Тема. Пісні «Чи не той то Хміль», «За Сибіром сонце сходить». Образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі, створені народною уявою
Мета. Формувати ключові компетентності:
уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;
здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом виразного читання творів, рольовх ігор;
соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;
інформаційну – навчати учнів використовувати малюнки, таблиці як джерела інформації;
комунікативну – удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
Формувати предметні компетентності і компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:
емоційно-ціннісної – розвивати вміння відчувати гармонійність і красу історичних пісень пісень;
літературознавчої – формувати в учнів знання про історичні пісні, розкрити образи народних оборонців рідної землі, визначити провідні мотиви історичних пісень, з’ясувати роль цих образів для українців;
загальнокультурної – викликати бажання шанувати пам’ять про народних визволителів української землі, виховувати гордість за свій рідний край, прищеплювати інтерес до духовної, культурної спадщини українців;
компаративної – розвивати навички компаративного аналізу художнього тексту, зв’язне усне мовлення дітей, уміння висловлювати власну думку та обґрунтовувати її.
Обладнання: виставка портретів національних героїв, таблиця, роздатковий матеріал, учнівські малюнки, відеоматеріали.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Тілько ворог, що сміється…
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, –
Слава не поляже;
Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.
Т. Г. Шевченко
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Вся ти єси, Україно, Славою покрита, Тяжким горем та сльозами, Та кров’ю полита! («Ой Морозе, Морозенку»). 2. Гей, та ми ж думали, та ми ж думали, Що то орли та із Січі вилітали, – Аж то військо та славнеє запорозьке Ой на Кримський шлях із Січі виїжджало. («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»). 3. Ой, ти станеш на воротях, А я в закаулку. Дамо тому стиха лиха Та вражому турку! («Зажурилась Україна»). 4. Лине гомін, лине гомін По степу німому, – Вертаються козаченьки Із боя додому. («Максим козак Залізняк»). 5. Бились з ранку козаченьки До ночі глухої: Полягло чимало славних, – Ворогів утроє. («Ой Морозе, Морозенку»). 6. Зібрав війська сорок тисяч В місті Жаботині, Обступили город Умань В обідній годині. («Максим козак Залізняк»).
|
7. «А я ляхів не боюся І гадки не маю– За собою великую Потугу я знаю.» («Чи не той то Хміль»). 8. Зажурилась Україна, Що нічим прожити: Витоптала орда кіньми Маленькії діти. («Зажурилась Україна»). 9. Обступили город Умань, Покопали шанці Та вдарили з семи гармат У середу вранці. («Максим козак Залізняк»). 10. Та вдарили з семи гармат У середу вранці, Накидали за годину Панів повні шанці... («Максим козак Залізняк»). 11. Годі тобі, пане-брате, Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу Та йдем воювати! («Зажурилась Україна»). 12. Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали, Та що над степом та сонечко сяє, – Аж то військо та славнеє запорозьке Та на вороних конях у степу виграває. («Та, ой, як крикнув же та козак Сірко»).
|
ІІІ. Мотивація навчання
Слово вчителя
Українська пісня – це історія нашого народу, невмирущість волелюбного духу народного, мрії та сподівання на краще майбутнє, що не покидають людину у найтяжчі хвилини її життя. Гортаючи сторінки історії України, не перестаєш дивуватися сміливості, витривалості мужніх українців, що переживали віки журби, принижень, страждань і вели звитяжну боротьбу проти татарських, турецьких поневолювачів, проти польської шляхти та московських посіпак. Славні лицарі, що стояли на чолі цієї боротьби, власним прикладом, героїзмом і мужністю вселяли незламну віру в серця людей. Свідченням народної любові й пошани до цих героїв є пісні, які склав народ про їхні героїчні вчинки. .
IV. Повідомлення теми й мети уроку
V. Опрацювання навчального матеріалу
1. Перегляд відео із серії «Обличчя української історії. Богдан Хмельницький» https://www.youtube.com/watch?v=d6rE3nEudWY
2. Виразне читання пісні «Чи не той то Хміль» підготовленими учнями
3. Робота над змістом та художніми особливостями пісні «Чи не той то Хміль»
швидко росте, набирається сили й оповиває все своїми листками та стеблом. Так і очолювана Богданом Хмельницьким національно-визвольна війна потужно ширилася по всій Україні).
