Тема №1. Іван Франко.  Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. Історична повість «Захар Беркут». Змалювання героїчної боротьби русичів-українців проти монголо-татарських нападників

Мета: формувати предметні компетентності: поглибити знання школярів про життєвий і творчий шлях Івана Яковича Франка, розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут», розкрити його історичну основу;

формувати ключові компетентності: толерантно дискутувати, відстоювати власну думку, розвивати абстрактне мислення; розпізнавати маніпулятивні технології і протистояти їм;

формувати емоційно-ціннісне ставлення: виховувати почуття  патріотизму.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, портрет І.Франка, окреме видання повісті «Захар Беркут», мультимедійна презентація, світлини Карпатських пейзажів, карта України, карта села Тухля, уривки з фільму «Захар Беркут» 1971 р.

Епіграф: Лиш боротись — значить жить! (Іван Франко)

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

• Що вам відомо про життя І. Франка, зокрема про його дитячі роки?
• Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися?
•  Чому, на ваш погляд, І. Франка називають Каменярем? (На Личаківському кладовищі у Львові, де похований І. Франко, є надмогильний пам’ятник письменнику скульптора С. Литвиненка. Скульптор зобразив каменяра, який молотом розбиває гранітну скелю. Він символізує боротьбу за людське щастя й волю та є уособленням самого І. Франка, якого народ прозвав Каменярем).
• Чим захоплювався малий Іван Франко?
• Як ушановують пам’ять Івана Яковича сьогодні?

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

IV. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

1. Відомості про І. Франка

Урок присвячений творчості Івана Яковича Франка. Сьогодні ви поповните свої знання про життя та творчість митця, а також познайомитесь із історією написання повісті «Захар Беркут». Ця повість є історичною, тому ми також з’ясуємо, що це за жанр літератури та які його особливості.

Ви вже  знаємо деякі відомості про цього письменника, бо  вивчали його твори в попередніх класах. Пригадайте, що вам відомо про митця та заповніть дві перші колонки в таблиці. Після мого повідомлення заповніть наступну колонку.

                               Відомості про І.Франка

V. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Іванові Франку належить понад 5000 творів у різних галузях літератури й науки. «Академія в одній особі» - називали його сучасники. До того ж він вільно володів чотирнадцятьма мовами, збагатив своєю працею чимало галузей європейської науки. А чутки про його творчу спадщину розлетілися  найвіддаленішими куточками світу.

У 1916 році професор, доктор філософії з Відня Йосип Застирець, звернувся з листом-проханням у Нобелівський комітет щодо присудження Іванові Франку Нобелівської премії. На жаль, не судилося, бо нагороду вручають живим. 28 травня 1916 року письменника не стало, тому його виключили зі списку претендентів. Нагорода у тому році дісталася шведському поетові Вернеру фон Гейденстаму.

Дослідники-франкознавці порівнюють творчість І.Франка з велетенським морем, глибини якого ще далеко не пізнані. І сьогодні ми з вами зробимо ще один крок у вивченні творчості Івана Яковича Франка.

Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 року в с. Нагуєвичі на Галичині в родині коваля. Рано залишився сиротою: батько, який був старший від матері на 30 років, помер, коли хлопчикові було одинадцять років, а мати пішла з життя, щойно Іванові виповнилося шістнадцять. Проте батьки рано помітили виняткову допитливість й обдарованість сина й віддали його до початкової школи в селі Ясениця-Сільна, де викладали польську, німецьку мови, арифметику. Дядько Івана, Павло Кульчицький, навчив хлопчика читати й писати українською. Пізніше завдяки старанням вітчима Гриня Гаврилка Іван Франко вступив до Дрогобицької гімназії, де отримав ґрунтовні знання з класичних мов, історії, математики. У гімназії його вважали одним із кращих учнів. Він мав надзвичайну пам'ять, багато читав і тут же почав складати вірші.

Після гімназії письменник вступив до Львівського університету. Його творчий доробок на той момент був уже чималенький: збірка віршів, кілька поем, переклади давньогрецьких творів. Усе це Іван Франко створив 19‑річним! Вищу освіту Франко здобув у Чернівецькому університеті, а у Віденському (Австрія) захистив дисертацію, здобувши науковий ступінь доктора філософії.

