Урок "Іван Карпенко - Карий. Комедія «Сто тисяч». Проблема влади грошей"

Урок з української літератури

8 клас

Тема. Іван Карпенко - Карий. Комедія «Сто тисяч». Проблема влади грошей.

Мета: продовжити ознайомлювати учнів з комедією; на прикладі програмового твору      І. Карпенка-Карого дослідити, як вирішується проблема влади грошей, як в комедії влучно використані засоби сатири для змалювання героїв твору; опрацювати ідейно-художній зміст ІІ та ІІІ частини; розвивати навички виразного читання, культуру зв’язного мовлення, логічне мислення; виховувати зневажливе ставлення до таких багатіїв як Калитка, негативних рис його характеру; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці; формувати вміння узагальнювати, робити  висновки; виховувати любов до прекрасного, несприйняття проявів бездуховності, прищеплювати інтерес до творів письменника.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Івана Карпенка-Карого, текст твору, зразки грошей. завдання (прислів’я та приказки); дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), інтерактивна дошка, лего.

ХІД УРОКУ

Грошей багацько, а щастя мало.

(Народна мудрість)

І. Організаційний момент

Клас поділено на ІІІ групи.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Історія написання

Діти, хто пам’ятає історію написання твору?  Слайд 5

1889 року на хуторі Надія І. Карпенко-Карий написав п'єсу «Гроші», яка згодом здобула популярність під назвою «Сто тисяч». Через рік комедія була інсценізована. Головну роль Герасима Калитки (у першому варіанті п'єси прізвище героя було Капшук — торбинка зі шнурочком для грошей) у п'єсі виконував автор. В основу п'єси покладено реальний факт. На той час на півдні України активно діяли шахраї, які продавали заможним селянам фальшиві гроші. У п'єсі «Сто тисяч» виведено образ господаря, який, прагнучи швидко розбагатіти, потрапляє у трагікомічну ситуацію. 

Вікторина: Слайд 6

— Скільки драматичних творів написано І. Карпенком-Карим? (18)

— Завдяки яким видатним попередникам з’явилася і розвинулася драматургія І. Карпенка-Карого? (Г. Квітка-Основ’яненко, І. Котляревський, Т. Шевченко)

— Чим відрізняються п’єси першого періоду творчості І. Карпенка-Карого від п’єс «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Хазяїн»?( ЦЕ соціально-побутові твори)

— Яка спорідненість образів Герасима Калитки й Терентія Пузиря? Ці заможні люди вдаються до шахрайства.

— Що властиво комедії як жанру? (Інформація для учнів: Комедія — це драматичний твір, у якому відображається смішне і потворне в житті, висміюються негативні риси людей та соціальні вади. Основою комедії є сміх).

-    Які проблеми розкриває Карпенко-Карий у творі:

 * батьки і діти;

 * прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб;

*  бідність і багатство;

 * добро і зло.

- Хто головний герой комедії «Сто тисяч»? ( Герасим Калитка).

2. Гра. Пригадати і записати 6-8 назв творів І. Карпенка-Карого, до складу яких входить одна або кілька літер А.  -слайд 7

(Довідка: «Бондарівна», «Безталанна», «Хазяїн», «Наймичка», «Мартин Боруля», «Суєта», «Підпанки», «Сава Чалий»).

3. Гейм «Хто з героїв»- слайд 8, 9, 10

Завдання. Кому з героїв твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» належать, нижче наведені, фрази?

 І група1. «Так я сібє видумал новую комерцію: хороший будєт гендель, ежели удастся…» (Невідомий)

2. «Все він зна — тільки нічого не робе». (Роман — про Бонавентуру)

3. «Жид — то діло, а Копач — морока». (Калитка)

ІІ група4. «Лупи та дай». (Калитка)

5. «…без грошей, а з грішми… і чорт не брат». (Савка)

6. «Товар нравиться — візьміть, не нравиться — не беріть. Ми не нуждаємся в покупателях…» (Невідомий)

ІІІ група7. «Півобіда сам злопає і на перешкоді ділові стане…» (Калитка про Бонавентуру)

8. «Хазяйственний мужик — велике діло». (Бонавентура — Калітці)

9. «Вчений поки бога змалює, то чорта з’їсть». (Калитка)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

IІІ. Основний зміст уроку

1. Слово вчителя.

Прочитавши твір, можна зрозуміти, що для Калитки найважливіше — купити землю, отже, потрібні гроші. Тому всі його вчинки спрямовані на здобуття грошей. А гроші, якщо тільки вони керують людиною,— це основна причина всіх людських вад.

Розглянемо коротко образи деяких героїв. Слайд 11, 12, 13, 14

2. Проблема влади грошей у творі

Епіграфом до уроку є народна мудрість. На партах ви маєте роздруковані грошові купюри. Розгляньте їх, переверніть, прочитайте приклади прислів’їв та приказок, у яких  засуджується згубний вплив грошей, які з них найбільше характеризують Калитку? 

Завдання:  за допомогою  лего конструктора скласти якомога більше прислів’їв про гроші.

 Додатковий матеріал. Прислів’я про гроші.

Срібло-золото тягне людину в болото.

Грошей багато, а щастя мало.

З золотом, як з вогнем: і тепло з ним, і небезпечно.

Гроші всюди хороші.

За наші гроші ми всім хороші.

У кого гроші, той і хороший, а як їх нема, то всім дарма.

У кого гроші є, тому й руку всяк дає.

Хоч у голові пусто, аби грошей густо.

Совісті менше — грошей більше.

З грошима і в грязі чистий.

Копійка любить, щоб її лічили.