травні 1648 року, коли українські війська під проводом Б. Хмельниького здобули першу велику перемогу у Визвольній війні 1648 – 1654 років).
засіб яскраво характеризує польське військо, стверджуючи, що Богдан Хмельницький мав справу з добре підготовленим до бою супротивником).
Перший ряд виписує метафори, гіперболи.
Другий ряд виписує повтори, риторичні запитання.
Третій ряд виписує епітети та паралелізм.
Таблиця
Художні засоби твору |
Приклади з тексту пісні |
|
1.«Хороша врода», «Золота Вода», «вражі ляхи». 2. «Хміль в’ється, грає, кисне», «становили хати». 3. «Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду, – гей не один лях лежить головою у воду». 4. «Чи не той то хміль?», «Ой той то Хмельницький», «…вряжі ляхи». 5. «Що коло тичини в’ється?», «Що по ниві грає?», «Що у пиві кисне?» 6. «Гей, там поле, а на полі цвіти – не по однім ляшку заплакали діти», «Гей, там річка, через річку глиця – не по однім ляшку зосталась вдовиця». |
Зачитайте виписані зразки художніх засобів та поясніть свій вибір.
виразності, зосереджують увагу на сказаному, використовуються для підсилення головної думки).
оспівування мужності, героїзму Б. Хмельницького – видатного гетьмана України, його прагнення здобути волю і щастя для свого народу в боротьбі з польськими поневолювачами. Ідея твору: уславлення Б. Хмельницького – народного ватажка, талановитого полководця,мудрого державного діяча. Основна думка твору: любов народу до своїх захисників, уславлення їх в народних піснях).
1. Експозиція А Застереження гетьману – перед битвою з ляхами не пити Золотої
2. Зав’зка води .
3. Кульмінація Б Перемога над ворогом.
3. Розв’зка В «А я ляхів не боюся і гадки не маю…»
Г Розповідь про Б.Хмельницького, порівняння його з хмелем.
Д «Утікали вражі ляхи… »
Відповідь: 1– Г; 2 – А; 3 – Б; 4 – Д
4. Опрацювання твору «За Сибіром сонце сходить»
Учитель. До нас завітала одна історична особа. Чи згадаєте ви її прізвище?
Учень у ролі Кармалюка. Добридень, шановне товариство!
Народився у селі Головчинці (нині Кармалюкове) Літинського повіту Подільського воєводства в родині кріпака. Я володів грамотою, достатньо розумів російську, польську мови та їдиш. У віці 17 років мене забрали до двору пана Пігловського. Був я Хлопець роботящий, але непокірний. Поміщик не міг пережити того, що його кріпак не дозволяв собою керувати, а тому вирішив позбутися мене і 1812 року віддав на 25 років до царської армії. Проте я втік і згодом очолив ватагу кріпаків та військових-дезертирів, що нападала на маєтки панів.
1813 – утік із 4-го уланського полку, який розміщався в Кам'янці-Подільському, був засуджений до 500 ударів батогом. Знову втік з-під варти.
1814 – очолив повстанський рух селян проти російських вищих чинів і дворянства, який розгорнувся в Літинському, Летичівському й Ольгопільському повітах.
Бували періоди, коли мої загони нараховували до 20 тисяч повстанців. Моя боротьба проти поневолювачів та свавілля на нашій українській землі тривала 23 роки. За цей час мене 8 разів заарештовували, і щоразу я утікав, тричі був засуджений на довічну каторгу до Сибіру, та звідусіль повертався на Поділля. А 1835 року мене підступно вбили із засідки в с. Кориченці Шляхові.
Кармалюка, який організував повстанські загони і боровся проти панів на Поділлі у 1813 – 1835 роках. Тут відтворені кокретні історичні події першої половини ХІХ століття).
Кармелюка і звернена до народу. Це надає пісні особливої теплоти й задушевності, це немовби лірична сповідь героя).
знедоленим?