Доля подарувала Франкові майже 60 років життя, 40 із них письменник присвятив активній творчій діяльності. За весь цей час український геній написав 6000 творів. Кожні два дні на світ з’являвся новий твір — вірш або новела, роман чи оповідання… За роки активної праці з-під пера Івана Франка вийшло 220 видань, тобто 5-6 книг у рік. Важко уявити, як це йому вдавалося. Грандіозна працездатність Франка не лишає сучасним письменникам шансів перевершити його рекорд.

Франка називають першим літератором, який почав заробляти на життя творчою діяльністю. До нього письменники в літературу тільки «бавилися», шукаючи додаткові джерела заробітку. Завдяки наполегливій щоденній праці Франко зміг купити садибу на околиці Львова, щоправда, у кредит. Виплачуючи банку позику, письменник до того ж забезпечував свою велику родину: дружину і чотирьох дітей.

Будинок письменника у Львові. Нині це Національний літературно-меморіальний музей Івана Франка.

 Іван Якович мав  справжній викладацький талант. Одного разу після лекції студенти винесли його з аудиторії на руках, і, підкидаючи, навіть подерли фрак, який Франко спеціально для виступу позичив у приятеля, польського письменника Яна Каспровича. Стати видатним викладачем Івану Яковичу завадили ув’язнення, його політичне минуле та радикальні погляди.

Наскільки самовіддано письменник любив працювати, настільки якісно вмів і відпочивати. Рибальство було одним з його улюблених занять. До того ж, Івана Франка вважають першим професійним туристом, який сам обожнював мандрувати та організовував піші екскурсії рідним краєм. Завдяки цьому його називають  засновником зеленого туризму в Галичині.

Розповідають, що діти Івана Франка (а їх у нього було четверо) були дуже пустотливими: то галасували, то забивали цвяхи у дошки, то кидалися камінням, а то й поливали перехожих водою з балкону. Як обдарованому публіцистові вдавалося працювати у такому гармидері — загадка.

Усі четверо дітей любили обсідати тата (а Петрові й Ганні випадала можливість сидіти на колінах — вони були найменшими у родині), бо він розповідав їм чудові казки і байки. За першої ж можливості батько віз малих за місто, на природу.

 «У нас, немов у звірячій клітці, постійно перебували або голодна кицька, яку тато знайшов дощового вечора й приніс нагодувати, або цуценя чи пташеня», — згадує Анна Франко-Ключко, наймолодша донька Івана Франка. І справді, письменник дуже любив тварин: то принесе додому виходжувати бузька зі зламаним крилом, то заведе кроликів… Але найбільше чоловік любив собак. Ті ж, «забувши» про гарні манери, гавкали, коли їм заманеться. Через це Франкові на його улюбленців часто скаржилися сусіди.

Іван Франко із сім’єю

2. Історична основа повісті І. Франка «Захар Беркут»

За жанром твір – історична повість.

• Як ви розумієте цей термін?

Теорія літератури

Історична повість – твір, побудований на історичному сюжеті, у якому широко відтворені певна епоха та її діячі.  

Щоб зрозуміти задум автора, потрібно з’ясувати, які історичні події лягли в основу твору, а саме – історичну основу твору (напад у 40-х роках ХІІІ монголо-татарських орд, очолюваних онуком Чингісхана Батиєм, які, захопивши Київ, прямували через Карпати в Угорщину).

У повісті є багато застарілих слів (архаїзмів) і діалектизмів, які надають творові історичного колориту.

Поштовхом до написання твору було оголошення у 1882 р. в народовському журналі «Зоря» літературного конкурсу на кращий твір з сучасного життя, а ще ліпше – з історичного минулого народу. У листі до М. Павлика І.Франко писав, що повість має бути «ідеальна, з життя, а ще ліпше з бувальщини нашого народу. Отже, я пишу повість історичну, з XIII віку (напад монголів), та ідеальну (по поніманню характерів). Повість хоч і містить у собі багато історичної і неісторичної декорації, все-таки, надіюсь, збудить живий інтерес і у сучасних людей». Звертаючись до історії, Франко прагнув зацікавити читачів рішучою боротьбою українського народу, аби героїзм предків став тією традицією, яку необхідно наслідувати і розвивати. Крім того, письменник висловив мрії про майбутнє, вільне від експлуатації  суспільство. Майже шість тижнів  працював Іван Франко над твором у своєму рідному селі Нагуєвичах. Дійові особи твору такі як: монгольська навала, бегадири Пета, Бурунда були насправді, а інші художні образи  –  Тугар Вовк,  Захар Беркут,  Мирослава, Максим – створені письменником.

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала  тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті «Захар Беркут» всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді. Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті — нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор – перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам'яті. Таким чином, «Захар Беркут» – це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував «славні діла славних прадідів». Велике значення має і переказ про Сторожа – величезного кам'яного стовпа. Цар велетнів, цей «святий» камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. «Кажуть, – йдеться у переказі, – що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати … Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою». Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, – народний переказ про монахів київських печер, пов'язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. (Учні знаходять це місце на карті). Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

У повісті згадуються населені пункти: (Села Корчин (тепер Сколівського району), Синевідське (нині Нижнє і Верхнє Синьовидне), р. Стрий та Опір (обидві витікають з гори Явірник, що на Сколівщині).

Коли татари знищили Тухлю, люди поселилися вище, але зберегли стару назву села. Про боротьбу тухлян із ворогами йдеться в топонімічній легенді «Цокан». (Нижче Тухлі було вбито одного з монгольських ватажків на ім'я Шпокан, тому гору при вході в тухольську долину назвали Цокан.)

Події минулого, як зазначав сам автор, відбувалися поблизу «стін могутнього Зелеменя» (гора у сколівських Бескидах на північному сході від сучасної Тухлі заввишки 1177 м).

Тема твору: розповідь про волелюбний народ Руської землі, який боронив   свою Батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, вміння долати перешкоди; засудження зради, жадності, збагачення за рахунок інших.

Основна думка твору: сила народу – в єдності, підтримці, повазі одне до одного.

Проблематика твору:

• захист рідної землі;

• моральний вибір;

• єдність, згуртованість народу — запорука перемоги;

• людина і природа;

• кохання, вірність, самопожертва;

• взаємовідносини батьків і дітей.

Запитання:

• Чому письменник звернувся до минулого? (Хотів у високохудожній формі розповісти про славні сторінки історії українського народу як приклад для наслідування сучасників)
• Яке протиставлення вимальовується вже в пролозі твору? (Порівнюється сучасне життя з життям предків)
• Події якого року  описану в повісті? (1241 року, ХІІІ століття)
• З якими героями ви зустрілися у прочитаній частині повісті? (Тугар Вовк, Мирослава, Максим  Беркут, бояри, тухольці.)
• Чому твір на історичну тему починається з побутової сцени полювання? (Автор хоче заінтригувати читача).
• Чому Іван Франко обрав для своєї повісті слова з поеми Олександра Пушкіна «Руслан та Людмила»?
• Чому автор починає твір з опису полювання?

Перегляд уривку з к/ф «Захар Беркут» 1971 р. (реж. Володимир Кметик).

• Чи заінтригували вас складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки героїв? Розкажіть стисло, які саме. (Сцена полювання, боротьба Мирослави і ведмедиці, визволення Мирослави.)

Робота над І розділом твору

Тема: відтворення краси природи Тухольщини; зображення полювання

 бояр на ведмедів, під час якого Максим зберіг життя Мирославі.

Ідея: уславлення краси природи Карпат; мужності, винахідливості,

кмітливості, спритності (Мирослава, Максим); засудження жаги до збагачення, користі (Тугар Вовк, бояри).

Основна думка: винахідливість, порядність, чемність — риси, які

переважають над жадністю, підступністю, хитрістю у скрутній ситуації.

• Що вам відомо про беркута-птаха?  (Беркут — один із найбільших денних хижих птахів родини яструбових. Один з 9-ти видів роду; один з 5-ти видів роду у фауні України. В Україні рідкісний гніздовий птах). Як прізвище головного героя твору пов’язане з назвою птаха?

