчуваєте ви їм?

Таблиця

Художні засоби твору

Приклади з тексту пісні

 

  1. Епітети
  2. Метафори
  3. Гіпербола
  4. Повтори
  5. Риторичні запитання
  6. Паралелізми

 

1.«Хороша врода», «Золота Вода», «вражі ляхи».

2. «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати».

3. «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду, – гей не один лях лежить головою у воду».

4. «Чи не той то хміль?», «Ой той то Хмельницький», «…вряжі ляхи».

5. «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?»

6. «Гей, там поле, а на полі цвіти – не по однім ляшку заплакали діти», «Гей, там річка, через річку глиця – не по однім ляшку зосталась вдовиця».

  • Перевірка виконаної роботи

Зачитайте виписані зразки художніх засобів та поясніть свій вибір.

  • Яке значення художніх засобів у творі?  (Художні засоби надають твору особливої

виразності, зосереджують увагу на сказаному, використовуються для підсилення головної думки).

  • Колективне формулювання теми, ідеї поезії та основної думки (Тема твору:

оспівування мужності, героїзму Б. Хмельницького – видатного гетьмана України, його прагнення здобути волю і щастя для свого народу в боротьбі з польськими поневолювачами. Ідея твору: уславлення Б. Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця,мудрого державного діяча. Основна думка твору: любов народу до своїх захисників, уславлення їх в народних піснях).

  • Робота над композицією твору
  • Дослідіть будову пісні, її композицію.
  • Яку частину твору можна вважати кульмінаційною?
  • Завдання. Співвіднесіть елементи композиції з цитатами з твору?

            1. Експозиція        А    Застереження гетьману – перед битвою з ляхами не пити Золотої

            2. Зав’зка                      води .

            3. Кульмінація      Б    Перемога над ворогом.

            3. Розв’зка             В    «А я ляхів не боюся і гадки не маю…»

                                           Г    Розповідь про Б.Хмельницького, порівняння його з хмелем.

                                           Д    «Утікали вражі ляхи… »

 Відповідь: 1Г; 2 А; 3 Б; 4 Д

  • Виразне читання пісні учнями

4. Опрацювання твору «За Сибіром сонце сходить»

  • Рольова гра

 Учитель. До нас завітала одна історична особа. Чи згадаєте ви її прізвище?

            Учень у ролі Кармалюка. Добридень, шановне товариство! 

            Народився у селі Головчинці (нині Кармалюкове) Літинського повіту Подільського воєводства   в родині кріпака. Я володів грамотою, достатньо розумів російську, польську мови та їдиш. У віці 17 років мене забрали до двору пана Пігловського. Був я Хлопець  роботящий, але непокірний. Поміщик не міг пережити того, що його кріпак не дозволяв собою керувати, а тому вирішив позбутися мене і 1812 року віддав на 25 років до царської армії. Проте я втік і згодом очолив ватагу кріпаків та військових-дезертирів, що нападала на маєтки панів.

1813  утік із 4-го уланського полку, який розміщався в Кам'янці-Подільському,  був засуджений до 500 ударів батогом. Знову втік з-під варти.

1814  очолив повстанський рух селян проти російських вищих чинів і дворянства, який розгорнувся в Літинському, Летичівському й Ольгопільському повітах.

           Бували періоди, коли мої загони нараховували до 20 тисяч повстанців. Моя боротьба проти поневолювачів та свавілля на нашій українській землі тривала 23 роки. За цей час мене 8 разів заарештовували, і щоразу я утікав, тричі був засуджений на довічну каторгу до Сибіру, та звідусіль повертався на Поділля. А 1835 року  мене підступно вбили із засідки в с. Кориченці Шляхові.

  • Бесіда
  • Про яку історичну особу  йдеться? (Про Устима Кармалюка).
  • Які риси характеру, на вашу думку, має така людина, як Кармалюк?
  • Погляньте на репродукцію картини  Василя Тропініна «Українець». На картині зображений Устим Кармалюк. Опишіть обличчя Кармалюка, його погляд.
  • У якому одязі  художник зобразив Кармалюка?
  • Що тримає в руках Кармалюк?
  • Яке враження у вас виникає, коли дивитеся на картину?
  • Виразне читання вчителем твору «За Сибіром сонце сходить»
  • Бесіда
  • Кому належала земля в часи кріпацтва?
  • Хто обробляв панську землю?
  • Як ставилися поміщики до кріпаків?
  • У чому виявилося безправ’я селян? Як вони з ним боролися?
  • Які історичні події відтворено у пісні? (У пісні розповідається про історичну особу –

Кармалюка, який організував повстанські загони і боровся проти панів на Поділлі у 1813 – 1835 роках. Тут відтворені кокретні історичні події першої половини ХІХ століття).

  • Опрацювання змісту твору
  • Від чийого імені ведеться розповідь у пісні? (Розповідь ведеться від імені самого

Кармелюка і звернена до народу. Це надає пісні особливої теплоти й задушевності, це немовби лірична сповідь героя).

  • Чому Кармалюк перебував у Сибіру?
  • Як жив Кармалюк після повернення з Сибіру?
  • Прокоментуйте рядки з твору: «Хоч здається не в кайданах, а все ж не на волі».
  • Чому Устим вважає, що його родина живе в муках?
  • Який шлях боротьби з гнобителями обирає Кармалюк? Чи допоможе він

знедоленим?

  • Як злочинці розпоряджалися награбованим? Зачитайте рядки.
  • У яких умовах живе Кармалюк?
  • Визначте його головні риси характеру. (Ненависть до панства, любов до народу).

 

docx
Додано
10 лютого 2021
Переглядів
1365
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку