Урок. "Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Історична основа повісті"

Іван Франко. Короткі відомості про митця і його багатогранну творчість. «Захар Беркут». Історична основа повісті

За рідний край і життя віддай.

                                                                                              Народна творчість

Мета уроку:

навчальна – поглибити знання учнів про І.Франка, розпочати роботу над ідейним змістом твору «Захар Беркут»;

           розвивальна – розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння виразно читати;

           виховна – виховувати почуття поваги, любов до рідного краю, народу.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: портрет І.Франка, виставка творів письменника,

        підручник.

Методи, прийоми і форми роботи: «Незакінчене речення» ,прийом «Знаємо-Хочемо дізнатися – Дізналися», робота в групах, робота з асоціаціями, «Мікрофон – 2».

Хід уроку

І. Організаційний момент. З’ясування ступеня емоційної готовності учнів до уроку. Технологія «Смайлики».

…тощо.

ІІ. Цілевизначення уроку

1. Повідомлення теми, епіграфа уроку
2. Передбачення щодо змісту твору (зверни увагу на підказку,  на епіграф уроку).

«Незакінчене речення»: «Я думаю, що «Захар Беркут» - це твір про…»

ІІІ. Актуалізація опорних знань у формі бесіди за питаннями.

- Що вам  відомо про життя І.Франка, зокрема його дитячі роки?

- Які твори видатного митця ви читали? Чим вони запам’яталися вам?

- Чому, на ваш погляд, І.Франка називають Каменярем?

- Як ушановують пам’ять І.Франка в Україні і світі?

ІV. Побудова знань.

1.Учитель:

Сьогодні ми будемо знайомитись з творчістю І.Франка. Але ми вже  знаємо деякі відомості про цього письменника, бо  вивчали його в попередніх класах.

Пригадайте , що ви знаєте, обговорюємо в Zoom конференції «Піднята долоня» і заповніть  у таблиці   дві перші колонки.

Відомості про І.Франка

3.          Перегляд мультимедійної презентації про «Багатогранну творчість І.Франка» : https://ppt-online.org/106932.

      4. І.Франко. «Захар Беркут». Історична основа твору.

       Учитель. Одним із відомих творів Івана Франка є повість «Захар Беркут». Історія написання твору є цікава. Редакція журналу «Зоря»    в 1882 році оголосила великий конкурс на кращий історичний твір.

І письменник бере  участь у цьому конкурсі. Майже шість тижнів  працював Іван Франко над твором у своєму рідному селі Нагуєвичах.

Повість була написана у 1882 році, а  вже у 1883 році була опублікована у журналі. У своєму творі письменник використав короткі відомості з Галицько – Волинського літопису про вторгнення  монголо-татарських полчищ у Русь, їхній перехід через Карпати.

(Дивись стор.49 – підручник).

Дійові особи твору такі як: монгольська навала, бегадири Пета, Бурунда були насправді,

а інші художні образи  –  Тугар Вовк,  Захар Беркут,  Мирослава, Максим – створені письменником.

(Елементи аналізу твору записуємо у класну роботу).

Тема твору: розповідь про те, як волелюбний народ Руської землі боронив   свою батьківщину від монголо-татарської навали.

Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, вміння долати перешкоди; засудження зради, жадності, збагачення за рахунок інших.

Основна думка твору: сила народу – в єдності, підтримці, повазі одне до одного.

Жанр: історична повість.

(Працюємо із словником «Теорія літератури» в кінці конспекту.)

Теорія літератури.

    Історична повість – епічний твір середнього розміру, в якому  зображені як історичні події, особи, так і створені письменником художні образи потягом тривалого або важливого за подіями часу.

   В повісті є багато застарілих слів (архаїзмів) і діалектизмів, які надають творові історичного колориту.

( Учні роблять записи до літературознавчого словника.)

- Що, на вашу думку, спонукало І. Франка до написання повісті «Захар Беркут»? (Зацікавлення історичним минулим рідного краю).

Учні-історики та їх виступ.

Що ви знаєте з історії про боротьбу руського народу проти монголів?

Учень №1

У 1241 році внук Чингісхана Батий вогнем і мечем плюндрував землі Київської Русі. Орда безжалісно шматувала живе тіло руського народу, нівечила його душу, несла смерть, сіяла спустошення і рабство. Після впертої оборони був зайнятий і зруйнований Київ. В історичній повісті «Захар Беркут» всі герої не історичні, а, як стверджував сам автор, є витвором художньої фантазії. Але це ніскільки не зашкодило історизмові твору, не суперечило його художній правді.