• Що мав на увазі І. Франко, говорячи про тухольців: «...Нужда зломала їх свобідну, здорову вдачу»?

Відеопрезентація  https://www.youtube.com/watch?v=Lg4XMgEwQOQ

Медіавправа.  Факти і судження

• Що таке сучасні медіа, як вони працюють?
• Як ви «споживаєте» медіа?
•  Які типи інформації існують?

Ми живемо в час, коли медіапростір стрімко змінюється. Сьогодні під словом «медіа» мають на увазі все: від друкованих видань до цифрової інформації. Медіа охоплюють телерадіомовлення, пресу та онлайн-контент (соціальні мережі, подкасти (подкаст – цифровий медіа-файл або низка таких файлів, які розповсюджуються інтернетом для відтворення на портативних медіа-програвачах чи ПК), блоги та онлайн-статті). 

Інформація стала доступною, а її об'єми великими, що не дивно, що іноді ми можемо загубитися в ній. Ще більше ускладнює ситуацію те, що деяка інформація може бути викривлена, маніпулятивна або й зовсім неправдива.

Розглянемо контенти, за допомогою яких медіа передають інформацію,  та з'ясуємо, які з них інформують нас, а які — маніпулюють нами. Щоб мати змогу оцінювати достовірність інформації, ми повинні розуміти цілі з якими їх створюють та поширюють.

Шість типів контенту, з якими ми зустрічаємося щодня: інформування, судження, пропаганда, зв’язки з громадськість (піар), соціальна реклама, комерційна реклама.

• Чи всі типи контенту передають нам об’єктивну інформацію? Чи деякі намагаються нас переконати в чомусь? 
• Як відрізнити той контент, який нас інформує, від того, який хоче нас в чомусь переконати?
• Які інструменти та техніки використовують ті, хто створює цей контент?
• Що робити, якщо на нас намагаються вплинути?

Головна мета інформування – повідомляти та пояснювати. Водночас багато інших типів контентів у нашому середовищі: піар, реклама, пропаганда, судження, - використовують для переконання та маніпуляції.

Найкращих спосіб стати свідомим споживачем інформації – навчитися розпізнавати ознаки різних типів контенту. Завдяки цьому ми зможемо швидше знаходити відмінності між ними у майбутньому.

Інформація містить факти, мета яких – ознайомити нас з певними темами.

Автори інформаційного матеріалу повинні використовувати лише факти, не додавати до них власних думок та оцінок. Вони мають давати інформацію об’єктивно.

Наприклад, репортаж про вибори на посаду міського голови. Якщо виникає дискусія, то інформаційний матеріал повинен висвітлювати аргументи обох сторін, щоб глядачі, слухачі могли зробити власні висновки.

ПРО ВСЕ .ck.ua

Мета пропаганди та суджень – вплинути на аудиторію та переконати її в чомусь. Головним чином  контент спирається на емоції та уявлення, тому його автори використовують ті факти та посилання, які підтримують їх точки зору. Стаття, яка підтримує того чи іншого кандидата – це приклад контенту, який створили, щоб переконати нас.

• Як же відрізнити факт від судження? 
• Як журналісти використовують ці два типи інформації?
• Що ж робить матеріал новиною чи власною думку?

Судження – це переконання або чиясь точка зору. Докази можуть підтримувати судження, але ви ніколи не зможете довести правдиве це судження чи хибне.

 Наприклад, що кандидат на посаду голови міста найкращий Бондаренко. Але це лише судження. Водночас факт можна підтвердити або спростувати. Ви можете довести його правдивість чи неправдивість за допомогою доказів. Наприклад, я можу підтвердити свою думку вказавши на перелік справ, які були зроблені Бондаренком. Краще, коли ще вказуємо на джерело походження цих фактів. Проте на практиці так роблять не завжди. Пам’ятаймо, що констатація фактів також може бути хибною. Наприклад, факт, що на грип хворіють утричі більше, ніж на коронавірус – неправда. Він містить інформацію, яку можемо перевірити і переконатися, що це неправда.

