Урок. Іван Франко. «Захар Беркут». Сюжет. Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників.
Про матеріал
Конспект уроку з української літератури (розвиток компетентностей). Вивчення твору Івана Яковича Франка "Захар Беркут"Клас: 7-А
Учитель: Лебедєва О.П., І категорія
Тема. Іван Франко. «Захар Беркут». Сюжет. Змалювання героїчної боротьби русичів проти монголо-татарських нападників.
Мета:
- допомогти учням зрозуміти сюжет твору, навчити визначати сюжетні лінії;
- розкрити роль художніх засобів у творенні образів героїв повісті;
- розвивати навички виразного читання, переказування, коментування прочитаного;
- вчити аргументовано висловлювати власну думку щодо прочитаного;
- навчити учнів визначати вузлові проблеми твору;
- виховувати почуття патріотизму, гордості за український народ.
Тип уроку: формування умінь і навичок.
Обладнання: текст повісті, картки.
Зміст уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Оголошення теми й мети уроку.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.
- Слово вчителя (соціальна).
На сьогоднішньому уроці ми продовжимо роботу над змістом історичної повісті І.Франка «Захар Беркут»: будемо вчитися глибоко сприймати світ, у якому живемо, адже з попереднього уроку пам’ятаємо, що твір «Захар Беркут» спрямований на сучасність; учитимемось думати, аналізувати, систематизувати вивчене, а також проектувати, висловлюючи світобачення автора і своє власне – у схемах; проводитимемо дослідження з метою аналізу твору; визначатимемо головні проблеми повісті.
Пропоную вам спробувати свої сили в ролі дослідників. Для опрацювання протягом чотирьох уроків ви можете обрати наступні теми проектів:
- «Образи-символи у повісті та їх роль у розумінні змісту твору».
- «Роль художніх засобів у творенні образів монголів і Тугара Вовка».
Соціальна:
- навчити учнів робити вибір;
- приймати рішення;
- навчити безконфліктно співіснувати.
3. «Роль художніх засобів у творенні монолітного образу тухольської громади».
ІV. Актуалізація опорних знань.
- Перевірка домашнього завдання. (соціальна, саморозвитку й самоосвіти)
(Усні відповіді трьох учнів, керівників груп, про життєвий та творчий шлях І.Франка Діти використовують презентації, створені ними на попередньому уроці).
V. Формування умінь та навичок.
- Проблемні запитання (соціальна).
а) У чому полягає справжній патріотизм людини?
б) Чим є батьківщина для Захара Беркута, тухольців і чим – для Тугара Вовка?
(На ці питання діти дадуть відповіді наприкінці уроку)
- Словникова робота (інформаційна).
Сюжет – послідовність і зв'язок опису подій у творах художньої літератури. Складові частини сюжету: експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка. Сюжетні лінії у творі (визначення елементів сюжету і сюжетних ліній у повісті).
- Робота з поурочною карткою «Картографія системи образів. Особливості творчої манери І.Франка» (інформаційна).
(Заповнюється учнями протягом уроку).
«Картографія системи образів. Особливості творчої манери І.Франка»
|
Мирослава |
Тухольці |
Тугар Вовк |
|
Захар Беркут |
Тухол |
Бурунда |
|
Монголи |
Мошат |
|
Особливості творчої манери Івана Франка: 1. 2. 3. 4. |
Саморозвитку й самоосвіти, соціальна:
- розвивати в учнів готовність та потреби навчатися протягом усього життя;
- навчити учнів робити вибір;
- приймати рішення;
- навчити безконфліктно співіснувати.
Соціальна компетентність:
- навчити учнів робити вибір;
- приймати рішення;
- навчити безконфліктно співіснувати.
Інформаційна:
- розвивати в учнів вміння добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.
- Робота в групах (саморозвитку й самоосвіти, соціальна).
Перша група
- Яку роль у розвитку сюжету відіграє сон Захара? Символом чого був для тухольців Сторож?
- Яку мету поставив Беркут перед громадою? Розкажіть про задум тухольців знищити ворога.
- Чому Мирослава просить Беркута бути їй за батька?
- Інсценізуйте діалог Мирослави із Захаром Беркутом. Чому старійшина прийняв Мирославу за дочку?
Друга група
- Знайдіть у тексті опис виходу громади з Тухлі. Яка деталь у центрі уваги? Обґрунтуйте її художню роль.
- На які ще художні засоби опирається Іван Франко, показуючи біль тухольців за втраченими оселями?
- Зачитайте уривки, у яких ідеться про прихід монголів (з розділ, 4 розділ). На які деталі в описі зовнішності ворогів звертає нашу увагу автор? Який колір переважає?
Третя група
- Яку роль відіграє у розвитку дії пейзаж? Зачитайте опис природи в очікуванні лиха.
- Як природа відгукується на прихід монголів?
- Зачитайте уривок, у якому йдеться про спалення Тухлі. У котрому реченні і за допомогою якого художнього засобу сконцентровано глибоке співчуття автора до біди тухольців? Назвіть зорові та слухові образи пожежі.
- Презентація робот груп (соціальна)
Саморозвитку й самоосвіти, соціальна:
- розвивати в учнів готовність та потреби навчатися протягом усього життя;
- навчити учнів робити вибір;
- приймати рішення;
- навчити безконфліктно співіснувати.
- навчити учнів робити вибір, приймати рішення, бути відповідальним, вміти безконфліктно співіснувати.
- Бесіда за питаннями (комунікативна, інформаційна)
- У чому Тугар Вовк вбачає мету свого життя?
- Чому боярин відчув себе на «ковзкій дорозі»?
- Як ви розумієте слова: «Отже ж, зрівнялися: оба вони – невольними і – оба нещасливі»?
- Чому для Максима життя в неволі «нічого не варте»?
- У чому виявляється любов героїв до Батьківщини?
- Які дві важливі проблеми ви виділили б у творі?
- Повернімось до проблемних питань уроку.
(Учні дають відповіді на питання, виділяють проблему істинного патріотизму і проблему духовного та фізичного невільництва)
VІ. Підсумки уроку.
Учнівські коментарі до поурочної карти
(Діти пояснюють свій вибір. Коментар учнів до поурочної картки: місце героїв твору у колі, колір, який вибрали для персонажів твору, опираючись на кольорову гаму самого І.Франка. (Жовтий – символ світла, добра, взаємодопомоги; сірий і коричневий – символ темної страшної сили монголо-татарів; оранжевий – символ нового життя відродженої з попелу нової Тухлі. Вихованці визначають і особливості творчої манери автора).
VІІ. Оцінювання.
VІІІ. Домашнє завдання.
Прочитати 7 та 8 розділи повісті. Скласти план до 7 розділу (саморозвитку й самоосвіти)
- розвивати й удосконалювати уміння спілкуватися усно рідною мовою;
- уміти добувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел.
- розвивати в учнів готовність та потреби навчатися протягом усього життя;