Та є у творі і те, що підтверджується історичними документами. Вся сюжетна канва твору будується на достовірному історичному факті — нападі монголо-татар. Письменник точно називає імена їхніх ватажків, накреслює маршрути походів, згадує про битву на р. Калка, про Данила Галицького. Другим джерелом повісті став фольклор – перекази та легенди, які народ зберіг у своїй пам'яті. Таким чином, «Захар Беркут» – це художній сплав історії та легенд, їх мистецьке творче осмислення.

Учень №2.

Факт потоплення в Карпатах монголів в історії не відомий. Але народ у фольклорних творах опоетизував «славні діла славних прадідів». Велике значення має і переказ про Сторожа – величезного кам'яного стовпа. Цар велетнів, цей «святий» камінь є своєрідним уособленням життя і ворогом богині смерті Морани. «Кажуть, – йдеться у переказі, – що колись Морана ще раз ізбере свою силу, щоб нею завоювати ... Тухольщину, але отсей заклятий Сторож упаде тоді на силу Морани і роздавить її собою».

Так і сталося. В Тухольській долині знайшли свою смерть добірні сили завойовників. У примітці до твору Франко вказує на ще один фольклорний матеріал, яким користувався, – народний переказ про монахів київських печер, пов'язуючи його зі Скитом Манявським. Цей переказ письменник творчо використав, розповідаючи, як формувався світогляд Захара Беркута.

Учень-географ №3

Село Тухля, про яке пише Франко, існує насправді й розташоване в мальовничій, порослій густими лісами місцевості неподалік від м. Стрий на Львівщині. (Учні знаходять це місце на карті, яка виводиться на екран).

Збереглися народні перекази про походження назви села. В одному з них його назва пов'язується із загибеллю великої кількості ординців, від яких по всій околиці йшов поганий (тухлий) запах.

5. Робота в групах за кольором завдання на екрані.

1 група (непарні числа за списком класу).

Опрацювати І розділ твору. Визначити тему, ідею та основну 

             думку. Скласти композицію  розділу, заповнивши картку:

2 група (парні числа за списком класу)

 Опрацювати ІІ розділ твору. Визначити тему, ідею та основну 

             думку. Скласти композицію  розділу, заповнивши картку.

6.          Представлення результатів роботи (по одному представнику від групи).

V. Консолідація.

1.Закріплення знань, умінь та навичок.

Асоціативний   диктант.

Завдання: записати сова, що асоціюються з героями твору – схеми на екрані.

Учитель диктує:

палка натура, хоробрість, доброта, сміливість, гордість, чарівність,  сила, скромність, тендітність, дитям гір, мужність, винахідливість, вірність, спритність.

7. Рефлексія і оцінювання.

1) Чи справдились ваші передбачення щодо твору «Захар Беркут»?

«Мікрофон – 2».

2) Висновок-слова учителя.

Історія Захара Беркута - про кожного з нас. Вона змушує замислитися над тим, що ми робитимемо, коли наш спосіб життя опиниться під загрозою.

Додаткові завдання «ПЕРЕВІР СЕБЕ!»

Літературна гра «Знайди нісенітниці» - усно.

Іван Петрович (Якович) Франко народився 27 вересня ( серпня) 1856 року в с. Нагуєвичі на Полтавщині ( Дрогобицького повіту) в родині землероба ( коваля). З голосу матері запам’ятав багато народних казок (пісень).

Великою мрією неписьменних батьків було дати багатство (освіту) своїй дитині. Навчався Іван Франко у Львівській (Дрогобицькій) гімназії, де здобув ґрунтовні знання з історії та математики,  зміг опанувати іноземні мови.

14 жовтня 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Юнак тут виявив свої здібності і вже з січня 1876 р. почав одержувати 21085 злотих із заохочувальної стипендії фонду С.Гловіпського, а також, як найталановитіший студент, був звільнений від екзаменів (від оплати за навчання).

Задля захисту докторату Франко один семестр провчився у Київському (Чернівецькому) університеті, а потім поїхав до Австрії (до Віденського університету) і там закінчив навчання.

Перша збірка поета називалася «З вершин і низин». Іван Франко ніколи не брав творчих псевдонімів (у І.Франка було багато псевдонімів — Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко,  Віршороб, Не-Давид (близько 100 псевдонімів)). Повість «Захар Беркут» була

написана Іваном Франком для участі в конкурсі на кращий фантастичний     (історичний ) твір.

V. Домашнє завдання!