Без грошей, як без рук.

3. А зараз кожна група отримає картку із питанням. Ви повинні, обговоривши, дати відповідь. Слайд  15

І група

Який сміх у творі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» можна дослідити: гумористичний чи сатиричний? Відповідь вмотивуйте. (Замість обіцянок п'яти тисяч глитай відбуся кількома парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя та й вирядили».)

ІІ група

Що і як висміює митець у п’єсі? (П’єса «Сто тисяч» є сатиричною комедією, тому що в ній гостро висміяно глитая Калітку, його жадобу до наживи, шахрайство, крутійство, скнарість, лицемірство)

ІІІ група

Чи можна ці образи вважати комічними? (Так. В комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру)

4. Давайте попрацюємо із твором! Відкрийте  ІІ та ІІІ дію п’єси ( кожній групі пропонується питання).

1. Що запропонував Гершко Калитці для придбання землі Смоквинова? («Между прочево, миє досконально звєсно, що він (Смоквинов) уже п’ять імєнієв проїв. Ну, добре, нехай собі їсть!.. Він любе смачного їсти, а ви любите землю… Давайте йому п’ять тисячов під закладку, візьміть добрі проценти — і земля буде ваша»)ст.108

2. Яким чином Калитка висловлює незадоволення на адресу Пузиря? («Ах ти ж погань! Мужва репана! Давно лизала панам руки, за верству шапки скидала, а тепер розжився, кумедію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом! Ах ти ж Пузир з горохом! Та я як позичав князеві гроші, то рядом сидів…»).ст. 106

3.Про що мріяв Герасим, коли побачив у вікно як до нього приїхав Савка? («Ой, Пузирі! Глядіть щоб ви не полопались, а, замість вас, Калитку розіпре грошвою… Отоді я вам покажу, як хазяйнувать! Я не буду панувать, ні! Як їв борщ та кашу, і їстиму, як мазав чоботи дьогтем, так і мазатиму, а зате всю землю навкруги скуплю. Ідеш день — чия земля? Калитчина! Ідеш два — чия земля? Калитчина! Ідеш три — чия земля? Калитчина!.. Диханіє спирає.)ст.107

Поміркуємо!

1.Які були мрії Герасима. (Бажання скуповувати землю, на мить не зупиняючись).

2.Яке було ставлення до робітників і членів родини. (Шкода шматка хліба до наймита, шкода запрягти коней, щоб підвезти дружину до церкви; не дозволяє одружитися Роману з Мотрею).

3.Наведіть приклад із твору жадності, егоїстичності. (Замість обіцянок п’яти тисяч глитай відбуся кількома парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя та й вирядили».)

ІV. Закріплення опрацьованого матеріалу

1. Проведення тестового опитування ( усно); на екрані висвітлено питання, кожна група відповідає по  черзі.

1. Як Пузир зустрів Романа?
а) З хлібом-сіллю;
б) запросив у хату до столу;
в) виявив незадоволення до хлопця;
г) попросив його почекати у фургоні.

2. З яким першим питанням звернувся Герасим до сина після його приїзду від Пузиря?
а) «Чого ти так запізнився, мабуть, упівночі приїхав?»;
б) «Як приймали, як частували?»;
в) «Чи уподобались дівчата?»;
г) «Як панич зустрів Бонавентуру?».

3. Хто був у Пузиря в гостях, коли Роман з Бонавентурою приїхали до нього?
а) Церковний служитель;
б) уїзний суддя;
в) головний казначей;
г) офіцери.

4. З якою домашньою худобою порівняв Герасим родину Пузиря?
а) Свинями;
б) конями;
в) волами;
г) биками.

5. Порода свиней, яка була у Пузиря:
а) ландраси;
б) завідські;
в) німецькі;
г) англійські.

6. Скільки Смоквинов, за словами Гершка, позичав на «улучшенія хазяйства» грошей?
а) Мільйон;
б) три тисячі;
в) п’ять тисяч;
г) мільярд.

7. Через що Жолудь хотів купити землю у Смоквинова? Бо у того був:
а) гарний фруктовий сад;
б) ставок, де можна купати овець;
в) багатий ліс;
г) великий гай.

8. «Упустіть землю Смоквинова… все одно що»:
а) кинутися одягненим у воду;
б) залишитися голодним;
в) пошитися у дурні;
г) посиротить свою землю на віки вічні.

9. Від якого слова Савки після його повернення із казначейства «як… пташки защебетали перший раз весною, так радісно зробилось на серці від цього слова» Калитці:
а) годяться;
б) обмінні;
в) вірогідні;
г) пройдуть.

10. Де Савка не користувався фальшивими грошима?
а) У трактирі;
б) лавці;
в) казначействі;
г) банку.

V. Підсумок уроку.

Слово вчителя. Слайд 16

Бачимо, що Калитка прийшовши до себе після спроби самогубства не звертається до Бога, не дякує за порятунок, а говорить: «Краще смерть, ніж така потеря». Отже, автор зображує згубний вплив грошей на людину, яка втративши важливі людські цінності – любов, повагу, дружбу, милосердя, щедрість, і не усвідомлюючи цього перетворюється на людину бездуховну, тобто таку, яка не бачить свого життя без матеріальних цінностей. Отже, автор засуджує силу, яка перетворює людину на ненажеру, яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила ця — гроші.

У комедії відчувається присутність особи, яка протягом усього твору повстає проти влади нечистих грошей. Такою особою є сам автор.

VI. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VII. Домашнє завдання

Дочитати п’єсу, письмово у зошит характеристика головних героїв п’єси Івана Карпенка - Карого «Сто тисяч».