   ПРО ВСЕ .ck.ua

Журналістика – це збирання, оцінювання, створення й презентація новин та інформації. Це не означає, що журналісти не використовують власних суджень. Згадайте статті в газетах. Матеріали містять судження авторів (власні думки) та факти. Але ці факти використані не для того, щоб проінформувати нас. Автори вживають їх, щоб підтримати власні судження. Таким чином, вони намагаються переконати нас в чомусь. Але судження повинні бути відокремлені від новин, автори повинні обов’язково вказувати що це їх власна думка. Інформування не повинно містити власних думок авторів, адже його головна мете повідомляти. Проте новини можуть містити судження інших людей.

Деякі видання не звертають увагу на різницю між фактами та судженнями, тому споживачі новин самі повинні розуміти, що вони читають, аби мати змогу оцінувати інформацію. Однак, судження – це не завжди погано. Вони можуть допомогти перевірити власну точку зору і подумати про різні підходи до проблеми. Головне розуміти різницю між судженнями та новинами. Адже якщо ми зможемо розпізнати інформацію, мета якої переконати нас, ми зможемо захиститися від маніпуляції.

Медіавправа. Визначити факти та судження.

1. Хороша кава — найкращий спосіб розпочати свій день. (Судження).
2. Володимир Зеленський переміг на виборах Президента України в 2019.(Факт).
3. Мета пропаганди — вплинути на аудиторію та переконати її у чомусь. (Факт).
4. Цьогорічне літо — найспекотніше. (Судження).
5. Цьогорічне літо спекотніше, ніж попереднє — середня температура становила +35°C. (Факт).
6. Українці вимушені емігрувати, тому що вижити в країні — неможливо. (Судження).

Групова робота. Підготувати розповідь про життя та творчість І. Франка, використовуючи факти (1 група), опрацювати текст та визначити факти й судження  ( 2 група).

Цікаві відомості про Івана Франка

«На дні моїх споминів і досі горить той маленький, але міцний вогонь… Це вогонь у кузні мойого батька. І мені здається, що запас його я взяв дитиною в свою душу на далеку мандрівку життя», — писав знаменитий Іван Франко, який висвітлив тим багаттям найтемніші куточки життя українського народу. 

Мати Івана Франка називала його Мироном. Це було своєрідне «домашнє» (поганське) ім’я, яке давали довгожданим дітям, аби ті не стали жертвами злих духів.

Маленький Івась був унікальною дитиною. З раннього дитинства хлопчик полюбляв блукати лісом, розмовляти з деревами та пташками. Через це односельці прозвали малого «лісовою душею». Подейкували, що він володів надзвичайними здібностями.

Один випадок зі свого магічного дитинства Франко описав у автобіографічному оповіданні «Під оборогом». Там йдеться про хлопчика, такого собі юного мольфара, якому вдалося відвести від села грозову хмару. Думки дослідників творчості Франка збігаються: швидше за все, схожий факт таки мав місце у біографії письменника.

 Дивовижно, що така незвичайна дитина не стала сільським ворожбитом чи знахарем, а зробила вагомий вклад у розвиток європейської науки та літератури.

Смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив. Але понад усе Франко любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму. Донька пише: “Присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата”.

Франко на сьогодні єдиний український поет, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.

V. ПІДСУМОК УРОКУ

• Чому твір «Захар Беркут» називаємо історичною повістю? Яку мету ставив перед собою І.Франко, беручись за її написання?
• Які матеріали використовував письменник при написанні твору?

Багатогранність таланту І.Франка більш ніж дивовижна. В одній особі поєдналися поет, прозаїк і драматург, перекладач і літературний критик, історик і теоретик літератури, філософ, фольклорист, мовознавець, етнограф та економіст, один із найважливіших політиків Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Феномен Івана Франка навряд чи вдасться збагнути комусь до кінця. П.Загребельний писав: «Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий…».

• Розкрийте зміст епіграфа.

• Чи актуальна тема твору І.Франка “Захар Беркут” для нашого часу?
• Чого слід повчитися сучасним українцям у тухольців?

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати ідейно-художній зміст ІІ-V розділів повісті І.Франка «Захар Беркут».

Розробити практичні рекомендації щодо безпечного перебування в мережі Інтернет.

Списки використаних джерел